Факторинг та форфейтинг як основні види міжнародного кредитування

- підприємства сфери послуг (рекламні, транспортні, поліграфічні, туристичні, телекомунікаційні.[23]

Схема здійснення факторингових  послуг виглядає наступним чином:

Рисунок 1.2 Організація факторингової операції та її учасники

 

Механізм здійснення факторингової операції:

1-й етап — підготовчий;

2-й етап — оформлення факторингової угоди між банком та клієнтом;

3-й етап — відправка всіх рахунків-фактур, виставлених на покупця;

4-й етап — аналітичний;

5-й етап — оплата рахунків;

6-й етап — оплата вимог.

Специфіка міжнародного факторингу полягає в тому, що під  час роботи з експортером банк, як правило, укладає угоду з банком країни-імпортера та передає їй частину своїх функцій. У свою чергу він виконує роботу, пов’язану з дорученнями іноземного банку. Такий зустрічний факторинг має назву взаємного або двофакторного. Його переваги зумовлені тим, що для кожного банку, які обслуговують імпортерів, боргові вимоги є внутрішніми, а не зовнішніми. Це значно спрощує процедури визначення кредитоспроможності імпортера, страхування ризиків, інкасування бонових вимог тощо.[12]

Факторингові послуги  почали розвиватися досить давно, тому на сьогодні існує багато їх різновидів.

За видами здійснюваних операцій розрізняють факторинг  конвенційний (широкий) і конфіденційний (обмежений).

Конвенційний факторинг - це універсальна система фінансового обслуговування клієнтів, що містить бухгалтерський облік, розрахунки з постачальниками і покупцями, страхове кредитування, представництво тощо. За клієнтом зберігається тільки виробнича функція. Така система дає змогу підприємству-клієнту скорочувати витрати виробництва і реалізації продукції.

Таке факторне обслуговування здебільшого створюється з «дисконтуванням фактур». Це означає, що банк купує у свого клієнта право на одержання грошей від покупців, при цьому відразу ж зараховує на його рахунок до 80% вартості відвантаження, а іншу суму — в обумовлений термін незалежно від надходження грошей від дебітора. По суті, це кредит під відвантажені товари, за які клієнт сплачує обумовлений відсоток.

Останніми роками значного поширення набув конфіденційний факторинг, який обмежується здійсненням тільки деяких операцій: поступка права на отримання грошей, сплата боргів тощо. Він є формою надання постачальникові кредиту під товари відвантажені, а покупцеві - платіжного кредиту.

Існують також відкритий і закритий види факторингу. За відкритого факторингу дебітора сповіщають про те, що в угоді бере участь факторинговий відділ. У разі закритого факторингу дебіторові не повідомляють про наявність факторингового договору (на даний момент можливість його використання в Україні чинним законодавством не передбачена).[25]

В рамках факторингового фінансування також виокремлюють:

– стандартний факторинг (факторинг з регресом), що передбачає наявність поручительства за свого дебітора;

– безрегресний факторинг, за якого клієнт не поручається за свого дебітора і перекладає усі ризики на фактора, який викупає права вимоги грошових коштів.[13]

Проте, слід звернути увагу, що наведений поділ є досить умовним, оскільки на сьогоднішній день у міжнародній практиці поняття поставки або експорту-імпорту послуг має складну систему ознак, яка знайшла відображення у такому, зокрема, міжнародно-правовому акті як Генеральна угода про торгівлю послугами (Марракеська угода про заснування СОТ, підписаної 15 квітня 1994 р. на Уругвайському раунді багатосторонніх торговельних переговорів), і не обмежується ознаками місцезнаходження сторін договору міжнародного факторингу.

 

 

 

3.  Форфейтинг як форма кредитування зовнішньої торгівлі

 

 

Іншим видом міжнародного кредитування є форфейтинг. Він виник  після другої світової війни. Деякі  банки Цюріха почали застосовувати цей прийом для фінансування закупівель зерна країнами Західної Європи у США.

