• контроль за станом розрахунків з покупцями по відстрочених (простроченим) заборгованостях;
• розширення круга покупців в цілях зменшення втрат від несплати одним або декількома крупними покупцями;
• контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості (при значному перевищенні дебіторської заборгованості виникає загроза фінансовій стійкості підприємства);
• надання знижок покупцям при достроковій оплаті, що частково компенсує втрати від інфляції.

      У фінансовій політиці підприємства важливе місце займає розподіл і використання прибули як основного джерела фінансування інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників (інвесторів). Із загального прибутку платиться податок згідно чинному законодавству про оподаткування прибутку підприємств. Прибуток, який залишається після оподаткування (чистий прибуток), поступає в повне розпорядження підприємства і використовується згідно його статуту і вирішенню власника. Вона є показником виробничої ефективності підприємства за певний період.

      Для поліпшення ліквідності і фінансової стійкості ЗАТ «ПО «Киев-конті» доцільно провести наступні заходи:

• збільшення наявних грошових коштів на поточному рахунку підприємства для розрахунку по короткостроковій кредиторській заборгованості;
• продаж дебіторській заборгованості при виникненні риски неплатоспроможності;
• збільшення обсягу виробництва і введення в експлуатацію нових виробничих потужностей, що в умовах високої ємкості кондитерського ринку і високого попиту на продукцію ЗАТ «ПО «Киев-конті» приведе до збільшення прибули.

      На  підприємстві активно упроваджуються нові технології, знижуються умовно-постійні витрати, це знижує зростання собівартості і відповідно збільшує зростання прибули. Можлива причина неплатоспроможності ЗАТ «ПО «Киев-конті» – це капіталомісткі інвестиційні проекти («Створення і експлуатація потужностей по виробництву нового вигляду кондитерських виробів» загальною вартістю USD 19 млн.). В умовах виникнення економічної кризи в країні (інфляція, падіння попиту на кондитерську продукцію) підприємство, фінансуючи інвестиційні проекти, може не розрахуватися по своїх зобов'язаннях В разі виникнення кризи доцільно провести продаж інвестицій (деинвестирование). Дєїнвестірованіє може виступати як зупинка інвестиційних проектів, що ведуться, з продажем об'єктів незавершеного будівництва і невстановленого устаткування або як ліквідація участі в інших підприємствах (продаж доль). Збереження довгострокових інвестиційних проектів в умовах кризи - вірний шлях до банкротства і ліквідації підприємства.

      При виникненні на  ЗАТ «ПО «Киев-конті» фінансової кризи доцільно провести фінансову стабілізацію трьом етапам:

• Усунення неплатоспроможності
• Відновлення фінансової стійкості
• Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді.

      Усунення  неплатоспроможності може і повинна здійснюватися заходами, не прийнятними з позицій звичайного управління. Антикризове управління допускає будь-які втрати (у тому числі і майбутні), ціною яких можна добитися відновлення платоспроможності підприємства сьогодні.

      Суть даного етапу стабілізаційної програми полягає в маневрі грошовими потоками для заповнення розриву між їх витрачанням і надходженням. Маневр здійснюється як вже отриманими і матеріалізованими в активах підприємства коштами, так і тими, що можуть бути отримані, якщо підприємство переживе криза.

      Заповнення  «кризисної ями» може бути здійснене і збільшенням надходження грошових коштів (максимізацією), і зменшенням поточної потреби в оборотних коштах (економією). 

ВИСНОВКИ 

     У курсовій роботі на тему «Діагноста фінансово-економічного стану підприємства» проаналізована суть фінансово-економічного аналізу підприємства, його послідовність, проблеми підприємства, пов'язані з неплатоспроможністю і фінансовою стійкістю.

     Використовуючи  теоретичні викладення, в практичному  розділі приведені розрахунки, а  також аналіз показників прибутковості, фінансовій стійкості, платоспроможності  і діловій активності підприємства ЗАТ «ПО «Киев-конті»  за 2001-2002 роки. Приведені рекомендації по основних напрямах поліпшення платоспроможності і фінансової стійкості

     З вищесказаного можна зробити наступні виводи:

1. Фінансовий стан є найважливішою характеристикою фінансової діяльності підприємства.
2. Основна мета фінансово-економічного аналізу – отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін в структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами.
3. Найважливіші аналітичні коефіцієнти — рентабельність активів, рентабельність продукції, коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт термінової, загальної і абсолютної ліквідності, оборотність активів, товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості.
4. У практиці фінансово-економічного виділяють шість основних методів: горизонтальний, вертикальний, порівняльний, чинник, трендовый, аналіз відносних коефіцієнтів.
5. Діагностика фінансово-економічного стану підприємства припускає її організацію у вигляді двохмодульної структури:

      - експрес – аналіз фінансового стану;

      - деталізований аналіз фінансового стану.

6. В умовах ринкової економіки аналіз фінансово-економічної діяльності проводять в чотирьох напрямах: аналіз прибутковості, аналіз платоспроможності, аналіз фінансової стійкості, аналіз ділової активності.
7. При виникненні фінансової кризи доцільно провести фінансову стабілізацію трьом етапам: усунення неплатоспроможності; відновлення фінансової стійкості; забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Анализ  финансовой отчетности. /Под редакцией  А.А. Бернстайна/ - М.: “Финасы и статистика”, 1997. - 230 с.
2. Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 432 с.
3. Остапенко В., Подъяблонская Л., Мешков В. Финансовое состояние предприятия: оценка, пути улучшения//Экономист. — 2000. — № 7. – С. 24
4. Финансовый менеджмент. – М.: Перспектива,1993. – 268 с.
5. Шеремет А.Д. , Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА-М,1996 – 176 с.
6. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного – Вид. 2-ге, перероб та доп. – К.: КНЕУ, 2000 – 448 с.
7. Экономика предприятия: Учебник для вузов/ Под.ред проф. В.Я.Гонфинкеля,В.А.Швандора,- 3 изд., перераб. и доп.- М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 718 с.
8. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.П. Грузинова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 535 с.
9. Экономика предприятия: Учебник. – 2-е изд., исправленное. / Семенов В.М., Баев И.А., Терехова С.А., Чернов А.В., Дмитриева И.Н., Кучина Е.В., Варламов З.Н., Кузьмин А.П.; Под ред. Семенова В.М. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – 312 с.
10. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. О.И. Волкова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 416 с.

ДОДАТОК 1

Балансовий  звіт ЗАТ «В «Київ-Конті»». Актив, тис. грн.

ДОДАТОК 2

Балансовий  звіт ЗАТ «В «Київ-Конті»». Пасив, тис.грн

ДОДАТОК 3

Звіт  про фінансові результати ЗАТ  «В «Київ-Конті»», тис. грн.