Фінансові ресурси банку

      ЛЬВІВСЬКИЙ  ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

      УНІВЕРСИТЕТУ  БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

      НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ 
 

      Кафедра фінансів 
 
 
 
 

      КОМПЛЕКСНА  КУРСОВА РОБОТА

      З дисциплін «Фінанси» та «Фінанси підприємства»

      На  тему «Фінансові ресурси банку» 
 
 
 

      Виконала :

      Студентка групи 207-ФКс

      Сірик Т.В. 

      Керівник: 
 
 
 
 
 

      ЛЬВІВ

      2011 

      ЛЬВІВСЬКИЙ  ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

      УНІВЕРСИТЕТУ  БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

      НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ 
 

      Кафедра фінансів 

      Завдання

      для комплексної курсової роботи

      з дисциплін «Фінанси» та «Фінанси підприємства»

студентка 207-ФКс групи

Сірик Т.В.

Тема роботи:  «Фінансові ресурси банку» 

Схвалена  на засідання кафедри фінансів

«____»____________2011р.     протокол№______

Термін  подання студентом закінченої роботи до «______»_________2011р.

Перелік питань, які належить розкрити: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата  видачі завдання:____  ____________ 2011р.

Керівник  комплексної курсової роботи:

_____________  __________________________________________________

     ( підпис)                       (прізвище, ініціали, посада, науковий ступінь, учене звання)

Завдання  прийняв до виконання _____________________________________ 
Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………8

Розділ  І. Теоретична частина……………………………………………………10

1. Методологічні засади формування фінансових ресурсів банківських установ……………………………………………………………………….10
2. Аналіз формування фінансових ресурсів банків України………………...22
3. Пропозиції щодо підвищення ефективності формування фінансових ресурсів банками України…………………………………………………..28

Розділ  ІІ. Розрахункова частина………………………………………………...29

Висновки…………………………………………………………………………...48

Список  використаних джерел………………………………………………...…50

 

ВСТУП 

Комерційні  банки – це специфічні грошово-кредитні установи, які з’явилися в Україні  в 1991-1992 р. головним компонентом їхньої діяльності є грошові кошти, а головною метою діяльності – отримання прибутку. Для досягнення цієї мети комерційні банки повинні вміти оптимізувати обсяги і структуру своїх грошових ресурсів, а основним джерелом банківських ресурсів є залучені й запозичені кошти. Обов’язковим елементом банківських ресурсів є капітал комерційного банку. Оцінка його достатності передбачає розрахунок суми фактично наявного капіталу і визначення обсягу капіталу, мінімально необхідного для адекватного покриття ризиків, узятих на себе банком. При цьому рівень необхідного покриття визначається регулятивними нормами, порівнянням фактичного і необхідного обсягу капіталу, в результаті чого складається висновок про його достатність чи дефіцит.

Процес  переходу України до якісно нової форми економічних відносин на ринкових засадах ведення господарства зумовив необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної системи. Основною ланкою цієї сфери є банківська система. Від ефективності її функціонування вирішальною мірою залежить успіх соціально-економічних перетворень у будь-якій країні.

Актуальність  теми. Проблеми ресурсного забезпечення діяльності комерційних банків, залежності між обсягом, складом ресурсів та досягнутими результатами діяльності актуалізовані сучасними динамічними процесами розвитку економіки, функціонуванням суб’єктів господарювання. Банківська система має володіти сукупністю ресурсів, достатніх для кредитування потреб суб’єктів господарської діяльності, формування відповідних резервів, підтримки власної ліквідності. Зміцнення ресурсного потенціалу комерційних банків є передумовою пожвавлення інвестиційної активності та забезпечення сталого економічного зростання.

Метою цієї роботи є оцінка системи формування і управління банківськими ресурсами на сучасному етапі та напрямки вдосконалення механізму формування та використання фінансових ресурсів банків .

В роботі поставлено і виконано наступні завдання:

розглянуто  теоретичну сутність фінансових ресурсів банківських установ та способи їх формування;

розглянуто  типи ресурсів банків;

розглянути  нормативну базу регулювання ресурсної  бази банківських установ України;

аналіз  стану ресурсної бази банків України;

розглянуто  проблеми формування ресурсів комерційних  банків та шляхи вдосконалення управлінням ресурсами банків.

Предметом дослідження є структура та управління ресурсами комерційних банків .

Об'єктом  дослідження є діяльність комерційних  банків на фінансових ринках щодо мобілізації  ресурсів.

Формування  банківських ресурсів і здійснення ефективного управління ними ставить перед економічною наукою і практикою низку складних проблем, які потребують наукового осмислення та практичного вирішення.

Проблеми  банківської системи, зокрема ресурсної  політики комерційних банків, досліджувалися в теоретичних та практичних розробках провідних вчених-економістів як України, так і світу. Так, проблема формування банківських фінансових ресурсів і управління ними аналізувалася в роботах таких провідних іноземних вчених, як Е. Гілл, Дж. Едвін Долан, Б. Едвардс, Дж. Розмарі Кемпбелл, Р. Коттер, Е. Рід, Ж. Рівуар, П.С. Роуз, Д. Сінкі та інших. Але дослідження зарубіжних вчених не завжди можливо або важко адаптувати до сучасного стану банківської системи країни, бо переважна більшість висновків цих економістів не відповідає умовам діяльності банківських установ в Україні. У нашій країні дослідження в банківській сфері здійснювали такі провідні вчені, як О.Д. Василик, О.В. Васюренко, О.В. Дзяблюк, Н.М. Дубовик, Савлук, В.Т. Сусіденко, Н.М. Ушакова, О.Б. Ширінська, В.А. Ющенко та інші. У їхніх роботах досить глибоко проаналізовано проблеми банківської системи, досліджено основні проблеми ресурсної політики, проаналізовано сучасні методи управління фінансовими ресурсами банку тощо.

