Особисте страхування та його розвиток в Україні

   Засоби, отримувані від продажу їх і доповнювані надходженнями від податків, передбачається використовувати для фінансування поточних державних пенсійних витрат. З часом вони спрямовуватимуться для інвестування в економіку (спочатку в державний, а потім і в приватний сектор). Очікується, що така система в перспективі дасть змогу громадянам України отримувати трудові пенсії виключно за рахунок засобів, нагромаджених шляхом відрахувань із заробітної плати на персональні пенсійні рахунки.

   Власне  система страхування додаткової пенсії ґрунтується на таких засадах. Термін страхування визначається як різниця між пенсійним віком та віком страхувальника на момент укладення договору. Після закінчення строку страхового договору пенсія виплачується довічно, якщо договір повністю оплачено страховими внесками.

   Дискредитація створених недержавних пенсійних фондів України в перші роки її незалежності зумовлена такими причинами:

   1) фонди рекламують себе через обіцянки надмірно низьких внесків та досить високих пенсій;

   2) деякі з них починали здійснювати пенсійні виплати через кілька місяців після одержання внесків, що прирікало їх на банкрутство;

   3) фонди значною мірою будувались за принципом "піраміди", що забезпечувало їм саморекламу в період їхнього становлення та позбавляло їх перспективи. (5dp.com.ua) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.Проблеми  ринку страхування  та шляхи їх  вирішення.

   Впродовж  останніх років, починаючи з 2004 року, класичний страховий ринок демонстрував стабільні темпи зростання. Так, розмір страхових премій класичного страхового ринку за останній рік збільшився на 40%. В 2008 році розмір страхових платежів вже був у 2 рази вищий ніж в 2005 році (рис.1).

   Рис.1 (Страхові премії та виплати за 2005-2008 роки)

   Водночас, виплати страхових відшкодувань зростали прискореними темпами, сягаючи щорічно понад 60 відсотків. Так, лише за 2008 рік страховиками здійснено страхових відшкодувань на суму, що становить близько 7 млрд. грн. (табл..2).

                                                                                                             Таблиця 2

   Страхові  виплати за 2005-2008 роки

   За  оперативними даними обсяг класичного страхового ринку в 2008 році перевищив 25 млрд. грн. та склав близько 2,5 відсотка від ВВП. При цьому, загальний обсяг відповідальності страховиків, що здійснюють класичне страхування і є відповідальними перед мільйонами страхувальників, оцінюється в розмірі більше 400 млрд. грн., що становить 42 відсотки ВВП та значно перевищує розмір річного державного бюджету України.

   Безумовно, фінансова криза завдала серйозного удару класичному страховому ринку. Вже впродовж 2009 року щоквартальний приріст страхових платежів неухильно зменшувався, а в січні 2009 року скорочення обсягу ринку сягнуло загрозливих розмірів. За оперативними даними, при невпинному зростанні розмірів страхових відшкодувань скорочення складає близько 30%.

   Ситуація  ускладнюється тим, що сьогодні на страховий ринок України негативно впливає не тільки банківська криза, але й економічна криза, а також кризи фондового, валютного ринків та ринку нерухомості.

   Кризи загострили і хронічні проблеми, пов’язані  з недосконалим законодавством про страхування (нова редакція Закону України «Про страхування» тривалий час знаходиться на стадії опрацювання), не впровадженням обов’язкового медичного страхування за участю страховиків, непрозорим та дискримінаційним державним регулюванням; непрозорістю фінансової звітності страхового сектору; відсутністю якісної статистичної інформації; нерозвиненістю ринку страхування життя; низьким рівнем страхової культури; недотриманням законодавства з агрострахування, низькими інституційною спроможністю та статусом регулятора.

   Унаслідок цих криз та хронічних проблем, якщо й далі продовжуватиметься споглядання їх ходу та не буде вжито системних кроків, очікується: зменшення суми страхових премій у 2009 році порівняно з 2008 роком на 30 відсотків; різке, фактично в два рази, скорочення обсягів активів страховиків; зниження показників ліквідності та платоспроможності нижче рівня регуляторних вимог; хвиля шахрайств, пов’язаних з неможливістю погашення кредитів; можливе банкрутство компаній перестраховиків; банкрутство 50 відсотків страхових компаній класичного ринку.

