Фінансове забезпечення місцевого господарства

Протягом останніх років  багато підприємств міського господарства практично перебувають в зоні збитковості. Така тенденція безумовно  негативно впливає і на технічний стан основних фондів цих підприємств.

Також існує у зв'язку з паливно-енергетичною кризою виникає  необхідність у вживанні заходів  для зниження загальних і питомих  енерговитрат. В окремості, з всього обсягу споживаної в ЖКГ електроенергії 60 % споживає водопровідно-каналізаційне господарство. Тому її економія тут повинна бути на першому місці.

Узагальнено характеризуючи існуючу систему управління місцевим господарством, треба зазначити, що вона потребує удосконалення, а в  певних випадках докорінної зміни та впровадження нових методів та важелів.

Органи міської влади, виходячи з потреб міста, повинні  забезпечити комплексний, збалансований  розвиток місцевого господарства та ефективне його функціонування. Для  цього міська виконавча влада  повинна здійснювати функції стратегічного прогнозування розвитку міського господарського комплексу в цілому та його окремих галузей, економічного регулювання, аналізу та контролю діяльності окремих об'єктів.

Проведений аналіз існуючої системи управління господарством міста свідчить про необхідність формування нових механізмів управління, які б найбільше сприяли ефективному функціонуванню складових міського господарства.

На нинішньому етапі  розвитку міського господарства необхідно  продовжувати впроваджувати договори оренди і концесії. Головним підсумком подібної процедури буде ефективне господарське використання комунальної власності.

Також, необхідно удосконалити систему розрахунків за спожиті  послуги, а для цього потрібно: впровадження прозорої економічно обґрунтованої системи при визначенні цін і тарифів на комунальні послуги; забезпечити відкритість порядку і здійснення збору платежів; визначити структуру дебіторської та кредиторської заборгованості з метою її реструктуризації, а також впровадити систему заходів припинення надання послуг за несплату або несвоєчасну оплату.

Крім того, необхідно  удосконалити склад та структуру  об’єктів комунальної власності. Роздержавлення та приватизація є одним з найбільш дійових засобів удосконалення  складу та структури комунальної власності.

Безпосередньо організаційна  структура управління об'єктами комунального господарства великого міста, її внутрішня  будова потребує спрощення.

Чільне місце в системі  заходів щодо удосконалення управління міським комунальним комплексом займає впровадження нових форм взаємовідносин між органами управління та підприємствами, організаціями та установами. Це, в першу чергу, - розвиток та удосконалення договірних відносин, проведення гнучкої податкової, кредитної політики, використання різного роду пільг, накладення санкцій, надання допомоги в раціональному використанні виробничих потужностей, формування складу міського замовлення по підприємствам та організаціям та інші заходи економічного впливу.

Крім того, в багатьох країнах широко використовується така форма підвищення ефективності роботи комунальних підприємств як контракт на зацікавлене управління.

Також необхідно провести реформу підприємств комунальної  власності. Важливим напрямом реформування комунальних підприємств міста  мають стати демонополізація, створення конкурентного середовища в системі управління та обслуговування.

Побудова конкурентного  ринку у комунальній сфері  можлива при корінній трансформації  економічних відносин усередині  неї з відповідними умовами, що включають: відповідну законодавчу і нормативну базу, інституціональні фактори, макроекономічні умови, фінансово-кредитні фактори, соціально-політичні і психологічні умови, розвиту і доступну інформаційну базу.

Для успішної реалізації заходів по удосконаленню системи  управління комунальною власністю необхідно якнайширше використовувати потенціал міста, що дозволить органам міського управління більш ретельно аналізувати існуючу ситуацію та робити науково обґрунтовані прогнози по розвитку комунальних структур міста.

Крім того, удосконалення системи управління неможливе без організації інформаційного забезпечення цього процесу.

Одним з найефективніших  методів удосконалення системи  управління комунальною власністю, її об'єктами та обґрунтування рішень по їх розвитку і розташуванню є  використання географічно-інформаційних систем.

В завершення, як необхідна  передумова удосконалення системи  управління, формування самого об'єкту управління, тобто завершення формування комунального майнового комплексу  міста взагалі. Це, перш за все, визнання комунальної власності як самостійної форми власності в Україні та визначення кола підприємств, що повинні залишатися в сфері комунальної власності. Усі інші об’єкти повинні та мають бути приватизовані.

Підсумовуючи вищевикладене  треба зазначити, що існуючі на сьогодні негативні соціально-економічні фактори призвели місцевий господарський комплекс в занепад, вирішення яких лежить у наступних заходах, зокрема, підвищення прибутковості, продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів, зниження споживання паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів, ефективне використання капітальних вкладень, розширення і підвищення якості наданих комунальних послуг та таке інше.

Подальших досліджень потребують питання розвитку міського господарства та міста взагалі за рахунок раціонального та ефективного використання ресурсів, залучення інвестицій, збільшення надходжень до бюджетів.

