Формування та реалізація дивідендно політики акціонерного товариства

Державний вищий  навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного  банку України" Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Управління фінансами акціонерних товариств"

назва дисципліни

на тему «Формування та реалізація дивідендно політики акціонерного

товариства»

тема курсової роботи

Виконав: студент _денної_ форми навчання

(денної, заочної)

5 курсу _МФ-12_ групи Мартиненко Ольги В'ячеславівни

(прізвище, ім'я,  по батькові)

Перевірив: доцент

(науковий ступінь,  посада)

Сюркало Б.І.

(прізвище, ім'я,  по батькові)

Суми  - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП  3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА  5

1. Сутність, роль та значення дивідендної політики акціонерного товариства  5
2. Теорії та типи дивідендної політики акціонерного товариства. . . . 10
3. Етапи формування дивідендної політики акціонерного товариства  15

РОЗДІЛ 2 ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ ВАТ «СУМСЬКЕ МАШИНОБУДІВНЕ НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ІМ. М.В.ФРУНЗЕ»  20

1. Загальна характеристика фінансово-господарського стану ВАТ «Сумське машинобудївне науково-виробниче об'єднання

їм. М.В.Фрунзе»  20

2. Аналіз процесу формування та розподілу прибутку ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання

їм. М.В.Фрунзе»  24

3. Оцінка дивідендної політики ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання їм. М.В.Фрунзе»  28

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ

АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА  30

ВИСНОВКИ  34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  36

ДОДАТКИ  39

ВСТУП

Процес розподілу прибутку підприємства має багаторівневий характер і залежить від багатьох чинників. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, має бути розподілено на дві основні частини: фонд виплати - винагороди власникам підприємства у формі дивідендів на акції або у формі процентів на пайові внески; фонди розвитку підприємства в наступному періоді. Процес такого розподілу прибутку називається дивідендною політикою підприємства, варіанти якої визначають його власники та фінансові менеджери. Дивідендна політика - найважливіша ознака, за якою акціонерні товариства вирізняють із поміж інших підприємств. Саме за розподілом результатів господарської діяльності виявляються особливості корпоративних відносин, що полягають в їхньому колективному характері.

Формування дивідендної політики підприємства є одним із найбільш складних завдань фінансового менеджменту  в сучасних умовах. Необхідність його вирішення пов'язана із задоволенням вимог фінансової стратегії щодо підвищення ринкової вартості підприємства, інвестиційної політики, політики формування власних фінансових ресурсів та деяких інших аспектів фінансової діяльності підприємства. Вищезазначені проблеми визначають актуальність обраної теми дослідження.

Об'єктом дослідження є система відносин, які виникають при формуванні та реалізації дивідендної політики.

Предметом даного дослідження є  процеси формуванням та реалізації дивідендної політики акціонерного товариства.

Метою написання курсової роботи є  проведення аналізу формування та реалізації дивідендної політики на відкритому акціонерному товаристві «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» (далі ПАТ).

Задачами курсової роботи є: визначити сутність, роль та значення дивідендної політики в системі корпоративного управління; дослідити теорії та типи дивідендної політики, ознайомитись з їхніми особливостями; розглянути основні етапи процесу формування дивідендної політики підприємства; висвітлити загальну фінансово-господарську характеристику обраного акціонерного товариства; проаналізувати процеси формування та розподілу чистого прибутку, на основі проведеного аналізу дати оцінку дивідендної політики ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе»; виявити можливі шляхи оптимізації дивідендної політики.

При виконанні курсової роботи були використані коефіцієнтний, аналітичний та графічний методи дослідження.

Серед джерел можна виокремити: нормативно-правову базу, праці вітчизняних  та зарубіжних науковців.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

1.1. Роль та значення дивідендної політики в діяльності акціонерного товариства

На сучасному етапі  економічних перетворень однією з актуальних задач економічного розвитку є вдосконалення корпоративних  відносин та формування ефективної моделі корпоративного управління. Для України актуальність цього питання набуває особливого значення, тому що корпоративний сектор формує основу сучасної ринкової економіки та визначає її конкурентоспроможність, а ефективність функціонування цього сектора є однією з найвпливовіших складових сучасного стану розвитку економіки. Отже, пошук та запровадження ефективної моделі корпоративного управління з урахуванням особливостей національної економіки безпосередньо впливає на процеси концентрації капіталу та визначає ефективність його функціонування.

Дивідендна політика відіграє значну роль у функціонуванні акціонерного товариства або корпорації. Вона займає провідне місце в реалізації фінансової стратегії підприємства, впливає  на рівень добробуту інвесторів (власників  капіталу підприємства), на формування та використання фінансових ресурсів, темпи виробничого та фінансового розвитку підприємства, на вартість капіталу, на фінансову стійкість і ринкову вартість підприємства (впливаючи на ціну акцій).

Дивідендна політика - це набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства у галузі виплати дивідендів, а також сукупність методів і засобів їх досягнення [9].

Теоретичним питанням розроблення  основних принципів та засад формування дивідендної політики приділяло уваги багато науковців, серед яких Бланк І. О., Клоченок Л. В., Лігоненко Л. О., Пігуль Н. Г.,

Суторміна В. М., Терещенко О. О., Юрчук Н. В [9,20]. та інші. Варто відмітити також, що на сьогоднішній день є достатньо відпрацьованим нормативно-правове забезпечення реалізації дивідендної політики в акціонерних товариствах.

