Бенчмаркінг як форма динамічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства

     Аналізуючи  таблицю 2.4 можна зробити висновок, що майновий стан підприємства можна оцінити як задовільний, так як показник зносу основних засобів значно менший 0,5.  Проте слід виділити певну негативну тенденцію до зростання цього показника. З 2006 по 2008 рік він зріс на 0,036.

     Підприємство, як видно з показників наведених  у таблиці 2.4, має проблеми зі своєю ліквідністю, так як жоден показник що її характеризує не відповідає нормативному значенню. Коефіцієнт абсолютної ліквідності вказує, що лише 0,3 % від поточної заборгованості підприємства можуть бути погашені за рахунок коштів, які находяться у розпорядженні підприємства на даний момент.

     Коефіцієнт  покриття значно менше одиниці – 0,67, що означає, що підприємство в змозі оборотними активами покрити свої зобов’язання в разі необхідності їх негайної сплати лише на 67%. Крім того, слід зазначити, що протягом трьох років виділилась стійка тенденція до погіршення всіх показників ліквідності та поточної платоспроможності, що може негативно вплинути на діяльність підприємства. Частково це можна пояснити тим, що підприємство веде активну діяльність по розширенню власної частки ринку. Таким чином, можна зробити висновок, що ліквідність підприємства знаходиться в незадовільному стані  і керівництву необхідно вжити заходів щодо її поліпшення.

     Коефіцієнт  фінансового ризику вказує на співвідношення платного позикового капіталу та власного позикового капіталу підприємства. До 2008 року цей показник зріс до 0,92, що є негативним фактором, який зменшує фінансову стійкість підприємства. Зростання цього показника показує збільшення залежності підприємства від банківських установ, які дуже часто виступають ініціаторами судових справ про банкрутство, а отже керівництву підприємства необхідно звернути увагу на цей показник. В загалом протягом трьох років показники фінансової стійкості погіршувались, що в першу чергу пов’язано з жорстокою конкурентною боротьбою та розширеним типом відтворення на підприємстві. Проте необхідно зазначити, що загальними зборами акціонерів на при кінці 2008 року було прийняте рішення про додаткову емісію акцій в 2009 році з метою збільшення статутного капіталу в 2,5 разів, отже в перспективі скоріше за все фінансова стійкість підприємства зросте. Таким чином можна сказати, що фінансовий стан в найближчому періоді повинен змінитися в бік підвищення фінансової стійкості підприємства.

     Аналізуючи  показники ділової активності можна  зробити висновок, що підприємство протягом трьох років підвищує ефективність використання своїх активів, так як зростає їх оборотність, а отже і зростає сума доходу, що отримується на одиницю активів. В цілому коефіцієнт оборотності активів в 2008 році становив близько 0,9, що означає, що активи підприємства на рік не обертаються й один раз. Коефіцієнт оборотності власного капіталу станом на кінець 2008 року склав понад 2, крім того він постійно зростає, що вказує на зростання ефективності власних вкладених коштів. Коефіцієнт фондовіддачі протягом трьох років змінювався неоднозначно але в цілому залишився на одному рівні – приблизно 1,4, що означає, що підприємство за рік на 1 грн. основних фондів отримує 1,41 грн. чистого доход. В цілому показники ділової активності в динаміці або залишались на одному й тому ж рівні, або зростали, що дає змогу зробити висновок, про зростання ефективності діяльності підприємства.

     Аналізуючи  рентабельність підприємства можна  зробити висновок, що за період з 2006 по 2008 рік знизилась рентабельність активів, що означає, що підприємство стало отримувати менший прибуток з кожної гривні вкладеної в активи. Рентабельність власного капіталу за три роки змінювалась не однозначно, але в загалом знизилась на 66% і на кінець 2008 року склала 0,062. Це означає, що власники отримують з 1 грн. вкладеної в підприємство 6,2 копійки прибутку протягом року. Рентабельність діяльності також знизилась, що негативно впливає на результат діяльності підприємства. У цілому показники рентабельності знизились, що є негативною тенденцією. Однією з причин цього є значна конкуренція на ринку.

     Незважаючи  на це, можна зробити висновок, що ВАТ «ПБК ‟СЛАВУТИЧ”» є досить потужним підприємством і займає значну частку національного ринку пива. В довгостроковому періоді підприємство намагається випередити таких конкурентів як «Сан-Iнтербрю», «Оболонь» та зайняти лідируючі позиції на ринку. З цією метою на підприємстві впроваджуються досягнення технічного прогресу, активно проводиться формування та розвиток різних брендів. Зважаючи на таку стратегію, можна зауважити, що в конкурентному розвитку підприємства є необхідним застосування такого методу управління конкурентоспроможністю як бенчмаркінг. 
 

     2.3. Визначення конкурентоспроможності підприємства за допомогою бенчмаркінгу 
 

     Бенчмаркінг, як засіб забезпечення конкурентоспроможності підприємства, передбачає орієнтування на кращі приклади діяльності, на лідерів  галузі, на передовий досвід. Конкурентоспроможність організації може бути визначена як комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображує ступінь переваги сукупності оціночних показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу, по відношенню до сукупності показників конкурентів.

