Мысцеві податки і збори як джерело доходної частини місцевого бюджету

 

Найменшу питому вагу серед місцевих податків і зборів становили: податок з реклами  – 0,4 %, збір за видачу ордера на квартиру – 0,2 %, податок з реклами – 0,4 %, збір з власників собак – 0,01 %. 6 місцевих зборів, законодавчо визначених, у бюджеті міста взагалі відсутні, серед них: курортний збір, збір за участь у перегонах на іподромі, збір за виграш у перегонах на іподромі, збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей, збір за проїзд автотранспорту за кордон. Перелік названих податків визначається на державному рівні, органи місцевого самоврядування не мають право запроваджувати на своїй території власні податки і збори, які б зараховувались до місцевого бюджету.

Однак нинішню структуру  наповнення місцевого бюджету не можна вважати досконалою, бо питома вага надходжень від власних джерел, насамперед від місцевих податків і  зборів, порівняно невелика і становила 1,6% у 2003 році, 1,2% у 2004 році, 0,99% у 2011 році.

Найбільша питома вага в  доходах місцевих бюджетів сьогодні належить надходженням від загальнодержавних  податків, зборів, обов’язкових платежів та інших надходжень, які практично  не пов’язані з власною діяльністю органів місцевого самоврядування і які, зокрема у 2011 році, становили: з відрахувань від податку на прибуток підприємств – 2,4 %, від прибуткового податку з громадян – 31,6 %.

 

 

2.3. Аналіз виконання  плану по доходній частині місцевого бюджету Петровського району м.Донецька

 

Для визначення ступеня  фінансової самостійності місцевого  бюджету на прикладі Петровського району м.Донецька доцільно провести аналіз виконання доходної частини бюджету для співставлення планових та фактичних даних.

Проаналізуємо виконання плану за доходною частиною бюджету Петровського району м.Донецька за 2009-2011 роки, див. табл. 2.3-2.5.

 

Таблиця 2.3

Аналіз виконання надходжень до бюджету Петровського району м.Донецька за 2009 рік

Доходи	План	Факт	Виконання плану, %	Відхилення  від плану
Податкові надходження, тис.грн.	37238,4	35141,6	94,4	-2096,8
Неподаткові надходження, тис.грн.	8119,6	7265,0	89,5	-854,6
Офіційні трансферти, тис.грн.	22309,4	21660,7	97,1	-648,7
Всього доходів, тис.грн.	67667,4	64067,3	94,7	-3600,1

 

Як видно з результатів  аналізу, план по надходженням до бюджету не виконано за жодною з позицій. Взагалі по бюджету план виконано на 94,7%, загальна недоїмка коштів – 3600,1 тис.грн.. Найбільший відсоток виконання плану по надходженням в бюджет становить за офіційними трансфертами – 97,1 %, загальна недоїмка коштів – 648,7 тис.грн. Найменший відсоток виконання плану по неподатковим надходженням в бюджет становить 89,5 %, загальна недоїмка коштів – 854,6 тис.грн. Таким чином фактично фінансова залежність бюджету перевищує планову.

 

Таблиця 2.4

Аналіз виконання надходжень до бюджету Петровського району м.Донецька за 2010 рік

Доходи	План	Факт	Виконання плану, %	Відхилення  від плану
Податкові надходження, тис.грн.	33367,9	32727,2	98,1	-640,7
Неподаткові надходження, тис.грн.	9528,2	9312,7	97,7	-215,5
Офіційні трансферти, тис.грн.	40607,6	40553,1	99,9	-54,5
Всього доходів, тис.грн.	83503,7	82593	98,9	-910,7

 

Як видно з результатів  аналізу, план по надходженням до бюджету  не виконано за жодною з позицій, як і в попередньому періоді. Взагалі по бюджету план виконано на 98,9%, загальна недоїмка - 910,7 тис.грн. (що значно менше ніж в попередньому році - 3600,1 тис.грн) Найбільший відсоток виконання плану по надходженням в бюджет становить за офіційними трансфертами – 99,9 %, загальна недоїмка коштів – 54,5 тис.грн. Найменший відсоток виконання плану по неподатковим надходженням в бюджет становить 97,7 %, загальна недоїмка коштів – 215,5 тис.грн. Таким чином фактично фінансова залежність бюджету перевищує планову, як і в минулому році.

