Місцеві бюджети

      1. Надходження за рахунок власних  джерел перевищують нормативні  потреби. Ця форма самофінансування  збалансована і включає залишок  у розмірі 50%. Перевищення цієї  суми вилучається в державний  бюджет.

      2. Власні надходження покривають  повністю і без залишку нормативні  потреби. Це збалансована форма  самофінансування, коли відрахування  коштів у державний бюджет  не проводиться.

      3. Власні надходження менші від  нормативних потреб, але територіальна  одиниця має інші фінансові  джерела доходів із відрахувань  у бюджет. Ця форма самофінансування  збалансована і включає асигнування  з державного бюджету. Частина  цих надходжень спрямовується  на покриття нормативних потреб  органів самоврядування.

      4. Власні й асигновані надходження  недостатні для покриття нормативних  потреб територіальних одиниць.  Така форма самофінансування  збалансована і передбачає планову  дотацію. Проте державний бюджет  вимагає від місцевих органів  скорочення і ліквідації дотацій.

      Проблема  диференційованого фінансування регіонів украй актуальна для України  у зв'язку з відмінностями природно-кліматичних  та соціально-економічних умов територій, з просторовими диспропорціями у розвитку виробничої і соціальної інфраструктури, а також історично сформованою специфікою виробничого розвитку окремих областей.

     З урахуванням нашої реальної ситуації найоб'єктивнішим показником при розрахунках  нормативу відрахувань до державного бюджету може бути питома вага працюючих  у регіоні в загальній чисельності  зайнятих у господарстві України. Тоді сума надходжень до бюджету визначатиметься  як добуток питомої ваги працюючих  у області на суму витрат державного бюджету. Для районних, сільських  бюджетів норматив можна розраховувати  за такою ж схемою, фіксуючи нормативи  в абсолютній сумі. Вони пов'язані  з результатами господарської діяльності регіону і гарантуватимуть доходи бюджетові. 

3. Програми  соціально-економічного та культурного  розвитку Хмельницької області 

      31 березня 2009 року на сесії обласної ради була затверджена Програма соціально-економічного та культурного розвитку області на 2009 рік

      Найважливішими  завданнями програми є :

      -забезпечення  збалансованого соціально-економічного  розвитку території області;

      -удосконалення  структури господарського комплексу  регіону;

      -досягнення  раціонального використання усіх  територіальних ресурсів;

      -забезпечення  надійного функціонування соціальної  та виробничої інфраструктури;

      послідовне  зростання якості життя населення  регіону.

      При розробці програми враховувалась економічна діяльність всіх суб"єктів господарювання, що розташовані на території регіону, незалежно від форм власності  і підпорядкування. До її складу включено найважливіші завдання і показники, що визначені у національних, державних, галузевих, регіональних та місцевих цільових програмах.

      Для реалізації цих завдань потрібно здійснити ряд заходів, зокрема:

      - у виробничій сфері - формування конкурентного середовища за рахунок вдосконалення регуляторної та антимонопольної політики, забезпечення модернізації та структурної перебудови виробничого потенціалу, зниження його енерго- та матеріалоємності, підвищення конкурентоспроможності, більш масштабного залучення власних та прямих іноземних інвестицій,удосконалення галузевої структури промисловості за рахунок диверсифікації виробництва, підвищення питомої ваги переробних галузей, активне проведення санації та реструктуризації підприємств, їх технічного переозброєння, розвиток міжгалузевих виробництв та поглиблення міжрегіональної кооперації у межах України;

      - реформування відносин власності та формування підприємницької мотивації у господарюючих суб"єктів;

      - оздоровлення фінансів підприємств, послідовна і активна їх реструктуризація, передача об"єктів соціальної сфери до комунальної власності;

      - диверсифікація зовнішніх джерел поставок енергоносіїв, сприяння збільшенню їх власних джерел;

      - зміна принципів та механізму управління державними підприємствами та частками державного майна акціонованих підприємств, впровадження дієвого інституту уповноважених осіб, забезпечення ефективного менеджменту підприємств;

      - у податково-бюджетній політиці - встановлення жорсткої залежності доходної і витратної частини бюджету області, поступове скорочення бюджетних дотацій і компенсацій, забезпечення соціального захисту населення, який має бути адресним. Досягнення стабільності в оподаткуванні, посилення стимулюючого впливу податків на розвиток виробництва та контролю за повнотою їх сплати;

      - у грошово-кредитній політиці - спрямування ресурсів, включаючи іноземну валюту, на кредитування життєво важливих і ефективних виробництв, залучення комерційних банків до участі у кредитуванні довгострокових інвестиційних проектів, зміцнення фондового ринку;

      - у ціновій політиці - розширення сфери вільного ціноутворення, вдосконалення контролю за цінами на продукцію підприємств-монополістів як у сфері виробництва, так і у сфері постачання і торгівлі, насамперед через вдосконалення контролю за формуванням собівартості їх продукції та послуг, поступове усунення цінових міжгалузевих диспропорцій, формування ефективного конкурентного середовища, лібералізація ринків енергоносіїв та сільгоспсировини, транспортних та комунальних послуг;

      - у соціальній політиці - перехід до формування соціальної політики на основі законодавчо визначених державних соціальних стандартів та забезпечення державних соціальних гарантій. Базовим державним соціальним стандартом визначено прожитковий мінімум, на основі якого визначатимуться всі інші соціальні гарантії.