     Конкурентоспроможність організації можна виявити тільки серед групи організацій, які належать до однієї галузі або випускають товари-субститути, тобто конкурентоспроможність є поняттям відносним. Одну й ту ж організацію в межах регіональної стратегічної групи можна визнати конкурентоспроможною, а на світовому ринку або його сегменті — ні. Оцінюють конкурентоспроможність організації загалом за умови єдиної стратегічної зони господарювання або кожної зі створених у структурі диверсифікованої організації стратегічної одиниці бізнесу, які діють у конкретній стратегічній зоні господарювання.

     Деякі дослідники конкурентоспроможності вважають, що найбільш конкурентоспроможними  є ті підприємства, де найкращим  чином організована робота всіх підрозділів та служб. На ефективність діяльності кожної служби впливає багато факторів. Оцінка ефективності роботи кожного підрозділу передбачає оцінку ефективності використання цих ресурсів. В основі методу лежить оцінка чотирьох групових показників або критеріїв конкурентоспроможності.

     У першу групу об’єднані показники, котрі характеризують ефективність управління виробничим процесом: економічність виробничих витрат, раціональність експлуатації основних фондів, досконалість технології виготовлення товару, організація праці на виробництві.

     У другу групу об’єднані показники, що відображають ефективність управління обіговими засобами: незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, здатність підприємства розплачуватися за своїми боргами, можливість стабільного розвитку організації в майбутньому.

     До  третьої групи належать показники, котрі дозволяють отримати уявлення про ефективність управління збутом та просуванням товару на ринку за допомогою реклами та стимулювання.

     До  четвертої групи входять показники  конкурентоспроможності товару та його ціна. Необхідні для розрахунку показники наведені в таблиці 2.5.

     Таблиця 2.5 ― Показники конкурентоспроможності підприємств

     Як  вже зазначалося ВАТ «ПБК ‟СЛАВУТИЧ”» займає третє місце в галузі за часткою займаного ними ринку після таких підприємств як ВАТ «Сан-Інтербрю» та ЗАТ «Оболонь». Ці підприємства є лідерами на українському пиво-безалкогольному ринку, тому  з позицій бенчмаркінгу доцільно визначати конкурентоспроможність орієнтуючись на них.

     Зважаючи  на той факт, що  в цілому за  асортиментом виготовлюваної продукції  підприємства між собою дуже схожі, а технологічні показники відповідних видів продукції майже ідентичні, можна вважати що показник якості товару у них однаковий.

     Наступним етапом аналізу є переведення  отриманих показників у відносні величини (бали). Для цього здійснюється їх порівняння з базовими показниками. В якості базових доцільно взяти показники лідера галузі – ЗАТ «Оболонь». В цілях переведення показників у відносні величини використовується 15-бальна шкала. При цьому значення «5 балів» надається показнику, який гірший за базовий; «10 балів» - на рівні базового; «15 балів» - значення показника краще за базовий. Перевівши показники у бали отримаємо наступні результати (табл. 2.6).

     Таблиця 2.6 ― Бальна оцінка конкурентоспроможності підприємств

     Далі  на основі отриманих балів розраховуються критерії конкурентоспроможності за допомогою формул.

     Значення  критерію ефективності виробничої діяльності організації (ЕО) розраховується за формулою 2.2.  

      ЕО = 0,31В + 0,19Ф + 0,4РТ + 0,1П (2.2) 

     Значення  критерію фінансового положення  організації (ФО) розраховується за формулою 2.3. 

           ФО = 0,29КА + 0,2КП + 0,36КЛ + 0,15КО  (2.3) 

     Значення  критерію ефективності організації  збуту та просування товару розраховується за формулою 2.4. 

           ЕЗ = 0,37РП + 0,29КЗ + 0,21КМ + 0,14КР (2.4) 

     У зв’язку з тим, що кожний з цих показників має різну ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності організації (ККО), експертним шляхом були розраховані коефіцієнти вагомості кожного критерію та показника.

     На  останньому етапі розраховують коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства.

     Конкурентоспроможність організації визначається за формулою 2.5. 

           ККО = 0,15ЕО + 0,29ФО + 0,23ЕЗ + 0,ЗЗКТ  (2.5) 

     Підставивши дані з таблиці 2.6 у наведені формули, можна отримати наступні результати. Коефіцієнти конкурентоспроможності ВАТ «ПБК ‟СЛАВУТИЧ”» дорівнює 7,60, ВАТ «Сан-Інтербрю» — 7,99 та ЗАТ «Оболонь» — 10. Порівнюючи такі значення, слід зазначити, що безумовним лідером галузі є ЗАТ «Оболонь». Найближчим конкурентом є ВАТ «Сан-Інтербрю», яке по коефіцієнту конкурентоспроможності значно поступається ЗАТ «Оболонь». Досліджуване ВАТ «ПБК ‟СЛАВУТИЧ”», відповідно до коефіцієнта, є третім серед цих підприємств значно поступаючись лідеру.

     Відповідно  до визначених вище слабких місць  у фінансово – господарській  діяльності ВАТ "ПБК "Славутич" керівництвом підприємства має бути розроблено сукупність заходів щодо поліпшення фінансового стану та забезпечення реалізації його потенціалу. 
 
 

РОЗДІЛ 3

КОМПЛЕКС  ЗАХОДІВ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

     3.1. Визначення конкурентної стратегії підприємства та її розробка на основі бенчмаркінгу