Бюджетний процес в Україні

Критерієм ефективності кожної конкретної моделі зрештою можуть виступати тільки якість та обсяг бюджетних послуг, наданих населенню. Різні країни вирішують проблему вибору моделі бюджетних відносин по-різному. Проведений аналіз засвідчив, що ефективність системи міжбюджетних відносин визначається не ступенем централізації/децентралізації бюджетної системи, не наявністю чи відсутністю регулюючих податків, не частками доходів/витрат центрального уряду, не обсягом і способами надання фінансової допомоги, а чітко встановленою та збалансованою системою всіх цих чинників, які точно відповідають особливостям держави.

Ефективність системи міжбюджетних відносин у розглянутих країнах  досягається в результаті забезпечення адекватності дохідних джерел видатковим потребам усіх рівнів бюджетів. Сума власних  доходів бюджету і переданих  трансфертів дозволяє повністю виконати встановлені видаткові зобов’язання. Розподіл фінансової допомоги характеризується прозорістю і стабільністю механізму вирівнювання. Процедура розрахунку фінансової допомоги залишається незмінною протягом як мінімум трьох–п’яти років. У результаті цього кожен суб’єкт має можливість спрогнозувати свої доходи на майбутні періоди.

 

 

3.2. Проблеми та шляхи удосконалення бюджетного процесу в Україні

Бюджет є  потужним інструментом держави для  управління соціально-економічними процесами, головним фінансовим документом країни, планом, який врівноважує потребу в досягненні основних суспільних цілей з наявними ресурсами.

В Україні проблеми бюджетного процесу досліджувались такими вченими як Василик О.Д., Гальчинський А.С., Геєць В.М., Науменкова С.В., Огонь Ц.Г., Опарін В.Н., Павлюк К.В., Пасічник Ю.В., Юрій С.І.

Можна виділити такі проблеми сучасного бюджетного процесу в нашій державі:

• високу концентрацією фінансових ресурсів на державному рівні, що знижує значення місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення задач;
• низьку частку закріплених за територіями податкових платежів та домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі податків та зборів до місцевих бюджетів;
• діючу практику формування місцевих бюджетів, при якій збережений механізм централізованого встановлення нормативів відрахувань від бюджетоутворюючих доходів, хоча вони й знаходяться у протиріччі з принципами бюджетної децентралізації;
• тенденцію встановлення видатків по вертикалі бюджетної системи без відповідного підкріплення дохідної бази, що призводить до дотаційності, раніше самодостатніх місцевих бюджетів [4].

Сьогодні в  Україні існує надмірна політизованість  бюджетних питань з причини відсутності  стійкої парламентської більшості. Тому без вирішення цього та інших суто політичних питань досягнути розв’язання складних проблем у сфері бюджету (жодними економічними заходами) неможливо.

Науковці відзначають, що основними напрямами вдосконалення  бюджетного процесу в Україні  є наступні:

об’єктивне  бюджетне планування, яке б забезпечило реальні надходження до бюджету;

складання та виконання  цільових бюджетних програм;

підвищення  ефективності та прозорості використання бюджетних коштів;

забезпечення  дійового бюджетного контролю на кожній стадії бюджетного процесу;

дотримання  строків складання, розгляду, затвердження, виконання та складання звітів про  виконання державного бюджету;

зменшення до мінімуму політичних факторів під час бюджетного процесу.

Бюджетний процес не обмежується лише підготовкою  закону до асигнування коштів за групами статей видатків бюджетів – це постійний процес визначення пріоритетів держави, її завдань та функцій на певному етапі, розроблення відповідних цільових програм, оцінки ефективності використання бюджетних коштів, контролю за дотриманням бюджетного законодавства та виконання бюджетних повноважень[5].

Ефективне функціонування місцевих бюджетів можливе при зростанні

власних доходів  і економії бюджетних коштів. Для  цього необхідно:

- вжити заходів  по стабілізації і розширенню  виробництва, розширення сфери послуг, нарощуванні випуску товарів народного споживання;

- забезпечити  впровадження та надходження  місцевих податків і зборів, обмежити  надання пільг по податках, що  надходять до місцевого бюджету;

- продовжити  роботу по вдосконаленню мережі закладів та скороченню фінансування за рахунок бюджетних коштів, забезпечивши їх використання в межах, передбачених бюджетом;

- посилити вимогливість  та відповідальність керівників  установ і організацій щодо  забезпечення раціонального і  економного витрачання коштів, вживши суворіші заходи за перевитрати коштів.

