Особисте страхування та його розвиток в Україні

2.2.Страхування  життя.

   Друга підгалузь особистого страхування - страхування життя. Обсяг відповідальності за договорами страхування життя, згідно з чинним законодавством України, передбачає одноразову або розстрочену виплату страхової суми, якщо настане одна з таких подій:

• дожиття застрахованого до закінчення строку дії договору страхування
• смерть застрахованого з будь-якої причини в період дії договору страхування (або рішення суду про оголошення застрахованої особи померлою)
• досягнення застрахованим певного віку: пенсійного (пенсійне страхування) або віку, визначеного договором страхування (варіант "дожиття").

   Як  видно із переліку страхових подій, страхові виплати за ними мають становити  повну страхову суму. Часткових виплат страхової суми (як у страхуванні від нещасних випадків і медичному страхуванні) договори страхування життя у своєму класичному, "чистому" вигляді не передбачають. Але насправді в нашій країні і за кордоном поширена практика поєднання в одному страховому полісі двох видів страхового покриття: характерного для договорів страхування життя і характерного для договорів страхування від нещасних випадків. Отже, до обсягу відповідальності за довгостроковими договорами страхування життя, окрім дожиття і смерті, включається також втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку (травмування, гострого отруєння тощо). Такий комбінований поліс зі страхування життя передбачає окрім виплат повної страхової суми за фактом дожиття або смерті виплату частки страхової суми за фактом тимчасової або постійної втрати працездатності. (особисте страхування)

   Отримання страхової суми за страховим договором  від нещасних випадків не залежить від виплат, на які має право  страхувальник з державного соціального  та пенсійного забезпечення.

   Нещасними випадками за цим видом страхування  вважаються:

- утоплення;

- опіки,  враження блискавкою або електричним  струмом;

- обмороження;

- гострі  отруєння газами або парами, отруйними  та хімічними речовинами, ліками, харчовими продуктами.

   Хвороба не вважається страховою подією. (5dp.com.ua)

   Саме  комбіноване страхування життя (так  зване "змішане страхування життя") завжди користувалося великою популярністю серед населення в нашій країні і було найпоширенішим видом страхування  за радянських часів. Адже воно забезпечувало, з одного боку, страховий захист життя і здоров'я на будь-який випадок, а з іншого - накопичення коштів за період дії договору з обов'язковою виплатою повної страхової суми страхувальникові (застрахованому) або його спадкоємцям. (особисте страхування)

   При страхуванні на дожиття до закінчення договору страхування страхувальник  отримує повну страхову суму, на яку було укладено договір, незалежно  від того, отримував він страхові суми у зв'язку з нещасними випадками  впродовж дії договору, чи ні.

   У разі смерті застрахованого в період дії страхового договору страхова сума в розмірі 100% виплачується правонаступнику, зазначеному в договорі страхування. Природна смерть як наслідок хвороби, старості і таке інше не є страховим  випадком. (5dp.com.ua)

   Договори  страхування життя - довгострокові  договори. За вимогами Комітету у справах нагляду за страховою вони укладаються з громадянами віком від 16 до 75 років строком на 3, 5, 10, 15 або 20 років. Але Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" надає право на користування податковим кредитом лише у разі укладання договору страхування життя на 10 років і більше.

   Підгалузь страхування життя об'єднує в  собі всі види страхування, які відповідають розглянутим щойно вимогам законодавства до обсягу страхової відповідальності і терміну дії. Хоча не обов'язково в конкретному виді страхування має йтися саме про страхування життя. До цієї підгалузі входить, наприклад, страхування пенсій, обсяг відповідальності за яким не передбачає виплати на випадок смерті, але за іншими ознаками це страхування належить саме до підгалузі страхування життя.

   Різноманітність видів страхування в межах  цієї підгалузі пов'язана з конкретним страховим інтересом страхувальника при укладанні договору. Так, інтерес  страхувальника щодо забезпечення свого рівня доходів при виході на пенсію передбачає укладання договору страхування "на дожиття" до пенсійного віку з виплатою йому страховиком щомісячних або щорічних сум у вигляді додаткової пенсії. Інтерес страхувальника - забезпечити майнові інтереси членів власної родини на випадок своєї смерті - сприяє укладанню договорів довічного страхування, що передбачають страхові виплати на користь родини у вигляді допомоги на поховання. Поширені й договори страхування життя не самих страхувальників, а третіх осіб, які в цих договорах називаються застрахованими особами, наприклад дітей (змішане страхування дітей, страхування до вступу в шлюб). (особисте страхування)

   При страхуванні дітей страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованим - дитина від дня її народження до 18 років. Термін страхування визначається як різниця між віком 18 років та віком (у повних роках) застрахованого при укладенні договору. Страхова сума виплачується застрахованому в разі нещасного випадку, що стався в період дії договору (певний відсоток), та при дожитті дитини до 18 років.

   Страхування до шлюбу. Договір може бути укладено на користь дітей, котрі постійно проживають в Україні. Вік дитини на день підписання договору не може перевищувати 15 повних років. Страхова сума виплачується застрахованому при його вступі до законного шлюбу в період з дня закінчення строку страхування до досягнення 21 року. При не вступі до шлюбу страхова сума виплачується по дожитті застрахованого до 21 року. (5dp.com.ua)

   На  відміну від страхування від  нещасних випадків і медичного страхування  при укладанні договорів страхування  життя (за винятком пенсійного страхування) страхувальниками можуть бути виключно фізичні особи. Страхування життя  має також і ту особливість, що всі види страхування, які входять до цієї підгалузі, провадяться тільки в добровільній формі. (особисте страхування)

   Важливим  фактором успішного розвитку вітчизняного ринку страхування життя є  практичне, зважене і ефективне  його регулювання. Для сектора страхування життя характерні швидкі структурні зміни та високий рівень інноваційності. Саме тому необхідна постійна адаптація пріоритетів регулювання, передбачає очікування майбутніх подій з урахуванням тенденцій розвитку вітчизняного ринку страхування життя, і беручи до уваги зарубіжний досвід.