 

ВИСНОВКИ

 

Проведене дослідження  дозволило обґрунтувати роль місцевих бюджетів у забезпеченні в державі фінансової стабільності, яка значною мірою залежить від організації міжбюджетних відносин.

З’ясовано, що система  відносин між бюджетами різних рівнів та видів повинна бути орієнтована  загалом на економічну ефективність, соціальну справедливість, політичну стабільність.

Досягти цього можна шляхом:

• чіткого розподілу повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням, на даній основі  -  стабільного розподілу доходів і видатків кожного виду бюджетів таким чином, щоб забезпечити функціонування як центральних органів влади і управління, так і органів місцевого самоврядування;
• пов’язаності міжбюджетних відносин з пріоритетами державної регіональної політики;
• створення прозорого і об’єктивного механізму бюджетних трансфертів;
• розробки і застосування мінімальних соціальних стандартів. 

Зміна умов економічного поступу нашої країни, подолання  найбільш небезпечних кризових явищ і перехід до пожвавлення господарської  діяльності вимагає зміни пріоритетів  у витрачанні коштів місцевих бюджетів. Для   закріплення позитивних тенденцій розвитку національної економіки, необхідно збільшити обсяги бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування капітальних вкладень, реконструкцію і технічне переозброєння підприємств. 
                                     БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

 

1. Бюджетний кодекс України: (ВВР), від 08.07.2010 р., N 50-51.

2. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — №24. — С. 379—429.

3. Регіональні бюджети України [Електронний ресурс] / Сайт  USAID. - Режим доступу: http://www.mbr.gov.ua/ 

4. Статистична інформація [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державного комітету статистики України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

5. Усе про бюджет: місцеві бюджети [Електронний ресурс] / Сайт Міністерства Фінансів України. - Режим доступу:   http://www.Minfin.gov.ua/ 

6. Фінанси  та  бюджет  [Електронний  ресурс]  /  Офіційний  сайт  Закарпатської  ОДА.

7. Борщевич Л.О. Місцевий бюджет як основа фінансової самостійності // Теорія та практика державного управління. 2009. - Вип. 1 (24). - С.1–4.

8. Букало А.М. Структура інвестиційних фондів у корпоративній сфері: Національний Банк України.

9. Бюджетний процес і міжбюджетні відносини на рівні місцевих бюджетів району: Навч. посіб. / СІ. Мельник, В. Серск, С.Б. Ільїних та ін. — К.: Міленіум, 2003. — 266 с.

10. Василенко О.В. Світовий досвід формування інвестиційних ресурсів місцевих бюджетів // Держава та регіони. - 2009. - № 2. - с. 29-36.

11. Жемеренко Є. В. Використання коштів місцевих бюджетів України// Фінанси України. – 2009. – № 8. – С. 13.

12. Ісмаїлов А.Б. Міжбюджетні відносини та напрями їх удосконалення. / А.Б. Ісмаїлов // Фінанси України. — 2004. — №6. — C. 27–33.

13. Кравченко В. Фінансові проблеми місцевих органів влади в України. /’Фінанси України’.- 1995. - № 1. - с.61

14. Макаренко О.Є. Шляхи розвитку фінансової незалежності місцевого самоврядування. / О.Є. Мака-ренко. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2008-1/doc/2/20.pdf

15. Місцеві фінанси Підручник / За ред. О.П. Кириленко. — К.: М65 Знання, 2008.— 677 с.

16. Науменко А.М. Напрями підвищення дохідності місцевих бюджетів// Держава та регіони. – №5. – 2009. – с.127-133.

17. Слухай С.В., Гончаренко О.В. Удосконалення формування доходів місцевих бюджетів в Україні // Фінанси України. - 2007. - № 8. - с. 63-72.

18. Фінансова  основа  місцевого  самоврядування  в  Україні:  унормування  у  проекті  податкового  кодексу  /О. Шевченко. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/february2009/11.htm

19. Хілобок Ю.А. Шляхи зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів України // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2010. - № 1(9). - С. 111-115.

20.  Ярошевич Н.Б., Липа О..Я. Шляхи збільшення доходної бази  місцевих бюджетів в Україні // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 2010. - С. 278–282.

 

РЕЦЕНЗІЯ

 

 

На курсову роботу студентки                 Мілько Ірини Ігорівни

                                                                                 (прізвище, ініціали)

• Дніпропетровська державна фінансова академія

 

 

за темою : “ Фінансове забезпечення місцевого господарства ”

(назва теми)

 

Науковий керівник                         Роменська Катерина Михайлівна

                                                            (прізвище, ініціали викладача)

 

Консультант ___________________________________________________________________

(прізвище, ініціали викладача)

 

Зауваження та пропозиції консультанта______________________________________

 

_____________________________________________________________________________

 

_____________________________________________________________________________

 

_____________________________________________________________________________

 

_____________________________________________________________________________

 

Висновки, зауваження, пропозиції наукового керівника, оцінка ________

 

_____________________________________________________________________________

 

_____________________________________________________________________________

 

_____________________________________________________________________________

 

_____________________________________________________________________________

Дата

Підпис