 

Таблиця 2.5

Аналіз виконання надходжень до бюджету Петровського району м.Донецька за 2011 рік

Доходи	План	Факт	Виконання плану, %	Відхилення  від плану
Податкові надходження, тис.грн.	41085,9	42332,3	103,0	1246,4
Неподаткові надходження, тис.грн.	4384,8	4657,2	106,2	272,4
Офіційні трансферти, тис.грн.	36679,4	88879,5	242,3	52200,1
Всього доходів, тис.грн.	82150,1	135869	165,4	53718,9

 

Як видно з результатів  аналізу, ситуація з виконанням плану  по надходженням до бюджету докорінно  змінилася. В 2011 році план по надходженням виконано за всіма позиціями. Взагалі по бюджету план виконано на 165,4%, загальне перевищення фактичних надходжень –  
53718,9 тис.грн. Найбільший відсоток виконання плану по надходженням в бюджет знову ж таки становить за офіційними трансфертами – 242,3%, загальна перевищення надходжень – 52200,1 тис.грн. Найменший відсоток виконання плану по надходженням в бюджет становлять податкові надходження (вперше за аналізований період) – 103,0 %, загальне перевищення надходжень – 1246,4 тис.грн. Таким чином фактично фінансова залежність бюджету перевищує планову, як і в минулому році.

В 2011 році за всіма видами надходжень спостерігалося перевищення фактичних показників над плановими (за податковими надходженнями – на 1246,4 тис.грн., за неподатковими надходженнями – на 272,4 тис.грн.., за трансфертами – на 52200,1 тис.грн..)

З проаналізованих 35 промислових  підприємств за  2011 рік   Програму економічного і соціального розвитку бюджету Петровського району м.Донецька не виконали 11 підприємств на  загальну суму 372,7 тис.грн. Крім того, знизились надходження  по цих підприємствах в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 157,4 тис.грн. По доходам, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів надійшло 5068,1 тис.грн., або 101,4 відс. до  плану.

Найбільш питому вагу з доходів другого кошика міського бюджету  належить податку на землю, що складає 71,3 відс. Надходження по платі за землю - 3616,3 тис. грн. або 99,2 відс, що на 605,87 тис.грн. більше в 2011 році в порівнянні з 2010 роком, і на 990,7 тис.грн. більше в порівнянні з 2009 роком. 

Основу доходів місцевого  бюджету становлять надходження  податку з прибутку. Невисока питома вага неподаткових джерел пов’язана із завершенням приватизаційних процесів, що здійснюються з 2009 року, і вирахуванням доходів від приватизації з неподаткових доходів.

 

 

РОЗДІЛ 3

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЗА РАХУНОК ПОДАТКІВ

 

 

3.1 Світовий досвід формування місцевих бюджетів

 

Проблеми становлення  інституту самостійних місцевих бюджетів ті місцевих бюджетів в Україні не можна розв'язати без використання зарубіжного досвіду формування власних доходів місцевих бюджетів, які складають, наприклад, у Швеції та Швейцарії більш ніж 70, в Іспанії — 50, у Норвегії — 56 відсотків доходів місцевих бюджетів. Це також пов'язано з необхідністю запровадження в Україні поділу місцевих бюджетів на два самостійні розділи: поточний бюджет і бюджет інвестицій. Кожному з цих бюджетів належить мати власні доходну і видаткову частини.

Доходи бюджету розвитку мають формуватися за рахунок частини податкових надходжень, комунальних позик, банківських кредитів та інвестиційних субсидій. Видатки цього бюджету слід спрямовувати виключно на інвестиційні програми, на придбання обладнання та погашення основної частини боргу органів місцевого самоврядування. Може бути використано досвід розвинутих зарубіжних країн щодо утворення так званих додаткових і приєднаних місцевих бюджетів. Саме місцевим бюджетам на сучасному етапі розвитку країни приділяється значна увага, оскільки вони є гарантом фінансового забезпечення розвитку регіонів. Основне джерело наповнення місцевих бюджетів - податки і збори.

Треба зазначити, що органи місцевого самоврядування завдяки  своїм повноваженням можуть вводити пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі податки і збори чи повністю звільняти від них деякі категорії платників, надавати відстрочку щодо сплати місцевих податків та зборів, але не можуть запроваджувати додаткових податків і зборів, котрі суперечать чинному законодавству [15, с.78].

