Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ «Київгума»

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  університет водного господарства та природокористування

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра фінансів і економіки природокористування

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий аналіз» 

Тема теоретичної  частини:

«Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ «Київгума»

 

 

Виконала:

Студент факультету економіки і підприємництва

напряму підготовки „Фінанси і кредит”

4  курсу,  групи Ф - 1

Суханова  Олена Ігорівна

№ в списку групи _21_

Перевірила:

Доцент кафедри фінансів і економіки природокористування

_________________________

                (оцінка)

______________ ______________  Мельник Л. М.

     (число)               (підпис)        

 

 

Рівне - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Аналіз  фінансового стану підприємства……………………………….2

1.1 Сутність фінансового стану підприємства, його показники та методика їх розрахунку……………………………………………………………………………..2

1.2.Інформаційна база фінансового аналізу ……………………………………….6

1.3. Економіко  – організаційна характеристика  ВАТ «Київгума»……………….13

РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансового стану на прикладі  ВАТ «Київгума»……………15

 2.1. Структурно – динамічний  аналіз майна підприємства………………………15

 2.2. Структурно – динамічний аналіз джерел формування фінансових

ресурсів  підприємств…………………………………………………………………20

 2.3. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства ……………………27

 2.4. Аналіз показників фінансової стійкості………………………………………31

 2.5. Аналіз показників ділової активності…………………………………………34

2.6. Факторний  аналіз……………………………………………………………….36

 2.6. Прогнозний аналіз фінансового стану підприємства……………………..…39

РОЗДІЛ 3. Шляхи покращення фінансового стану на прикладі

ВАТ «Київгума»……………………………………………………………………..41

3.1. Прогноз  ймовірності банкрутства ВАТ «Київгума» …………………………41

3.2. Рекомендації щодо покращення фінансового стану

ВАТ «Київгума»…………………………………………………………………….46

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Неодмінною  складовою переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких  структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів суб’єктів  господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень  привернули суттєву увагу до дослідження  теоретичних та практичних проблем  подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки  України.

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. І хоча сам термін "фінанси" за останні 10-15 років пройшов через певні зміни та суттєво ускладнився, фінансові аналітики у країнах з розвинутою ринковою економікою традиційно займаються розрахунком коефіцієнтів, статистичним аналізом, складанням трендів для прогнозування.

Думка про  те, що розвиток методів аналізу  фінансового стану підприємства проходив переважно в США та Західній Європі не може викликати особливих  заперечень:  даний аналіз покликаний обслуговувати потреби ринкової економіки, і тому лише розвиток та ускладнення механізму ринкової економіки можуть сприяти вдосконаленню  його методів. Значна частина літератури, використаної під час написання  цієї роботи належить західним авторам, праці яких розкривають основні  принципи сучасних фінансів та менеджерського обліку.

Однак економічні реалії в Україні, як і в більшості  сусідніх з нею держав, мають певну  специфіку, що вносить корективи  у традиційну методологію аналізу. Особливістю формування цивілізованих  ринкових відносин в Україні є  посилення впливу таких чинників, як жорстка конкурентна боротьба, технологічні зміни та постійне вдосконалення  методів технічної обробки економічної  інформації. Середовище, в якому  функціонують вітчизняні підприємства характеризуються також безперервними  нововведеннями в податковому законодавстві, змінами процентних ставок та валютних курсів, а також різкими коливаннями цін на ресурси та відносно високим темпом інфляції. Більшість цих факторів враховується при викладенні матеріалу вітчизняними та російськими  авторами підручників та навчальних посібників з економічного аналізу, використаних при написанні даної роботи.

Методи  аналізу фінансового стану підприємства постійно вдосконалюються по мірі настання змін в економічному середовищі нашої  держави. Нові ідеї та принципи в цій  сфері в першу чергу доходять до користувачів періодичних економічних  видань, які також використовувались  під час підготовки курсової роботи.

Ефективне виробництво та реалізація якісної  продукції позитивно впливають  на фінансовий стан підприємства.  Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з  її реалізацією ведуть до зменшення  надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршується його платоспроможність.  Очевидним також є  і зворотній  зв'язок, який полягає у тому, що відсутність  коштів може призвести до перебоїв у забезпеченості матеріальними  ресурсами, а отже, і у виробничому  процесі. Однак у виробничій діяльності українських підприємств часто  трапляються випадки, коли і добре  працююче підприємство відчуває фінансові  ускладнення, пов'язані з недостатньо  раціональним розміщенням і використанням  наявних фінансових ресурсів.

Об'єктивний аналіз фінансового стану підприємства, дозволяє найбільш раціонально розподілити матеріальні, трудові і фінансові ресурси. Ще з курсу мікроекономіки нам відомо, що кількість будь-яких ресурсів є обмеженою, і в цих умовах домогтися максимального економічного ефекту можна не лише за рахунок регулювання обсягу виробництва, але й шляхом оптимального співвідношення різних ресурсів. Фінансові ресурси мають першорядне значення з усіх видів, оскільки це єдиний вид ресурсів підприємства, що трансформується безпосередньо і з мінімальними витратами часу у будь-який інший вид.