 

Розділ  І. Теоретична частина 

1.1. Методологічні засади формування фінансових ресурсів банківських установ 

Розподіл  і перерозподіл валового внутрішнього продукту у грошовій формі, що здійснюється за допомогою фінансів, супроводжується  рухом грошових коштів і приймає  форму фінансових ресурсів. Вони служать носіями фінансових відносин і необхідною умовою забезпечення процесу відтворення на всіх його стадіях і формах. За обсягом фінансових ресурсів виявляються результати функціонування фінансів у суспільстві.

Термін  «ресурси» походить від французького слова ressource – допоміжний засіб і означає грошові кошти, запаси, можливості, джерела засобів доходу.

У сучасній економічній літературі немає однозначного визначення поняття "фінансові ресурси". Так, у фінансовому словнику[3] фінансові ресурси визначаються як сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні держави та суб’єктів господарювання і є джерелом їх виробничого й соціального розвитку.

На думку  авторів навчального посібника  [5],“Фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового внутрішнього продукту за певний період”

Під фінансовими  ресурсами слід розуміти грошові  кошти, що є в розпорядженні підприємств. Таким чином, до фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується в нефондовій формі.

Фінансові ресурси – це всі грошові кошти  підприємства, накопичені в процесі  розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту, акумульовані в цільових фондах і перетворені  у відповідну матеріальну форму або призначені для здійснення визначених витрат. Як бачимо, таке визначення сутності фінансових ресурсів ґрунтується на розширеному їх трактуванні: кошти, наявні у розпорядженні суб’єкта господарювання, що характеризують фінансовий стан підприємства і водночас є джерелом його розвитку; основним джерелом їх формування є валовий національний продукт.

Автори  підручника за редакцією А. Поддєрьогіна уточнюють, що до фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина  коштів, яка використовується в не фондовій формі. При цьому, наприклад, І. Бланк наголошує, що дана сукупність коштів формується з метою фінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді[4] . Розмір фінансових ресурсів, що формується на рівні підприємства, визначає можливості здійснення необхідних капітальних вкладень, збільшення оборотних активів, виконання усіх фінансових зобов’язань, забезпечення потреб соціального характеру. Таким чином, фінансові ресурси можна визначати і як грошові фонди цільового призначення, що формуються в процесі розподілу і перерозподілу суспільного продукту та використовуються у статутних цілях підприємств. Однак у такому визначенні не враховується, що частина фінансових ресурсів підприємства може формуватися в нефондовій формі, що також є важливим з погляду суб’єктів господарювання. Адже за умов формування ринкових відносин грошові кошти використовуються суб’єктами господарювання в міру потреби і наявності, тобто заздалегідь грошові кошти не формуються у відповідні фонди і, таким чином, не виключаються з кругообігу грошових коштів.

У процесі  формування фінансових ресурсів підприємств  важливе значення має структура  їхніх джерел. Підвищення питомої  ваги власних коштів позитивно впливає  на фінансову діяльність підприємств. Висока питома вага залучених коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик. Тому в кожному конкретному випадку необхідно детально продумати доцільність залучення додаткових фінансових ресурсів.

Наявність достатніх фінансових ресурсів –  необхідна умова успішного функціонування будь-якої підприємницької структури  незалежно від сфери діяльності, галузевої спрямованості й організаційно-правового статусу.

На мою думку, наведені визначення недостатньо точно характеризують суть фінансових ресурсів, оскільки перше з них не відображає джерела утворення цих ресурсів, а друге – не показує мети їх формування. З наведених визначень випливає, що фінансовими ресурсами виступають грошові кошти, які можуть бути використані за цільовим призначенням. Джерелами формування фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт, який виступає у формі внесків учасників, прибутку, амортизаційних відрахувань, цільового фінансування, благодійних внесків тощо [7] .

Загалом поняття “фінансові ресурси” повинні  вказувати на джерела їх створення, відображати форму прояву і цільове  використання та відповідати економічному змісту фінансів. Фінансові ресурси проявляються у формі грошових фондів і грошових потоків як відокремленої частини грошових коштів, що має цільове спрямування, відбивають відносини власності, характеризуватися динамічністю, а їх формування й використання відбувається на правовій основі. Метою формування фінансових ресурсів є їх спрямування на соціально-економічний розвиток шляхом поповнення фонду відшкодування, утворення фонду споживання і фонду нагромадження відповідних суб’єктів суспільства.

Згідно  зі статтею 4 Закону "Про банки і банківську діяльність" держава самостійно формує та використовує власні банківські ресурси, які складаються з коштів банків, залишків коштів на поточних рахунках підприємств, установ та організацій, вкладів населення, коштів на бюджетних рахунках, коштів у міжбанківських розрахунках та інших грошових ресурсів[11].

Згідно  з існуючими у банківській  практиці традиціями ресурси комерційних  банків поділяють на власні, залучені та позичені кошти.