Фінансування освіти в Україні

1.           Міністерство освіти України.

2.           Міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти.

3.           Вища атестаційна комісія України.

4.           Міністерство освіти Автономної Республіки Крим.

5.           Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Центральним органом управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки України. Його структура подана на Рисунку 2.1. [Додаток А].

Міністерство освіти і науки України виконує такі завдання:

1.           Бере участь у визначенні державної політики в галузі  освіти, науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми  розвитку освіти, державні стандарти освіти.

2.           Встановлює державні  стандарти  знань  з  кожного  предмета.

3.           Визначає   мінімальні    нормативи    матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти.

4.           Здійснює  навчально-методичне  керівництво, контроль   за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування.

5.           Забезпечує зв'язок із закладами освіти,  державними  органами інших країн з питань, які входять до його компетенції.

6.           Проводить акредитацію вищих та професійно-технічних  закладів освіти незалежно від форм власності та підпорядкування,  видає  їм ліцензії, сертифікати.

7.           Формує  і  розміщує  державне  замовлення    на    підготовку спеціалістів з вищою освітою.

8.           Розробляє  умови  прийому  до  закладів  освіти.

9.           Забезпечує  випуск  підручників,    посібників,    методичної літератури.

10.      Розробляє  проекти  положень  про    заклади    освіти,    що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

11.      Організовує  атестацію  педагогічних  і  науково-педагогічних працівників  щодо  присвоєння  їм    кваліфікаційних    категорій, педагогічних та вчених звань.

12.      Разом  з  іншими  міністерствами    і    відомствами,    яким  підпорядковані заклади  освіти,  Міністерством  освіти  Автономної Республіки  Крим  реалізує  державну  політику  в  галузі  освіти, здійснює контроль за її практичним  втіленням,  дотриманням  актів законодавства про освіту в усіх закладах освіти незалежно від форм власності та підпорядкування.

13.      Здійснює керівництво державними закладами освіти [3].

Законодавчо роль та функції Міністерства визначаються Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Положенням про Міністерство освіти і науки України”, Постановою Кабінету Міністрів України “Питання Міністерства освіти України”.

Міністерство підпорядковується Кабінету Міністрів України. Його очолює Міністр, який призначається та звільняється з посади президентом України за поданням прем’єр-міністра. Міністр має заступників. Для виконання конкретних завдань у складі Міністерства утворюються різноманітні підрозділи (департаменти, служби). Гранична чисельність працівників центрального апарату Міністерства освіти і науки затверджується Кабінетом Міністрів, а структура центрального апарату, тобто кількість підрозділів Міністерства, чисельність в них працівників затверджується Міністром.

У складі Міністерства утворюється колегія з Міністра, який є головою колегії, заступників, а також керівників структурних підрозділів. На колегії узгоджуються питання, що стосуються завдань Міністерства.

Міністерство освіти і науки України взаємодіє з державними органами влади. З органів виконавчої влади на освітню політику Міністерства впливають Міністерство фінансів, яке погоджує питання щодо виділення бюджетних коштів на розвиток освіти, Міністерство економіки, яким фінансуються деякі освітні проекти, Державний комітет будівництва, архітектури і державної політики, що розробляє проекти будівель навчальних закладів, Міністерство охорони здоров’я, що розробляє санітарно-гігієнічні норми перебування дітей в школах, Міністерство праці та соціальної політики, що розробляє та узгоджує норми прийому та звільнення працівників освіти тощо.

Верховною Радою розглядаються та приймаються закони в галузі освіти, Президентом вони затверджуються. Президент також може видавати Укази, в яких іде мова про освітню сферу.

Такий розподіл функцій дозволяє створювати законодавчу базу, як основу для розвитку освіти. Однак в Україні не напрацьовані механізми реального дотримання та відповідальності за недотримання, у тому числі на державному рівні, прийнятого законодавства. Тому в багатьох випадках закони носять суто декларативний характер. Так, фактично ніколи не дотримується величина фінансування закладів освіти, затверджена Законом України “Про освіту” у розмірі не менше 10% від національного доходу.

2.2. Система фінансування освіти в Україні: сучасний стан в умовах ринкової економіки

Оскільки в Україні існує три рівні державного управління (державний, обласний, районний), то і фінансування освіти також здійснюється з бюджетів, що формуються на цих трьох рівнях: державному, обласному та районному. Причому переважна частина бюджету освіти формується на рівні району. Кошти районного і обласного бюджетів складають приблизно 94-99% всього бюджету середньої освіти.

Розподіл між видатками бюджетів різних рівнів відбувається таким чином:

З Державного бюджету фінансуються:

1.           Спеціалізовані школи (в тому числі школи-інтернати), засновані на державній формі власності.

2.           Загальноосвітні школи соціальної реабілітації.

3.           Професійно-технічна освіта (навчальні та інші заклади освіти, засновані на державній формі власності).

4.           Вищі навчальні заклади, засновані на державній формі власності.

5.           Післядипломну освіту.