 На той час поставки  продукції та конкуренція між  постачальниками зросли настільки,  що строк кредиту його отримувачі  вимагали збільшувати зі звичних  90 днів до 180. Крім того, питома вага дорогих товарів у торгівлі зросла, тобто кредитування набувало все більшої значущості і постачальники шукали нових шляхів. Форфейтинг став одним з них. На сучасному етапі основним з центрів форфейтингу є Лондон, також значна частина форфейтингового бізнесу зосереджена в Німеччині.[9]

Власне, форфейтинг представляє  собою викуп боргів банком у його клієнтів, виражених в оборотних  документах, одержання права вимагати у боржників виплати боргів і реалізація такого права. Це значить, що покупець боргу (форфейтер) приймає на себе зобов’язання про відмову від звертання регресивної вимоги до кредитора, якщо неможливо отримати виплату від боржника.

Мається на увазі, що банки  або компанії, що займаються форфетуванням, купують за готівкові або безготівкові кошти зі значною знижкою (дисконтом) документи на дебіторську заборгованість своїх клієнтів, тобто права вимоги до підприємств і організацій-боржників. Таким чином банки здійснюють короткострокове або середньострокове кредитування клієнтів. Водночас банк відмовляється від будь-яких подальших претензій до продавця цієї заборгованості і приймає на себе ризик несплати боргу боржником.[5]

У більшості випадків форфейтинг доцільно застосовувати  для кредитування крупних угод, тобто він є ефективним на міжнародному ринку. Таким чином, необхідно розглянути, що являє собою міжнародний форфейтинг.

Іншими словами, форфейтинг — це спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги). Експортеру виплачується залишкова сума експортної вимоги за мінусом суми дисконту.[6]

Ознаки форфейтингу:

• взаємозв’язок із зовнішньоторговельними операціями;
• договори форфейтингу укладаються переважно у вільноконвертованих валютах;
• основні документи здійснення форфейтингу – прості та переказні векселі;
• кредитування експортера здійснюється шляхом купівлі векселів або інших боргових вимог на дисконтній основі;
• кредитування здійснюється на середньостроковій основі, на строк від 6 місяців до 5 років, а в деяких – і більше;
• дисконтування відбувається на основі фіксованої процентної ставки;
• здебільшого форфейтинг пов’язаний з реалізацією машин, обладнання та інших товарів інвестиційного призначення.[31]

Суб`єктами форфейтингової операції є:

• експортер (продавець) - приймає векселі в оплату вартості поставлених товарів і звільняється від усіх ризиків, пов’язаних із отриманням платежу за векселями;
• імпортер (покупець), бере на себе всі ризики з оплати придбаних зобов’язань;    
• форфейтер (банк), придбавши платіжні зобов’язання, відмовляється від свого права висувати зворотні вимоги до будь-якого з попередніх власників зобов’язань, які є предметом угоди;
• гарант.

Форфейтинг, як правило, здійснюється за участю банківської установи і розглядається як одна з форм трансформації комерційного кредиту в банківський. Схема здійснення операції форфейтингу може мати такий вигляд:

1. Укладення зовнішньоекономічного контракту, яким передбачено надання комерційного кредиту.

2. Поставка товарів.

3. В експортера виникає дебіторська заборгованість за експортним контрактом, яка може бути забезпечена авальованим векселем, банківською гарантією тощо.

4. Укладання договору форфейтингу, яким передбачено продаж (уступку) вимог форфейтеру.

5. Імпортер (боржник) і гарант підтверджують свою згоду сплатити борг на користь форфейтера.

6. Переоформлення дебіторської заборгованості на користь форфейтера з одночасною виплатою суми боргу (за мінусом обсягу дисконту) на користь експортера.

7. З настанням строків розрахунків імпортер сплачує суму боргу на користь форфейтера.

Продавцем вимог при  форфейтингу може бути підприємство, яке виконало зобов’язання за контрактом і прагне рефінансувати дебіторську заборгованість. Предметом форфейтингу є здебільшого «першокласні» (забезпечені) вимоги, боржниками за якими є імпортери, що знаходяться в країнах з високим кредитним рейтингом. Як забезпечення виконання зазначених вимог можуть використовуватися банківські чи державні гарантії.

