Єдиний казначейський рахунок та переспективи його розвитку

    Єдиний  казначейський рахунок та перспективи  його розвитку 

    Вступ 

    І. Сутність та функції єдиного казначейського рахунку 

            1.1 Єдиний казначейський рахунок  як основа функціонування казначейської  системи виконання державного бюджету 

            1.2 Правова база функціонування  казначейства 

    ІІ.   Реєстраційні рахунки в системі  Державного казначейства 

            2.1. Управління єдиним казначейським  рахунком 

            2.2.Порядок відкриття реєстраційних  рахунків 

            2.3. Проведення операцій на реєстраційних  рахунках 

            2.4. Порядок відкриття спеціальних  реєстраційних рахунків та  проведення операцій на них 

            2.5. Ознаки кодування та аналітичні  параметри рахунків. 

    ІІІ. Перспективи розвитку єдиного казначейського рахунку

      Висновки 

    Використана література

 

      Вступ 

        Більшість країн з ринковою  економікою зробили вибір на користь концентрації коштів органів управління на єдиному банківському рахунку в Центральному банку країни, що називається єдиним казначейським рахунком (ЄКР). [10, с.15]

    Єдиний  казначейський рахунок- це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України. [2, с.23]

    Актуальність  теми - введення Єдиного казначейського рахунку, на який зараховуються  усі  державні доходи і з якого здійснюються всі наступні видатки державного бюджету, дозволяє зосередити державні кошти в руках одного господаря. Уряд має вичерпну інформацію про стан державних фінансів у режимі реального часу і здійснює контроль за дотриманням встановленого розміру дефіциту державного бюджету, тобто володіє фінансовими важелями регулювання економічної ситуації.

    Запровадження Єдиного казначейського рахунку  дозволяє зосередити державні кошти  в руках однієї юридичної особи  і забезпечити: досконалу базу даних  за бюджетними показниками; щоденне  перерахування за призначенням коштів, що надходять до державного та місцевих бюджетів; розподіл загальнодержавних  податків, зборів та обов'язкових платежів між державним бюджетом та місцевими  бюджетами; перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів відповідно до нормативів та результатів взаєморозрахунків; дотримання принципу цільового спрямування бюджетних коштів через здійснення попереднього контролю; надання інформації органам законодавчої влади щодо здійснених на Єдиному казначейському рахунку операцій; оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо використання залишків коштів на Єдиному казначейському рахунку; повну незалежність держави від банківської системи у справі контролю та обліку доходів і платежів.

    Тема  роботи: „Єдиний казначейський рахунок  та перспективи його розвитку”.

    Основні завдання роботи: 1. Розкрити сутність та функції єдиного казначейського рахунку; 2. Характеристика реєстраційних  рахунків в системі Державного казначейства; та 3. Перспективи розвитку єдиного казначейського рахунку.

 

      І. Сутність та функції єдиного  казначейського рахунку

             1.1 Єдиний казначейський рахунок  як основа функціонування  казначейської  системи виконання державного бюджету

    Державне  казначейство України здійснює платежі  за видатками державного бюджету  через систему своїх органів  шляхом безготівкового перерахування  коштів. З цією метою в органах Державного казначейства відкрито бюджетний рахунок, який називається "Єдиний казначейський рахунок".

    Єдиний  казначейський рахунок- це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України. [2, с.23]

    З метою покращення організації роботи з банками щодо готівкового обслуговування бюджетних коштів, підвищення надійності зберігання та посилення контролю за їх рухом Державним казначейством України видано наказ від ЗО липня 2001 р. №134 "Про готівкове обслуговування комерційними банками бюджетних установ та організацій". Згідно з цим наказом головним розпорядникам бюджетних коштів доводиться перелік банків, які підписали на центральному рівні генеральні угоди щодо обслуговування рахунків, відкритих на ім'я органів Державного казначейства за балансовими рахунками №2570 та №2571 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2001 р. №200 "Деякі питання касового виконання Державного бюджету України" до готівкового обслуговування бюджетних коштів залучаються Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль", Закрите акціонерне товариство "Промінвестбанк", Акціонерний комерційний банк "Правекс-банк", ЗАТ комерційний банк "ПриватБанк". [10,c. 86]

    Звернення про доповнення зазначеного переліку комерційних банків розглядаються  колегією Державного казначейства лише протягом грудня кожного року. Державне казначейство України при укладанні  з банками угод на готівкове обслуговування бюджетних коштів керується нормативними актами Національного банку України з питань організації розрахунково-касового обслуговування банками клієнтів.

