Фінансове вирівнювання

 

ЗМІСТ

 

РОЗДІЛ 1. МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ  ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ   ОРГАНІЗАЦІЇ

1. Зміст  та складові міжбюджетних відносин
2. Сутність і стан фінансового вирівнювання
3. Бюджетне регулювання, його цілі та методи

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО  ВИРІВНЮВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

  2.1. Загальна характеристика  економіко – ресурсного потенціалу

  2.2. Аналіз складу  та структури доходів бюджету  селищної ради

  2.3. Моніторинг складу  та структури видатків  селищної  ради

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

3.1. Державне цільове програма  сталого розвитку сільського території на період до 2020 р.

3.2. Напрями підвищення  соціального вирівнювання фінансового  вирівнювання  розвитку територій.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми даної роботи продиктована тим, що Україна повинна чітко визначитись із всіма сторонами функціонування бюджетів всіх рівнів, їх взаємовідносини і реалізацію бюджетного процесу на відповідні території, адже це об’єктивна необхідність формування нових для нас ринкових відносин. Важливість теми підкреслюється ще й гостротою проблеми пошуку форм і методів зміцнення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування, необхідністю вдосконалення організації бюджетного процесу і зростання ефективності функціонування фінансів органів влади в аспекті міжбюджетних відносин.

Предметом дослідження є  теоретичні, методичні та практичні  аспекти функціонування бюджетів всіх рівнів України і реалізації міжбюджетних відносин на місцевому рівні в  соціально-економічному розвитку адміністративно-територіальних формувань.

Об’єктом дослідження  обрано Кам’янську сільську раду Василівського району Запорізької області. Базою дослідження є теоретичні дослідження українських та зарубіжних фахівців, монографії, публікації в періодиці, статистичні та аналітичні дані, закони, нормативні документи.

Мета дослідження. З'ясувати  економічну суть бюджету, джерела наповненості місцевих бюджетів регіону та його фактори впливу на наповненість місцевих бюджетів, розглянути роль фінансових органів у бюджетному процесі, проаналізувати стан виконання місцевих бюджетів, їх структуру та динаміку на основі фактичних даних, дослідити перспективні напрямки у вдосконаленні взаємовідносин та особливості бюджетного регулювання  між місцевими та Державним бюджетом, та світовий досвід міжбюджетних відносин  і можливості його впровадження на Україні.

Методологічна основа дослідження.  У процесі виконання  курсової роботи  було вивчено відповідні нормативно-правові положення та законодавчі акти, праці вітчизняних  та зарубіжних вчених, серед яких найвизначніші:   Юрій С.,  Кравченко В., Василик  О., Федосов В., Андрущенко В., Бескид Й., Сало І., Луніна І., Єпіфанов А., Павлов В., Кириленко О.П. чинну практику організації бюджетного процесу, публікації в періодичних виданнях з проблем, які торкаються теми дослідження.

Теоретичною основою  дослідження є діалектичний підхід  до пізнання економічних явищ і процесів, прийоми індукції та дедукції, аналізу  та синтезу.

Ціль і задачі дослідження:

• вивчити бюджетну систему ;
• проаналізувати податкові надходження та збори в дохідну частину місцевих бюджетів;
• міжбюджетні відносини;

Практичне значення роботи полягає в тому, що у результаті дослідження визначено основні  напрямки щодо подолання бюджетних  проблем даної сільської ради.

Курсова робота складається  з трьох розділів, рисунків , містить  сторінок, таблиць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ОРГАНІЗАЦІЇ

1. Зміст і складові міжбюджетних відносин.

Із визнанням України  як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави з  усією важливістю постають проблеми створення і функціонування власної  бюджетної системи, що передбачають:

1. чітке виділення ланок бюджетної системи;
2. розподіл податків і зборів між окремими бюджетами;
3. уточнення напрямків використання коштів всіх бюджетів;
4. збалансування бюджетів;
5. ефективну організацію міжбюджетних відносин.

Формування ефективної бюджетної  системи України – одне з першочергових  завдань держави і об’єкт її постійної  уваги. Ведуться пошуки найраціональнішого механізму перерозподілу фінансових ресурсів між регіонами, вивчаються можливості забезпечення збалансування місцевих бюджетів.

Під бюджетною системою України  розуміють – сукупність окремих  її ланок, юридично пов’язаних між  собою, яка базується на загальноприйнятих  принципах, що відповідають міжнародним  стандартам.

Формування ефективної бюджетної  системи України – одне з першочергових  завдань держави і об’єкт її постійної  уваги. Йшли пошуки найраціональнішого механізму перерозподілу фінансових ресурсів між регіонами, вивчаються можливості забезпечення збалансування  місцевих бюджетів, встановлюється оптимальність  взаємовідносин між державним і  місцевим бюджетами.

Бюджетна система України  складається з державного бюджету  та місцевих бюджетів (рис.1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1.   Склад бюджетної системи України

 

Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів  у містах та бюджети місцевого  самоврядування.

Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування  економічного і соціального розвитку держави.

Зведений бюджет України  включає показники Державного бюджету  України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Зведений бюджет області  включає показники обласного  бюджету, зведених бюджетів районів  і бюджетів міст обласного значення цієї області.

Зведений бюджет району включає  показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

Зведений бюджет міста  з районним поділом включає показники  міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу.

У разі, коли місту або  району у місті адміністративно  підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або  району в місті включає показники  бюджетів цих міст, селищ та сіл. 

