Інфляція як макроекономічне явище,її сутність та причини

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

 

Кафедра педагогіки та психології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

На тему: «Інфляція як макроекономічне явище,її сутність та причини»

 

 

                          

 

 

 

 

 

Виконав

студент 3 курсу, 15 групи

фінансово-економічного факультету

денної форми, спец. 6508

Левченко Олександр

 

 

 

                           

 

 

 

 

 

Київ 2012

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Психологічні особливості старшокласників

1.1.Загальна характеристика старшокласників

1.2.Спілкування та дружба  між учнями

1.3.Формування особистості  старшокласника.(пам'ять увага мислення)

 

Розділ 2.Робоча навчальна програма з дисципліни «Основи економіки»

2.1.Актуальність теми  та мета вивчення даної дисциплін

2.2.Тематичний план  дисципліни

2.3.Форми організації  навчання

Розділ 3.Навчально-методична розробка економічної теми «Інфляція як макроекономічне явище,її сутність та причини».

3.1.Актуальність,структура  та мета вивчення теми« Інфляція як макроекономічне явище,її сутність та причини»

3.2.Структурно-логічна  схема теми

3.3.Методична карта  до теми

3.4.Модель засвоєння  бази знань теми

3.5.План уроку-лекції  та її конспект

3.6.План уроку-семінару

3.7.Система поточного  і підсумкового контролю знань  з теми

Висновок 

Література

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В Україні економічна освіта для школярів — це досить нова ланка освіти, проте дуже важлива.

Існує певний взаємозв'язок між рівнем організації освіти та соціально-економічним розвитком країни. Як відомо, освіта має випереджати розвиток економіки, з одного боку, а з іншого — саме розвиток економіки вимагає розвитку системи освіти.

Щоб жити в економічно розвиненій країні необхідно розвивати  економічну освіту ще в школі.

Введення уроків з  економіки необхідне також самим  учням,адже вони зможуть зрозуміти деякі чи хочуть вони працювати в економічній сфері та навчитися економічному мисленню,що буде їм допомагати у повсякденному житті.

При викладанні економіки  в школі необхідно враховувати  вік учнів та психологічні особливості,які притаманні певній освітньо-віковій групі.

Щоб зацікавити учнів  у вивченні предмету необхідно розповідати  їм про актуальність вивчення економічної  теорії,застосовувати різноманітні мотиваційні фактори та проводити  паралель між матеріалом,який викладається та реальним життям,наводити приклади,проводити економічні ігри.

Звичайно,не всі учні вийдуть з школи економістами,проте  завдяки набутим знанням,умінням  та навичкам учні зможуть приймати раціональні рішення в життєвих ситуаціях.

Метою викладання курсу є розвиток економічного мислення у учня.

Лише проаналізувавши  історію розвитку економіки нашої  країни та провідних країн світу,вивчивши та зрозумівши все основні концепції  економічного життя країни можна  будувати краще майбутнє.

 

 

Розділ 1.Психологічні особливості старшокласників

 

1.1.Загальна  характеристика старшокласників

 

Старший школяр стоїть на порозі вступу до самостійного життя. Це створює нову соціальну ситуацію розвитку. Завдання самовизначення, вибору свого життєвого шляху встає  перед старшим школярем як завдання першорядної ваги. Школярі старших класів обернені в майбутнє. Це нова соціальна позиція змінює для них і значущість навчання, його завдань і змісту. Старші школярі оцінюють учбовий процес з погляду того, що він дає для їх майбутнього. Вони починають інакше, ніж підлітки, дивитися на школу. Якщо підлітки дивляться в майбутнє з позиції сьогодення, то старші школярі на сьогодення дивляться з позиції майбутнього.

У старшому шкільному  віці встановлюється досить міцний зв'язок між професійними і учбовими інтересами. У підлітка учбові інтереси визначають вибір професії, у старших же школярів спостерігається зворотне: вибір професії сприяє формуванню учбових інтересів, зміні відношення до учбової діяльності. У зв'язку з необхідністю самовизначення у школярів виникає потреба розібратися в тому, що оточує і в самому собі, знайти сенс того, що відбувається. У старших класах учні переходять до засвоєння теоретичних, методологічних основ, різних учбових дисциплін.

Старшокласники являються  повністю сформованими дорослими людьми у психологічному плані, і майже всі психологічні зміни досягають свого завершення.

