Основні податки в Україні та їх роль у формуванні бюджету

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНОЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ТА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси»

на тему:  «Основні податки в Україні та їх роль у формуванні бюджету»

Виконала:

студентка 3 курсу

спеціальності ЕП

групи 1

Попович А. П.

Перевірила:

викл. Деркач Н.Ю.

                                           Харків 2010

Зміст

Вступ...……………………………………………………………….……..…..........3

Розділ 1. Загальна характеристика основних податків в Україні…...…...………6

1.1 Сутність, функції та класифікація  податків……….…………...………....6

1.2 Елементи системи оподаткування України…………………………........10

1.3 Основні податки України……………………………………….……....... 13

1.4 Контроль над виплатою податків…………………………………….….. 24

Розділ 2. Аналіз структури та динаміки доходів держбюджету України............29

2.1 Процес формування та структура доходів держбюджету України….......29

2.2 Приклад схеми, сплати податків в Україні……………………………......30

2.3Аналіз структури зведеного бюджету України за 2003-2004р.р………....32

Розділ 3. Пропозиції щодо поліпшення податкової системи в Україні…..........38

Висновок………………………………………..…………………....................42

Література………………………………………………………………………44

Вступ

Серед багатьох економічних ланок, за допомогою, яких держава впливає на ринкову економіку, важливе місце займають податки. За умов ринкових відносин, а особливо в перехідний до ринку період, податкова система являється одним із важливих економічних регуляторів, основою фінансово-кредитного механізму державного регулювання економіки.

Податки є, по суті, головним засобом формування бюджету держави. Це джерело, що забезпечує існування бюджетної сфери суспільства, цілої армії наших громадян – лікарів, вчителів, науковців, діячів культури і мистецтва, пенсіонерів, малозабезпечених, а також студентів. Повнота сплати податків визначає долю не тільки цих людей, а й усієї економіки. Бо чим більшу стипендію отримає студент, тим більше грошей повернеться туди, звідки прийшли податки, тобто в економіку.

Існує кілька десятків різних податків і зборів. Основними видами податків, які покликані забезпечувати більшу частину бюджетних надходжень є податок на додану вартість, податок на прибуток і прибутковий податок з громадян. Однак, на сьогодні податки сплачує лише половина української економіки. Причин можна знайти безліч: починаючи з неефективної роботи величезної армії контролюючих органів і закінчуючи недосконалою законодавчою базою.

Податкова система кожної держави відображає її специфічні умови. У світі не існує держав з однаковими податковими  системами, але це не означає, що створення податкової системи та податкова політика проходять спонтанно. Створення податкової системи — дуже серйозна наукова проблема. Вона потребує глибокого аналізу господарського життя в державі, доходів населення і підприємницьких структур, бюджету сім'ї. Тільки за такими матеріалами можна зробити висновок про доцільність введення того чи іншого податку, спрогнозувати його вплив на економічні та соціальні процеси.

Принципи структури побудови системи оподаткування  в Україні, податки, збори в бюджети та державні цільові фонди, а також  права, обов’язки  і відповідальність  платників визначає Закон України «Про систему оподаткування», який був прийнятий у 1991році, а потім неодноразово доповнювався.

Податкова система України будується на принципах стимулювання науково-технічного прогресу, виходу вітчизняного виробника на світовий ринок високотехнологічної продукції, стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності, рівнозначності й пропорційності стягування податків, як із юридичних, так і із фізичних осіб, недопущення податкової дискримінації, соціальної справедливості, економічної ефективності та інших немало важливих принципах.

Мета даної роботи – це вивчення економічної сутності податків, їх характеристика, роль та значення у формуванні доходів Державного бюджету України.

Об’єктом дослідження є основні податки України. Предмет дослідження – економічні відносини, що виникають з приводу формування централізованого фонду коштів на державному рівні.

Для досягнення поставленої цілі необхідно розв’язати наступні задачі: розглянути теоретичні питання основних податків України; зробити основний акцент на висвітленні механізму нарахування та сплати податків до бюджету; структуру доходів бюджету; розглянути й узагальнити чинне законодавство України щодо оподаткування, зокрема, Закон України "Про податок на додану вартість", Закон України "Про Державний бюджет України", Закон України "Про систему оподаткування", Указ Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" та ряд інших.

Представлена робота складається із трьох розділів. У першому розділі висвітлені теоретичні питання (поняття, класифікація та функції податків); у другому розділі – наведені приклади розрахунку податків та значення їх частки у формуванні Державного бюджету України; третьому – пропозиції щодо поліпшення системи оподаткування України. 

При написанні роботи була використана інформація, як із навчальних посібників, так і із періодичних видань.

1.Загальна характеристика основних податків в Україні

1.1. Сутність, функції та класифікація  податків

Податки, по суті, являються важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві, і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави. Вони є одним із основних методів мобілізації державних доходів. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється, в основному, у грошовій  формі.

У сучасній літературі, про податки, приводиться велика кількість різного роду їх визначень, але при цьому в усіх незмінно підкреслюється, що податок - платіж: обов’язковий. Іншими словами, платежі, які не являються для платників обов’язковими, не відносяться до податкових, тобто будь-які добровільні виплати, внески, відрахування [1, 64с.].

