Аналіз та планування позикового капіталу

Таблиця 14

Динаміка  показників ліквідності та платоспроможності  ВАТ «Київський радіозавод» за 01.01.2008 - 31.12.2010.

      Рекомендоване значення коефіцієнта забезпеченості ліквідними дорівнює 0,6. На ВАТ «Київський радіозавод» значення показника  коливається від 0,18 до 0,26 [Таблиця 9, 10]. Це говорить про те, що підприємство недостатньо забезпечене ліквідними активами і не в змозі за допомогою них розрахуватись з поточними зобов’язаннями.

      Коефіцієнт  забезпеченості швидко ліквідними активами змінювався від 0,07 до 0,13 при нормативі 0,4, тобто підприємство не забезпечено швидко ліквідними активами у межах нормативу, а лише на 7-13%.

      Коефіцієнт  забезпечення готовими засобами платежу  коливається від 0,02 до 0,03, це говорить про те, що підприємство не здатне одразу ж розрахуватись з кредиторами за рахунок готових засобів платежу.

      Рекомендоване значення загального коефіцієнту покриття складає 2. На підприємстві цей показник змінюється від 3,6 на початку 2008 року до 3,43 в кінці того ж року, та до 4,51 та 5,1 на 2009 – 2010 рр. відповідно. Загалом, зростання цього показника є позитивним явищем, бо його величина відображає у скільки разів ліквідні активи перевищують зобов’язання.

      Нормативне  значення проміжного коефіцієнту покриття знаходиться у діапазоні від 0,8 – 1 і відображає наскільки підприємство здатне розрахуватись із зобов’язаннями за рахунок швидко ліквідних активів. За період, що аналізується цей показник складає 1,46 у 2008 році, в кінці 2008 року знижується на 21% і вже становить 1,25, а у 2009 і 2010 роках починає зростати до  1,99 та 2,51 відповідно. Можна зробити висновок, що цей показник значно перевищує нормативне значення  і свідчить про те, що підприємство здатне розрахуватись із поточними зобов’язаннями за рахунок швидко ліквідних активів на 146, 125, 199 та 251%.

      Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (платоспроможності) є найбільш жорстким критерієм ліквідності  підприємства і показує, яку частину  короткострокових зобов’язань може бути за необхідності погашено негайно. Рекомендована нижня межа цього показника — 0,2. На ВАТ «Київський радіозавод» цей показник складає 0,32 на початку 2008 року в кінці цього ж року знижується до 0,23, проте не опускається нижче межі, а у 2009 – 2010 рр. значно її перевищує і становить 0,36 та 0,62. Це свідчить про те, що підприємство цілком здатне миттєво розрахуватись із поточними зобов’язаннями.

      Коефіцієнт  відволікання говорить про те, яка  частка оборотних активів зосереджується на запасах та дебіторській заборгованості. На початку 2008 року коефіцієнт відволікання оборотних активів на запаси складав 0,49, наприкінці 2008-2009 рр. – 0,6, та 0,56 у 2010. Коефіцієнт відволікання оборотних активів на дебіторську заборгованість становив 0,32, 0,27, 0,35 та 0,36 відповідно. Перевищення відволікання оборотних активів на запаси є негативним явищем, бо вони є менш ліквідними за дебіторську заборгованість.

      Коефіцієнт  участі матеріальних запасів у покритті поточних зобов’язань відображає наскільки  зобов’язання фінансуються за рахунок  запасів. На ВАТ «Київський радіозавод»  цей показник становить 1,75, 1,95, 2,07, 1,96 за період від початку 2008 року до кінця 2010. Це говорить про те, що запаси значно перевищують поточні зобов’язання. Таке явище є негативним, адже у підприємства виникає потреба у додатковому обслуговуванні запасі, які могли б бути використанні для подальшого розвитку підприємства і фінансування його діяльності.

      Коефіцієнт  маневреності показує, яка частина  чистого робочого капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто є вкладеною в оборотні кошти, а яка частку капіталізована. На ВАТ «Київський радіозавод» цей показник за 2007-2008 рр. складає 0,14 - 0,22, що говорить про те, що лише 14 - 22% чистого робочого капіталу використовується для фінансування оборотних активів.