Характерною особливістю даного віку є готовність і здатність до багатьох різних видів навчання, причому як в практичному плані (трудові  уміння і навички), так і в теоретичному (уміння мислити, розмірковувати, користуватися поняттями). Ще однією рисою, яка вперше повністю розкривається в цьому віці, є здатність до експериментування, що проявляється в небажання все приймати на віру. Учні проявляють широкі пізнавальні інтереси, що пов’язані з прагненням все самостійно перевірити, особисто впевнитися в правдивості. 

Юнацький вік відзначається  своєю підвищеною інтелектуальною  активністю, яка стимулюється не лише природною віковою цікавістю, а  і бажанням розвинути, продемонструвати навколишнім свої здібності, отримати високу оцінку з їх сторони. В зв’язку з цим старшокласники на людях намагаються брати на себе найбільш складні і престижні задачі, нерідко проявляють не лише свій інтелект, а і свої особливі здібності.  Занадто прості задачі вони відмовляються виконувати через уявлення престижу.

Старшокласники можуть формулювати  гіпотези, розмірковувати припущено, досліджувати і порівнювати між собою різні  альтернативи при рішенні одних  і тих же задач. Сфера пізнавальних, в тому числі навчальних, інтересів учнів виходить за межі школи і набуває форму пізнавальної самодіяльності – прагнення до пошуку і придбання знань, до формування корисних вмінь і навиків.

Прагнення до самоосвіти – характерна особливість даного віку. В  останніх класах школи складується нове відношення до навчання. Випускників приваблюють предмети і види знань, де вони можуть краще пізнати себе, проявити самостійність, і до таких знань в них виробляється особливо приємне відношення. Разом з теоретичним відношенням до світу, предметам і явищам у старшокласника виникає особливе пізнавальне відношення до самого себе, що виступає у вигляді бажань і уміння аналізувати і оцінювати власні вчинки, а також здатність вставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати  світ з інших позицій, ніж свої власні.

Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки. Старшокласники приймають лише те, що їм здається розумним, доцільним  і корисним.

В юнацькому віці виразно проявляється потреба у формуванні світогляду, тобто розумінні закономірностей оточуючого світу і створенні системи поглядів, тому нормально розвинений старшокласник цікавиться досить широким колом явищ політики, економіки, мистецтва тощо. Важливою частиною світогляду е моральні переконання. Старшокласники прагнуть самостійно розібратися у моральних проблемах і не люблять, коли дорослі пропонують їм готові і категоричні формулювання. У багатьох старшокласників є прагнення до чесного життя, самовдосконалення, служіння суспільству - це те, що називають юнацьким романтизмом. Проте ці прагнення часто мають поверховий характер і в реальному житті поєднуються з вузьким практицизмом і навіть безпринципністю.

Зростання інтелектуальних  і фізичних можливостей старшокласників визначає найбільш помітну рису їхньої поведінки - прагнення до самоствердження. Ним мотивуються залежно від умов сімейного виховання і успіхів як позитивні, так і негативні вчинки. Позитивні форми самоствердження полягають у досягненнях в навчанні, спорті, мистецтві тощо. Негативне самоствердження найчастіше здійснюється через дотримання норм юнацької субкультури.

Психологія  старшокласників відзначається суперечливими явищами. З одного боку - зростання інтелектуальної і моральної зрілості, пошуки світогляду, спрямованість на майбутнє, юнацький романтизм, довіра до авторитетних дорослих. З іншого - тенденції негативізму, який виступає у вигляді юнацької субкультури з її небезпечним ухилом у бік зневаги до моралі.

Уміння викладача  зрозуміти потреби учнів, зацікавити своїм предметом і зробити  бажаним вивчення матеріалу – можливість для старшокласників проявити свої здібності, вибрати майбутній шлях і самореалізуватися як  особистість.

Інтелектуальний розвиток тісно пов'язаний з тенденціями особистісного зростання старшокласників. 
   Збагачується емоційна сфера. Нові емоції виникають не тільки завдяки конкретним об'єктам, а й через стосунки з іншими людьми, види діяльності, їх зміст, перебіг і результати. Нові життєві обставини, нові обов'язки й успіхи в їх виконанні породжують і нові переживання. 
   Усвідомлення й дотримання певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві, вироблення свого ставлення до суспільного життя породжують глибокі, міцні й тривалі моральні емоції. Вони різноманітніші за своїм змістом і спрямованістю, ніж у підлітків. Розвиваються почуття гуманізму, колективізму, дружби і товаришування, честі, обов'язку і відповідальності. У зв'язку з розвитком свідомості, оцінювання власних вчинків, формується таке складне почуття, як совість.

