Бюджетний процес в Україні

доходах спеціального фонду має  зменшитися на 2,4 відс. пункту, до 40,8 відсотка. Така значна частка загальнодержавних  податків і зборів у доходах спеціального фонду свідчить про необхідність подальшої оптимізації доходних джерел спеціального фонду державного бюджету, на чому неодноразово наголошувала Рахункова палата у своїх експертно-аналітичних документах. Власні надходження бюджетних установ у законопроекті пропонується встановити в сумі 17,2 млрд. грн., що на 192,1 млн. грн. менше, ніж заплановано на поточний рік. Частка вказаних надходжень у спеціальному фонді, порівняно із запланованим показником поточного року, має зменшитися на 0,5 відс. пункту, до 37,2 відсотка.

     2)Загальний обсяг видатків державного бюджету законопроектом визначено у сумі 361 млрд. 585,9 млн. грн., що на 23 млрд. 946,8 млн. грн., або 7,1 відс., більше показника, затвердженого на поточний рік (337 млрд. 639,1 млн. грн.), у тому числі загального фонду – 314 млрд. 881 млн. грн., що більше на 23 млрд. 401,4 млн. грн., або 8,0 відсотка. У наступному році на видатки споживання передбачено спрямувати 296 млрд. 870,1 млн. грн., або 82,1 відс. загального обсягу видатків державного бюджету, що на 0,3 відс. пункту більше, ніж затверджено на поточний рік, у тому числі загального фонду – 268 млрд. 443,4 млн. грн., або 85,3 відс., що більше на 0,1 відс. пункту. Видатки розвитку заплановані в сумі 63 млрд. 215,8 млн. грн., або 17,5 відс. загальних видатків, при цьому їх частка в загальних обсягах має зменшитися на 0,3 відс. пункту. У законопроекті передбачено, що частка видатків розвитку загального фонду залишиться на рівні поточного року – 14,3 відсотка. Крім того, між видатками споживання та розвитку не розподілено 1 млрд. 500 млн. грн., або 0,4 відс. загальних видатків, за бюджетною програмою 3511030 „Резервний фонд”, що за рішеннями Уряду розподілятимуться в ході виконання бюджету. Майже три чверті видатків заплановано спрямувати за чотирма функціональними напрямами. Так, на міжбюджетні трансферти передбачено спрямувати 103 млрд. 772,6 млн. грн., або понад чверть загальних видатків, що на 9 млрд. 550,7 млн. грн., або 10,1 відс., більше запланованого на поточний рік обсягу; соціальний захист та соціальне забезпечення – 56 млрд. 507,8 млн. грн., або 15,6 відс. (менше на 7 млрд. 387,2 млн. грн., або 11,6 відс.), загальнодержавні функції – 53 млрд. 256,3 млн. грн., або 14,7 відс. (більше на 8 млрд. 534,2 млн. грн., або 19,1 відс.), економічну діяльність – 47 млрд. 433,1 млн. грн., або 13,1 відс. (більше на 2 млрд. 480,9 млн. грн., або 5,5 відсотка). Зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема на соціальний захист пенсіонерів, зумовлене, насамперед, зменшенням видатків державного бюджету на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду .

Одним із основних завдань, спрямованих  на подальшу стабілізацію державних  фінансів з метою стійкого економічного зростання передбачено оптимізацію кількості бюджетних програм та недопущення планування у проекті державного бюджету на 2012 рік бюджетних програм, назви яких не визначають конкретного цільового спрямування коштів.

      3)Плановий обсяг надання кредитів з державного бюджету передбачено у сумі 12 млрд. 436,9 млн. грн., у тому числі із загального фонду – 784,7 млн. грн. та із спеціального фонду – 11 млрд. 652,2 млн. гривень. Повернення кредитів до державного бюджету передбачено встановити у сумі 12 млрд. 336,4 млн. грн., у тому числі до загального фонду – 3 млрд. 976,6 млн. грн. і спеціального фонду – 8 млрд. 359,8 млн. гривень. Порівняно з поточним роком, обсяг надання кредитів передбачено збільшити на 5 млрд. 336,7 млн. грн., або 75,2 відс., а обсяг повернення кредитів – на 2 млрд. 137,1 млн. грн., або 21 відсоток. При щорічному збільшенні обсягу надання кредитів з державного бюджету поширюється негативна практика неповернення до державного бюджету раніше наданих кредитів. Плановані показники з повернення кредитів до державного бюджету жодного року не виконувалися, що призводило до виникнення та зростання простроченої заборгованості перед державним бюджетом.