Договори форфетування укладаються переважно в доларах  США, євро, швейцарських франках. Враховуючи обмеження щодо строків розрахунків в іноземній валюті, які діють в Україні, обмежуються і можливості стимулювання експорту на основі надання комерційних позичок, а отже, звужуються рамки використання форфейтингу.[6]

Оскільки договір про  форфетування підписується задовго  до фактичного відвантаження товару, між укладанням договору на купівлю векселів і фактичним здійсненням угоди може існувати тривалий лаг. Експортер виплачує форфейтеру в цей період комісійні за зобов’язанням, які становлять певний процент від суми угоди (від 0,075% до 0,125% щомісячно). Комісійні щомісяця сплачуються авансом. Це викликано необхідністю форфейтера в цей період у будь-який момент виконати свої зобов'язання і неможливістю використати кошти на інші інвестування. Крім того, форфейтер несе валютний і процентний ризики, оскільки повинен залучати кошти із грошового або валютного ринку для фактичного обліку векселів.[23]

Метою форфейтингової угоди  є:

- для покупця – придбання товару в кредит, крім ціни товару він сплачує відсотки за кредит;

- для продавця – одержання при врахуванні векселів суми, що дорівнює ціні товару;

- для банку – одержання доходу у вигляді дисконту при врахуванні партії векселів.[20]

Для визначення доцільності  форфейтингу слід порівняти його вартість з вартістю альтернативних інструментів фінансування. При цьому  здебільшого використовують метод ефективної ставки процента. За грамотної організації фінансової роботи на підприємстві фінансисти завчасно прогнозують можливість розрахунків за допомогою форфейтингу, оцінюють вартість певних послуг і включають відповідні затрати в ціну експортованих товарів.[7]

Механізм форфейтингу  використовується у двох видах угод:

- фінансових – з  метою швидкої реалізації довгострокових  фінансових зобов’язань;

- експортних - для сприяння  надходженню готівкових грошей  експортеру, що надав кредит іноземному покупцю.[9]

Вже зрозуміло, що на відміну  від факторингових послуг, форфейтингові не мають такого широкого спектру різновидів. В основному вони відрізняються між собою за способом нарахування дисконту, видом векселів, на основі яких таке фінансування надається.

Основним видом форфейтингових цінних паперів є прості та переказні векселі. Операції з ними зазвичай відбуваються швидко, просто і без додаткових ускладнень.

Що стосується України, то наразі ще немає нормативних актів, що безпосередньо стосувалися б  операцій форфейтингу, проте є декілька нормативно-правових документів, що регламентують окремі процедури її здійснення. До них зараховують:

1. Закон України «Про обіг векселів в Україні»;
2. Конвенції про міжнародні переказні векселі та міжнародні прості векселі;
3. Постанову Верховної Ради України «Про застосування векселів у господарському обігу України»;
4. Положення НБУ «Про операції банків з векселями.[33]

 

РОЗДІЛ 2

 МІЖНАРОДНЕ КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ

2.1 Сучасний стан розвитку міжнародного  факторингу та форфейтингу в  Україні 

 

 

В Україні факторинг  з’явився відносно нещодавно, в 2001-2002 році. Започаткували цю послугу на українському ринку: ТАС Комерцбанк (зараз Сведбанк), Укрсоцбанк, Укрексімбанк. На сьогодні ці банки є лідерами, займаючи близько 60% ринку. Кон’юнктура ринку: перехід торгівельних компаній на умови роботи з позиції товарного кредиту, тобто з відстрочкою платежу, стимулює динамічний розвиток факторингових операцій. Така ситуація призводить до необхідності роботи по факторингу.

Щодо динаміки розвитку факторингових операцій, то з 2001 року зберігається стійка тенденція зростання. Хоча за останні два роки ринок зріс в  2-3 рази, в цілому приріст не є надстрімким. На погляд аналітиків, пік розвитку мав прийтися на 2009, якби не криза 2008-го. Основними гравцями на ринку факторингу залишаються компанії: ТАС Комерцбанк, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, а також «РайффайзенБанк Аваль», «Петрокомерц», Європейський банк, «Арма Факторинг», «Перша факторингова компанія». Так званий крос-продукт (банківський продукт, названий факторингом, проте дещо некласичного вигляду) можна отримати в Активбанку та Унікредитбанку.