Совість — особлива форма самоконтролю, важливий компонент моральної самосвідомості.  

 Вона постає внаслідок  самооцінки особистістю за критеріями  добра і зла, справедливості, порядності  своїх вчинків і дій, нерідко  виявляється у формі болісного  усвідомлення своїх вад, моральної недосконалості. 
   Особливо загострюються почуття, пов'язані з усвідомленням свого “Я”, власної гідності, потребою дружити, товаришувати. Пошук друзів, спілкування з ними — важливе джерело емоційних переживань старшокласників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Спілкування та дружба між учнями

 

Фактором формування особистості у цей період є  спілкування з ровесниками, дорослими. Впливовим є класний колектив, в якому проходить значна частина  життя учнів, відбувається навчальна діяльність, виникають різноманітні форми суспільних контактів, що регулюються правилами, нормами колективного співжиття. Формуються різні види мікрогруп — групи найближчих приятелів, друзів, товариські групи, компанії. Порівняно з підлітками, юнаки більше приділяють уваги внутрішнім якостям друзів: інтелектуальним запитам, світоглядним настановам, моральним потребам тощо.

Характерною особливістю дружби старшокласників  є не тільки спільність інтересів, але  і єдність поглядів, переконань. Дружба носить інтимний характер: хороший  друг стає незамінною людиною, друзі діляться найпотаємнішими думками. Ще більш, ніж в підлітковому віці, пред'являються високі вимоги до друга: друг повинен бути щирим, вірним, відданим, завжди приходити на допомогу. 

 Відбуваються зміни у ставленні  старшокласників до дорослих людей, особливо до батьків і вчителів. Основним стає принцип рівноправності. Воно починає залежати від того, наскільки дорослі зважають на дорослість і самостійність молодої людини, правильно оцінюють їх. Проте можливість конфліктів з дорослими не зникає. Молодь вбачає причини своїх конфліктів з дорослими передусім у якостях дорослих: їх консервативному способі мислення, прихильності до застарілих правил поведінки, суворому дотриманні давніх звичаїв, застарілості етичних переконань, естетичних уподобань, смаків тощо; надмірному обмеженні свободи молодих людей, вимаганні від них повної слухняності, неадекватних методах виховного впливу. Водночас серед причин конфліктів, що залежать від них самих, старшокласники називають низьку успішність, порушення правил поведінки, ігнорування слушних настанов батьків, зневажливе ставлення до їх рекомендацій, вказівок, доручень та заборон, деякі риси особистості (неслухняність, упертість, егоїзм, лінощі, самовпевненість тощо).  

 Загалом молодь охоче вислуховує  поради, аргументовані пояснення, наставляння батьків, вчителів, знайомих, які користуються в них авторитетом, довірою. Таке ставлення до дорослих пов'язане з пошуками молодими людьми свого місця в суспільстві, друзів як серед ровесників, так і серед дорослих.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.Формування  особистості старшокласника.(пам'ять  увага мислення)

 

Важливим фактором у  розвитку особистості старшокласника є управління його пізнавальною діяльністю . Має бути враховане те що, по-перше, цей період характерезується сформованістю довільності всіх психічних пізнавальних процесів; по-друге, юнак чи дівчина вже здатні керувати власною пізнавальною діяльністю.

Сприймання. Подальший розвиток цього процесу, як було відмічено вище, виявляється у довільних його формах, в перцептивних діях, актах планомірної спостережливості за певними об’єктами, що спрямовуються пізнавальними і практичними цілями. Сприймання стає складним інтелектуальними процесом, опосередкованим попереднім досвідом, наявними знаннями й інтелектуальними потенціалом.

Знаючи ці особливості  сприймання, викладач може використовувати  різноманітні схеми, графіки, таблиці  для урізноманітнення проведення заняття.

Увага. Розвиваються та інтегруються властивості уваги: зростає обсяг, концентрація, тривалість, здатність розподіляти увагу, що дає можливість одночасно виконувати різні дії. Вдосконалюється переключення уваги від одних навчальних та практичних завдань до інших, зростає вибірковість уваги, яка зумовлена інтересами та цілями молодих людей.