    Відповідно  до наказу кожний орган Державного казначейства повинен відкрити на своє ім'я у визначеному управлінням Державного казначейства банку один рахунок за балансовими рахунками №2570 та №2571 Плану рахунків комерційних банків України. Для цього кожен орган Державного казначейства має укласти з визначеним банком угоду на обслуговування вищезазначеного рахунка, керуючись генеральною угодою між Державним казначейством України та уповноваженим банком. Водночас управління державного  казначейства визначають спільно з банками стандарти обміну інформацією, передбачають надання інформації за допомогою ПТК "Клієнт Банку - Банк". [10,c. 91]

    Нині  всі бюджетні грошові надходження держави автоматично спрямовуються на центральний рахунок за доходами, а платежі за видатками здійснюються через 28 кореспондентських рахунків у Національному банку України: один для центрального Казначейства і один для кожного з управлінь. Ці рахунки знаходяться в єдиній системі електронних платежів, а отже Держказначейство має до них прямий доступ. При цьому Держказначейство прийняло виважене рішення щодо скорочення функцій районних відділень (тобто переведення їх у статус безбалансових філій управлінь), що дозволило зосередити виконання складних процесів на обласному рівні. Відділення Державного казначейства відкривають рахунки на своє ім'я в Регіональній розрахунковій палаті управління ДКУ. У перспективі - впровадження Єдиного казначейського рахунку на центральному рівні. Це відкриття кореспондентського рахунку на центральному рівні шляхом технічного злиття 28 рахунків в об'єднаний казначейський єдиний рахунок з субрахунками для кожної області, та з доступом до СЕП НБУ через розрахункові палати Нацбанку на обласному і центральному рівнях. Управління цим рахунком здійснюватиметься центральним апаратом Держказначейства.

    Розпорядники  бюджетних коштів та установи банків згідно з наказом до 20 серпня 2001 року повинні закрити рахунки, відкриті на ім'я розпорядників за балансовими  рахунками 257-ї групи Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Видача готівки розпорядникам бюджетних коштів здійснюється на підставі чеку лише через рахунки, відкриті на ім'я органів Державного казначейства за балансовим рахунком №2570 Плану рахунків комерційних банків України. [5,c. 19]

    Обслуговування  бюджетних рахунків здійснюється банками  на безоплатній основі. Штрафні фінансові  санкції за затримку перерахування  доходів до бюджету не встановлені. Однак у випадку порушення  укладених угод Державне казначейство має право розірвати відносини  з банком.

    Ведення Єдиного казначейського рахунку, на який зараховуються згідно з новою  бюджетною класифікацією усі  державні доходи і з якого здійснюються всі наступні видатки державного бюджету, дозволяє зосередити державні кошти в руках одного господаря. Уряд матиме вичерпну інформацію про стан державних фінансів у режимі реального часу і здійснювати контроль за дотриманням встановленого розміру дефіциту державного бюджету, тобто володітиме фінансовими важелями регулювання економічної ситуації.

    Значно  скорочуються терміни надходження  коштів до їх отримувачів. Видатки в  межах лімітів, установлених на відповідний  період кожному розпоряднику коштів, здійснюватимуться залежно від  сум прогнозованих надходжень відповідно до затвердженого бюджету на відповідній  території. У такий спосіб реалізується механізм попереднього контролю за витрачанням державних коштів, при якому оплата видатків здійснюється безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності на підставі первинних документів розпорядників бюджетних коштів, що підтверджують необхідність і доцільність витрат.

    За  наявності Єдиного казначейського рахунку контроль за рухом бюджетних  коштів органи Державного казначейства можуть здійснювати безперервно  в режимі реального часу кожного  дня, а за необхідності - кілька разів на день. Основні вимоги до щоденного управління коштами передбачають не просто визначення залишків бюджетних коштів на ЄКР, але й зіставлення виявлених тенденцій з прогнозами динаміки грошових ресурсів та відстеження причин значних відхилень для проведення своєчасного коригування у планах позичання грошових коштів.

    На  Єдиний казначейський рахунок зараховується  загальна сума надходжень відповідно до бюджетної класифікації (податки, збори» всі обов'язкові платежі та надходження, встановлені законодавством України). З нього здійснюються платежі на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів. 

    Враховуючи  всі переваги консолідації грошових ресурсів на Єдиний казначейський рахунок, поетапній їх інтеграції в систему ЄКР підлягають:

      залишки касових коштів від попереднього року (попередніх років);

      податкові та неподаткові надходження;

      офіційні трансферти у національній  валюті;

      дивіденди, внески, інші надходження  від державних підприємств;

      прибутки фінансових установ,  що належать державі;

      доходи від інвестицій, включаючи  надходження процентних платежів  від боржників держави;

      надходження від продажу державних  активів, включаючи доходи від  приватизації;

      повернення позик боржниками;

      ресурси позабюджетних фондів, крім  тих, які мають конкретні дозволи  діяти поза рамками казначейства;

      потоки касових коштів, отримані  від операцій позичання, та  надходження від повернення коштів  з державного кредитування.

    Цей перелік фінансових ресурсів відображає практику консолідації грошових ресурсів на Єдиний казначейський рахунок у розвинених країнах. Характерною особливістю таких країн є досягнення практично повної єдності на користь універсальності охоплення грошових ресурсів органів управління у межах Єдиного казначейського рахунку.

    Таким чином, запровадження Єдиного казначейського рахунку дозволяє зосередити державні кошти в руках однієї юридичної  особи і забезпечити:

      досконалу базу даних за бюджетними  показниками;

      щоденне перерахування за призначенням  коштів, що надходять до державного та місцевих бюджетів;

      розподіл загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів між державним бюджетом та місцевими бюджетами;

      перерахування місцевим бюджетам  належних їм коштів відповідно до нормативів та результатів взаєморозрахунків;

      дотримання принципу цільового  спрямування бюджетних коштів через здійснення попереднього контролю;

      надання інформації органам законодавчої  влади щодо здійснених на Єдиному  казначейському рахунку операцій;