Значимість досліджень у сфері дивідендної політики в сучасній умовах Україні пояснюється  також таким фактором, як щорічне  збільшення кількості господарських  товариств даної форми організації  бізнесу, адже саме ця політика підприємства відокремлює акціонерні товариства від усіх інших суб'єктів господарювання на ринку. Кількість акціонерних товариств в Україні становить близько 30 тис. Ними виробляється майже 75% валового внутрішнього продукту країни. Саме в акціонерних товариствах зосереджено понад 60% промислово-виробничого потенціалу України.

Питання розробки дивідендної  політики мають як наукове, так і  практичне значення. Реалізація акціонерами  права на отримання доходів від  володіння корпоративними правами здійснюється шляхом отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів. Таким правом наділені акціонери, які є власниками простих та привілейованих акцій товариства на початок строку виплати дивідендів.

П(С)БО 15 «Дохід» дає інше визначення: «Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства» [14]. Тобто з точки зору акціонера дивіденд є його доходом, а для підприємства - це частина чистого прибутку, яка розподіляється серед акціонерів пропорційно кількості акцій, що знаходяться в їх розпорядженні, та яка свідчить про успішність фінансово- господарської діяльності. При цьому акціонери можуть отримувати доходи по акціях у вигляді дивідендів або збільшення ринкової вартості акцій (емісійного доходу).

Слід зазначити, що рішення  в галузі дивідендної політики впливають  на ряд ключових параметрів фінансово-господарської  діяльності підприємства, а саме:

• величину самофінансування (чим більше прибутку виплачується у вигляді дивідендів, тим менше коштів залишається у підприємства для здійснення реінвестицій);
• структуру капіталу (якщо приймається рішення про тезаврацію прибутку, то збільшується величина власного капіталу, а отже, змінюється загальна структура капіталу підприємства, що за певних обставин впливає на його вартість);

ціну залучення фінансових ресурсів (при збільшенні власного капіталу за рахунок тезаврованого  прибутку покращується фінансова стійкість  підприємства, а отже, і рівень кредитоспроможності, що дає підстави звертатися до фінансово- кредитних установ з проханням про зниження відсоткової ставки на кредитні ресурси);

ринковий курс корпоративних прав (у світовій практиці поширена думка, що збільшення виплат дивідендів призводить до зростання ринкового курсу акцій);

• ліквідність та ряд інших показників [12].

При розробленні дивідендної  політики акціонерні товариства повинні  враховувати свої інвестиційні потреби  та доцільність реінвестування частини  прибутку (дивідендів) на розвиток бізнесу, можливості формування фінансових ресурсів з альтернативних джерел, а також діючу законодавчу та нормативно-правову базу [6]. Окремі нововведення були запроваджені Законом України «Про акціонерні товариства. Доцільно також враховувати Принципи корпоративного управління України, які у 2003 році були ухвалені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів [19]. Дане право за своїм характером належить до категорії потенційних. Реалізувати своє право власники простих акцій можуть лише за наявності джерела для виплати дивідендів. В Законі України «Про акціонерні товариства» чітко зазначено перелік джерел для виплати дивідендів, а саме - виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства [16].

Законом «Про господарські товариства» встановлено, що статут акціонерного товариства обов'язково повинен містити положення про визначення строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), а саме - один раз на рік за підсумками календарного року [17].

Також згідно чинного законодавства  товариство здійснює виплату дивідендів виключно грошовими коштами. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства. Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства

Прийняття загальними зборами рішення про виплату дивіденду означає, що дивіденд оголошений - з цього моменту в акціонерів виникає право вимагати від акціонерного товариства виплати дивідендів.

Чинним законодавством встановлено обмеження щодо прийняття  рішення та виплати дивідендів у наступних випадках:

звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано  у встановленому законодавством порядку (тобто якщо не повністю здійснено  внески у статутний капітал);

власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу та резервного капіталу; - товариство має зобов'язання про викуп власних акцій від акціонерів, які мають право вимагати такого викупу;

- поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю [16].

Розмір дивідендів визначається виключно загальними зборами акціонерів в залежності від річних результатів діяльності акціонерного товариства та лише після затвердження річних результатів діяльності такого акціонерного товариства.

Таким чином, плановий розмір дивідендів є орієнтовним і може бути змінений на річному засіданні загальних зборів акціонерів в залежності від фінансових результатів діяльності акціонерного товариства, наявності вищенаведених обмежень, інших обставин шляхом прийняття загальними зборами акціонерів рішення про нарахування та сплату частини прибутку (дивідендів) у розмірі більшому або меншому, ніж плановий розмір, що передбачався попередніми рішеннями зборів.

Отже, можемо зробити висновок про важливість дивідендної політики як ознаки, за якою акціонерні товариства вирізняють із поміж інших форм організації бізнесу. Саме в розподілом результатів господарської діяльності виявляються особливості корпоративних відносин, що заключаються в їхньому колективному характері.

У сучасних умовах динамічного  розвитку фінансового ринку України і становлення власної моделі корпоративного управління значущість дивідендної політики зростає. Вона впливає на структуру джерел фінансування, інвестиційну привабливість корпорації, поточний курс акцій і вартість бізнесу в цілому. Дивідендна політика становиться складовою загальної стратегії розвитку корпорації, насамперед, її фінансової стратегії, в процесі ефективної реалізації прав власності, вагомим елементом корпоративної культури.