1.2.3. Оперативні фінансові  плани 

    З метою контролю за надходженням фактичної  виручки на розрахунковий рахунок  та витрачанням готівкових фінансових ресурсів підприємству необхідно оперативне планування, яке доповнює поточне. Це пов'язано з тим, що фінансування планових заходів має здійснюватися за рахунок зароблених підприємством коштів, що вимагає повсякденного ефективного контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів. Оперативне фінансове планування полягає в складанні та використанні плану та звіту про рух грошових коштів. [9, с. 251]

    Оперативний план необхідний для забезпечення фінансового  успіху підприємства. Тому при його складанні необхідно використовувати  об'єктивну інформацію про тенденції економічного розвитку у сфері діяльності підприємства, інфляції, можливі зміни технології та організації процесу виробництва.

    Оперативне  фінансове планування включає складання  і виконання платіжного календаря, касового плану і розрахунок потреби  в короткостроковому кредиті. [11, с.179]

    Платіжний календар - основний оперативний фінансовий план. Він є найбільш ефективним і надійним інструментом управління грошовими потоками підприємства. [10, с. 235]

    Основною  метою розробки платіжного календаря  є встановлення конкретних термінів надходження грошових коштів і платежів підприємства та їх доведення до виконавців у формі планових завдань.

    Період  планування визначається підприємством  самостійно з урахуванням специфіки  діяльності та економічної сообразности. Він може бути дорівнює місяцю, п'ятнадцяти дням, декаді, п'яти або одному дню.

    Встановленою  формою платіжного календаря немає. Найбільш поширеною формою є його побудову в розрізі двох розділів: 

• майбутні  витрати та платежі;
• майбутні надходження грошових коштів.

 

    У першому розділі вказуються всі  витрати і платежі, що проходять  через розрахунковий, спецпозичковий або контокорентний рахунку в  банку: сплата прострочених сум постачальникам, банкам, бюджету, термінові платежі  по заробітній платі, постачальникам, відрахування в централізовані бюджетні та позабюджетні фонди, податки за наступаючим термінами, витрати на інвестиції, суми погашення банківських кредитів та відсотків по них, витрати на виплату дивідендів, на соціальні потреби колективу і всі інші витрати.

    У другому розділі вказуються плановані  джерела покриття витрат: перехідні  залишки на розрахунковому рахунку, кредитове сальдо на спецпозичковий або контокоррентном рахунку, виручка  від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших цінностей, доходи від операцій з цінними паперами, надходження дебіторської заборгованості покупців, асигнування з бюджету, позички банків, бюджетні позички і позики, позики і фінансова допомога інших суб'єктів господарювання, інші доходи та надходження.

    У платіжному календарі грошові витрати і надходження коштів повинні бути збалансовані. Якщо на майбутній період надходження коштів перевищують витрати, то в платіжному календарі планується надлишок коштів. Це позитивне сальдо виразиться у зростанні перехідного залишку грошей на розрахунковому рахунку (чи кредитовому сальдо на спецпозичковий або на контокоррентном рахунку). За економічним змістом надлишок коштів в одному періоді виступає в якості грошових заощаджень для наступного періоду. Залежно від періоду планування та своєї величини минущий залишок може стати джерелом збільшення доходів підприємства, наприклад, у вигляді відсотка за банківськими депозитами або доходу за банківським векселем.

    Якщо  плановані витрати перевищують  очікуване надходження коштів (разом  з перехідними залишками), то в платіжному календарі відображається нестача грошових коштів. У такому випадку необхідно знайти додаткові джерела коштів або перенести частину непершочергових видатків на наступний календарний період. Рішення повинні бути прийняті оперативно.

    У числі заходів, що вживаються щодо збалансування  витрат і надходжень коштів можуть бути наступні: 

•  вишукування  можливості відвантаження продукції  на умовах передоплати; 
• отримання комерційного кредиту в постачальників;
• продаж певної партії продукції за зниженою ціною;
• виїзна торгівля;
• виплата частини заробітної плати в натуральній формі,
• використання коштів з депозитних, трастових рахунків, раніше відкритих в банку;
• отримання овердрафту чи іншого кредиту в банку;
• вирішення питання про пролонгацію банківських позик;
• звернення до податкової інспекції з проханням про стягнення податків з рахунків дебіторів;
• вирішення питання про відстрочку сплати податків (одержання податкового кредиту).

 

    Названі заходи доцільно використовувати і  в разі, якщо дебетове сальдо по контокоррентному рахунку перевищує встановлений максимальний розмір кредиту згідно з договором банку з позичальником.