6.           Позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної роботи з дітьми, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

7.           Інші заклади та заходи в галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

8.           Випуск підручників.

З обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя фінансуються:

1.           Спеціальні школи, школи-інтернати для дітей з вадами розвитку.

2.           Загальноосвітні школи-інтернати.

3.           Дитячі будинки.

4.           Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

5.           Спеціальні учбові заклади (технікуми, коледжі) крім відомчих — Національного банку України, Міністерства фінансів України та ін.

6.           професійно-технічні училища.

З районних бюджетів фінансують:

1.           Дошкільну освіту (у містах республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення).

2.           Загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі: школи - дитячі садки (для міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи.

3.           Заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячі будинки (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячих будинків формується на території відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, допомога на дітей, які перебувають під опікою і піклуванням.

4.           Інші державні освітні програми.

5.           Вищу освіту (вищі навчальні заклади I - IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, спільній власності територіальних громад, а також вищі навчальні заклади державної та комунальної форм власності) відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів [1].

Процес планування фінансових видатків на освіту має починатися знизу: навчальні заклади на основі встановлених нормативів витрат в розрахунку на одного учня складають кошториси, в яких враховуються витрати на оплату праці педагогічного і допоміжного персоналу, витрати на харчування, на утримання будівель, на капітальний ремонт тощо. Дані кошторисів окремих шкіл, що відносяться до одного адміністративного району, акумулюються районними відділами освіти (райвно). Централізовані бухгалтерії райвно подають свої зведені кошториси до обласного управління освіти (або міського – у містах Києві та Севастополі).  На обласному рівні сукупні цифри районних освітніх бюджетів мають ставати основою бюджетів освіти обласних державних адміністрацій [20].

В умовах фінансової скрути процес складання бюджету на освіту, у тому числі і на загальну середню, відбувається не стільки знизу (від навчальних закладів), скільки зверху – з обласного бюджету просто доводиться сума бюджету на райони. Бухгалтерії районних відділів освіти вже в межах цієї суми розподіляють видатки на школи, забезпечуючи в першу чергу  обовязкові витрати.

На  Рисунку 2.2.1. і Рисунку 2.2.2. подано графік щомісячних видатків    2004 - 2008 р. [13].

Рис. 2.2.1. Щомісячні видатки на освіту зведеного бюджету

за 2004 – 2008 роки

Рис. 2.2.2. Динаміка щомісячних видатків Державного бюджету України

на освіту за 2004 – 2008 роки

Щорічно відбувається збільшення видатків на освіту в бюджеті в червні. Також відбувається збільшення фінансування на кінець року, що прослідковується на графіку.

Завдяки постійному зростанню витрат на освіту Україна має змогу  підвищувати своє становище у світовій економіці. Витрати на освіту є суспільно-корисними .

Для порівняння в проекті Державного бюджету України на 2009 рік видатки на освіту передбачено у розмірі 38 млрд. 145 млн. грн., що на 15,3%

більше проти показника 2008 року.

З метою вирішення найважливіших соціальних питань освіти у проекті бюджету передбачені додаткові видатки:

1.           2 млрд. 559 млн. грн. – на оплату праці з нарахуваннями у зв’язку із встановленням мінімальної зарплати на 2007 рік у розмірі з 1 січня – 400 грн., з 1 липня – 420 грн., з 1 грудня – 450 грн. на місяць.

2.           150,2 млн. грн. – на підвищення у 2009 році стипендій студентам вищих навчальних закладів, учням професійно- технічних закладів відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2004 року №199 „Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти” (виходячи з нового прожиткового мінімуму).

3.           26,3 млн. грн. – на підвищення у 2009 році стипендій аспірантам, клінічним ординаторам, докторантам вищих навчальних закладів, а також слухачам, стипендії яких встановлюються у розмірі середньомісячної заробітної плати.

4.           За основним місцем роботи, у зв’язку із запровадженням нового мінімального розміру зарплати.

Вперше в державному бюджеті враховані видатки на надання одноразової адресної грошової допомоги випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали угоду про роботу у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, визначених органами управління освіти, в сумі 15,0 млн. гривень. Вказані видатки передбачені Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою “Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ та IV рівнів акредитації”.

Крім того, на 2009 рік передбачено такі видатки:

1.           9,1 млн. грн. – на видачу одноразової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.

2.           6,6 млн. грн. – на виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі трьох мінімальних ординарних (звичайних) академічних стипендій особам віком від 18 до 23 років з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків.

3.           13,1 млн. грн. – на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі двох прожиткових мінімумів дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, що перебували під опікою (піклуванням) або на повному державному утриманні, при працевлаштуванні їх після закінчення навчального закладу.

4.           14,7 млн. грн. – на надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти.

5.           25 млн. грн. – на реконструкцію та ремонт гуртожитків для учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів.

6.           129,4 млн. грн. – на видання, придбання, зберігання та доставку підручників (посібників) для студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно- технічних навчальних закладів.

7.           45,2 млн. грн. – на виконання бюджетної програми „Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами”.