   Розвиток  подій за таким сценарієм призведе до виходу зі страхового ринку України  окремих іноземних інвесторів та зниження суверенного рейтингу України, невиплати або несвоєчасних виплат страхових відшкодувань щонайменш 320 тис. фізичних та 50 тис. юридичних осіб на суму понад 2 млрд. грн., звільнення персоналу страхових компаній у кількості щонайменш 20 тис. працівників.

   Однак, в першу чергу непокоїть той  факт, що сьогодні руйнівні процеси  на страховому ринку викликані не тільки зовнішніми чинниками, а й зумовлені неефективними, непослідовними діями або бездіяльністю окремих органів державної влади, що як правило полягають в протекціоністській політиці щодо певних сегментів фінансового ринку чи окремих їх суб’єктів. Такий дискримінаційний підхід завдає непоправної шкоди страхувальникам, розвіює напрацьовану роками довіру клієнтів до страховиків. При цьому, ігнорується те, що врешті-решт спровокована криза страхового ринку вдарить по інших сегментах фінансового ринку, і, перш за все, по банківському ринку. (forinsurer.com.ua) 

3.1.Причини  втрати привабливості  страхування життя  в Україні.

   Громадяни стали відвертається від страховиків  життя. Вони не просто не забезпечують страховим компаніям приплив накопичень, а навіть вилучають свої старі вкладення. Щоб утримати клієнтів, лайфові компанії впроваджують нові продукти, а також проводять регулярну індексацію страхових сум і премій. (forinsurer.com.ua)

   До  причини, що зумовили гальмування розвитку страхування життя в Україні можна віднести:

• втрату довіри не тільки до держстраху, а і до комерційних страхових організацій, котрі виявилися нездатними виконати взяті на себе зобов'язання;
• низький рівень доходів населення, що змушує людей турбуватися сьогодні про виживання, а не про своє майбутнє;
• наявний рівень інфляції, що ускладнює можливості страховика, що займається страхуванням життя, компенсувати знецінення заощаджувальних внесків страхувальників;
• недосконале законодавство;
• відсутність належної турботи держави стосовно забезпечення привабливості цього вкрай важливого для економіки виду діяльності і т. ін. (стан роз-ку особистого стахув-ня)

   За  оцінками експертів, протягом 2008 року відтік клієнтів з компаній по страхуванню життя склав 10 - 15%, вкладень в СК близько 5% (30 млн. грн.). Найчастіше контракти розривають фізичні особи, налякані безупинним зростанням інфляції, яка автоматично знецінює договори про довгострокове страхування життя. Доходність, яку СК здатні запропонувати лайфові програмами, - 14 - 16% річних. Якщо ж врахувати, що договори про страхування життя укладаються на строк від 10 років, то говорити про якусь визначеність при нинішньому зростанні цін ще складніше. Все більше громадян задаються питанням про доцільність накопичень у зв'язку з неконтрольованою інфляцією». Побоюючись ще більш стрімкого відпливу вкладень, страховики почали активно робити клієнтам нові пропозиції. Так, з недавніх пір дуже популярними стали пакетні продажі продуктів. СК збувають лайфові поліси у комплексі з сертифікатами відкритих інвестиційних фондів: одна частина платежу йде в компанію зі страхування життя, інша - в компанію з управління активами в обмін на сертифікат відкритого інвестиційного фонду. Пропорція розподілу вкладень визначається конкретними договорами. Прогнозована максимальна прибутковість при збалансованому продукті буде варіюватися в межах 14 - 15% по страховому полісу і 27 - 35% з інвестиційного сертифікату.