Отже, за досліджуваний  період з 2003 року по 2009 рік бюджетний  процес в Україні розвивався в  руслі досить гострого політичного  протистояння, що нерідко приводило  до політичних криз, та формування передумов для світової фінансово-економічної кризи. Особливу та вирішальну роль за 2006-2008 роки відігравала політична нестабільність в державі, так як світова економічна криза на цьому фоні виглядала не досить переконливо, адже при злагоджених антикризових діях органів державної влади ступінь впливу світової кризи можна було б набагато знизити. Саме ця ситуація привела до того, що зростав дефіцит бюджету, збільшувався державний борг, розмір соціальних виплат продовжував зростати, але досить повільно, при чому реальна їх вартість збільшувалася ще повільніше, так як цьому сприяло знецінення національної валюти через інфляцію.

 

 

ВИСНОВКИ

В даній курсовій роботі було вирішено теоретичні питання, такі як   поняття  бюджетних відносин, економічної  сутності та значення бюджетного процесу, вивчення  та узагальнення теоретико-методологічних засад з питань бюджетного устрою та організації бюджетного процесу в Україні, аналіз стадій складання, розгляду і затвердження, оцінка його виконання за 2003-2009 рр., висвітлення проблем та перспектив бюджетного процесу 2010-2012 рр., проведення всебічної діагностики існуючих недоліків і переваг в бюджетній сфері та застосування досвіду зарубіжних країн в організації бюджетного процесу.

Проблема прийняття  державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. Її складність збільшується щорічною необхідністю прийняття закону про Державний бюджет, тобто щорічним проходженням законодавчої процедури. Бюджет держави є основною ланкою її системі фінансових планів, він є зв'язуючим елементом, оскільки об'єднує їх в цілу систему, визначаючи на конкретний термін взаємини держави з різними господарюючими структурами та населенням. Зважаючи на необхідність вирішення таких життєво важливих для всього суспільства питань, бюджет має силу закону.

Економічне  значення бюджетного процесу полягає  в можливості парламенту та уряду  держави реально впливати на мобілізацію  фінансових і пов'язаних з ними матеріальних ресурсів на пріоритетні напрямки економічної і соціальної політики.

Тому бюджетний  процес може мати вплив на покращення структури суспільного виробництва, її подальший розвиток, оптимізацію  пропорцій між галузями народного  господарства, розподіл видатків між  регіонами, матеріальною та нематеріальною сферами народного господарства, на забезпечення соціальних потреб, в тому числі соціального захисту населення.

Важливими стадіями бюджетного процесу є: складання, розгляд  і затвердження. Вони мають послідовний  характер, чітко визначені терміни  їх здійснення та виконуються відповідними органами згідно чинного законодавства. 

Ці стадії тісно пов’язані з бюджетними відносинами, які складаються між державою, з одного боку, і підприємствами, установами, організаціями, населенням — з другого боку, з приводу сплати податків, зборів, а також при використанні бюджетних коштів. Бюджетні відносини охоплюють усі рівні господарювання: як державний, так і місцевий.

Бюджетним відносинам властивий об'єктивний характер. Він  обумовлений тим, що в руках держави  щорічно повинна концентруватися визначена частка національного доходу, необхідна для задоволення соціально-культурних потреб громадян, рішення оборонних задач, покриття загальних витрат державного керування.

У процесі функціонування бюджетні відносини одержують відповідне їм матеріально-речовинне втілення: вони матеріалізуються в бюджетному фонді країни, що має складну організаційну структуру.

 Проаналізувавши  виконання Державного бюджету,  можна зробити висновки про  те, що забезпечення поступлення доходів і фінансування видатків в межах затверджених бюджетів забезпечує своєчасне і повне надходження запланованих доходів у цілому і за кожним джерелом, а також своєчасне, повне і безперервне фінансування передбачених бюджетами заходів. Доходи від державної власності є стабільними надходженнями до Державного бюджету України, як по загальному, так і по спеціальному фондах.

