Фондова і валютна біржі: фінансові аспекти діяльності

 
 

Табл. 2.2. Обсяг виконаних договорів (за фінансовими інструментами) торговцями цінних паперів у 2005-2009 роках, млрд. грн. 

 

  

Табл.2.3. Обсяг біржових контрактів (договорів) на організаторах торгівлі за видами цінних паперів та видами ринку

протягом  січня – грудня 2010 року, млн грн. 

 

Діаграма 2.4. Розподіл зареєстрованих комісією обсягу випусків цінних паперів  у 2009 році 
 

Показники, що характеризують динаміку і стан торгів на фондових і валютних біржах. 

 

Результати  проведеного аналізу.

 

РОЗДІЛ 3: Напрями вдосконалення  діяльності фондових і валютних бірж в  Україні.

Завдання : виявити й обґрунтувати раціональні  шляхи подальшого розвитку діяльності фондових і валютних бірж в Україні.

     Економічні  і соціальні реформи в нашій  країні знаходяться в прямої залежності від формування ефективної моделі фондового  ринку. Операції, здійснювані на українському фондовому ринку, показують, з одного боку, те, що його зародження відбулося, а з іншого, - що він може і законсервуватися, не стати тим інститутом, що є ядром сучасних ринкових відносин, якщо не відбудеться дійсне роздержавлення і приватизація, не будуть створені акціонерні товариства, самостійні підприємства, не з'являться цінні папери, що будуть відображати реальний капітал - засоби виробництва, землю, товар. Лише в цьому випадку можна сподіватися на створення умов для ринкового середовища, переміщення капіталу від інвестора до виробника, переливу його з однієї галузі до іншої. [1]

     Проблемами  у фінансовій діяльності фондової та валютної бірж України є:

     • створення умов для залучення  ліквідних цінних паперів і концентрації угод з цінними паперами на фондових біржах;

     • створення чіткої і стабільної системи гарантій прав інвесторів і власників;

     • створення цілісної та оптимально структурованої системи обліку прав власності.

     Пропозиції  для розв’язання названих вузлових проблем дає ЗАТ “Фондова біржа  “ІННЕКС”. Центральним завданням  для розв’язання першої проблеми є створення умов для виведення в постійний обіг на організованому ринку цінних паперів привабливих для інвесторів фінансових інструментів, здатних забезпечити ліквідність ринку. У свою чергу, вирішення цього завдання вимагає прийняття системи заходів щодо забезпечення:

     • докорінного технічного й технологічного переозброєння фондових бірж на сучасній основі, бажано за допомогою й участю розвинених закордонних фондових площадок;

     • скорочення кількості існуючих фондових бірж, створення цілісного біржового торгово-інформаційного простору на ринку цінних паперів відповідно до «Концепції Державної цільової економічної програми модернізації ринків капіталу в Україні», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007р. № 976-р. Однак, навіть проятгом року уряд не міг дійти згоди, чи варто впроваджувати дану концепцію. Якби ця концепція виконувалась, одним із варіантів її реалізації могло б стати створення Єдиної біржової фондової системи України. Функціональним ядром якої має стати Інформаційний центр загальноукраїнського біржового ринку цінних паперів, який створюється об'єднанням фондових бірж і забезпечує концентрацію, обробку й маршрутизацію всієї необхідної для укладання угод інформації, яка надходить від них.

     • вироблення й прийняття законодавчих і нормативно-правових заходів економічного та адміністративного порядку, які спонукатимуть емітентів і власників великих пакетів акцій інвестиційно-привабливих підприємств до виходу на фондові біржі;

     • вироблення і прийняття нормативно-регуляторних заходів щодо забезпечення фактичної, а не декларативної інформаційної прозорості угод з цінними паперами, що укладаються на фондових біржах. У цих цілях фондова біржа повинна систематично публікувати дані про всі укладені на ній угоди із зазначенням інформації щодо їх виконання, щодо впливу невиконаних і частково виконаних угод з цінними паперами на індикатори ринку;

     • створення цілісної законодавчої і  нормативно-правової бази для організації  на фондових біржах Інтернет-трейдінга фізичних осіб за посередництвом акредитованих на них торговців цінними паперами, строкового ринку та торгівлі високоліквідними іноземними цінними паперами; для введення на організованому ринку цінних паперів системи електронного документообігу між учасниками ринку із застосуванням відповідних електронних цифрових технологій персональної ідентифікації та захисту інформації.

       Вирішення другої з перелічених  проблем потребує, насамперед, стабільної, не схильної до політичної  та економічної кон'юнктури, спадкоємної політики держави відносно прав власності, у тому числі:

     • забезпечення системності, виваженості, стабільності приватизаційного законодавства  та неухильного його дотримання;

     • вироблення і прийняття законодавства  про акціонерні товариства, яке детально й системно регулює весь комплекс правових питань корпоративного управління;

     • прийняття нового закону про власність, який детально й системно регулює  всі правові аспекти придбання, збереження і захисту власності, включаючи гарантії для інвесторів і власників.

       Третя із зазначених вище проблем  пов'язана з тим, що існуюча  депозитарна система, яка базується  на Законі України «Про Національну  депозитарну систему й особливості  електронного обігу цінних паперів», не є цілісною і структурно  не завершена.

     • Україні фактично відсутня передбачена Законом центральна ланка депозитарної системи - Центральний депозитарій, який повинен консолідувати всі інші її ланки.

     • Депозитарна система в цілому не здатна здійснювати кліринг по масових угодах із цінними паперами, які укладаються на фондових біржах України. Положення ускладнюється ще й тим, що в законодавчих і нормативно-правових актах відсутні чітко й досить повно розроблені порядок і процедури проведення розрахунків за принципом «поставка проти платежу». [4]

     Вирішення перелічених проблем потребує корінного перегляду концепції побудови депозитарної системи України і розробки на цій основі нових відповідних законодавчих і нормативно-правових актів. Переглянута концепція побудови депозитарної системи повинна включати наступні базові положення:

     • Депозитарна система України  повинна бути побудована аналогічно банківській системі країни і  включати Центральний депозитарій  і розгалужену мережу організаційно, методично і технологічно пов'язаних з ним локальних депозитарних установ.

     • Депозитарна система України  повинна, поряд зі здійсненням функцій  обліку прав власності на цінні папери, виконувати розрахунки в цінних паперах  і кліринг по масових угодах з  дотриманням принципу «поставка  проти платежу» у строк «Т+0», що є обов'язковою умовою для повноцінного функціонування вторинного біржового ринку цінних паперів.

     • Поєднуючи всі локальні депозитарні  установи, Центральний депозитарій  має бути організуючою й контролюючою ланкою депозитарної системи і виконувати функції: ведення реєстрів власників цінних паперів; ведення рахунків у цінних паперах, відкритих у Центральному депозитарії локальними депозитарними установами; проведення розрахунків у цінних паперах на підставі інформації про угоди, що надається фондовою біржею; клірингу по масових угодах з цінними паперами, укладених на фондовій біржі, на підставі інформації, що надається фондовою біржею; надання інформації щодо нетто-зобов'язання в коштах для сторін біржових угод у розрахунковий банк і платіжних доручень на списання/зарахування коштів; надання інформації фондовій біржі та локальним депозитарним установам про проведені розрахунки по угодах із цінними паперами.

<