Фінансове вирівнювання

Дотація  виступає в якості надання прямої грошової допомоги нижчим бюджетам за рахунок коштів вищих  бюджетів. Дотація видається, як правило, у випадку, коли виділених відрахувань  недостатньо для повного збалансування  нижчих бюджетів. Негативна сторона  дотації проявляється у тому, що знижується зацікавленість органів, які  отримують дотацію, у мобілізації  доходів, формуючи в них споживацькі  настрої.

По своїй суті дотації  – це трансферти, що передаються  з одного бюджету до іншого на безповоротній  і безоплатній основі для використання на загальне вирівнювання фінансових можливостей бюджету, що їх отримує.

Використання механізму  датування пов’язане з розподілом повноважень між органами державної  влади та управління і органами місцевого  самоврядування. Критеріями збалансування  місцевих бюджетів можуть бути:

• за нормативами соціальної забезпеченості – однакове забезпечення гарантованими державою соціальними послугами по делегованих повноваженнях для мешканців однакових категорій територіальних громад;
• за власними повноваженнями – забезпечення мешканців однакових територіальних громад послугами, що гарантуються державою та самоврядуванням на рівні, що відрізняється від середнього не більше як 10-20%.

В економічній літературі та проектах окремих законодавчих документів пропонується, наступні види дотацій:

• Місцевим бюджетам:

а) дотації загального вирівнювання по делегованих повноваженнях;

б) дотації солідарності по власних повноваженнях.

• обласним бюджетам: дотації з державного бюджету на виконання спільних повноважень територіальних громад.

Дотації загального вирівнювання пропонуються використовувати для  вирівнювання можливостей територіальних громад забезпечувати соціальну  політику держави на рівні, що гарантується державою. Розмір такої дотації пропонується визначатися як різниця між мінімальним  бюджетом  делегованих державою повноважень та сумою закріплених  за місцевим бюджетом державних податків і зборів. При цьому такий мінімальний  бюджет пропонується  визначати  за формою, яка затверджується Верховною  Радою України і може містити  такі компоненти, як нормативи соціальної забезпеченості по делегованих повноваженнях, вагові коефіцієнти по нормативах соціальної забезпеченості для різних категорій  територіальних громадян, кількість  населення територіальної громади.

Дотація солідарності по власних  повноваженнях може використовуватися  з метою забезпечення гармонійного розвитку територіальних громад для  надання громадянам України суспільних послуг по власних повноваженнях. Такі види дотації можуть надаватися тим  територіальним громадам, які при  встановленні максимальних рівнів ставок по власних податках і зборах не можуть забезпечити надходження  по доходах на душу населення на рівні 80% від середнього по відповідній  категорії територіальних громад. Джерелом цієї дотації може бути фонд солідарності, створений у Державному бюджеті  України за рахунок вилучення  з бюджетів територіальних громад надлишків  бюджетних коштів для виконання  власних повноважень. Суму дотації  пропонується розраховувати за формулою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів  за №1932 із погодженням з Комітетом  Верховної Ради України з питань бюджету, яка включала б такі параметри, як кількість населення територіальної громади, нормативи бюджетної забезпеченості по власних повноваженнях, вагові коефіцієнти  по нормативах бюджетної забезпеченості для різних категорій територіальних громад, податкоспроможність територіальної  громади, кліматичні та екологічні умови, історико-культурні особливості, інші параметри, які істотно впливають  на потреби певної категорії територіальних громад та можливості отримувати доходи до бюджету для виконання власних  повноважень.

Дотації обласним бюджетам на виконання спільних повноважень  територіальних громад пропонується призначити для фінансування бюджетних установ  та об’єктів, що використовуються для  виконання спільних повноважень  на обласному рівні в межах, передбачених соціальною політикою держави та гарантованих нею. Розмір такої дотації  міг би розраховуватися за формулою як прямий трансферт з державного бюджету на виконання обласним бюджетом делегованих державних повноважень. Дана формула могла б затверджуватися  Верховною Радою України і  містити такі компоненти, як нормативи  соціальної забезпеченості по державних  повноваженнях для обласних бюджетів, кількість населення області, а  також врахувати специфічні елементи, які характерні для кожного з нормативів соціальної забезпеченості (наприклад, кількість учнів, пенсіонерів, малозабезпечених сімей тощо), а також інші необхідні параметри.

В якості другої форми бюджетного регулювання держава використовувала  субвенції які виступають у вигляді  допомоги бюджетам нижнього рівня на заздалегідь передбачені цілі. За своїм змістом субвенція –  це трансферти, що передаються з  одного бюджету до іншого за умови  їхнього спрямування на цілі і  в порядку, визначеному тим органом, що прийняв рішення про надання  субвенцій.