     Ринок страхування життя швидко росте та э інвестиційно привабливим. Його щорічний приріст склав 40,5% у 2008 році та 73,9% в 2007 році (табл.1), а темпи приросту премій по страхуванню життя випереджають темпи приросту премій з ризикових видів страхування більш ніж у два рази.

                                   Таблиця 1

   Темпи приросту та питома вага страхування  життя в загальному об`ємі страхування

   Як  бачимо з таблиці 1, питома вага премій зі страхування життя до загального обсягу всього ринку страхування не перевищує 4,4%. Тоді як у розвинених країнах згідно з даними видання Sіgma на світовому ринку страхування частка страхування життя в 2007 році становила 58,9% суми загальних премій. (forinsuarance) 

   2.3.Добровільне медичне страхування.

   Третя підгалузь особистого страхування - медичне страхування. Воно виникло і почало розвиватися в нашій країні порівняно недавно, хоча Західні країни мають уже досить великий досвід у цій справі. За радянських часів потреби в медичному страхуванні начебто й не було, оскільки медична допомога надавалася на безоплатній основі. З переходом до ринкових відносин ситуація змінилася. Висока вартість кваліфікованої медичної допомоги зумовила інтерес населення до медичного страхування, що сприяло його розвитку.

   Особливістю цієї підгалузі є наявність тут  як довгострокових, так і короткострокових видів страхування. До довгострокових видів належить, наприклад, безперервне  страхування здоров'я, договір про  яке страхувальник може укласти  на невизначений період. Проте "довгостроковість" цього виду не дає підстав віднести його до підгалузі страхування життя, оскільки він не передбачає повернення страхувальникові внесених ним коштів по закінченні строку дії договору страхування (тобто при "дожитті", що є характерною ознакою договорів страхування життя). Так само не можна віднести до підгалузі страхування від нещасних випадків короткострокові види медичного страхування (наприклад, страхування здоров'я на випадок хвороби, медичне страхування туристів, що від'їжджають за кордон, страхування на період вагітності та пологів тощо), бо в них відсутній принциповий момент, характерний для всіх видів страхування від нещасних випадків, а саме: нещасний випадок, який характеризується раптовістю.

   Ще  одна особливість медичного страхування - це те, що страхова виплата може здійснюватися страховиком двома способами: по-перше, безпосередньо страхувальникові (застрахованому) у вигляді повної страхової суми або її частки; по-друге, у вигляді оплати медичній установі вартості лікування застрахованого (включаючи плату за перебування в стаціонарі, фізіотерапевтичні процедури, консультації провідних фахівців, витрати на придбання ліків і т. ін.).

   Тобто зрозуміло, що медичне страхування - специфічна самостійна підгалузь  особистого страхування, яка має свої характерні особливості і об'єднує всі види страхування, пов'язані з відшкодуванням витрат страхувальника у зв'язку із захворюванням і необхідністю лікування.

   Так само, як і в разі страхування  від нещасних випадків, страхувальниками тут можуть бути і фізичні і юридичні особи; страхувальник і застрахований можуть являти собою одну й ту саму або дві різні особи.

   Медичне страхування може провадитися як у добровільній, так і в обов'язковій  формі.(особисте страхування) Обов'язкове державне страхування регламентується законодавством щодо сфери його поширення, механізму визначення страхової суми, правил надходження та способів використання страхових фондів. В Україні ще не прийнято закону про медичне страхування, хоча в Законі України "Про страхування" воно назване першим у переліку обов'язкових видів страхування. Очікується, що обов'язкове медичне страхування в Україні набуде ознак соціального страхування і ґрунтуватиметься на принципі "багатий платить за бідного, здоровий - за хворого".

   Розглянемо  детальніше добровільне медичне  страхування (ДМС).

   За  своїм призначенням медичне страхування  є формою захисту інтересів громадян у разі втрати ними здоров'я з  будь-якої причини. Воно пов'язане з  компенсацією громадянам витрат, зумовлених оплатою медичної допомоги, та інших витрат, пов'язаних із підтримкою здоров'я:

• відвідуванням лікарів та амбулаторним лікуванням;
• придбанням медикаментів;
• лікуванням у стаціонарі;
• отриманням стоматологічної допомоги, зубним протезуванням;
• проведенням профілактичних та оздоровчих заходів тощо.

   Суб'єктами добровільного медичного страхування  є:

   - страхувальники - окремі дієздатні громадяни, підприємства, що представляють інтереси громадян, а також благодійні організації та фонди;

   - страховики - страхові компанії, що мають ліцензії на здійснення цього виду страхування;

   - медичні установи, що надають допомогу на засоби медичного страхування і також мають ліцензію на здійснення лікувально-профілактичної діяльності.

   Страхові  фонди добровільного медичного  страхування утворюються за рахунок:

   - добровільних страхових внесків підприємств та організацій;

   - добровільних страхових внесків різних груп населення;