Бюджетний процес в Україні

Проведений аналіз показав, що за останні три роки державний  борг мав чітку тенденцію до зростання  і збільшився майже в 4 рази. І  якщо в умовах постійного і випереджаючого зростання ВВП таку динаміку можна було б вважати умовно не загрозливою, то при поточній фінансовій кризі такі тенденції є дуже загрозливими.

Різке зростання державного боргу призводить до підвищення видатків державного бюджету на його обслуговування. Аналіз даних показав, що видатки державного бюджету на обслуговування державного боргу за аналізований період зросли втричі.

Бюджетний дефіцит в  Україні багато в чому пов’язаний з неповною реалізацію потенціалу з отримання доходів, що, у свою чергу, пов’язано з недоліками податкової системи та фіскальної політики держави.

Частково проблема полягає  в існуванні системи податкових пільг, що не завжди виправдані та значно звужують податковий потенціал держави. Аналіз оподаткування в історичній ретроспективі підтверджує таку закономірність: справляння податків за досить високими ставками супроводжується наданням різноманітних пільг, тоді як зниження податкових ставок у процесі податкових реформ – розширенням податкової бази за рахунок скасування ряду пільг. Це обумовлює висновок про наявність проблеми надмірного податкового навантаження в Україні.

Однією з головних проблем бюджетного процесу в  Україні є незбалансованість міжбюджетних відносин «держава-регіони», тобто проблема місцевих бюджетів, їх самостійності та фінансування.

Згідно з аналізом до комплексу проблем місцевих бюджетів можна віднести такі:

• значну залежність місцевого бюджету нижчого рівня від бюджету вищого рівня;
• трансфертну політику згідно з Бюджетним кодексом, що не враховує зміни соціально-демографічної ситуації місцевих громад;
• закритість системи розрахунків, що створює сприятливі умови для домовленостей у бюджетному процесі;
• відсутність можливості перерозподілу субвенцій у регіональному просторі, виходячи з трансформацій соціальної структури населення;
• відсутність перспектив розвитку у вигляді планів через непрогнозованість трансфертної політики держави;
• низький рівень системності у визначенні прогнозних показників доходів, так зване планування від досягнутого;
• відсутність системи мотивацій учасників бюджетного процесу до дій насамперед в інтересах населення території (регіону);
• недостатній рівень самостійності у місцевих органів у бюджетному процесі;
• асиметрію інформації у відносинах місцевого самоврядування і органів державного управління.

           Проблемою бюджетного процесу останніх років є зниження витрат на економічний розвиток держави. Так, капітальні видатки державного бюджету за останні роки зменшилися з 14,8 до 4,3% ,в абсолютному обсязі більше ніж у 2 рази. Це падіння, на нашу думку, багато в чому обумовлено передчасною орієнтацію бюджетів України на соціальну складову. Витрати на соціальні потреби за останні роки в абсолютному вимірі зросли майже на 50%.

Одним із чинників макросередовища, що здійснює значний негативний вплив на реалізацію бюджетного процесу в Україні, є тінізація економіки. Бюджет недоодержує значні кошти внаслідок тінізації доходів. Важливою проблемою реалізації соціальних програм у бюджетному процесі України є неефективність використання коштів. Значна частина відповідних коштів спрямовується на забезпечення функціонування системи відповідних фондів та установ (адміністрування) і не доходить до безпосередніх адресатів соціальної допомоги.

Важливою проблемою  бюджетного процесу є невизначеність сутності програмно-цільового методу формування бюджету. Цей підхід до бюджетного процесу передбачає, що будь-які бюджетні видатки повинні направлятися на цілі, що відповідають середньостроковій або довгостроковій стратегії розвитку держави.