Проте у звіті про виконання  державного бюджету, відповідно до встановлених Державним казначейством правил формування звітності про виконання  державного бюджету, відображення простроченої заборгованості за неповерненими кредитами, як і загалом заборгованості за бюджетними програмами з повернення кредитів, не передбачено. Чинний порядок відображення операцій з бюджетного кредитування призводить до непрозорості державного кредитування, унеможливлює отримання повної інформації про цю сферу. На державному рівні відсутні дані щодо простроченої заборгованості перед державним бюджетом за неповернутими кредитами. Як наслідок, в умовах недосконалого державного контролю окремі суб’єкти господарської діяльності покращують свій фінансовий стан за рахунок бюджетних коштів.

      4) Проект державного бюджету на 2012 рік сформовано з дефіцитом. Фінансування державного бюджету на покриття дефіциту, погашення державного боргу та придбання цінних паперів передбачено за рахунок надходження коштів від приватизації державного майна і державних запозичень. При цьому заплановане півтораразове перевищення державних запозичень над погашенням державного боргу призведе до подальшого нарощування обсягів державного боргу і зростання витрат на його обслуговування. Законопроектом передбачено установити граничний обсяг дефіциту державного бюджету в сумі 24 млрд. 129,5 млн. грн., у тому числі загального фонду – 20 млрд. 244,9 млн. грн., спеціального – 3 млрд. 884,6 млн. грн. (таблиця 4). Співвідношення дефіциту до прогнозного ВВП становитиме 1,6 відс., що менше показника, передбаченого Основними напрямами бюджетної політики, – 2,5 відс. та законом про державний бюджет на 2011 рік – 2,7 відсотка.

 Для фінансування державного бюджету планується отримати державних запозичень загалом у сумі 91 млрд. 871,1 млн. грн., що на 3 млрд. 774,7 млн. грн., або 4,3 відс., більше, ніж затверджено на 2011 рік. Передбачено надання пріоритетів державним внутрішнім запозиченням, від яких заплановано отримати коштів у 1,4 раза більше, ніж від зовнішніх. Від розміщення облігацій внутрішньої державної позики передбачено отримати 54 млрд. 339,2 млн. грн., що на 9 млрд. 251,7 млн. грн., або 20,5 відс., більше, ніж затверджено на 2011 рік (45 млрд. 87,5 млн. гривень). Зокрема, планується випуск облігацій внутрішньої державної позики з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в сумі 12 млрд. грн., державного підприємства Національна енергетична компанія „Укренерго” та публічного акціонерного товариства „Укргідроенерго” в сумі 1 млрд. грн., а також передачею коштів Аграрному фонду в сумі 5 млрд. грн. на умовах кредитування з поверненням їх до кінця 2012 року.

Із зовнішніх джерел для фінансування бюджету передбачено отримати 37 млрд. 531,9 млн. грн., у тому числі на реалізацію інвестиційних програм (проектів), що залучаються до спеціального фонду, – 5 млрд. 131,9 млн. гривень. Надходження до державного бюджету від внутрішніх і зовнішніх запозичень загалом перевищать витрати на погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу на 32 млрд. 585,1 млн. грн., або в 1,5 раза, що призведе до подальшого зростання державного боргу та витрат на його обслуговування. Планові витрати на погашення та обслуговування державного боргу, незважаючи на незначне скорочення, залишаться вагомими і становлять п’яту частину надходжень державного бюджету, або 5,9 відс. ВВП. У законопроекті передбачено зменшення витрат на погашення та обслуговування державного боргу загалом на 1,1 відс., до 89 млрд. 290,2 млн. грн., порівняно з 90 млрд. 271,8 млн. грн., які заплановані на 2011 рік. При цьому передбачено збільшення видатків на обслуговування державного боргу на 7 млрд. 2,5 млн. грн., або 30,4 відс., до 30 млрд. 4,1 млн. гривень. Витрати на погашення державного боргу передбачено скоротити загалом на 7 млрд. 984,1 млн. грн., або 11,9 відс., до 59 млрд. 286,1 млн. грн., за рахунок