Сьогодні склалася досить непроста ситуація у сфері наповнення місцевих бюджетів податками і зборами. Це пов'язано насамперед із наданням чисельних пільг, що стосуються оподаткування, і, як правило, ці пільги недостатньо обґрунтовані. Велика кількість пільг з оподаткування у регіоні є причиною недонадходжень до місцевого бюджету значних бюджетних коштів, а це, у свою чергу, позначається на рівні соціального забезпечення населення. Ми не обстоюємо повної ліквідації всіх податкових пільг, а лише наголошуємо на чіткому, повному й детальному регулюванні процедури надання цих  пільг, на встановленні вичерпного переліку суб'єктів оподаткування, яким можуть надаватися пільги, і, нарешті, на посиленні контролю за наданням пільг платникам податків.

Останнім часом значний  крок у цьому напрямку зроблена Управлінням  місцевих податків і зборів та неподаткових платежів, а також Управлінням  справляння платежів за користування природними ресурсами у структурі  Державної податкової адміністрації (ДПА) України. До речі, останнє постійно проводить роботу з аналізу рішень органів місцевого самоврядування і в разі необхідності вносить радам пропозиції щодо перегляду й удосконалення ухвалених ними рішень, які суперечать чинному законодавству.

Із прийняттям нового Бюджетного кодексу значні зміни сталися у сфері місцевих бюджетно-податкових відносин. Вони полягають у тому, що нарешті чітко визначено перелік джерел надходжень коштів до місцевих бюджетів, зокрема податків і зборів. Це дало змогу органам місцевої влади розробити перспективні плани бюджетно-податкової політики, визначити стратегічні цілі розвитку продуктивних сил на підвладній їм території, поліпшити рівень соціального забезпечення населення. Але, незважаючи на прийняття кодексу, залишається чимало проблем, що потребують додаткового врегулювання. Активну політику в цьому напрямі проводить Державна податкова адміністрація України.

Велика робота саме у  сфері справляння місцевих податків і зборів проводиться вищезгаданим Управлінням місцевих податків і зборів та неподаткових платежів, а також Управлінням справляння платежів за користування природними ресурсами. Це управління є запорукою і важливим гарантом наповнення місцевих бюджетів, оскільки відповідає за справляння місцевих податків і зборів, а також плати за землю, фіксованого сільськогосподарського податку тощо.

У процесі адміністрування  платежів працівники управління розробляють  нормативно-правові акти, інструктивні матеріали, спрямовують діяльність підпорядкованих підрозділів органів  ДПС на використання планових показників надходжень коштів до бюджетів, налагодження тісної співпраці з платниками податків.

Державна податкова  адміністрація постійно розробляє  програми щодо поліпшення сплати податко-платниками місцевих податків і зборів, попередження приховування податків, забезпечення своєчасного наповнення місцевих бюджетів, що підвищуватиме рівень соціального забезпечення населення й стимулюватиме місцеві органи влади до переходу від пасивної на сьогодні розрахунково-платіжної діяльності до організаційно-управлінської.

На нашу думку, форми  і методи діяльності ДПА мають  постійно удосконалюватися і розвиватися. Для цього треба широко роз'яснювати основи податкового законодавства через засоби масової інформації, створювати мережі консультаційних пунктів на підприємствах, у великих організаціях, де кожен працівник міг би одержати необхідну інформацію з питань оподаткування, і особливо формувати високу податкову культуру в молоді. З цією метою у вищих закладах освіти неекономічного профілю необхідно ввести факультативну навчальну дисципліну "Основи податкового законодавства". Дуже важливими є також розроблення програми і законодавче закріплення захисту прав платників податків.

Слід особливо відзначити прогрес, досягнутий останніми роками у тих країнах СНД, де відбувся перехід від податкових розщеплень із регіональною диференціацією нормативів до системи єдиних нормативів для усіх регіональних бюджетів (Вірменія, Киргизстан, Росія, Україна) й було запроваджене встановлення нормативів розщеплення загальнодержавних податків на тривалий період часу (Грузія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Україна). Це свідчить про бажання держави створити стабільніші засади місцевих фінансів. На рубежі тисячоліть регіональна диференціація нормативів розщеплення широко практикується в небагатьох країнах, зокрема в Республіці Білорусь, Грузії, Казахстані, Таджикистані, Узбекистані [12, с.69]. Одночасно звертають на себе увагу деякі проблемні аспекти систем податкових розщеплень, застосовуваних у країнах із трансформаційною економікою.