Бюджетний процес в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут Економіки  і менеджменту

Факультет Економіки  підприємництва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Фінанси»

на тему:

«Бюджетний процес в  Україні»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка 318 групи ФЕП

Огієнко Олена Олександрівна

   Перевірила: Антіпова Н.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

План

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

І Бюджетний процес………………………………………………………………6

1. Поняття та сутність  бюджетного процесу……………………………………6

1.1. Учасники бюджетного  процесу……………………………………………12

2. Стадіїї бюджетного  процесу в Україні та їх  характеристика………………18

2.1. Складання, розгляд  та затвердження проекту бюджету………………….18

2.2. Виконання бюджету………………………………………………………...22

2.3. Звіт про виконання бюджету……………………………………………….26

ІІ Аналіз бюджетного процесу в Україні………………………………………27

1.Аналіз виконання  Державного бюджету України за 2011 рік……………...27

2.Аналіз проекту Державного  бюджету України на 2012 рік………………...31

ІІІ Проблеми та перспективи  бюджетного процесу…………………………...37

1.Проблеми та перспективи  бюджетного процесу…………………………….37

2.Вдосконалення бюджетного  процесу………………………………………...43

Висновок………………………………………………………………………….46

Список використаної літератури………………………………………………..48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

       Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з поняттям та сутністю бюджетного процесу  в Україні. Також метою написання курсової  роботи є поглиблення теоретичних і практичних знань з бюджетної системи України, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань.

      Актуальність обраної теми полягає в тому, що ефективність та успішність практичної реалізації положень Бюджетного кодексу України залежить від наявності ефективних механізмів їх впровадження та передбачає чітке знання  теоретичних, методологічних основ та нормативно-правових актів, пов’язаних з    Бюджетним кодексом та бюджетним процесом на всіх рівнях державного управління.

      Основними завданнями курсової роботи є:  вивчення  та узагальнення теоретико-методологічних засад з питань організації бюджетного процесу в Україні;  проведення всебічної діагностики існуючих недоліків і переваг в бюджетній сфері.

      Організація бюджетного процесу базується на бюджетному устрої країни і встановлених ним принципах побудови бюджетної системи, які фіксуються у бюджетному законодавстві. При цьому головну роль відіграють два ключових принципи, що характеризують взаємопідпорядкованість бюджетів та взаємодію різних суб'єктів бюджетного процесу –єдності і самостійності. Водночас трактування цих принципів різними авторами та в офіційних документах досить різниться. В роботах Ш. Бланкарта та І. Озерова принцип єдності характеризується як заборона формування в державі кількох паралельних державних фондів. На думку В. Опаріна, „єдність” означає складання і затвердження зведеного бюджету країни. Бюджетним кодексом України встановлено вимоги принципу єдності бюджетної системи, до яких входять єдина правова база, єдина грошова система, єдина методологія виконання бюджетів. Крім того, цим Кодексом виділяється принцип самостійності бюджетної системи, який забезпечує відповідальність кожного бюджету лише за власними доходами і видатками. Як показало проведене дослідження, з одного боку, практичне поєднання принципів єдності і самостійності у повному обсязі неможливе, а з іншого – недоцільною є і відмова від їх основних положень. У зв'язку з цим, пропонується формувати бюджетну систему України на основі принципу „єдиних засад функціонування автономних ланок бюджетної системи”, який означає функціонування бюджетів як автономних елементів бюджетної системи на основі єдиних засад, що включають єдину правову базу, єдину грошову систему, єдину методологію роботи з бюджетними показниками тощо.

       Раціональна організація бюджетного процесу залежить від чіткого визначення його сутнісного наповнення. Досі складові бюджетного процесу переважно обмежувалися його стадіями (складання, розгляд і затвердження, виконання і складання звіту про виконання бюджету). Разом з тим, бюджетний процес – досить складне явище, яке має розглядатися за його елементами, до яких пропонується віднести стадії, учасників та методи, інструменти і моделі. Крім того, доцільно враховувати внутрішні і зовнішні чинники впливу на прийняття бюджетних рішень.

        Аналіз елементів бюджетного процесу та їх загального змісту у різних країнах дозволяє виділити та згрупувати такі ознаки бюджетних процесів демократичних країн з розвиненою ринковою економікою:

       -розробка, поряд із складанням плану на наступний бюджетний рік, кількарічного бюджетного прогнозу;

       -обов'язкове відображення в бюджеті, окрім доходів та видатків, джерел фінансування дефіциту або напрямів використання профіциту у випадку їх появи;

       -розробка та використання методів фінансової безпеки щодо показників бюджету: встановлення граничного розміру державних запозичень, державного боргу, забезпечення всіх запланованих видатків доходами тощо;

       -використання сучасних технологій, таких як програмний формат бюджету, складання бюджету „з нуля” та касовий метод виконання бюджету тощо;

       -створення державного органу (чи органів), на який покладена організація складання, виконання та формування звіту про виконання бюджету;

       -розробка процедур і механізмів узгодження між законодавчою та виконавчою владою проблемних питань (створення узгоджувальних комітетів чи комісій);

       -обмін контрольними розрахунками та запитами між органами центральної влади та місцевими органами влади стосовно розподілу бюджетних доходів і видатків;

        -розробка методів управління бюджетними призначеннями, що впливають на їх розмір (секвестр і процедура розподілу додаткових надходжень) або змінюють їх спрямування (взаємні розрахунки);

        -публікація звіту про виконання бюджету та прийняття парламентом рішення щодо його виконання.

