Особисте страхування та його розвиток в Україні

Міністерство  освіти і науки України

Міжнародний університет фінансів

Кафедра фінансів і банківської справи 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота з фінансів

на тему: «Особисте страхування та його розвиток в Україні» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Студентки III курсу групи ФК-73

                                                    спеціальності фінансів

                                                    Радус Аліна Ігорівна 
 
 
 
 
 

Київ-2010 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………….3

1.Сутність  особистого страхування та його  роль в економічній системі  суспільства………………………………………………………………………………...5

2.Аналіз  видів особистого страхування………………………………………………….8

   2.1.Страхування від нещасних випадків……………………………………………….9

   2.2.Страхування життя………………………………………………………………...15

   2.3.Добровільне медичне страхування……………………………………………….19

   2.4.Страхування додаткових пенсій………………………….……………………….27

3.Проблеми  ринку страхування та шляхи  їх вирішення………………………………30

   3.1.Причини втрати привабливості  страхування життя в Україні………………….33

   3.2.Пропозиції щодо антикризових  заходів на страховому ринку  України……….36

Висновки………………………………………………………………………………….40

Література………………………………………………………………………………...41 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

   У  найзагальнішому плані особисте страхування можна визначити як  галузь  страхової діяльності, яка забезпечує страховий  захист громадян або зміцнення досягнутого ними сімейного добробуту.

     Особисте  страхування  має   багато  спільного  з  соціальним, насамперед   у  об'єктах  страхового  захисту  громадян.   Головна відмінність між ними — в джерелах формування страхових фондів: для соціального   —   це  в  основному  кошти  підприємств,   установ, організацій,  і лише незначною мірою — індивідуальні доходи,  тоді як  для  особистого  індивідуальні доходи є головним  джерелом,  а кошти  підприємств,  установ  та  організацій  — тією  мірою,  якою особисте страхування є обов'язковим.

        Необхідність     особистого     добровільного     страхування зумовлюється як ризиковим характером відтворення робочої сили, так і  підвищенням  ступеню  ризику життя у  зв'язку  з  урбанізацією, погіршенням  довкілля,  а  також  зростанням  питомої ваги  людей похилого  віку  в  загальній чисельності населення.  Це  ускладнює захист  особистих  інтересів громадян з  боку  держави  та  за  її рахунок  і  передбачає формування захисних механізмів  за  рахунок перерозподілу індивідуальних доходів. refsmarket.com.ua  

   Особисте  страхування – це дуже стародавній  інститут. Воно відоме ще древнім римлянам, коли була організована релігійна спільнота, учасники якої вносили спеціальний  вступний внесок. У разі смерті одного із членів організація хоронила його за свій рахунок та передавала певну суму коштів його нащадкам. Існували у Древньому Римі й всім відомі каси легіонерів. Їх страхувала держава, проте легіонери вносили певний внесок, щоб їх родичі у разі смерті годувальника отримали страхове відшкодування.

   В Італії ще в роки Середньовіччя були установи, які за певний внесок бідних батьків при народженні дівчинки, давали можливість видати її заміж з приданим. А у XVII ст. була випущена державна позика венеціанського лікаря Тотті. Для придбання цієї позики учасники страхування поділялись на 10 груп, кожний підписувався на певну суму. Той, хто переживав всіх останніх у своїй групі, ставав нащадком коштів померлих. Тотті вважається батьком, засновником особистого страхування, саме він ввів у страхування віковий поділ.

   В 1699 р. в Англії з’явилась перша  професійна організація „Еквітебель”, яка займалась особистим страхуванням: спочатку вдів та сиріт, а потім всіх бажаючих жителів. Ця організація вперше застосувала теорію ймовірності, ввела  математику в страхування життя, використовуючи актуальні дослідження таких вчених, як Д. Граунта, Яна де Вітта, Е. Галлея, застосувала таблиці смертності, які були вперше розраховані Д. Граунтом.

   Страхуванням  життя в Царській Росії почали займатись з 1897 р. 5 страхових компаній, 3 з яких були іноземними. В 1904 р. вже страхуванням життя займалось 14 страхових компаній. Саме в Росії вперше було введено страхування робочих місць за рахунок коштів підприємців та запроваджені лікарняні каси.

   З 1917 р. особистим страхуванням став займатись Держстрах в урізаному варіанті. Тому що частину піклування за особистим страхуванням з приводу медичного, пенсійного, соціального забезпечення взяла на себе держава. Redbook.com.ua

   В сучасних умовах в Україні питома вага платежів по особистому страхуванню в загальному обсязі страхових платежів є найменшою . Кількість діючих компаній, що займаються страхуванням життя станом на 31.03.2008 становила 69. На жаль, на національному ринку страхових послуг страхування життя займає всього 0,5%, тоді як у західноєвропейських країнах цей показник досягає 40 [1. Гутко Л. Проблеми розвитку національного страхового ринку в Україні // Фінанси України. – 2003. – № 11. ] 
 
 
 

1.Сутність  особистого страхування  та його роль  в економічній  системі суспільства.

   Особисте  страхування відноситься до ризикової галузі, якщо мова йде, наприклад, про страхування від нещасних випадків, від захворювання та до накопичувального страхування, якщо мова йде про страхування життя, додаткової пенсій. Тобто особисте страхування поєднує ризикову та нокопичувальну (заощаджувальну) функції страхування. При цьому тимчасово вільні кошти акумулюються у страховому фонді та є важливим джерелом інвестицій в економіку держави.