    Приблизна форма платіжного календаря наведена в таблиці 2.3.1. [10, с. 238] 
 

    Табл. 2.3.1. Платіжний календар по розрахунковому рахунку на перший тиждень місяця

 

    Підприємство  може не обмежуватися складанням загального платіжного календаря, який охоплює всі види діяльності. Допускається його диференціація за видами діяльності: основної (поточної), інвестиційної, фінансової та центрами відповідальності. Така диференціація підвищує якість управління грошовими потоками підприємства і забезпечує більш тісний зв'язок платіжного календаря і плану руху грошових коштів.

    Можливе складання більш «вузьких» платіжних  календарів (рис.2.1, 2.2, 2.3).

    Конкретний  перелік видів платіжних календарів встановлюється підприємством самостійно з урахуванням специфіки його діяльності і вимог ефективності управління грошовим оборотом. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

      

    

      

    

      
 
 
 
 
 
 
 
 

    Рис. 2.1. Платіжний календар, складений  за видами основної діяльності [10, с. 238] 
 

      

      

    

    

      
 
 
 
 
 

    Рис. 2.2. Платіжний календар, складений за видами інвестиційної діяльності [10, с. 239] 
 
 
 
 
 
 
 

    

      

      
 

      
 
 
 
 

    Рис. 2.3. Платіжний календар, складений  за фінансової діяльності [10, с. 239] 

    Крім  платіжного календаря на підприємствах  може складатися касовий план.

    Касовий план - це план обороту готівкових грошових коштів, що визначають надходження  і виплати готівки через касу підприємства. [10, с. 239]

    Фінансова служба підприємства здійснює контроль за рухом готівки, дотриманням касової  дисципліни. Своєчасна виплата заробітної плати та інших належних працівникам сум характеризує стан фінансових відносин між підприємством і його трудовим колективом, його платоспроможність. Тому складання касових планів і контроль за їх виконанням зберігають дуже важливе значення для підприємств, що здійснюють виплату заробітної плати через свої каси.

    Касовий план може бути витребуваний комерційним  банком, який виконує розрахунково-касове обслуговування підприємства з метою  прогнозування попиту на готівкові  гроші.

    Касовий план складається на квартал. Він складається з чотирьох розділів. У першому вказується надходження готівки до каси підприємства, крім коштів, одержуваних у банку. Це - торгова виручка, виручка від надання послуг та інші надходження. З обслуговуючим банком узгоджуються питання інкасації готівкових коштів, що надходять у касу підприємства і частка коштів, яка може витрачатися на місці. У другому розділі вказуються всі витрати готівкою (на заробітну плату та інші види оплати праці, на премії та інші виплати за рахунок спецфондів, на виплату допомоги з соціального захисту, на відрядження, на господарсько-операційні витрати та ін.).

    У третє розділі касового плану  наводиться розрахунок суми готівкових грошей, що плануються до отримання  в банку для виплати зарплати і на інші цілі. У четвертому розділі - терміни і суми виплат готівкою, узгоджені з банком.

    Заключним етапом фінансового планування є  складання зведеної аналітичної  записки. У ній дається характеристика основних показників річного фінансового  плану: величина і структура доходів, витрат, взаємин з бюджетом, комерційними банками та ін Особлива роль відводиться аналізу джерел фінансування інвестицій.

    Завершуючи  аналітичну записку, даються висновки про планову забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами і структурі  джерел їх формування. [9, с. 256]

 

     Висновок по розділу 1.

 

    Вивч  теоретичні основи фінансового планування, можна Зробити висновок, жіттєдіяльність  фірмі неможливе без планування, "сліпе" прагнення до Отримання  прибутку прізведе до Швидкого краху. При створенні будь-якого підприємства Необхідно Визначити Цілі І Завдання Його діяльності, Що й обумовлює довгострокове планування. Довгострокове планування візначає середньострокове І короткострокові планування, які розраховані на менший Термін І того мают на увазі велику деталізацію І конкретику. Основою планування є план збуту, тому що виробництво орієнтоване У першому Черга на ті, Що буде продаватися, тоб користуватись попиту на ринку. Обсягах збуту візначає обсягах виробництва, Який у свою Черга, візначає планування ВСІХ відів ресурсів, у тому чіслі трудові ресурси, сіровінні запаси І запаси матеріалів. Це обумовлює Необхідність фінансового планування, планування витрат І прибутку. Планування МАЄ здійснюватіся за жорсткою схемою, використовувати розрахунки багатьох кількісніх показників. Розглянувши мету та сутність фінансового планування, можна зробити висновок, що фінансовий план є невід'ємною частиною внутрішньофірмового планування, одним з найважливіших документів, розроблювальних на підприємстві.