зменшення витрат за зовнішнім боргом на 9 млрд. 698,8 млн. грн., або 39,2 відс., до 15 млрд. 48,6 млн. грн., при збільшенні витрат за внутрішнім боргом на 1 млрд. 714,7 млн. грн., або 4 відс., до 44 млрд. 237,5 млн. гривень.

       5)У проекті закону про державний бюджет на 2012 рік не передбачено суттєвих змін бюджетної політики в частині міжбюджетних відносин та формування місцевих бюджетів. Міжбюджетні трансферти із державного бюджету залишатимуться основним джерелом формування доходів місцевих бюджетів. У поданому Урядом законопроекті за рахунок міжбюджетних трансфертів із державного бюджету і доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів та спрямовуються на виконання делегованих державних повноважень, передбачено сформувати 86,3 відс. (171 млрд. 51,8 млн. грн.) доходів місцевих бюджетів, що на 2,6 відс. пункту більше, ніж затверджено на 2011 рік. Прогнозний обсяг доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, розраховано у загальній сумі 67 млрд. 279,2 млн. грн., що на 11 млрд. 733,9 млн. грн., або 21,1 відс., більше, ніж обсяг, затверджений на поточний рік. Водночас прогнозний обсяг видатків визначено у сумі 116 млрд. 73,8 млн. грн., що більше на 19 млрд. 405,7 млн. грн., або 20,1 відсотка. Таке зростання видатків зумовлено прогнозним підвищенням розміру мінімальної заробітної плати, цін на природний газ і тарифів на електроенергію та житлово-комунальні послуги. З метою збалансування місцевих бюджетів обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету визначено для 641 місцевого бюджету із 692, які мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, або 92,6 відс., у загальній сумі 52 млрд. 318,2 млн. грн., що на 8 млрд. 688,3 млн. грн., або 19,9 відс., більше затвердженого показника на поточний рік. Загалом у законопроекті передбачено надати із державного бюджету місцевим бюджетам 28 субвенцій і 6 дотацій на суму 103 млрд. 772,6 млн. грн., що на 9 млрд. 550,7 млн. грн., або 10,1 відс., більше, ніж обсяги, затверджені на поточний рік. Питома вага запланованої суми міжбюджетних трансфертів у прогнозному обсязі видатків державного бюджету становить 28,7 відс., що на 0,8 відс. пункту більше відповідного показника, затвердженого на поточний рік, а у прогнозному обсязі доходів місцевих бюджетів – 52,4 відс., що на 0,1 відс. пункту менше відповідного показника поточного року.

        

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ Проблеми та перспективи  бюджетного процесу

         1. Проблеми та перспективи бюджетного процесу

Майже за двадцять років  незалежності України бюджетний  процес у нашій державі пройшов  значний еволюційний шлях, але й сьогодні цілий ряд проблем залишається невирішеним. Проаналізуємо основні з них.

Умовно проблеми бюджетного процесу в Україні можна поділити на три групи:

- проблеми на стадії прийняття бюджету;

- проблеми, що виникають у процесі виконання бюджету;

- проблеми контролю та відповідальності за бюджетний процес.

         Проблеми на стадії прийняття бюджету:

- несвоєчасність прийняття;

- низька якість бюджету;

- відсутність стратегічної складової;

- планування бюджету;

- прозорість бюджетного процесу.

