Інтелектуальна власність

Заняття 2 Договори у сфері інтелектуальної  власності

Питання для усного опитування

1. Виникнення права на твори літератури, науки і мистецтва та об’єкти суміжних прав.
2. Оформлення права на об’єкти промислової власності. Заявка на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, послуг.
3. Видача охоронного документа на об’єкт інтелектуальної власності.
4. Виникнення суб’єктивних прав на об’єкти інтелектуальної власності.
5. Особисті немайнові права на об’єкти інтелектуальної власності.
6. Майнові права авторів творів науки, літератури, мистецтва і суміжних прав та суб’єктів промислової власності. 
7. Припинення правової охорони об’єктів промислової власності.
8. Припинення правової охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, послуг.
9. Припинення правової охорони знаків для товарів і послуг.
10. Загальні положення про договори у сфері інтелектуальної власності.

Заняття 3 Міжнародні угоди в сфері інтелектуальної власності

Питання для усного опитування

1. Загальні положення про систему захисту прав інтелектуальної власності.
2. Цивільно-правових захист права інтелектуальної власності.
3. Кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності.
4. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності.
5. Механізм комерціалізації інтелектуальної власності.
6. Оподаткування операцій з нематеріальними активами.
7. Загальні положення про патентування об’єктів промислової власності в іноземних державах.
8. Умови патентування об’єктів промислової власності в іноземних державах.
9. Загальні міжнародні угоди з питань інтелектуальної власності.
10. Міжнародні конвенції про охорону авторського права і суміжних прав.
11. Міжнародно-правова охорона промислової власності.
12. Міжнародно-правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

 

 

 

3 ЗАВДАННЯ  ДЛЯ СОМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Тема 2 Право інтелектуальної власності в Україні

Питання для самостійного вивчення

1. Інтелектуальна власність України та її вплив на соціально-економічний розвиток держави.
2. Державне управління інтелектуальною власністю.
3. Особливості літературної діяльності.

 

Тема 3 Об’єкти права інтелектуальної власності

Питання для самостійного вивчення

1. Об’єкти наукових відкриттів.
2. Об’єкти раціоналізаторських пропозицій.
3. Об’єкти захисту від недобросовісної конкуренції.

 

Тема 4 Суб’єкти права інтелектуальної власності

Питання для самостійного вивчення

1. Заявники як суб’єкти права інтелектуальної власності.
2. Правонаступники як суб’єкти права інтелектуальної власності.

 

Тема 5 Оформлення права на об’єкти інтелектуальної власності

Питання для самостійного вивчення

1. Заявка на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, послуг.
2. Видача охоронного документа на об’єкт інтелектуальної власності.

Тема 6 Права і обов’язки суб’єктів права інтелектуальної власності

Питання для самостійного вивчення

1. Припинення правової охорони об’єктів промислової власності.
2. Припинення правової охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, послуг.
3. Припинення правової охорони знаків для товарів і послуг.

 

Тема 7 Договори у сфері інтелектуальної власності

Питання для самостійного вивчення

1. Договори у сфері науково-технічної діяльності.
2. Договори на використання об’єктів промислової власності.

Тема 8 Захист права інтелектуальної власності

Питання для самостійного вивчення

1. Кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності.
2. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності.

 

Тема 9 Економіка інтелектуальної власності

Питання для самостійного вивчення

1. Механізм комерціалізації інтелектуальної власності.
2. Оподаткування операцій з нематеріальними активами.

 

Тема 10 Патентування об’єктів промислової власності в

 іноземних державах

Питання для самостійного вивчення

Договір про  патентну кооперацію.

 

 

4 ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ ПРО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ  ВЛАСНІСТЬ

 

4.1 Інтелектуальна  діяльність та її місце в  соціально-економічному розвитку суспільства

 

Людина з  найдавніших часів була творцем: забезпечуючи свою життєдіяльність, виробляла продукти харчування, будувала житло, створювала знаряддя праці, одяг, прикраси, твори мистецтва. У процесі праці, у постійній взаємодії з навколишнім природним середовищем відбувалося становлення, самостворення людини і як біологічного виду, і як розумної істоти, яка пізнає світ і саму себе. Разом з фізичним розвитком людини здійснювався і її розумовий розвиток. З часом людина збагнула, що важку виснажливу фізичну працю можна полегшити за рахунок посилення своїх фізичних зусиль певними придуманими знаряддями праці та способами використання земельних і сировинних ресурсів.

Творчою працею людини створюються всі багатства  суспільства. Так було, є і буде. Людство у своєму розвитку ніколи не досягне такого стану, коли б його задовольняли наявні засоби забезпечення життєдіяльності. Людина постійно знаходиться у творчому пошукові. Це невід’ємна властивість людини, якою природа наділяє кожного із нас.

Творчість притаманна людині у будь-якій сфері її діяльності – у промисловому чи сільськогосподарському виробництві, військовій справі, охороні здоров’я людей, лікуванні тварин, організації свого відпочинку і дозвілля тощо.