      Таким чином, проведені розрахунки свідчать про високий рівень ліквідності на підприємстві. ВАТ «Київський радіозавод цілком здатне розрахуватись із своїми поточними зобов’язаннями, що суттєво підвищує його інвестиційну привабливість і дозволяє розширити сферу економічної діяльності.  

2.3. Оцінка ефективності використання позикового капіталу ВАТ «Київський радіозавод» 

      Оцінка  ефективності використання позикового капіталу є способом накопичення, трансформації і використання інформації бухгалтерського обліку і звітності, що має на меті:

• оцінити поточний і перспективний фінансовий стан організації, тобто використання позикового капіталу;
• обґрунтувати можливі і прийнятні темпи розвитку організації з позиції забезпечення їх джерелами фінансування;
• виявити доступні джерела засобів, оцінити раціональні способи їх мобілізації;
• спрогнозувати положення підприємства на ринку капіталів.

      Аналіз  ефективності використання позикового капіталу являє собою вивчення відповідності  між засобами і джерелами, раціональності їхнього розміщення й ефективності використання

      Результати  проведеного аналізу є основою  оцінки доцільності використання позичкових коштів на підприємстві у визначених об'ємах і формах.

Таблиця 15

Показники ефективності використання позикового капіталу ВАТ «Київський радіозавод» за 2008-2010 рр.

      Кредитовіддача  – це показник, який показує обсяг  виручки, який припадає на 1 грн. позикового капіталу. Виходячи з таблиці 11, у 2008 році цей показник склав 7,53, що означає, що за 1 грн. позикового капіталу підприємство отримувало 7 грн. 53 коп. виручки. У 2009 році цей показник знизився на 85 коп. це відбулось за рахунок того, що виручка від реалізації скоротилась на 9,66%, а позиковий капітал зріс всього на 1,8%. У 2010 році показник підвищився і за 1 грн. залучених коштів можна було отримати 8 грн. 36 коп. виручки за рахунок того, що виручка від реалізації збільшилась на 20,09%, а обсяг позикового капіталу скоротився на 4,06%. Загалом за весь період кредитовіддача зросла на 83 коп.

      Кредитомісткість  – показник, що відображає обсяг  показового капіталу, що необхідно  витратити задля отримання 1 грн. виручки. У 2008 році для того, щоб отримати 1 грн. виручки від реалізації необхідно було залучити 13 коп. позикових коштів. У 2009 році показник зріс на 2 коп., а в 2010 році для отримання 1 грн. виручки слід було залучити всього 12 коп. коштів. Всього за період кредитні ресурси подешевшали на 1 коп.

      Період  обороту позикового капіталу показує  тривалість циклу повного обертання  залучених коштів – з моменти  отримання, до моменту сплати за відсотків  за залучення коштів. У 2008 році період обороту капіталу налічував майже 48 днів. У 2009 році цей період збільшився на 6 днів за рахунок того, що виручка від реалізації скоротилась на 9,66%, а позиковий капітал зріс всього на 1,8%. А у 2010 році відбулось скорочення періоду обороту на 11 днів, що безумовно є позитивним явищем.

      Коефіцієнт  оборотності позикового капіталу відображає кількість повних оборотів позикового капіталу протягом виробничого циклу. У 2008 році позиковий капітал залучався 7,5 разів протягом виробничого циклу. У 2009 році відбулось невелике скорочення на 1 оборот, а у 2010 році зріз більше ніж на 2 обороти.

      Рентабельність  позикового капіталу показує обсяг  чистого прибутку, що припадає на 1 грн. позикового капіталу. У 2008 році за 1 грн. позикових коштів підприємство отримувало 1,71% прибутку. В 2009 році рентабельність значно підвищилась і складала 20,3%. Це відбулось за рахунок того, що  чистий прибуток збільшився на 1108,33%, а позиковий капітал лише на 1,8%. У 2010 році рентабельність значно скоротилась і склала 5,19% через те, що позиковий капітал скоротився на 4,06%, а чистий прибуток  - на 75,45%.

      За  отриманими результатами, можна зробити  висновок, що загалом діяльність підприємства була досить ефективною, адже підприємство отримує досить велику віддачу від залучених ресурсів. Загалом по всім показникам ефективності використання позикових коштів спостерігається позитивна динаміка, що в майбутніх періодах дає підприємству можливості для подальшого розвитку.