В процесі бюджетного регулювання  можна використовувати різні  види субвенцій, зокрема:

• Субвенції місцевим бюджетам:

а) субвенція на компенсацію  втрат по встановлених державою пільгах  та субсидіях по доходах бюджету  для виконання делегованих повноважень;

б) субвенція на компенсацію  втрат по встановлених державою пільгах  та субсидіях по доходах бюджету  для виконання власних повноважень;

в) субвенція з Державного бюджету України на зменшення  фактичних диспропорцій між різними  територіальними громадами, які  виникли через нерівномірну мережу бюджетних установ;

г) субвенція з обласного (для міст обласного підпорядкування) чи районного бюджетів (для міст, селищ і сіл) на утримання об’єктів спільного користування, що знаходиться  на території даної громади;

д) цільові субвенції на виконання інвестиційних проектів.

• Субвенції обласним бюджетам:

а) субвенція з Державного бюджету України на зменшення  фактичних диспропорцій між різними  областями, які виникли через  нерівномірну мережу бюджетних установ;

б) субвенції з бюджетів територіальних громад та районних бюджетів на виконання спільних проектів соціально-культурного  значення.

• Субвенції районними бюджетам:

а) субвенції з бюджетів міст, селищ, сіл на виконання спільних повноважень;

б) субвенція з Державного бюджету України на зменшення  фактичних диспропорцій між різними  районами, які виникли через нерівномірну мережу бюджетних установ;

• Субвенції з бюджетів міст, сіл, селищ на виконання спільних інвестиційних проектів.

Деталізація видів дотацій  та субвенцій, механізм їхнього визначення та надання повинні визначатися  Бюджетним Кодексом України, а також  іншими нормативними документами, що будуть розроблятися і прийматися на основі Бюджетного Кодексу.

Станом на сьогоднішній день, коли створюються підвалини для  побудови в України правової держави, проводиться адміністративна реформа  та здійснюється перехід економіки  на ринкові засади господарювання, необхідність реформування бюджетного регулювання очевидна, так як його механізм в даний час сформований  на тих же принципах, що і в колишньому СРСР. Це негативно впливає на бюджетне регулювання як одну із підсистем  бюджетного механізму демократичної  держави.

Позитивне вирішення проблем  реформування бюджетного регулювання  можливе за умов комплексного розв’язання  цілого ряду взаємозв’язаних завдань.

Одним із першочергових завдань  вважаємо забезпечення чіткого розмежування функцій між центральними органами держаної влади та управління, місцевими  державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, розробку відповідних державних нормативів чи стандартів, які дали б можливість визначити обсяг фінансових ресурсів, необхідний і достатній для виконання  таких функцій.

Наступним завданням можна  вважати чітке розмежування видатків між окремими ланками бюджетної  системи відповідно до уточнених  функцій органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. При делегуванні функцій органами влади та управління вищого рівня  нижчому рівню доцільно передавати джерела фінансування таких видатків.

Одним із важливих завдань  реформування бюджетного регулювання  є перегляд розподілу доходів  між окремими ланками бюджетної  системи з таким розрахунком, щоб кожен орган влади та управління відповідного рівня мав достатні кількість та обсяг власних доходів, необхідні для виконання власних повноважень. Для цього доцільно переглянути механізм закріплення доходів за окремими бюджетами і за Державним бюджетом України залишити закріпленими податки на споживання і на прибуток підприємств державної форми власності, а всі інші податки (за деякими виключеннями) передати до місцевих бюджетів, що дасть можливість радикально зміцнити фінансову базу органів місцевого самоврядування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО ВИРІВНЮВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

 

2.1. Загальна характеристика економіко – ресурсного потенціалу

 

Кам’янська сільська рада утворена в січні місяці 1918 року. До сільської ради входять 2 населених пункти, площа яких 493 га, а саме: Кам’янське, Плавні. Кількість населення на 01.01.2012 року 2766 чоловік, кількість дворів 1276. Кам’янське – село, центр сільської ради. Розташоване за 12 км. від районного центру на трасі Харків-Сімферополь. Площа населеного пункту складає 447 га.  

На території Кам’янського знаходяться ФГ “Пролісок”, ФГ “НИВАРІС”, 14 торгівельних точок , молитвений будинок, православна церква. Сьогодні в селі Кам’янському є середня школа (22 вчителі, 152 учня), школа-інтернат для слабочуючих та пізно оглухлих дітей (92 вчителі, 203 учня), бібліотека з фондом 12 тис. екземплярів, лікарська амбулаторія (14 медпрацівників, в т.ч. 2 сімейні лікарі), аптека, будинок культури (потребує капремонту).