Отже, податки – це обов’язкові платежі юридичних та фізичних осіб до бюджету, з метою створення централізованого фонду грошових засобів, необхідних для виконання державою своїх функцій.

У фінансовій термінології використовується п’ять термінів, які відображають платежі держави – плата, відрахування, вкладення, податки, збори.

Плата - передбачає конкретну еквівалентність відносин платника з державою. Наприклад, це плата за воду, за газ та ін. Розмір плати залежить від кількості використаних ресурсів.

Відрахування і вкладення – передбачають цілісне значення платежів. Воно може бути тільки частковим (відрахування), тобто встановленим згідно економічному змісту платежів, або повним (вкладення), коли витрати засобів у повному об’ємі виробляється тільки по цільовому призначенні.

Податки – встановлюються для підтримання державних структур і для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави – управлінської, оборотної, соціальної та економічної. Вони не мають ні елементи конкретного обміну, ні конкретного цільового призначення [1, 68].

У Законі України «Про систему оподаткування» приведене значення податку і зборів (обов’язкового платежу): під податком і збором (обов’язкового платежу) до бюджету та державні цільові фонди слід розуміти обов’язковий вклад до бюджету відповідного рівня або державний цільовий фонд, який здійснений платниками по порядку і на вимогах, що визначаються законами України про оподаткування.

Характеризуючи функції, які виконують податки, можна виділити наступні:

1)Фіскальна.

Дана функція являється найважливішою у характеристиці сутності податків, тому що вона визначає їх суспільне призначення. Беручи до уваги цю функцію держава повинна отримувати достатньо податків, але, головне – надійних. Податкові надходження мають бути постійними та стабільними і рівномірно розподілятися у регіональному розрізі;  

2) Економічна.

Через дану функцію держава впливає на процес відтворення стимулюючи або стримуючи його, відповідно держава посилює або зменшує тиск на умови нагромадження капіталу, а також може впливати на платоспроможний попит населення.

Економічну функцію можна розділити на:

- регулюючу функцію;

- стимулюючу функцію;

Через регулюючу функцію держава впливає на різні сторони діяльності платників.

Через стимулюючу функцію держава шляхом диференціації ставок податків, встановлення податкових пільг, податкових канікул, особливого режиму оподаткування у вільних (спеціальних) економічних зонах стимулює зростання виробництва, нагромадження капіталу і підприємницьку активність.

3) Контролююча.

Шляхом контролюючої функції оцінюється ефективність кожного податку і податкової системи в цілому.

4) Розподільна.

За допомогою даної функції здійснюється формування дохідної частини бюджету з послідуючим перерозподілом коштів і направлення їх на фінансування різноманітних заходів пов'язаних з реалізацією функцій держави [20,11].

Говорячи про види податків, то на сьогоднішній день вони різноманітні і формують різноманітні групи, по різним ознакам [15, 71].

Їх можна класифікувати :

1. За формою оподаткування:

а) Прямі податки - податки, що встановлюються безпосередньо на платника і залежать від величини об'єкта оподаткування (доход, вартість майна);

- особові прямі податки;

- реальні прямі податки.

б) Непрямі податки - податки, що встановлюються в ціні реалізації продукції, є надбавкою до ціни виробника і тут немає безпосереднього зв'язку між реальним платником податку і державою. Зв'язок між реальним платником податку (споживачем) і державою опосередковується через об'єкт оподаткування. Розмір непрямих податків для окремих платників не залежить від величини його доходу;

- акцизи (універсальні (ПДВ) і специфічні);

- мито;

2. За економічним змістом об'єкта оподаткування:

а) податки на доходи;

б) податки на майно;

в) податки на споживання.

Податки на майно виплачуються з доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об’єктами являються заробітна плата і інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємства. Податки на споживання сплачуються не при отриманні доходу, а при його використанні. Вони сплачуються в формі непрямих податків. Податок на майно встановлюється відносно рухомого або нерухомого майна. На відміну від податків на споживання, які сплачуються тільки один раз – при покупці, податки на майно виплачуються постійно, до тих пір поки майно знаходиться у власності [15, 73].

3.  За рівнем державних структур, які їх встановлюють:

а) Загальнодержавні податки.

Загальнодержавні податки встановлюють вищі органи влади; їх стягнення є обов'язковим на всій території України, незалежно від того до якого бюджету (державного чи місцевого) ці податки зараховуються. Ставки загальнодержавних податків встановлюються єдині для всіх платників. В Україні нараховується 19 основних податків.

б) Місцеві податки і збори.

Місцеві податки можуть встановлюватися виключно місцевими органами без будь-яких обмежень з боку центральної влади. Нараховується 2 місцевих податки і 14  місцевих зборів.

4.  За способом стягнення:

а) Окладні.

Окладні податки передбачають встановлення спочатку ставок, а потім встановлення розміру податку для кожного платника окремо.

б) Розкладні. Розкладні податки спочатку встановлюються в загальній сумі, відповідно до потреб держави в доходах, а потім цю суму розкладають на окремі частини по територіальних одиницях і між платниками.

5. За джерелом сплати податків:

а) Податки, що включаються до ціни реалізації, зверх ціни виробника, джерело їх сплати - виручка підприємства.

б) Податки і збори, що включаються до собівартості продукції, джерелом сплати є виручка.

в) Податки, джерелом сплати яких є прибуток.