Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2011 в 21:22, курсовая работа
Актуальність теми - введення Єдиного казначейського рахунку, на який зараховуються усі державні доходи і з якого здійснюються всі наступні видатки державного бюджету, дозволяє зосередити державні кошти в руках одного господаря. Уряд має вичерпну інформацію про стан державних фінансів у режимі реального часу і здійснює контроль за дотриманням встановленого розміру дефіциту державного бюджету, тобто володіє фінансовими важелями регулювання економічної ситуації.
Вступ
І. Сутність та функції єдиного казначейського рахунку
1.1 Єдиний казначейський рахунок як основа функціонування казначейської системи виконання державного бюджету
1.2 Правова база функціонування казначейства
ІІ. Реєстраційні рахунки в системі Державного казначейства
2.1. Управління єдиним казначейським рахунком
2.2.Порядок відкриття реєстраційних рахунків
2.3. Проведення операцій на реєстраційних рахунках
2.4. Порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків та проведення операцій на них
2.5. Ознаки кодування та аналітичні параметри рахунків.
ІІІ. Перспективи розвитку єдиного казначейського рахунку
Висновки
Використана література
Оплата рахунків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами Державного казначейства на підставі поданих платіжних доручень, до яких додаються підтвердні документи (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, акти виконаних робіт тощо). Платіжні доручення приймаються до виконання при наявності затверджених кошторисних призначень загального і спеціального фондів, помісячних планів асигнувань загального фонду, зареєстрованих боргових та фінансових зобов'язань та у межах наявності коштів за певним кодом економічної класифікації видатків відповідного реєстраційного рахунку.
Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендій, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства платіжні доручення на перерахування коштів із реєстраційних рахунків на поточні рахунки, відкриті в установах банків на ім'я органів Державного казначейства за балансовими рахунками групи 257 "Кошти до виплати".[19, c. 18].
Одночасно з платіжними дорученнями подаються також заявки на видачу готівки. На підставі перевіреної заявки органи Державного казначейства виписують на уповноважених осіб, вказаних у заявці, грошові чеки на отримання готівки. Уповноважені особи розпорядників бюджетних коштів на підставі належно оформлених грошових чеків отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства за балансовими рахунками групи 257.
Після отримання готівки на продукти харчування та/або господарські витрати до органу Державного казначейства подається документ, що підтверджує здійснені видатки. Це може бути акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість тощо.
Підтвердні документи подаються протягом трьох днів після придбання. При неподанні у встановлені терміни вищенаве-дених документів орган Державного казначейства не видає чеки на отримання іншої готівки на будь-які потреби (крім видатків за захищеними статтями).
У Законі України "Про державний бюджет України на 2002 рік" затверджено такий перелік захищених статей видатків загального фонду державного бюджету за економічною структурою видатків:[14, c. 60]
оплата праці працівників
нарахування на заробітну
придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів(код 1132);
забезпечення продуктами
виплата процентів за державним боргом (код 1200);
трансферти населенню (код
трансферти місцевим бюджетам (код 1320).
При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заявкою подаються платіжні доручення на перерахування сум прибуткового податку з громадян, сум 122 нарахувань до Фондів соціального страхування та сум страхових внесків до Пенсійного фонду. При проведенні видатків органи Державного казначейства не здійснюють контроль за правильністю нарахування і термінами перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів і інших перерахувань до бюджетів та державних цільових фондів. Відповідальність за нецільове та неефективне витрачання позабюджетних коштів несуть їх розпорядники. Органи Державного казначейства несуть відповідальність тільки за цільовим направленням коштів, згідно з поданими документами, що є підставою для здійснення операцій.
На реєстраційних рахунках розпорядника коштів відображаються всі суми сплачених платіжних доручень, грошових чеків та суми, що повертаються на них. За результатами кожного окремого дня в реєстраційних рахунках підсумовуються загальні обороти по дебету та кредиту та виводиться залишок коштів.