Важливою проблемою організації та реалізації бюджетного процесу є контроль за виконанням бюджету. В Україні він здійснюється Рахунковою палатою України. Але поточне законодавство недостатньо повно і чітко прописує функції та повноваження Рахункової палати України. Зокрема, функція контролю не має результативного впливового значення. Рахункова палата не має права накладати фінансові санкції, адміністративні стягнення до порушників бюджетного законодавства. Рахункова палата обмежується лише обов’язком інформувати органи влади та надавати консультації. Крім того, контрольні повноваження даного органу не поширюються на рівні місцевих бюджетів, що не відповідає статусу Рахункової палати України, що прописаний в Законі України «Про Рахункову палату України».

Підбиваючи підсумки аналізу проблем бюджетного процесу в Україні, маємо констатувати той факт, що їх накопичилося дуже багато і більшість з них вимагає негайного вирішення і вже сьогодні необхідно за допомогою реформ та нормативних актів робити кроки в напрямку вдосконалення бюджетного процесу в Україні.

 

 

 

 

 2. Вдосконалення бюджетного процесу

      Проблеми присутні на кожній стадії бюджетного процесу і вимагають негайного вирішення, що дозволить удосконалити та оптимізувати використання фінансових ресурсів держави.

      Виходячи з дослідження теоретичних засад бюджетного процесу, сформульовані такі завдання його вдосконалення в Україні:

1)  забезпечення складання бюджету, що забезпечує реалізацію соціально-економічної та фінансової політики держави; Найважливішого значення при організації складання проектів бюджетів набуває методика бюджетного планування. Значення бюджетного планування—запорука ефективного виконання бюджету, фінансування визначених статей видатків у повному обсязі. Відповідно до Бюджетного кодексу в Україні впроваджується програмно-цільовий метод формування бюджетів, що потребує удосконалення методики бюджетного планування. Застосування цього методу потребує впровадження відповідних правил та процедур у бюджетний процес, зокрема:

—удосконалення стратегічного державного планування;

—посилення відповідальності розпорядників щодо прогнозування та виконання бюджету.

2)   за основу формування Державного бюджету береться розрахунок річного обсягу валового внутрішнього продукту. Залежно від того, як він визначатиметься на наступний рік, залежить і розмір бюджетного фонду України. Якщо ВВП буде заниженим, то це відобразиться на доходній частині бюджету. У випадку, коли розмір ВВП буде завищеним, зросте грошово-кредитна емісія, яка призведе до зростання грошової маси, а звідси до інфляції і різкого зростання цін. Тому необхідно максимально точно визначити обсяг валового внутрішнього продукту;

3)обмеження дії на бюджет негативних чинників, впливу яких можна уникнути: невиправданих бюджетних рішень, використання недостовірних методів планування бюджетних показників;

4)  забезпечення налагодженої і прозорої організації бюджетного процесу через: використання новітніх методів бюджетування, спрямованих на підвищення ефективності використання бюджетних коштів; розробку єдиної методики планування доходів та видатків бюджету, що забезпечить більш продуктивний обмін інформацією між учасниками бюджетного процесу; Забезпеченню підвищення рівня прозорості формування та використання бюджетних коштів сприятиме:

—впровадження гласності процедури розроблення, обговорення, прийняття і публікації бюджетів, звітів про їх виконання;

—координація дій різних контрольних органів.

        В Україні накопичено певний досвід відкритості та прозорості бюджетного процесу — коли бюджетна інформація оприлюднюється і бюджетний процес стає досить відкритим, внаслідок чого громадяни краще розуміють й активніше підтримують ініціативи місцевих органів влади. Один із аспектів такої прозорості — поширення інформації через мережу Інтернет та публікації проекту бюджету у місцевій пресі. Відсутність прозорості унеможливлює підзвітність влади, оскільки

вона надає широкому загалу тільки деяку інформацію про  бюджет і фінансову діяльність центрального уряду впродовж бюджетного року.

5) забезпечення відповідності виконання бюджету запланованим показникам та ефективності не тільки поточного і наступного, а і попереднього бюджетного контролю.