   Об’єктом  особистого страхування є майнові  інтереси, пов’язані з:

   - життям;

   - здоров’ям; 

   - працездатністю;

   - додатковою пенсією страхувальника  або застрахованої особи. 

   Предметом особистого страхування є наступні ризики:

   - смерть;

   - хвороба; 

   - каліцтво;

   - травма;

   - тривалість життя. 

   До  специфічних рис особистого страхування відносяться:

   - страхувальник чи застрахований  повинен бути конкретною особою  у вигляді об’єкту страхування; 

   - здійснюється на випадок настання  певних страхових випадків;

   - об’єкт страхування (особа) не  має вартісної оцінки;

   - страхова сума не обмежується вартісною оцінкою (оскільки її неможливо визначити) об’єкта страхування, а залежить від матеріального стану страхувальника;

   - суб’єктів страхових відносин  може бути більше двох: страховик,  страхувальник, застрахований, вигодонабувач; 

   - деякі підвиди особистого страхування можуть бути виділені як особливо довготривалі (страхування пенсії, життя тощо). Redbook.com.ua

   В  основі  особистого  страхування, як і  страхування  майна, також   лежить  замкнутий  перерозподіл  страхових  платежів   між учасниками  особистого  страхування  через  спеціальний  страховий фонд.  Разом  з  тим, очевидні й розбіжності  між  ними,  тому  що об'єктами   страхових   відносин  в   особистому   страхуванні   є працездатність,  здоров'я, життя людей, тобто  воно  пов'язане  із специфічною стороною виробництва - відтворенням робочої сили.  Але цей   найважливіший чинник  виробництва неможливо безпосередньо виразити  у ціновому виразі, що й визначає особливості особистого страхування.

   На  відміну  від  страхування майна  особисте  страхування  не забезпечує відшкодування матеріальних збитків, а дозволяє одержати  допомогу застрахованим громадянам або їхнім сім'ям.  Така допомога  надається в разі смерті застрахованого  члена  сім'ї  чи втрати   ним  здоров'я  або  працездатності.  Специфічною   формою особистого страхування є страхування на дожиття, змістом  якого  є нагромадження  визначеної страхової суми  до  кінця  дії  договору страхування.   Таке  страхування  сприяє  зміцненню  матеріального добробуту населення, дає можливість створювати грошові джерела для додаткового страхового захисту вже досягнутого рівня життя.

   Враховуючи  специфіку об'єктів особистого страхування,  інакше слід   оцінювати   таку   характерну   ознаку   страхування,    як надзвичайність  виникнення  певних  подій.  Зрозуміло,  не   можна передбачити  настання  таких подій, як нещасний  випадок,  смерть, втрату  працездатності, які мають надзвичайний характер. Але  факт дожиття застрахованого до певної дати залежно від його віку, стану здоров'я,  способу життя тощо можна прогнозувати  з  певною  мірою страхового ризику.

   Можна  вважати: особисте страхування спрямовано на доповнення соціального  страхування. Між ними як формами  прояву  економічної категорії страхування є взаємозв'язок.

   Виконуючи  аналогічне  суспільне  призначення,  соціальне   й особисте  страхування мають певні особливості  страхового  захисту населення.   Пенсії  та  інші  виплати,  пільги   із   соціального страхування й пенсійного забезпечення спрямовані насамперед на те, щоб задовольняти мінімально можливий рівень соціальних   потреб   населення.  Соціальне  страхування  проводиться   в обов'язковому   порядку  і  регламентується  Постановою   Кабінету Міністрів   України  від  2  червня  1993  року  №  398   "Питання соціального  страхування".   Особисте   страхування    вважається добровільним.  Разом  з  тим, прийнята постанова  правління  Фонду соціального страхування України від 16 березня 1994 p. №  25  "Про затвердження порядку та умов добровільного соціального страхування громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій  власності  та  виключно їхній праці,  і  адвокатів"  до добровільного відносить й деякі види соціального страхування.

   Взаємозв'язок  соціального й особистого страхування  зумовлює певні   особливості   в  управлінні  страховими   операціями,   що викликається  різними  сферами перерозподілу  страхових  платежів. Соціальне  страхування  й пенсійне забезпечення  беруть  участь  у перерозподілі  фінансових ресурсів підприємств  та  організацій  і відповідно управляються спеціалізованими державними органами.

     Особисте     страхування    пов'язано    з     перерозподілом індивідуальних грошових доходів і проводиться в сучасних умовах як державними,   так   і   недержавними   страховими  організаціями. Обслуговування застрахованих проводиться за місцем  їхньої  роботи чи проживання. (refsmarket) 

   2.Аналіз  видів особистого  страхування.

   Особисте  страхування є формою захисту  від ризиків, що загрожують життю, здоров’ю та працездатності людини, а також однією із галузей страхування, що законодавчо закріплюються в Україні.

   Класифікація  особистого страхування здійснюється за різними ознаками:

   - за обсягом ризику: на випадок  дожиття чи смерті; на випадок  інвалідності, непрацездатності, недієздатності; непередбачуваних медичних витрат;