   Для деяких СК панацеєю стала робота з  банківськими металами: українцям пропонують накопичувати кошти не у гривні, доларі або євро, а наприклад, у золоті. Хоча вкладення в ньому не передбачають високу прибутковість (ставки за золотими депозитами складають 0,2 - 2% річних), однак сам жовтий метал активно дорожчає на світових ринках. На тривалих термінах валюта завжди знецінюється, а золото, навпаки, росте в ціні. За останні 10 років його вартість збільшилася в 3 рази. Гривневий еквівалент жовтого металу через 10 - 15 років буде значно більше, ніж сама висока дохідність у будь-якій валюті. У той же час подібні вкладення мають і свої ризики. Наприклад, страхувальник може втратити частину доходу, якщо на момент здійснення виплати ціна золота тимчасово впаде. Паралельно із впровадженням нових продуктів чи не всі лайфові СК приступили до індексації - щорічного перерахунку страхових сум і премій виходячи з темпів інфляції. Хоча це досить сумнівний бонус, адже фактично індексація призводить до підвищення щороку платежу, що вноситься страхувальниками.

   Більш далекоглядні страховики стали домагатися розширення своїх інвестиційних повноважень на нормативному рівні. Це, на їхню думку, дозволить помітно наростити дохідність, якою СК мають намір заманювати клієнтів. Ми вважаємо, що лайфові компанії повинні отримати дозвіл на інвестування в майнові права фондів фінансування будівництва, тобто на вкладення в новобудови на початковому етапі. Зараз СК купує готове житло, але це вторинний ринок, на якому працювати не дуже вигідно. Держфінпослуг вже розглядає можливість надання компаніям права на вкладення в цінні папери фондів фінансування будівництва. Таке нововведення дозволить підняти прибутковість лайфових продуктів до 100% річних. Нагадаю, що зараз компанії зі страхування життя мають право тримати до 10% своїх резервів на поточних рахунках, близько 50% у банківських депозитах, до 20% в нерухомості і порядку 50% у цінних паперах, що котируються на фондовій біржі. Втім, поки СК не пролобіювали розширення власних повноважень, вони розраховують на скромний дохід за лайфові продуктам. (forinsurer.com.ua) 

   3.2.Пропозиції  щодо антикризових заходів на страховому ринку України.

   Найбільш  болючими питаннями, що потребують негайного  вирішення, наразі є:

   - незабезпечення наявності страхового покриття майна, що перебуває у заставі в комерційного банку, на весь період дії кредитного договору;

   - нав’язування банками дискримінаційних умов співпраці з страховими компаніями, зокрема, встановлення непрозорих та дискримінаційних умов акредитації, нав’язування завищених розмірів комісійної винагороди та розміщення депозитних вкладів, як умови співпраці;

   - встановлення податковими органами дискримінаційних вимог для страховиків щодо оподаткування курсових різниць, а також для страховиків зі страхування життя – оподаткування інвестиційного доходу;

   - недостатній контроль за наявністю полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників;

   - відсутність в регулятора страхового ринку дієвого механізму щодо недопущення демпінгу на ринку та штучного зниження платоспроможності страховиків.

   З метою вирішення цих та інших  нагальних проблем Українською федерацією убезпечення розроблено антикризові заходи на страховому ринку. Основними з цих заходів є прийняття рішення Національним банком України та Держфінпослуг щодо:

   1)забезпечення  дієвого механізму безперешкодного  повернення депозитних коштів страховикам, як таких, що є коштами страхових резервів страховиків і спрямовуються на виплати страхових відшкодувань, зокрема, надання рефінансування комерційним банкам на зазначені цілі;

   2)забезпечення  наявності страхового покриття  майна, що перебуває у заставі в комерційного банку, на весь період дії кредитного договору;

   3)встановлення  прозорих та рівноправних умов  співпраці банків та страховиків; прийняття рішення Радою національної безпеки та оборони України щодо надання на період фінансової кризи повноважень Держфінпослуг з протидії демпінгу на страховому ринку та штучного зниження платоспроможності страховиків;

   4)підвищення  інституційної спроможності та  статусу Держфінпослуг, забезпечення концентрації її обмежених ресурсів на ключових проблемах;