Фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування

     Дохідна частина цих фондів формується за  рахунок  податку  з власників   транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин  і механізмів,  плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями,  заправочними пунктами), частини коштів Державного дорожнього фонду України  відповідно  до порядку,  розподілу,  встановленого  Кабінетом  Міністрів  України  згідно із  законами,  а  також  інших  надходжень  до  відповідних  бюджетів,  що  визначаються  рішеннями  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим,  обласних, міських, селищних та сільських рад про бюджет на поточний рік, а також відповідних надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.

     Кошти територіальних   дорожніх   фондів   спрямовуються   на будівництво, реконструкцію, ремонт і  утримання автомобільних доріг  загального користування  місцевого  значення,  вулиць  і  доріг  у населених пунктах,  що належать до комунальної власності,  а також  на  потреби  дорожнього  господарства  за  напрямами,  визначеними відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим,  обласними, міськими, селищними  та сільськими радами. [19, ст.4]

     Одним зі способів збільшення резервів місцевих бюджетів є самооподаткування.

     Самооподаткування - форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за  місцем  проживання  коштів  населення відповідної  території  для  фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру. [16., ст. 1]

     Слід зазначити, що нині зовсім не рідкість, того явища, коли на території однієї адміністративно-територіальної одиниці мешкають громадяни, які не належать до однакових соціальних класів. Тобто, така економічна нерівність не є прийнятною для впровадження самооподаткування. Так, як цілком ймовірним буде для нас проблемою той фактор, що розмір платежів, або ж у другому випадку внесків, буде прийнятним для певної категорії громадян і практично неможливим для інших. Тож, варто зазначити, що має бути поняття самооподаткування, в розумінні фіксованої суми та окремо розглядати як благодійність. Благодійність буде досить актуальна на територіальних одиницях з  громадянами різних економічних можливостей.

     Як  приклад, подібне становище нині характерне для села, якщо сума самооподаткування  здебільшого 5 або 10 гривень з двору  на рік, то чи можливо щось зробити, але ж і цих грошей значна частина  населення не здає. Хоча, ті із сільських  голів, що спробували щось робити, планують переглянути ставки самооподаткування.

     Як  підсумок, можливість запровадження  самооподаткування як резерв для  формування поточних та планування перспективних  видатків місцевих бюджетів існує. Проте, є низка перешкод, які неодмінно  потрібно подолати. Таких як, нестача  законодавчо закріпленого як виду податкового  надходження; незацікавленість депутатів  місцевої влади у розвитку інфраструктури на деяких адміністративно-територіальних одиницях. Окремо, постало питання  про невизначеність із елементом  самооподаткування. Потрібно чітко  окреслити правовий статус самооподаткування. Зазначити  його приналежність до місцевих податків, або ж визначити, що самооподаткування є цільовим податком. Встановити об'єкт оподаткування, розробити порядок обрахування  бази оподаткування, визначити граничний  розмір цього податку, також обов'язково встановити обмеження, які пов'язані  з періодичністю справляння даного податку протягом року. [20]

    Що  стосується Миколаївської сільської  ради, то  першу чергу необхідно  здійснювати чіткий контроль за тим, як юридичні та фізичні особи сплачують  податки, стимулюючи їх до збільшення ефективності діяльності та створюючи  умови не приховувати власні прибутки; ввести податок наприклад, на брудні двори, збір за надмірне використання води (відомо, що в сільській місцевості влітку деякі жителі для поливу використовують багато води, що йде з централізованих шляхів. Це призводить до того, що в інших жителів населеного пункту нестає води).