Перспективне, стратегічне фінансове планування являє собою дослідження і  розробку можливих шляхів розвитку фінансів підприємств в перспективі протягом 3 - 5 років. Воно забезпечує досягнення високої ефективності господарювання, що проявляється у зростанні фінансових ресурсів і доходів, раціональному їх використанні, зміцнення фінансового стану господарюючого суб'єкта.

    Стратегічним  планом підприємства, деякі вчені вважають бізнес-план. Призначення бізнес-плану полягає в тому, щоб допомогти підприємцям та економістам вирішити чотири основні завдання:  

• • вивчити  ємність і перспективи майбутнього  ринку збуту;
• • оцінити витрати, необхідні для виготовлення і збуту потрібної цьому ринку продукції, і порівняти їх з цінами, за якими можна буде продавати свої товари, щоб продовжити потенційну прибутковість справи;
• • виявити всі «підводні камені» , що підстерігають нову справу в перші роки його реалізації;
• • визначити ті показники, за якими можна буде регулярно оцінювати стан справ.

 

    Бізнес-план складається з ряду розділів: характеристика продукту, оцінка ринку збуту; конкуренція; стратегія маркетингу; план виробництва; організаційний план; юридичний план; оцінка ризику і страхування; фінансовий план; стратегія фінансування; резюме.

    Фінансовий  аспект бізнес-плану представлений  у розділі «Фінансовий план»  і розділі «Стратегія фінансування».

    Дев'ятий розділ узагальнює у вартісній формі  матеріал попередніх розділів. Він  включає: 

1) прогноз  обсягу реалізації,

2) баланс  грошових витрат і надходжень;

3) таблицю  доходів і витрат;

4) зведений  баланс активів і пасивів підприємства;

5) графік  досягнення беззбитковості. 

    У дев'ятому розділі викладається план отримання коштів для створення чи розвитку підприємства: загальний обсяг коштів для реалізації даного проекту, їх джерела, окупність проекту та отримання доходу інвестора на вкладений капітал.

    Складання фінансових розрахунків як частини  бізнес-плану утруднено через  відсутність єдиних методичних підходів до їх складання.

    У сучасних умовах важко говорити про  стратегічне фінансовому плануванні на підприємствах, мова скоріше може йти про фінансовий прогнозуванні, тобто розробці ймовірного подання  про граничні і бажаних стани  об'єкта в майбутньому. Це може бути прогнозування фінансового становища підприємства, окремих показників - прибутку, доходи від цінних паперів та ін. [10, с. 229]

 

     1.2.2. Річне фінансове  планування 

    Провідним фінансовим планом в сучасних умовах є поточний. Він розробляється на рік, півріччя, квартал, місяць і являє собою баланс доходів і витрат підприємства, або його бюджет.

    Форма річного фінансового плану (розрахунковий  баланс доходів і витрат) наведена в таблиці 3.2.1. [10, с. 231]

    Табл.3.2.1. Орієнтовна форма  доходів і витрат підприємства

 
 

    Річний  фінансовий план повинен розроблятися в декілька етапів. Початок цієї роботи зазвичай збігається з термінами складання проекту бюджету республіки (травень - червень року, що передує планованому).

    На  другому етапі (у листопаді - грудні року, що передує планованому) уточнюються  раніше виконані розрахунки з урахуванням  основних показників плану економічного і соціального розвитку народногосподарського комплексу республіки на планований рік. До уваги слід прийняти відомості про зростання середньої заробітної плати та мінімальному її рівні, зміни індексів цін на матеріальні та паливно-енергетичний ресурси, а також зміни податкової, фінансової та фінансово-кредитної політики уряду.

    У процесі реалізації фінансових планів може неодноразово виникати необхідність в уточненні фінансових розрахунків  з причин, залежних як від самого підприємства, так і в силу дії зовнішніх факторів.

    Фінансовий  план розробляється, обговорюється  і затверджується в трудовому  колективі. Залежно від форми  власності, організаційно-правової форми  організації праці право затверджувати  фінансовий план надається загальним  зборам трудового колективу, акціонерам або засновникам підприємства, раді директорів або іншому органу управління, уповноваженому відповідно до статуту підприємства вирішувати фінансові питання.

    Фінансовий  план з розрахунками до нього або  виписка з фінансового плану про розмір фінансових ресурсів та платежі до бюджету повинні повідомлятися фінансовому та податковому органу за місцем знаходження підприємства. Ця інформація спочатку використовується в процесі складання бюджету регіону. У подальшому на її основі ведеться облік і контроль за фактичним надходженням коштів до бюджету.

    За  рішенням вищого органу фінансовий план може надаватися асоціації, концерну, галузевому міністерству для узгодження та узагальнення планових завдань і  вироблення фінансової політики.

    В ряде случаев (при получении кредитов, открытии финансирования по капвложениям) финансовый план с расчетами необходимо предоставить кредитному учреждению для  обоснования состава и размера  собственных финансовых ресурсов, необходимости  привлечения заемных средств.