      Головним  завданням промисловості у 2009 році є утвердження динамічного розвитку виробництва, забезпечення його приросту усіма галузями, районами і містами в цілому, збільшення випуску товарів народного споживання, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

      Враховуючи  те, що пріоритетним напрямом у діяльності галузей на поточний рік є зосередження уваги на питаннях конкурентоспроможності продукції, стратегія їх розвитку полягає  у підвищенні якості та ефективності виробництва, впровадженні новітніх технологій, нарощуванні експортного потенціалу за рахунок збереження традиційних  та освоєння нових міжнародних ринків.

      Пріоритет у розвитку надаватиметься харчовій промисловості. Збільшення випуску  і реалізації продукції передбачається за рахунок впровадження нових технологічних  процесів, що забезпечать високу смакову  якість виробів, сучасну їх упаковку та витіснення з внутрішнього ринку  імпорту. Особлива увага приділятиметься  підвищенню економічної привабливості  для вітчизняних та зарубіжних інвесторів.

      Одна  з найважливіших проблем в  області - будівництво житла. За рахунок  коштів бюджетів усіх рівнів, залучених, позабюджетних, передбачається будівництво  квартир для ветеранів війни, молодих сімей, військовослужбовців  та працівників правоохоронних органів, індивідуальне житлове будівництво  на селі. Вперше планується виділити кошти  для здійснення реконструкції будинків перших масових серій.

      Одним із джерел фінансування впровадження у виробництво наукових досліджень є інвестиції. Тому органи місцевої виконавчої влади та самоврядування будуть націлювати господарюючі суб"єкти на місцях до залучення на інвестування як коштів підприємств, організацій, так  і інших джерел фінансування. Як показує аналіз, тільки третина промислових  підприємств вкладає кошти у  розвиток власного виробництва, причому  значна частина їх виділяє на оновлення  виробництва декілька відсотків  прибутку, що залишається на підприємстві.

      З метою активізації інвестиційної  діяльності розроблений інвестиційний  портрет області, який включає 33 проекти  і інноваційні пропозиції.

      Пріоритетними сферами інвестування у Хмельницький регіон є агропромисловий комплекс, легка промисловість, машинобудування, хімічна, лісова та деревообробна промисловість, транспорт і зв"язок та соціальна інфраструктура.

      Необхідно відзначити, що більш ефективну роль у становленні інвестиційних  процесів повинно і надалі відігравати  спрямування коштів суб’єктів господарювання на інноваційні цілі.

      Характерною особливістю 2009-2010 років буде формування соціальної політики на засадах законодовчо визначеної системи державних соціальних стандартів та забезпечення державних соціальних гарантій, які є обов"язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності.

      Основними важелями соціальної політики стануть :

      -адресна  підтримка соціально незахищених  верств населення;

      -актуальні  завдання пенсійної реформи;

      -забезпечення  випереджаючого зростання вартості  робочої сили;

      -створення  робочих місць;

      -підтримка  самозайнятості населення.

      Враховуючи  ситуацію, що склалася, у 2009 році у сфері зайнятості передбачається, що темпи вивільнення робочої сили будуть нижчими, ніж у попередні роки.

      Рівень  фіксованого безробіття протягом року зросте з 6,95 до 10,2 відсотка. Очікується, що на кінець року чисельність безробітних, які будуть перебувати на обліку в  державній службі зайнятості, досягне 55,6 тис.чоловік.

      Разом з тим, заходи соціальної підтримки  найвразливіших верств населення у 2000 році здійснюватимуться в умовах обмежених фінансових можливостей  бюджетів усіх рівнів, державних цільових фондів, а також жорсткого контролю з боку держави за цільовим використанням  коштів.

      Для забезпечення адресності різних видів  допомоги окремим категоріям громадян буде завершено створення єдиної обліково-інформаційної системи  малозабезпечених громадян та одержувачів  соціальної допомоги. Порядок надання  допомоги спрощуватиметься. При цьому  розміри допомоги визначатимуться  з урахуванням у сукупному  доході громадян їх майнового стану.

      Продовжуватиметься  розширення мережі та зміцнення матеріально-технічної  бази соціальних служб: територіальних центрів по обслуговуванню інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, благодійних  їдалень, магазинів та інших.

      Будуть  здійснюватись заходи щодо створення  передумов для переходу до пенсійного забезпечення на страховій основі та створення нормативно-правової бази для функціонування загальнообов"язкового державного пенсійного страхування. Триватиме  запровадження автоматизованих  персоніфікованих відомостей у системі  загальнообов"язкового державного пенсійного страхування, що дозволить  створити інформаційну базу для відновлення  диференціації розмірів пенсій відповідно до трудового вкладу та дасть можливість здійснити подальше їх підвищення,а  також сприятиме легалізації  доходів населення. Буде здійснено  упорядкування призначення пільгових  пенсій, удосконалення механізму  відрахувань на пенсійне забезпечення.

      Реалізація  гарантій права на охорону здоров"я  забезпечуватиметься функціонуванням  розгалуженої мережі закладів охорони  здоров"я, кількість яких буде збережена. Показник забезпеченості ліжками прогнозно  становитиме 80 на 10 тис.населення.

      Подальша  реорганізація галузі охорони здоров"я  здійснюватиметься шляхом надання  пріоритету розвитку первинної медико-санітарної допомоги з особливим наголосом  на зміцнення мережі та матеріально-технічної  бази закладів охорони здоров"я, що розташовані у сільській місцевості. Продовжуватиметься робота над визначенням  обсягу гарантованого рівня медико-санітарної допомоги.