Фінансова служба на підприємстві, її призначення та структура, види орг. структур

      Аналіз  причин фінансової кризи  та слабких місць полягає в систематизації та оцінювання відповідних чинників і їх впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства.

      Наявний потенціал. Тут характеризуються сильні сторони підприємства, його можливі шанси та наявний потенціал у кадровій, виробничій, технологічній, маркетинговій та інших сферах. Потенціал розвитку підприємства визначається такими головними чинниками:

• фінансове забезпечення та можливості залучення додаткового капіталу;
• наявність кваліфікованого персоналу;
• наявність надійних та дешевих джерел постачання сировини (матеріалів);
• наявність ринків збуту продукції;
• виробничий потенціал;
• ефективна організаційна структура; висока якість менеджменту.

      Ефективну санацію можна забезпечити завдяки планомірному розвитку й використанню наявного в підприємства потенціалу, а також послабленню чинників, що обмежують можливості санації.

      На  підставі аналізу вихідної ситуації доходять до висновку про доцільність  і можливість санації підприємства чи про необхідність його ліквідації.

      Розділ 2 має характеризувати стратегічні цілі санації підприємства , цільові орієнтири та розробку стратегії. Тут подається також оперативна програма, що відбиває заходи, спрямовані на покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності та ліквідності підприємства. Сюди можуть входити такі заходи:

• рефінансування дебіторської заборгованості;
• мобілізація прихованих резервів завдяки продажу окремих позицій активів;
• зменшення та збільшення статутного капіталу;
• реструктуризація кредиторської заборгованості...

     Розділ 3 включає  себе конкретний план заходів щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді і складається з таких частин:

     План  маркетингу та оцінювання ринків збуту продукції .Оцінюються фактори, які впливають на збут; галузеві ризики, ситуація на суміжних ринках; перспективи збільшення реалізації, аналіз конкурентів; схема реалізації, методи стимулювання реалізації...

     План  виробництва та капіталовкладень. Визначаються показники використання основних фондів; витрати, пов’язані з використанням основних фондів; можливості оренди чи лізингу; постачальники сировини; технології “ноу-хау”...

     Організаційний  план. Характеризується організаційна структура підприємства, розглядаються можливості реструктуризації та перепрофілювання, аналізується управлінський та кадровий склад...

     Фінансовий  план має містити в собі:

• прогноз обсягів випуску та реалізації продукції;
• баланс грошових надходжень та витрат;
• зведений баланс активів та пасивів;
• аналіз шляхів досягнення беззбитковості підприємства;
• форми та джерела мобілізації фінансових ресурсів;
• рафіки освоєння, окупності та повернення фінансових ресурсів (якщо їх було залучено на поворотній основі).

      Розділ 4 містить розрахунок ефективної санації, а також перелік заходів щодо організації реалізації плану та контролю за її перебігом Деталізуються очікувані результати виконання проекту, прогнозуються можливі ризики та збитки, можливі позитиви та додаткові прибутки.

      Санація може вважатися успішною, якщо з допомогою зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних та виробничо-технічних удосконалень підприємство виходить  кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає оголошення банкрутства) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді. Це представлений план досудової санації. План санації в рамках провадження справи про банкрутство має особливості.

Форми фінансової санації

     Основне завдання фінансової діяльності підприємств  полягає в мобілізації капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності. Для того, щоб визначити конкретні шляхи мобілізації фінансового капіталу слід уточнити порядок визначення потреби в коштах, форми фінансування, правила, якими слід керуватися, формуючи активи та пасиви, а також методи оптимального розміру й структури капіталу.

      Форми фінансування суб’єктів господарювання класифікуються за джерелами надходження  капіталу та правовим статусом інвесторів. За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє та внутрішнє фінансування; за правовим статусом інвесторів―власний та позичковий капітал. Форми фінансування та їх класифікацію ілюструє малюнок: 

                       ФІНАНСУВАННЯ

     

     

                Власний капітал                                                 Позичковий капітал

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

       Внутрішні джерела фінансування                   Зовнішні джерела фінансування 

      

     Сукупний  капітал підприємства складається  з власного та позичкового. Отже, фінансувати  санацію можна за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових засобів власників, з а допомогою кредиторів. У виняткових випадках може надаватись державна фінансова підтримка. Санація може бути спрямована на реструктуризацію активів абр пасивів.

     За  формальними ознаками розрізняють  два види санації:

• санація без залучення на підприємство додаткових фінансових ресурсів;
• санація із залученням додаткового фінансового капіталу.

     У першому випадку санація може набирати таких форм:

• зменшення номінального капіталу підприємства;
• конверсія власності в борг;
• конверсія боргу у власність;
• пролонгація строків сплати заборгованості;
• добровільне зменшення заборгованості;
• самофінансування.

У другому  випадку можливі такі форми:

• альтернативна санація;
• зменшення номінального капіталу з подальшим  його збільшенням (двоступінчата санація);
• безповоротна фінансова допомога власників;
• безповоротна фінансова допомога персоналу;
• емісія облігацій конверсійної позики;
• залучення додаткових позик.

     В деяких літературних джерелах розрізняють автономну санацію, здійснювану з використанням власних коштів підприємства та капіталу його власників і зовнішню санацію, що відбувається за рахунок коштів кредиторів та держави. Держава може фінансувати санацій ні заходи на поворотній або безповоротній основі. Іноді вона може вдатися до  непрямих методів сприяння санації суб’єктів господарювання: податкові пільги, створення особливих умов підприємницької діяльності та ін.

16.Фінансовий  стан. Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність

     Оцінка (аналіз) фінансового стану підприємства проводиться шляхом експрес-аналізу  і деталізованого (поглибленого) аналізу.

     Програма  деталізованого аналізу:

1. Попередній огляд фінансово-економічного положення підприємства;
2. Оцінка і аналіз економічного потенціалу:
1. Оцінка майнового положення.
2. Оцінка фінансового положення (ліквідності, платоспроможності, фінансової   стійкості).
3. Оцінка і аналіз результативності діяльності підприємства (аналіз основної діяльності, рентабельності, положення на ринку цінних паперів).

 

       За умов переходу економіки  України до ринкових відносин  суттєвого розширення прав підприємств  у галузі фінансово-економічної  діяльності значно зростає роль  своєчасного та якісного аналізу  фінансового стану підприємств,  оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна  оцінка фінансового стану підприємств  за виникнення різноманітних, форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

     Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

     Фінансовий  стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім, на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск ,реалізація високоякісної продукції.

     Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією  призводять до зменшення надходження  коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

     Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже й у виробничому процесі.       .           ,

     Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання .фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

     Саме  цим зумовлюється необхідність і  практична значущість систематичної  оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

     Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.       

     Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

     Аналіз  фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового  оздоровлення підприємств.

. Показники фінансового  стану підприємств.

     Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, нехай найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.                                   

     Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством  економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність установлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій свій  критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.