    Проблеми на стадії виконання бюджету:

-дефіцит бюджету та  його фінансування;

- державний борг та  його обслуговування;

- недоліки податкової  системи;

- місцеві бюджети;

- передчасна соціальна  орієнтація бюджету і скорочення  капітальних видатків;

-невизначеність програмно-цільового  методу формування бюджету.

      Проблеми контролю та відповідальності за бюджетний процес:

- неефективність використання бюджетних коштів;

- головні розпорядники коштів та їх відповідальність;

- відсутність відповідальності за фінансування;

- контроль за фінансуванням бюджетів;

- відсутність механізму контролю за реалізацією бюджетних програм.

Проблемою, що завжди переслідувала  бюджетний процес в Україні, було його прийняття, а точніше хронічна несвоєчасність дій органів державної влади. Необхідність своєчасного прийняття бюджету щороку лише підвищує складність проблеми. Політична нестабільність та відсутність політичного консенсусу, спроби лобіювання інтересів промисловими групами і представниками різних бізнес-кіл, відстоювання власних інтересів представниками влади – все це обумовлює надзвичайну проблематичність прийняття бюджету в принципі, не говорячи про прийняття його в строк. Ситуація, коли наша країна вступає в новий рік без бюджету, на жаль, є, швидше, правилом, аніж винятком із нього.

Парламент країни не дотримується процесуальних вимог щодо прийняття  та затвердження зазначеного закону, що створює значні перешкоди як для проведення фінансової політики урядом держави, так і для стабільного функціонування всієї бюджетної системи України.

Низька якість державного бюджету багато в чому пояснюється  недоліками в його плануванні. Бюджет кожного року від початку і до кінця є новим документом, що був складений за умов поточної реальності, не враховуючи стратегії розвитку держави. Таким чином, маємо таку проблему бюджетного процесу в Україні: відсутність стратегічної складової в бюджетному процесі. Бюджет планується на 1 рік, у той час як стратегічний розвиток держави та її складових потребує довгострокових фінансових планів країни. Як результат, фінансово-бюджетна і соціально-економічна стратегії держави розвиваються паралельними шляхами замість необхідного симбіозу. Держава фактично не має можливостей для проведення антициклічної політики, тобто балансування дефіцитними і профіцитними бюджетами залежне від фази економічного циклу.

Наявність декількох  стадій прийняття бюджету та проблеми, що виникають на цих стадіях, призводять до актуалізації ще однієї проблеми –  порядку затвердження бюджету.

В Україні реалізується процедура планування «згори-донизу» – спочатку затверджується Державний бюджет України, в якому визначаються основні дохідні джерела місцевих бюджетів, а потім затверджуються регіональні бюджети. Така процедура не є оптимальною, оскільки за умови достатнього рівня самостійності місцевих бюджетів (що принаймні декларується владою) затвердження бюджету центрального уряду і затвердження місцевих бюджетів – це складові двох самостійних бюджетних процесів.

Ще однією проблемою  бюджетного процесу, що виникає як на стадії прийняття бюджету, так і під час його виконання, є прозорість бюджетного процесу.

планування доходів  і видатків виявляються достатньо незалежними процесами, що призводить до логічного результату – фактичного дисбалансу доходів і витрат, то в Україні ми отримуємо як результат не що інше, як бюджетний дефіцит.

Останніми роками дефіцит  бюджету має чітку тенденцію  до зростання і за останні роки збільшився майже в 6 разів.

Згідно із загальноприйнятими нормами (нормативами) дефіцит державного бюджету не має перевищувати 2–3% від ВВП. Незважаючи, що в цілому дефіцит бюджету України, за винятком 2004 року, знаходився у межах 2–3% від ВВП, проте абсолютні розміри мають чітку тенденцію до зростання і після  2002 року, не було жодного року з профіцитом бюджету, навіть у роки підвищеного економічного зростання і дуже сприятливої кон’юнктури.

Проблема хронічного дефіциту бюджету спричиняє й  інші проблеми – зокрема, проблему державного боргу, необхідність його фінансування і пошук джерел фінансування. Оскільки головна мета державних позик – покриття бюджетного дефіциту як на державному, так і на регіональному рівні.