У бюджетній системі України, до складу якої  входить майже 12 тисяч  бюджетів, обов’язково виникають  взаємовідносини між різними  бюджетами, якими притаманні якими  притаманні великі за обсягом зустрічні  потоки бюджетних коштів. Підставою  для існування міжбюджетних відносин є визначенні законодавством держави:

• розподіл повноважень між державною виконавчою владою та органами місцевого самоврядування;
• гарантія з боку держави щодо фінансування наданих повноважень органам місцевого самоврядування;
• розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи.

У процесі виконання бюджету  міжбюджетні відносини виникають  у зв’язку із: розщепленням доходів; застосуванням  міжбюджетних трансфертів; зміною законодавства, зміною адміністративно-територіального  поділу в Україні; передачею платників  і податкових платежів та бюджетних  установ з одного підпорядкування  в інше; одержанням і погашенням бюджетних позичок. Кожна з цих  причин по-своєму відображається на змісті і характері міжбюджетних відносин.

На сьогоднішній день немає  єдиного наукового обґрунтованого формулювання поняття “міжбюджетні відносини ”. Так, бюджетний кодекс визначає міжбюджетні відносини, як відносини між державою і та місцевим самоврядуванням, щодо забезпечення бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання ними функцій, передбачених Конституцією України та законами України. Метою регулювання міжбюджетних відносин, згідно з кодексом, є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, й бюджетними ресурсами, які повинні виконання цих повноважень.

Західні представники економічної  думки здебільшого використовують замість “міжбюджетні відносини ” поняття “внутрішні міжурядові фінансові відносини ” і визначають,  що ці відносини виникають і функціонують у системі державного управління по вертикалі та регламентуються обсягами функціональних обов’язків і завдань кожного з рівнів публічної влади.

Так, розщеплення доходів  здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до планів відрахувань  від державних податків та обов’язкових платежів у бюджети нижчого рівня, що затверджуються одночасно із затвердженням  бюджетів. Планами відрахувань встановлені  проценти, за якими регулюючі доходи, розподіляються між окремими бюджетами. Ці проценти діють протягом бюджетного року і не можуть  бути змінені органом  влади чи управління нижчого рівня. На практиці в Україні такі спроби мали місце,  особливо в Автономній Республіці Крим, коли всупереч Закону “Про Державний бюджет України ” Верховна Рада Автономної Республіки Крим декілька раз змінювала механізм розподілу регулюючих доходів  рішення якої відміняв Конституційний суд України. Процедура розщеплення доходів є дуже простою і не потребує особливих зусиль та не породжує проблем зумовлених її використанням.

Перелік міжбюджетних трансфертів щорічно міняється, що не може вважатися нормальним явищем. У  Бюджетному Кодексі зроблена спроба стабілізувати види міжбюджетних трансфертів, відповідно до якого у Державному бюджеті України  можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

• дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки  Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам, бюджетам міст республіканського (в Автономній  Республіці Крим) та обласного значення;
• субвенція на здійснення програм соціального захисту;
• субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання  власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;
• субвенція на виконання інвестиційних проектів;
• інші субвенції.

У свою чергу міські, міст Києва і Севастополя, міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) та обласного  значення, районні ради можуть передбачати  у відповідних бюджетах дотації  вирівнювання бюджетам районів у  містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного  значення та їхніх об’єднань, а також  кошти, що передбачаються з цих бюджетів.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах наступні види міжбюджетних трансфертів:

• субвенції на утримання об’єктів  спільного користування чи ліквідації наслідків діяльності  об’єктів спільного користування;
• субвенції на виконання власних повноважень  територіальних громад міст, селищ, сіл та їхніх  об’єднань;
• субвенції на виконання інвестиційних проектів.

У порядку надання міжбюджетних трансфертів дотація вирівнювання та субвенції з Державного бюджету  України місцевим бюджетам  перераховуватимуться з рахунків Державного бюджету України  органами Державного казначейства України  бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва  і Севастополя, міст республіканського  підпорядкування (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення і районним бюджетам. Порядок перерахування  дотації вирівнюванню та субвенцій  з Державного бюджету України  місцевим бюджетам, коштів, що передбачаються до Державного бюджету України з  місцевих бюджетів, а також порядок  перерахування міжбюджетних трансфертів  між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України  з урахуванням забезпечення своєчасності, рівномірності, гарантованості та повноти  перерахування трансфертів.

Управління та відділення Державного казначейства надають відповідним  фінансовим органам виписки з  рахунків за результатами попереднього операційного дня за записом клієнта.

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, обласні фінансові  управління або міські фінансові  управління міст Києва та  Севастополя  надають платіжні доручення для  перерахування коштів на рахунки  фінансових  управлінь, що обслуговують бюджети нижчого рівня, відкриті  їм у відповідних відділеннях Державного казначейства платіжні доручення для перерахування коштів на поточні рахунки, відкриті в установа банків, підприємств, організацій, які отримують кошти з місцевого бюджету. Підтверджуванні документи Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, обласними фінансовими управліннями  або міськими фінансовими управліннями міста Києва та Севастополя для перерахування коштів не надаються.

Поряд з цим Державне казначейство  здійснює безспірне стягнення коштів, рішення про яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування, з рахунків, на  яких обліковуються  кошти Державного бюджету України  та місцевих бюджетів.

Наступним фактором, який впливає  на характер міжбюджетних відносин, є  зміна законодавства, що впливає  на зміну обсягів доходів  або  видатків. Якщо в насідок  прийняття  Законів або постанов Уряду збільшуються доходи або скорочуються видатки, то одержана різниця вилучається до Державного бюджету України. Якщо з  прийняттям Законів або інших  нормативних документів скоротився обсяг доходів або зріс обсяг  видатків, то така різниця мала б  покриватися за рахунок коштів резервного фонду Кабінету Міністрів    України.