Саме  завдяки розумовій діяльності людство переходить від одного етапу забезпечення необхідними засобами та знаряддями для свого існування до іншого – більш досконалого. Людство все більше переключається в цьому процесі на створення нових знарядь і засобів, тобто акцент переноситься саме на творчість, майстерність, уміння, що визначається словом «техніка», запозиченим із грецької мови. Поняття «техніка» має кілька значень: це майстерність, уміння, мистецтво, а також сукупність знарядь і засобів праці. Тенденції розвитку науки, культури, техніки і виробництва, особливо в другій половині XX ст., свідчать про те, що людство у своєму розвитку підійшло до тієї межі, коли подальший прогрес буде зумовлюватися саме розумовою діяльністю суспільства. Іншими словами, саме результати розумової діяльності або за теперішньою термінологією – інтелектуальної діяльності будуть визначати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку будь-якої країни. Уже тепер видно, що високий рівень інтелектуальної діяльності у тій чи іншій країні зумовлює високий рівень добробуту її народу.

Там, де поважають  науку, культуру, мистецтво, люди живуть краще. Адже досягнення інтелектуальної  діяльності зумовлюють рівень виробництва, культури, освіти тощо. Зазначені досягнення, безперечно, будуть визначати рівень виробництва, яке стане лише засобом чи способом реалізації здобутків науки, культури, техніки. Науково-технічні досягнення формують рівень і характер виробництва. Інтелектуальні досягнення у сфері художньої літератури, мистецтва і культури в цілому формують моральні засади суспільства, його світогляд, ставлення до навколишнього середовища, його бачення, тобто ті засади, які ми називаємо людськими цінностями і які визначають духовний світ людини і суспільства. Видається, що саме ці засади є найбільш важливими у формуванні світогляду суспільства і кожного окремого індивіда. Духовний характер суспільства формують саме діячі художньої літератури, культури і мистецтва, особливо найбільш видатні її представники. Від характеру духовного світосприйняття залежать характер і напрями науково-технічного прогресу.

Важливою складовою  рівня інтелектуальної діяльності є освіта, зміст якої також визначається рівнем науки, культури і мистецтва.

У процесі виробничої діяльності людина зустрічає ряд  нерозв’язаних проблем, постають задачі, для розв’язання яких потрібні нові методи, способи, шляхи тощо. Починаються пошуки цих засобів чи способів розв’язання посталих проблем, передусім у навколишньому середовищі, в природі шляхом вивчення її закономірностей, властивостей і явищ. Таким чином, виробництво ставить перед наукою завдання знайти способи розв’язання посталих проблем, відшукати нові засоби чи способи розв’язання виробничих та інших завдань. Наука повинна дати відповіді на поставлені суспільною практикою запитання. Формування і формулювання цих завдань знаходить своє правове закріплення в науково-технічних прогнозах, науково-технічних програмах, планах. На цій стадії визначаються основні напрями розвитку науки і техніки. Виявлення цих напрямів має істотне значення для розвитку науково-технічного прогресу – їх вибір може або сприяти його прискоренню, або гальмувати його.

Наступна стадія – фундаментальні дослідження, результатом  яких є встановлення закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, тобто наукові відкриття. Зрозуміло, далеко не всі фундаментальні дослідження завершуються відкриттями.

По мірі накопичення  наукових знань наука все більше стає необхідним елементом виробничого процесу – здійснюється широкий процес онаучування виробництва. Виробництво уже не може успішно розвиватися без належного наукового забезпечення. Виробничий процес і науково-технічний прогрес на цьому етапі перетворюються в єдиний науково-виробничий процес.

Результати  науково-дослідної діяльності, тобто  відкриття, стають основою нового винаходу, нового удосконалення методів виробництва. Проте винахід – це лише ідеальне розв’язання практичного завдання, яке ще не може бути використане безпосередньо у виробництві. Винахід необхідно певним чином матеріалізувати, втілити в певну конструкцію, технологію, речовину тощо – перетворити ідеальне розв’язання в уречевлений предмет – техніку, уречевлену силу знання. Створення і впровадження у виробництво нової техніки складають сутність наступної стадії технічного прогресу.

Поняття науково-технічного прогресу не охоплює собою цілу сферу інтелектуальної діяльності, а саме літературу, культуру і мистецтво. Такі поняття як інтелектуальна діяльність, творча діяльність або просто творчість та науково-технічний прогрес перехрещуються, переплітаються між собою, хоча й істотно відрізняються одне від одного. Що таке науково-технічний прогрес – у тій чи іншій мірі ми з’ясували. Постає запитання, що таке інтелектуальна діяльність і чим вона відрізняється від творчості.

Досить часто  ці поняття вживають як однозначні – інтелектуальна діяльність і є творчою. Безперечно, це так. Інтелектуальна діяльність не може бути не творчою. Проте і творчість, і інтелектуальна діяльність мають свої особливості або відмінності.

Конституція України  в ст. 41 проголошує: „Кожен має право  володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своє інтелектуальної, творчої діяльності”. Отже, в Конституція України розрізняється інтелектуальна діяльність і творча діяльність В усякому разі ці поняття не тотожні і означають вони не одне і те ж

Творча  діяльність або просто творчість  – це діяльність, внаслідок якої народжується щось якісно нове, що відзначається  неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчість властива тільки людині – адже творити може тільки людина. Суб’єктом творчої діяльності може бути тільки людина. Природа інколи також створює унікальні шедеври, але в природі здійснюється процес розвитку, а не творчості. Творчість – процес усвідомлений, цілеспрямований і, як правило, передбачуваний.

Отже, результатом творчої діяльності є щось таке, чого ще не було – це суспільно-історична унікальність. Цей результат має бути новим, оригінальним, він не може бути повторенням уже відомого. Такі результати можуть появитися саме в результаті творчої діяльності.

У цьому аспекті  специфічною рисою творчості  є саме те, що творча діяльність не може бути повторенням відомого, її результату завжди властива новизна.