• Для складання фінансового плану використовуються наступні джерела інформації:
• бухгалтерський баланс за 2 - 3 роки, що передують планованому періоду, а також на останню дату складання звіту;
• дані про обсяг виробництва;
• кошторис витрат на виробництво або звід загальних витрат підприємства на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг;
• кошторису витрат на утримання об'єктів соціально-культурної сфери (дитсадок, будинок культури та т. д.);
• дані про обсяги капітальних вкладень;
• відомості про рух основних фондів і оборотних коштів;
• відпускних цін;
• аналіз виконання фінансових завдань за попередній рік;
• ліміти витрат за окремими статтями витрат, наприклад, на фірмовий одяг, відрядження та ін;
• норми амортизаційних відрахувань;
• нормативи власних оборотних коштів, платежів до бюджету та відрахувань в централізовані фонди держави.

 

    Формою  фінансового плану на підприємстві служить баланс доходів і витрат, що включає три розділи; 

    1. Доходи і надходження коштів;

    2. Витрати та відрахування;

    3. Взаємовідносини з бюджетом (платежі  до бюджету, асигнування з бюджету).

    Складання фінансового плану передбачає включення  до бюджету комплексу розрахунків  доходів і надходжень коштів, витрат і відрахувань, платежів до бюджету, а також розробку перевірочної таблиці до фінансового плану для ув'язки між собою доходів, витрат і перевірку самого фінансового плану як зведеного документа.

    Розрахунки  виконуються за певним формам. Форми  рекомендується погоджувати з органами, яким вони будуть надані (галузеве міністерство, асоціація, концерн, місцевий орган влади, фінансові і податкові форми).

    Склад показників, їх деталізація по кожному  розділу фінансового плану можуть бути різними, тобто укрупненими  або детальними, а також в залежності від користувачів інформації. Фінансовий план, що складається для потреб самого підприємства, рекомендується заповнювати з розшифровкою доходів, витрат і відрахувань.

    Документ, для передачі того чи іншого органу управління, може (якщо немає спеціальних вимог до заповнення) складатися за спрощеною формою, в якій відображається лише найважливіші види доходів, спрямування коштів і платежів до бюджету, джерелом сплати яких є прибуток.

    Розрахунки  з планування окремих джерел доходів і витрат виконуються на підставі відповідних методик, правил і принципів. Виконані розрахунки за окремими статтями доходів і витрат пов'язуються між собою шляхом складання шахової таблиці. Її призначення полягає в тому, щоб визначити джерела фінансування по кожній статті витрат і розподілити за напрямками доходи, а також збалансувати доходи і витрати підприємства за принципом, коли на покриття витрат в першу чергу направляються власні доходи з урахуванням їх цільового використання та черговості за статтями витрат . Наприклад, балансовий прибуток насамперед спрямовується на сплату платежів до бюджету, штрафів за господарськими договорами та фінансових санкцій, а потім може бути використана на власні потреби. Приріст стійких пасивів спочатку повинен бути спрямований на фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів, а решти оборотних коштів - на інші витрати за кошторисом фонду накопичення. При нестачі власних коштів витрати можуть покриватися кредитами банку або іншими позиковими ресурсами.

    Возможный вариант шахматной таблицы приведен в табл. 3.2.2. [10, с. 234]

    Табл. 3.2.2. Проверочная таблица к балансу  доходов и расходов 

 

    Складання «шахматки» починається з заповнення підсумкових граф по доходах і  видатках підприємства. Після цього виконується балансування на рівні окремих статей доходів і витрат підприємства і перевіряються її результати. Останні передбачають рівність підсумків по кожній статті витрат сумі джерел фінансування, у свою чергу підсумок по кожній статті доходів має дорівнювати сумі витрат коштів. У кінцевому рахунку загальна сума джерел фінансування коштів повинна дорівнювати підсумку витрат підприємства (спрямування коштів) в планованому році. При досягненні балансу доходів і витрат слід перейти до заповнення фінансового плану підприємства.

    Заповнення  фінансового плану передбачає рознесення показників «шахматки» за відповідним  розділом фінансового плану, підрахунок підсумків за розділами і розрахунок наступних чотирьох перевірочних показників: 

• • перевищення  доходів над видатками;
• • перевищення витрат над доходами;
• • перевищення платежів до бюджету над асигнуваннями з бюджету;
• • перевищення асигнувань з бюджету над платежами до бюджету.

 

    Фінансовий  план вважається правильно складеним, якщо величина перевищення доходів над витратами дорівнює сумі перевищення платежів до бюджету над асигнуваннями в бюджеті, в розмір перевищення витрат над доходами - величині перевищення асигнувань з бюджету над платежами до бюджету. У реальному житті повинна дотримуватися одна з пар балансують між собою показників. [10, с. 230]