        Виходячи з дослідження теоретичних засад бюджетного процесу, сформульовані такі завдання його оптимізації в Україні:

        -забезпечення складання бюджету, що забезпечує реалізацію соціально-економічної та фінансової політики держави;

         -обмеження дії на бюджет негативних чинників, впливу яких можна уникнути: невиправданих бюджетних рішень, використання недостовірних методів планування бюджетних показників;

         -забезпечення налагодженої і прозорої організації бюджетного процесу через: використання новітніх методів бюджетування, спрямованих на підвищення ефективності використання бюджетних коштів; розробку єдиної методики планування доходів та видатків бюджету, що забезпечить більш продуктивний обмін інформацією між учасниками бюджетного процесу;

         -уникнення дублювання бюджетних прав учасників бюджетного процесу;

         -забезпечення відповідності виконання бюджету запланованим показникам та ефективності не тільки поточного і наступного, а і попереднього бюджетного контролю.

 

 

 

 

 

 

     I Бюджетний процес

      1. Поняття та сутність бюджетного процесу

      Бюджетний процес — сукупність дій уповноважених осіб, на основі норм бюджетного права, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо складання, розгляду, затвердження й виконання бюджету, а також звітування про його виконання; це інструмент стабілізації економіки і засіб контролю державних видатків.

     Матеріальна галузь права вимагає процедурних форм реалізації своїх норм, і всі норми, що регулюють організаційну діяльність державних органів, мають процесуальний характер. Особливо це стосується діяльності у галузі застосування бюджетно-правових норм, адже з бюджетом пов'язані всі державні органи, підприємства, організації, установи, які безпосередньо чи опосередковано беруть участь у формуванні бюджету. Отже, можна зробити висновок, що сутність цього процесу складна і багатогранна.

    Поняття бюджетного процесу полягає в тому, що вся діяльність щодо формування бюджету, яка базується на владних повноваженнях тих чи інших органів, має бути підпорядкована суворим процедурним формам, що забезпечують її законність, доцільність та обґрунтованість. Тому чіткий порядок, ретельно продуманий і розроблений, потрібен не лише для організації й узгодження роботи всієї системи державних органів з формування та виконання бюджету, а й для правильного вирішення численних поточних питань.

Прийняття Державного бюджету України  є одним із найскладніших питань серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. Складність збільшується щорічною необхідністю прийняття закону про державний бюджет, тобто щорічним здійсненням законодавчої процедури. На практиці Верховна Рада України не повністю дотримується вимог стосовно прийняття та затвердження цього закону, що створює значні перешкоди як для проведення фінансової політики урядом держави, насамперед податкової, так і стабільного функціонування всієї бюджетної системи України.

     Риси норм бюджетного процесу:

1) особливий склад учасників бюджетних стадій;

2) конкретний перелік видів необхідних  дій та їх обов'язкова послідовність;

3) передбачення організаційної  форми кожної дії;

4) визначення обов'язкового порядку  прийняття рішень.

Поняття бюджетного процесу не зводиться  до стадій складання проекту закону України про бюджет і затвердження його Верховною Радою України. Прийняттям закону закінчується формування бюджету, коли органи законодавчої і виконавчої влади використають свої права та обов'язки щодо складання і затвердження бюджету. Суть бюджетного процесу зосереджується на безпосередньому виконанні акта про бюджет (закону України), постійному контролі з боку органів державної влади для досягнення відповідності між запланованими і реальними показниками.

      Формування бюджету — сукупність пов'язаних між собою суспільних відносин, які розкривають планування органами виконавчої влади пріоритетних видатків, вишукування достатніх для цього джерел, видання правових актів, що регулюють процес планування. Закон про державний бюджет займає основне місце серед інших бюджетно-правових актів. Він має провідне значення у їх системі, але не є єдиним, що регулює суспільні відносини під час формування бюджету. Спочатку складається проект бюджету, а потім, на основі узагальнюючих показників, проект закону про державний бюджет.

       Бюджетний процес (згідно з БКУ) — це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України.

      Стадія бюджетного процесу — етап діяльності держави чи місцевого органу, внаслідок якого бюджет набуває форми правового акта. БКУ у ст. 19 виокремлює чотири стадії бюджетного процесу:

1) складання проектів  бюджетів;

2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету,  в т. ч. у разі необхідності  внесення змін до закону про  Державний бюджет України, рішення  про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд  звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль, аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів. Усі стадії бюджетного процесу ґрунтуються на правових засадах, які гарантують чітке планування, додержання бюджетної дисципліни і постійний контроль за виконанням усіх видатків.

Усі стадії бюджетного процесу  засновані на єдиних принципах організації  бюджетної діяльності і мають  відповідну правову регламентацію.

      Основні принципи бюджетного процесу:

1. Принцип розподілу  повноважень Верховної Ради України,  Верховної Ради АРК, органів  державної виконавчої влади, органів  місцевого самоврядування. Цей принцип  означає, що кожному органові, який бере участь у бюджетному  процесі, належить певна компетенція, за межі якої він не може виходити. Втручання інших органів і організацій у процес складання, затвердження і виконання бюджету не допускається, крім випадків, зазначених у законодавстві.

2. Принцип реальності  включення показників доходів і видатків. Доходи мають включатися до бюджету за джерелами, видатки — за цільовим призначенням.

3. Принцип гласності.

4. Принцип наочності означає,  що відображення показників бюджету  у взаємозв'язку із загальноекономічними  показниками відбувається шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.