6)бюджетний процес повинний бути розрахований на довгострокову перспективу,тому доцільно розробити та затвердити на законодавчому рівні комплексний законодавчий акт, що визначав би правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи державного прогнозування та стратегічного планування розвитку держави. Також необхідно вдосконалити нормативно-правову базу, що регулює середньострокове бюджетне планування, в частині його методологічного забезпечення.

7) необхідно нарощувати кадровий потенціал, збільшуючи вимоги до кваліфікації співробітників, які беруть участь у складанні бюджету. Для реалізації завдань підготовки та перепідготовки працівників, що працюють безпосередньо в даній сфері доцільно проводити відповідні курси навчання, а також майстер-класи, круглі столи та інші комунікативні заходи за участю зарубіжних експертів.

8) необхідно чітко розподілити компетенцію між центральними органами влади й органами місцевого самоврядування і законодавче закріпити її за ними. Законодавство вже заклало принципи самостійності у складання бюджетів усіх рівнів, але вони ще не зміцнені економічним механізмом, а тому не працюють.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

       Бюджетний процес (згідно з БКУ) — це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України.

      Стадія бюджетного процесу — етап діяльності держави чи місцевого органу, внаслідок якого бюджет набуває форми правового акта. БКУ у ст. 19 виокремлює чотири стадії бюджетного процесу:

1) складання проектів  бюджетів;

2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету,  в т. ч. у разі необхідності  внесення змін до закону про  Державний бюджет України, рішення  про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд  звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль, аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів. Усі стадії бюджетного процесу ґрунтуються на правових засадах, які гарантують чітке планування, додержання бюджетної дисципліни і постійний контроль за виконанням усіх видатків.

Усі стадії бюджетного процесу  засновані на єдиних принципах організації  бюджетної діяльності і мають  відповідну правову регламентацію.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов'язки учасників бюджетних правовідносин.

  У систему органів, що наділені бюджетними повноваженнями, входять:

- законодавчі (представницькі) і виконавчі органи державної  влади;

- органи грошово-кредитного  регулювання;

- органи державного (муніципального) контролю.

        За майже двадцять років незалежності бюджетний процес в Україні пройшов значний еволюційний шлях, втім і на сьогодні цілий ряд проблем залишається невирішеним – починаючи від самого процесу прийняття бюджету, закінчуючи його виконанням та відповідальністю за бюджетні порушення. Детальний аналіз проблем дає необхідне підґрунтя для оптимізації бюджетного процесу в Україні.

        Умовно проблеми бюджетного процесу в Україні можна розділити на три категорії:

- проблеми на стадії прийняття бюджету;

- проблеми, що виникають в процесі виконання бюджету;

- проблеми контролю та відповідальності за бюджетний процес.

       На основі дослідження організації бюджетного процесу визначено критерії оптимізації бюджетного процесу: максимальна однозначність і прозорість бюджетних показників; достатній обсяг інформації, якою обмінюються органи Міністерства фінансів України та розпорядники коштів; мінімізація часового розриву між складанням проекту бюджету та початком бюджетного року; обмеження кількості читань під час розгляду бюджету з врахуванням інтересів законодавчої влади; строк затвердження центрального бюджету, максимально наближений до початку бюджетного року, але з урахуванням часу на затвердження місцевих бюджетів; мінімізація касових розривів під час виконання бюджету; відсутність дублювання бюджетних повноважень учасників бюджетного процесу; повнота, достовірність та своєчасність звітності.

        Отже, бюджетний процес – це не просто сукупність послідовних дій по збалансуванню доходів і витрат строком на один рік. Він повинний мати стратегічний характер та бути розрахованим на довгострокову перспективу. На жаль, нинішній бюджетний процес має серйозні недоліки, оскільки він складний, трудомісткий і неповороткий. Тому завдання держави, а відповідно, і державних чиновників, які безпосередньо беруть участь у підготовці бюджетів,– зробити бюджетний процес науково обґрунтованим, прозорим, а головне зрозумілим тим,