Контрольная работа по "Финансам"

Проте з метою зменшення  навантаження на населення за споживання води, опалення тощо Законом № 107-VI встановлено  такі понижуючі коефіцієнти:

• до нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих вод басейнів річок та підземних вод підприємствами житлово-комунального господарства – 0,3;
• до нормативів збору за обсяг поверхневої води, пропущеної через конденсатори турбін для охолодження конденсату, для теплоелектростанцій з прямоточною системою водоспоживання – 0,005.

Зазначеним Законом також  запроваджено підвищуючі нормативи  за спеціальне водокористування в частині  використання поверхневих та підземних  вод, які входять до складу напоїв, а саме за використання води:

поверхневої – 2 грн. за 1 м3;

підземної – 4 грн. за 1 м3.

Порядок обчислення і сплати збору за спеціальне водокористування у 2008 р. не змінюється.

Таким чином, платники, які  здійснюють спеціальне водокористування, починаючи з січня 2008 р. обчислюватимуть  податкові зобов'язання за 2008 р. із застосуванням  нормативів збору за спеціальне водокористування згідно з додатком № 2 до розділу  другого Закону № 107-VI.

Збір  за спеціальне водокористування у 2009 році

Порядок обчислення і сплати збору за спеціальне водокористування у 2009 році не змінюється.

Статтею 10 Закону № 835 установлено, що у 2009 році до нормативів, затверджених у додатках №1 та №2 до Закону України  від 03.06.08 р. №309 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що належать до абсолютних, застосовується коефіцієнт 1,439.

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів встановлюється з метою формування зацікавленості суб'єктів підприємницької діяльності в раціональному використанні водних ресурсів. Введення цієї плати не звільняє суб'єктів від сплати платежів за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, штрафів за порушення природоохоронного  законодавства.

До спеціального використання прісних водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення  потреб у воді виробничих і сільськогосподарських  потреб, потреб населення. Спеціальне використання прісних водних ресурсів здійснюється в декількох формах:

— використання водних ресурсів для задоволення виробничих потреб і потреб населення у воді за допомогою  спеціальних пристроїв;

— використання води без  застосування спеціальних пристроїв  та установок, які можуть вплинути на якісні та кількісні показники стану  водних ресурсів;

— користування водними  об'єктами для потреб гідроенергетики  і водного транспорту.

Платниками виступають підприємства промисловості та підприємства, що відповідно до класифікатора галузей  народного господарства, належать до галузі “Промисловість”, в тому числі  і підприємства теплоенергетики, незалежно  від форми власності, що мають  самостійний баланс і є юридичними особами. Вони вносять в бюджет плату  за воду, забрану із водогосподарських  систем чи підприємств комунального господарства. Платниками виступають також суб'єкти підприємницької діяльності — водокористувачі незалежно від форм власності, що вважаються юридичними особами, включаючи підприємства гідроенергетики і водного транспорту, підприємства з іноземними інвестиціями, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не вважаються юридичними особами, але мають окремий баланс, поточний і розрахунковий рахунок в банку, а також господарські виробничі підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та підвідомчі негоспрозрахунко-вим організаціям.

Об'єктом обчислення плати  за воду є обсяг води, яку споживачі  використовують для власних потреб, незалежно від того чи вона поступає безпосередньо із водогосподарських  систем або інших водокористувачів чи від підприємств комунального господарства.

При використанні води на потреби  об'єктів соціально-культурного  призначення, житлово - господарства, побутового обслуговування тощо плата в бюджет вноситься за всю забрану воду, якщо ці служби забирають її з системи водопостачання промислового підприємства, на балансі якого він і знаходиться.

Плата за воду не вноситься:

— якщо вона відпускається  іншим споживачам; ,;..

— якщо вона забирається  рибзаводом; ' ;

— якщо вона забирається  не з системи водопостачання промислового підприємства службами, що знаходяться  на його балансі;

— на підземні лікувальні і  термальні води, підземні промислові води;

— за морську воду.

Нормативи плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів затверджуються Кабінетом Міністрів  України в гривнях за 1 куб. метр води, що використана із водогосподарської  системи.

 

Збір  за забруднення навколишнього природного середовища

Законом № 107-VI встановлено  розподіл збору за забруднення навколишнього  природного середовища. У 2008 р. збір за забруднення навколишнього природного середовища зараховується у співвідношенні:

65 % – до спеціального  фонду Держбюджету України (п. 20 ст. 7 Закону № 107-VI);

35 % – до спеціального  фонду місцевих бюджетів, у тому  числі: до бюджетів місцевого  самоврядування (сільських, селищних, міських) – 10 %, обласних та  республіканського АР Крим –  25 %, Київського та Севастопольського  міських – 35 % (п. 5 ст. 52 Закону  № 107-VI).

Частиною четвертою ст. 46 Закону України від 25.06.91 р. № 1264-ХІІ  «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що кошти  від збору за забруднення навколишнього  природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними, республіканським АР Крим, а також Державним фондами  охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 %, а між Київським, Севастопольським міськими та Державним фондами охорони навколишнього природного середовища – у співвідношенні 70 і 30 %.

З метою вдосконалення  чинного законодавства п. 10 ст. 67 Закону № 107-VI зупинено на 2008 р. дію частини  четвертої ст. 46 Закону № 1264-XII.

Слід зазначити, що таке саме розподілення було і минулого року. Це розподілення здійснюють територіальні  органи Держказначейства України, а  платники збору за забруднення навколишнього  природного середовища, як і раніше, перераховують суми збору одним  платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Держказначейства України.