Економічний аналіз фінансового стану підприємства використовує весь комплекс доступної  інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але й собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес-плану.

Метою даної  роботи є вивчення теоретичних основ  і економічної сутності аналізу  фінансового стану підприємства, а також дослідження сучасних методів проведення даного аналізу  на підприємствах України. В першому  розділі досліджуються теоретичні аспекти аналізу фінансового  стану підприємства, розглядаються  поняття платоспроможності та ліквідності  підприємства, а також вивчається інформаційно-правова база проведення аналізу фінансового стану підприємства. Другий розділ роботи присвячено аналізу  та оцінці діяльності ВАТ "Київгума", що дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство здійснювало управління фінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду. У третьому розділі описуються найважливіші шляхи покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.

Завданням цієї роботи є не лише суто теоретичний  опис, але й практичне застосування методів аналізу фінансового  стану підприємства у виробничій практиці підприємств України, на прикладі ВАТ "Київгума"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Основні положення  теорії діагностики фінансового  стану

1. Сутність фінансового стану підприємства, його показники та методика їх розрахунку

 

Підприємства, які працюють в умовах ринку, несуть повну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед ланками фінансово-кредитної  системи, постачальниками, власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові  зобов'язання характеризує його фінансовий стан.

Під фінансовим станом підприємства розуміють також  рівень його забезпеченості відповідним  обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської  діяльності та своєчасних грошових розрахунків  за своїми зобов'язаннями.

Фінансовий  стан — одна з найважливіших характеристик  виробничо-фінансової діяльності підприємств. Він може бути стійким або нестійким.

Кожне підприємство намагається досягти стабільного  фінансового стану, тобто створити достатній обсяг фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків  з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності та платоспроможності.

Оцінка  фінансового стану підприємства має здійснюватись шляхом обчислення системи економічних показників, які характеризують господарсько-фінансове  становище суб'єктів господарювання.

До основних показників, що, характеризують фінансовий стан підприємства, належать такі:

• прибутковість (рентабельність);

• оптимальний  розподіл прибутку;

• оптимальні розміри власних оборотних активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції;

• наявність  власних джерел формування оборотних  активів в обсязі, достатньому  для їх покриття;

• платоспроможність  підприємства.

Якщо  підприємство досягає у вказаних напрямках необхідних оптимальних  параметрів, його фінансовий стан є  стійким. Якщо ж воно не отримує, скажімо, прибутку, який би забезпечував необхідний приріст власних фінансових ресурсів, його фінансовий стан не може бути стійким. Тому розгляд змісту, порядку розрахунку вказаних показників, їх взаємозв'язку і впливу на фінансовий стан дуже важливий для підприємства.

Прибутковість — це дохідність, окупність вкладених  витрат і використаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризується сумою отриманого прибутку на одиницю відповідних  складових процесу виробництва  або сукупних витрат підприємства.

Сума  отриманого прибутку — показник, який найбільш повно характеризує результативність діяльності підприємства, рівень його дохідності.

Прибуток  хоч і є результатом діяльності підприємства, однак не характеризує рівень ефективності його діяльності, витрат, використаного майна. Тому у  практиці господарювання для якнайповнішої  оцінки ефективності діяльності підприємства, здійснених ним витрат, використання майна застосовується відносний  показник — рентабельність.

Рентабельність  — це відносний показник інтенсивності  виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних  складових процесу виробництва  або сукупних витрат підприємства.

Для характеристики ефективності використання фінансових ресурсів розраховується рентабельність вкладень усіх коштів у виробництво, власних вкладень, вкладень в акції  інших підприємств тощо.

Рентабельність  вкладень у підприємство (рівень рентабельності) у загальному вигляді визначається за вартістю всього майна, яке є в  розпорядженні підприємства, шляхом ділення загального прибутку на середньорічний загальний підсумок балансу за формулою

де П  — загальний прибуток, грн; ПБ —  підсумок балансу, грн.

Рентабельність  вкладень відображає ефективність використання всіх вкладень підприємства у виробництво  і показує, скільки копійок прибутку припадає на кожну гривню фінансових вкладень.

Рентабельність  власних вкладень визначається відношенням  чистого прибутку до середньорічної суми власних коштів, розрахованої за балансом (без інвестицій і незавершеного  будівництва).

Рентабельність  довгострокових фінансових вкладень підприємств (вкладень в акції та інші цінні  папери, вкладень у вигляді пайової  участі в інших підприємствах) визначається відношенням суми доходів від  цінних паперів і пайової участі в інших підприємствах до загального обсягу довгострокових фінансових вкладень.

Розрахунок  вказаних показників рентабельності, їх аналіз дають змогу керівникам суб'єктів господарювання і підприємцям  орієнтуватися у вирішенні економічних  питань, веденні господарства та вжитті необхідних заходів поліпшення господарювання.

Найважливішим показником фінансового стану підприємства є його забезпеченість власними обіговими  коштами та ефективність їх використання.