Село Кам’янське виникло в кінці ХУІІ століття на місці козацьких зимівників. До травня 1945 року воно називалось Янчекрак, як і річка, яка протікає через село і впадає в Каховське водосховище. Місцевість навколо села являє собою безлісу рівнину, пересічену ярами та пагорбами. Ґрунти чорноземні, родючі. Жителі села завжди займались землеробством.

Плавні – село, підпорядковане сільській раді і розташоване  за 23 км. від районного центру на залізничній станції “Плавні-пасажирські”, на лінії Запоріжжя-Джанкой. Площа населеного пункту складає 46 га. Населення станом на 01.01.2011 року складає 306 чоловік, а кількість дворів – 152.

 Село виникло на  місці залізничної станції в  1946-1948 роки ХІХ ст., село з роками  перетворюється в дачний населений  пункт, більшість населення –люди  похилого віку. В селі є поштове  відділення, сільський клуб, фельдшерський  пункт, 2 торгівельні заклади.

Таблиця 2.1

Склад і структура  доходів Кам’янської сільської ради за 2009 -2011 роки

Доходи, тис. грн..	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення
				+,-	%
1	2	3	4	5	6
Податкові	315,73	395,9	517, 9	202,17	164
у % до загальної суми	60,6	59,3	71,8	-	-
Неподаткові	17,0	59,0	24	7	141
у % до загальної суми	3,3	8,8	3,3	-	-
Трансферти	188,31	212,4	179,0	-9,3	95
у % до загальної суми	36,1	31,83	24,8
Всього	521,1	667,3	720,9	199,8	138
у % до загальної суми	100	100	100	-	-

 

Проаналізувавши дану таблицю, спостерігається  збільшення податкових надходжень за 2009 - 2011 роки на 202, 17 тис. грн. (у процентному відношенні на 164 %). Показник неподаткових надходжень стрімко зростає у 2010 році ( 59 тис. грн. у порівнянні з 2009 р. – 17 тис. грн.), а потім більше, ніж в два  рази зменшуються: 2010 становила 59 тис. грн., 2011 – 24 тис. грн. Дане порівняння свідчить про наповнення більшої частини сільського бюджету за рахунок податкових платежів.

Аналізуючи трансферти, які  загалом і  складають бюджет сільської  ради, можемо відмітити наступне: спостерігаємо  зростання, але  помірними  темпами;  у 2011 році  трансферти становили  – 179,0 грн., що на 9,3 тис. грн.  менше, ніж  за 2009 рік – 188, 3 тис. грн.

Аналіз складу та структури  доходів Кам’янської сільської ради наведено на діаграмі 2.1.

 

 

 

Рис. 2.1. Рівень забезпеченості доходами місцевого бюджету населення

 

Аналізуючи  діаграму 2.1, спостерігаємо темп зростання податкових надходжень. Даний показник стрімко  збільшився з 2010 року ( 359, 9 тис. грн.) і  в 2011 р. вже становив – 517,9 тис. грн. Неподаткові  надходження показали високі  значення в 2010 році і становили – 59 тис. грн.

Одним з ефективних фіскальних важелів для різних податкових систем є оподаткування фізичних осіб. Основною метою введення податку з доходів  фізичних осіб є забезпечення бюджетних  надходжень та створення рівно напруженого  податкового тиску на основі прямого  визначення доходів платника податків.

До переваг цього податку  відносять його соціальну справедливість, оскільки він ставить рівень оподаткування  в пряму залежність від обсягу доходу платників. Крім того, за допомогою  прогресивних ставок і пільг в  оподаткуванні можна зменшувати податковий тягар для малозабезпечених верств населення і посилювати для  осіб з високими доходами.

Для проведення чіткого аналізу  податкових надходжень бюджету Кам’янської сільської ради за період  з 2009 по 2011 роки будуємо таблицю 2.2.

 

Таблиця 2.2

Аналіз податкових надходжень бюджету  Кам’янської  сільської ради  за період з 2009 по 2011 роки. ( тис. грн.)

Доходи, тис. грн.	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення
				+,-	%
1	2	3	4	5	6
Податок з доходів фізичних осіб	205,7	259,1	321,7	116	156
у % до загальної суми	65,2	65,4	62,1
Податок з власників транспортних засобів	11,0	15,0	9,9	-1,1	90
у % до загальної суми	3,5	3,8	1,9
Платежі за землю	59,43	80,0	143,9	84,5	242
у % до загальної суми	18,8	20,21	27,8
Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності	6,6	9,3	8,0	1,4	121
у % до загальної суми	2,1	2,3	1,5
ФСП	17,0	17,5	18,1	1,1	106
у % до загальної суми	5,4	4,4	3,5
Єдиний податок	16,0	15,0	16,3	0,3	102,8
у % до загальної суми	5,0	3,8	3,1
Всього податкових надходжень	315,7	395,9	517,9	202,2	164,0
у % до загальної суми	100	100	100	-	-