За досліджуваний  період бюджетний процес в Україні  розвивався в період політичного  протистояння, що приводило до політичних криз, та формування передумов для світової фінансово-економічної кризи. Особливу та вирішальну роль відігравала політична нестабільність в державі, так як світова економічна криза на цьому фоні виглядала не досить переконливо, адже при злагоджених антикризових діях органів державної влади ступінь впливу світової кризи можна було б набагато знизити. Саме ця ситуація привела до того, що зростав дефіцит бюджету, збільшувався державний борг, розмір соціальних виплат продовжував зростати, але досить повільно, при чому реальна їх вартість збільшувалася ще повільніше, так як цьому сприяло знецінення національної валюти через інфляцію.

Щодо проблем  та перспектив бюджетного процесу можна  зробити висновки про те, що прагнення  до побудови в Україні ефективної системи бюджетних відносин і  бажання уникнути економічно необґрунтованих рішень спонукає до вивчення як позитивного, так і негативного світового досвіду в організації міжбюджетних відносин. Будь-яка бюджетна система повинна бути зорієнтована на розв’язання завдань будівництва системи, яка відповідала б таким основним вимогам, як соціальна справедливість, економічна ефективність, політична стабільність.

Бюджетні системи  розвинутих держав світу сьогодні є  сформованим динамічним механізмом, який дає змогу вирішувати основні  соціально-економічні завдання держави та характеризуються різними підходами до вирішення своїх завдань, але вони обов'язково враховують специфіку розвитку держави.

Як свідчить порівняння механізмів бюджетного вирівнювання, які застосовуються в різних країнах  світу, підходи, що використовуються в Україні, мають з ними багато спільного. Більше того, Україна застосовує ряд елементів, які не тільки дозволяють урахувати особливості міжбюджетних відносин в інших країнах, а й забезпечують вищу порівняно з ними прозорість у розподілі фінансової допомоги.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Конституція України (із змінами і доп.). – К.: Атіка, 2006. – 64 с.
2. Бюджетний кодекс України статті 39, 40, 42, 44. – К.: “АрТек”,2011 .
3. Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» вiд 03.12.2010.
4. Закон України від 28.12.09 №107 “Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 26 .
5. Антологія бюджетного механізму./ Під редакцією Юрія С.І. Монографія.- Тернопіль: Економічна думка,2010.(Розділ І). 
6. Бабій Н. Стан і проблеми між бюджетних відносин в Україні / Бабій Н. // Наукові праці НДФІ.-2008.-№4.-С.23-35.
7. Басилик О.Д. Бюджетна система України. Підручн. / Василик О.Д., Павлюк К.В. - К.: Центр на-вчальної літератури, 2010. – 544 с.
8. Бюджетний процес в України: збірник нормативно-інструктивних матеріалів. Упорядники: С.І. Мельник,  З.М.Луценко, І.Ф. Щербина, А.В.Данілова. К: „проект підтримки економічної та фіскальної реформи”, 2009.
9. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. Посіб. – К.: Знання–Прес, 2009. – 495 с.
10. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. – К.: Наукова думка, 2010. – 398 с.
11. Козюк Я. Проблеми формування ефективного механізму міжбюджетного регулювання / Козюк Я. // Економіка та держава.-2009.-№1.-С.100-102.
12. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. – К.: НІОС, 2009. –   287 с.
13. Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник. – Черкаси: Відлуння. – 2009. – 379 с.
14. Рибак С.О. Бюджетна стратегія в контексті структурних реформ: Журнал «Фінанси України» №12 –2010 – С. 32–43
15. Стефанюк І. Б. Оцінка управління бюджетними коштами у світлі вимог нового Бюджетного кодексу: Журнал «Фінанси України» № 11 –2010 – С.31– 35
16. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. (Розділ ІІ) – К.: НІОС,- 2010. – 345 с.
17. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система. Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: ТАНГ, 2009. – 276 с.
18. Юрій С.І. Бюджетна система України.: навчальний посібник. – К.: НІОС, 2010. – 387 с.
19. www.budget.rada.gov.ua.
20. www.mbr-ukr.org.
21. www.minfin.gov.ua. 
22. www.kmu.gov.ua.
23. www.fao.kiev.ua
24. www.ukrstat.gov.ua
25. www.president.gov.ua