Для визначення податкового  зобов'язання щодо збору за забруднення  навколишнього природного середовища у 2008 р. (за I квартал, півріччя, 9 місяців  та рік) застосовуватиметься механізм індексації нормативів збору, який передбачено  постановою Кабінету Міністрів України  від 14.11.2007 р. № 1317 «Про доповнення додатка 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору». Індексація нормативів збору здійснюватиметься за формулою:

Ні = Нп х І : 100,

де Ні – проіндексований норматив збору у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за 1 т (одну одиницю);

Нп – проіндексований норматив збору у минулому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за 1 т (одну одиницю);

І – індекс споживчих цін (індекс інфляції) за минулий рік, відсотків.

За даними сайту Держкомстату України індекс споживчих цін  за 2007 р. становив 116,6 %.

Збір  за забруднення навколишнього природного середовища у 2009 році

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України 3.12.2008 р. №1050 „Про зміни, що вносяться до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення  навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”:

1. У разі відсутності у платника збору затверджених у встановленому порядку лімітів скидів та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів скидів та розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку у десятикратному розмірі.

2. Платники подають податкові розрахунки до органів державної служби та сплачують збір:

1) за місцем знаходження  стаціонарних джерел забруднення  – у разі здійснення викидів  стаціонарними джерелами забруднення  та скидів;

2) за місцем знаходження  спеціально відведених для розміщення  відходів місць чи об’єктів  – у разі розміщення відходів;

3) за місцем перебування  платника збору на податковому  обліку – у разі здійснення  викидів пересувними джерелами  забруднення.

Якщо місце подання  податкових розрахунків не збігається з місцем перебування на податковому  обліку підприємства, то подаються  копії відповідних податкових розрахунків  до податкової інспекції де підприємство перебуває на обліку.

При обчисленні податкових зобов’язань зі збору за квартал, півріччя, дев’ять місяців і 2009 рік  платники збору повинні значення проіндексованих нормативів збору  у 2008 році індексувати на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за 2008 рік – 1,223 для визначення проіндексованих  нормативів збору у 2009 році.

 

Збір  за проведення гастрольних заходів 

Відповідно до Закону № 107-VI збір за проведення гастрольних заходів  у 2008 р. зараховується у співвідношенні: 70 % – до загального фонду Держбюджету  України (п. 21 ст. 7 цього Закону); 30 % –  до загального фонду місцевих бюджетів (п. 9 ст. 52 цього Закону).

Така норма діяла і  минулого року. Зазначене розподілення здійснюють територіальні органи Держказначейства України, а платники за проведення гастрольних  заходів перераховують суми збору  одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах  Держказначейства України.

 

Рентна  плата за нафту, природний газ  і газовий конденсат

Відповідно до п. 19 розділу  другого Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI «Про Державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у 2008 р. у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час  геологічного вивчення) вуглеводневої  сировини, а саме природного газу (в  тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України рентну плату за нафту, природний газ і газовий конденсат.

Підпунктами 1.1–1.3 п. 19 розділу  другого зазначеного Закону затверджено  ставки рентної плати за нафту, природний  газ і газовий конденсат, розміри  яких практично залишено на рівні  минулого року.

Водночас розмір рентної  плати за природний газ, що застосовується при визначенні податкових зобов'язань  з рентної плати за видобутий  у кожному податковому (звітному) періоді 2008 р. природний газ, визначається не лише глибиною залягання покладу, з якого здійснюється видобуток, а й напрямом використання (призначенням) таких обсягів у звітному податковому  періоді, коли такий газ було видобуто.

Так, у разі якщо видобуті у звітному податковому періоді  обсяги природного газу (в тому числі  нафтового (попутного) газу) реалізуються іншим суб'єктам, ніж ті, що уповноважені Кабінетом Міністрів України  формувати ресурс природного газу для  потреб населення, або використовуються у цьому періоді для інших  цілей, у тому числі для формування запасів у підземних сховищах газу, то такі обсяги оподатковуються  залежно від глибини залягання  покладу, з якого здійснюється видобуток, а саме: до 5000 м за ставкою 200 грн. за 1 тис. м3, понад 5000 м – 100 грн. за 1 тис. м3.

Також, порівняно з 2007 р. у 2008 р. розміри рентної плати за природний газ для обсягів  природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу), які видобуті та реалізуються у тому самому звітному податковому  періоді суб'єкту, уповноваженому Кабінетом  Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, залишено без змін, окрім ставки рентної плати за природний газ, видобутий із морських родовищ з 0 грн. до 10 грн. за 1 тис. м3.

Крім того, порівняно з 2007 р. при визначенні податкових зобов'язань  з рентної плати за кожний податковий (звітний) період 2008 р. до затверджених ставок (не лише рентної плати за нафту, а й рентної плати за газовий конденсат) застосовується коригуючий коефіцієнт. Цей коефіцієнт визначається для кожного звітного (податкового) періоду виходячи з  динаміки ціни на нафту, що формується на внутрішньому ринку України, та вартості нафти, що склалася в процесі її митного  оформлення під час ввезення на територію  України з Російської Федерації. Мінекономіки України щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта у спеціальному розділі на своєму офіційному веб-сайті.

При цьому якщо величина коригувального коефіцієнта, яка застосовується до ставок рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, є  меншою, ніж одиниця, такий коефіцієнт застосовується із значенням 1 (одиниця).