Економічнйи цикл

p style="text-align:justify">Існує понад 200 концепцій за допомогою яких описуються кризи та їх циклічність, серед яких слід виділити такі:

1) грошова теорія (Хаунтрі, Туган-Барановський та ін.) пояснюють цикл розширенням чи звуження банківського кредиту;

2) інноваційна теорія (Хансен, Шумпетер) використання на виробництві важливих нововведень;

3) психологічна теорія (Пігу, Беджгард) - настрої по песимізму та оптимізму, які охоплюють населення та впливають на ділову активність;

4) теорія "неспоживання" ( Гапсон, Фостер та ін.) - надмірні збереження порівняно з можливостями інвестування;

5) теорія "надмірного інвестування" (Хайєн, Мизес), як головну причину циклічного розвитку висуває випереджаючий відрив інвестицій від збережень у результаті чого виникає криза надвиробництва;

6) теорії "сонячних плям", "погодніх умов" тощо. - Пояснюють циклічний розвиток впливом географічних факторів.

Антикризова (кон'юнктурна) політика направлена на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз.

Двома основними періодами, які повинні знаходитися під особливим контролем у цьому зв'язку, в періоди депресії і буму.

Характерні риси депресії:

- скорочення виробничих інвестицій;

- збільшення запасів;

- скорочення попиту на робочу силу;

- різке падіння норми чистого прибутку;

- падіння обсягу продажу;

- скорочення кількості нових заказів;

- скорочення попиту на кредитні ресурси;

Характерні риси пожвавлення:

- перехід до стійкого розширення виробництва;

- зростання попиту на активні елементи засобів виробництва (устаткування, машини, механізми тощо);

- зростання попиту на робочу силу;

- зростання заробітної плати і відповідно попиту на товари особливого споживання.

Характерні риси економічного буму:

- значний приріст виробничих інвестицій;

- скорочення запасів;

- різке зростання попиту на робочу силу;

- значний приріст загального рівня цін.

Характерні риси кризи:

виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження, вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія ( глибокий і тривалий спад ).

Грошово-кредитна політика[3]

* збільшення облікової ставки	* зниження облікової ставки
* продаж державних цінних паперів на відкритому ринку	* купівля державних цінних паперів на відкритому ринку
* підвищення норми обов'язкових банківських резервів	* зниження норм обов'язкових банківських резервів.

Фіскальна політика

* скорочення витрат держбюджету	* додаткові витрати держбюджету
* збільшення податкових ставок	* зменшення податкових ставок

Політика заробітної плати і тарифів

* зниження заробітної плати

* зростання заробітної плати

Політика державний інвестицій

* скорочення державного будівництва

* прискорення виконання інвестиційних програм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Розглянувши явище економічного циклу можна зробити висновок, що економічний цикл - явище, що стосується абсолютно будь-якого континенту, будь-якої країни, будь-якого підприємства й будь-якої людини. Цикл має двояку природу: з однієї сторони циклічний розвиток економіки веде спочатку до зростання виробництва, економічної активності, а потім спаду цього ж виробництва й економічної активності нижче припустимого рівня, що приводить до масового безробіття, голоду, зубожінню, стражданням і навіть самогубствам людей, з іншої ж сторони цикл у фазі кризи дає якийсь поштовх у розвитку економіки, виконуючи стимулюючу функцію. Під час кризи виникають мотиви, які спонукують скоротити виробничі витрати, збільшити прибуток, обновити капітал на новій технічній і технологічній основі. Кожне суспільство прагне до економічного зростання.

Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією). Циклічність була помічена давно вченими-економістами. Особливо коли почастішали періодичні економічні кризи - торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни ( насамперед Англію ), а потім набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.

Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить непрямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів. На базі опрацьованої інформації можна зробити деякі висновки: По-перше, корткострокові і середньострокові цикли в ринковій економіці мають ідентичну внутрішню структуру і у багатьох випадках спільні рушійні механізми. По-друге, середньострокові цикли мають переважно локальну дію і не впливають одночасно на всі сфери економічної діяльності, а у сукупності вони здатні викликати загальнонаціональні тривалі довгострокові цикли, рушійними силами яких є масове оновлення науково-технічного потенціалу України й значні структурні зміни в економіці.

Незважаючи на всі розбіжності відносно першопричини економічних циклів, беззаперечним є визнання того, що в кінцевому підсумку циклічні коливання в економіці зумовлюються суттєвим відхиленням сукупного попиту від сукупної пропозиції, супутних витрат від потенційних можливостей виробництва. Головними індикаторами цих відхилень є коливання рівня виробництва, безробіття, продуктивності праці, реальних доходів населення тощо.

Отже, теорія економічного циклу ставиться до розділу економічної динаміки, тобто досліджує причини коливань економічної активності в часі. Людству необхідно якнайкраще досліджувати проблему економічних циклів для того, щоб уникнути або мінімізувати негативні наслідки економічного спаду і якнайкраще використати фактори виробництва у фазі підйому, адже будь-яка держава прагне підвищити рівень життя своїх громадян, щоб людина почувала себе як можна більш комфортно й захищене, а чим краще й спокійніше людина почуває себе, тим більше цивілізовано й розвинене суспільство й держава, у якому він живе. І чим глибше людство вникне в усі тонкості проблеми економічного циклу, тим швидше й ефективніше воно зможе реагувати на його можливі негативні прояви.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.      Ніколенко Ю.В. "Основи економічної теорії": книга перша. - Київ: Либідь, 1998.

2.      Кривенко К.Т.,Бєляєв О.О.,Сафчук В.С. “Політична економія”: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. Дисципліни К.: КНЕУ, 2003. — 354 с.

3.      Джерела інтернет http://www.epravda.com.ua

4.      Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2002. – 687 с.

5.      Рибалкін В. Політична економія. – Київ: Академвидав, 2007. – 672 с.

6.      Будаговська С., Ківієвич О. "Макро- і мікроекономіка". - Київ: Основи, 1998.

 

42

 

---

[1] http://www.epravda.com.ua

[2] http://www.epravda.com.ua

[3] Ніколенко Ю.В. "Основи економічної теорії": книга перша. - Київ: Либідь, 1998.