Реєстраційні рахунки складаються в 2-х примірниках. Перші примірники реєстраційних рахунків і платіжних доручень та заявки на отримання готівки залишаються в органах Державного казначейства, звідки передаються до поточного архіву в кінці кожного місяця. Другий примірник, який разом з додатками передається розпоряднику коштів, є випискою з реєстраційного рахунку.
На наступний після проведення видаткових операцій день, виписки опрацьовуються, перевіряється повнота проведених витрат. За допомогою програмного забезпечення проведені операції відображаються на реєстраційних рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. У кінці робочого дня складається відомість обігу коштів на реєстраційних рахунках, дані якої звіряються з клієнт-банківською випискою (за балансовим рахунком №3921 "Інші рахунки органів Державного казначейства").[15, c. 411]
Помилки в записах на реєстраційних рахунках виправляються шляхом проведення на них зворотних записів у зв'язку з чим виписуються виправні меморіальні ордери.
Після закінчення місяця на підставі даних по особових картках до відділу бухгалтерського обліку і звітності відповідного органу Державного казначейства подається звіт про використання бюджетних коштів по розпорядниках коштів, який звіряється зі звітами розпорядників коштів про виконання кошторисів видатків і подається до вищестоящого органу казначейства.
Реєстраційні
рахунки діють в єдиному
баланс Єдиного казначейського
рахунку, отриманий як
рух коштів за доходами та видатками державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;
рух коштів з виконання
Рахунки відкриваються на один бюджетний рік і щорічно поновлюються. Стаття 57 Бюджетного кодексу регламентує порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду. Не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді. На кінець бюджетного періоду Державне казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. Рахунки спеціального фонду державного бюджету відкриваються в наступному бюджетному періоді із записом про всі не витрачені в попередньому бюджетному періоді кошти, які були одержані на виконання відповідних завдань.
2.4. Порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків та проведення операцій на них
Порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків аналогічний порядку, за яким відкриваються реєстраційні рахунки. Спеціальні реєстраційні рахунки відкриваються на підставі договорів між розпорядниками коштів та органами Державного казначейства. Для відкриття спеціальних реєстраційних рахунків заводяться особові справи на розпорядників коштів. При цьому розпорядники коштів подають до органів Державного казначейства ті самі документи, що й для відкриття реєстраційних рахунків. Крім цього подається також зведення показників спеціальному фонду в розрізі груп власних надходжень та звіт про надходження та використання коштів спеціального фонду.
На спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ в органах Державного казначейства зараховуються власні надходження бюджетних установ та інші кошти спеціального фонду.
З метою вдосконалення системи власних надходжень бюджетних установ постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року №659 [4, c. 42] затверджено перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання. Перелік підготовлено виходячи з необхідності забезпечення належного складання державного та місцевих бюджетів, їх виконання і спрямовано на визначення єдиних підходів до утворення та використання власних надходжень бюджетних установ з урахуванням статей 29 і 69 Бюджетного кодексу в частині зарахування до доходів державного бюджету плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок державного бюджету; до доходів місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів, та статті 13 Кодексу в частині включення до спеціального фонду бюджету призначень на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень.
Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи, кожна з яких формується за типами та видами надходжень, а саме:
плата за послуги, що
інші джерела власних
Першу групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті. До цієї групи відносяться:
1)
плата за послуги, що
2)
надходження бюджетних установ
від господарської та/
3)
плата за оренду майна
4)
надходження бюджетних установ
від реалізації майна: відреалізації
необоротних активів (крім
Другу
групу утворюють кошти, перераховані
бюджетним установам для
1) благодійні внески, гранти та дарунки, тобто всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передачабудь-яких видів майна, у тому числі внески від спонсорів тамеценатів. Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їхнадання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо;
2)
кошти, які отримують бюджетні
установи для виконанняокремих
конкретних доручень від
Власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямами:
а) перша група:
підгрупа 1 - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг;
підгрупа 2 - на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ;
підгрупа 3 - на утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ;
підгрупа 4 - на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей; на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти; на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на господарські потреби бюджетних установ.
Информация о работе Єдиний казначейський рахунок та переспективи його розвитку