Аналіз діяльності комерційного банку ПАТ«УкрСибБанк»

Повноваження  кредитних комітетів обмежуються  відповідними рішеннями Правління  та Спостережної Ради банку.

До складу кредитних комітетів УкрСиббанку входять співробітники департаменту ризик-менеджменту, які мають право «вето».

Процес  управління кредитними ризиками

УкрСиббанк  керує кредитним ризиком на рівні як сукупного портфеля активів, так і окремих позичальників, операцій і кредитних продуктів.

Процес  управління кредитними ризиками (рис. 3.1.) складається з таких етапів:

ідентифікація ризику;

кількісна оцінка ризику;

прийняття рішення про зміну рівня ризику;

вибір і реалізація заходів щодо зниження ризику;

контроль  за рівнем ризику та ефективністю вжитих заходів.

Головна мета управління кредитними ризиками - максимізувати прибутковість активів  з урахуванням ризику шляхом утримання  величини очікуваних втрат у рамках прийнятних параметрів і скорочення волатильності цих втрат.

У 2011 році УкрСиббанк стабільно дотримувався нормативів кредитного ризику, встановлених Національним банком України. На 01.01.2012 значення цих нормативів становили:

Норматив  максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) - 7,43% (нормативне значення - не більше 25%);

 

Ідентифікація (виявлення) ризику

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

                                                                                                                                            

 

 

                                                                                

                                                                           

                                               

 

 

 

 

 

Рис. 3.1. Система  управління ризиками АТ «УкрСиббанк»

 

Норматив  великих кредитних ризиків (Н8) - 7,43% (нормативне значення - не більше 800%);

 Норматив  максимального розміру кредитів, гарантій і порук, виданих одному  інсайдеру (Н9), - 2,19% (нормативне значення - не більше 5%);

 Норматив  максимального розміру кредитів, гарантій і порук, виданих інсайдерам (Н10) - 2,66% (нормативне значення - не більше 30%).

Комітет по роботі з клієнтами в статусі «особлива увага» та «сумнівний»

Це колегіальний орган Банку, який в рамках делегованих  йому Спостережною Радою Банку повноважень  приймає управлінські рішення стосовно клієнтів, віднесених, згідно діючої у Банку рейтингової політики, до категорії клієнтів «особлива увага» та «дефолт». Основними завданнями комітету є підвищення ефективності праці Банку з простроченою заборгованістю, проблемними активами та ризиками, що виникають у процесі банківської діяльності.

Управління  менеджменту активами та пасивами (УМАП) та Казначейський департамент

Безпосереднє  управління активами та зобов'язаннями Банку здійснює УМАП та Казначейський  департамент.

УМАП  відповідає за оцінку та планування відкритих  позицій Банку, які здійснюються щоденно щодо ризику ліквідності  та валютного ризику та щомісячно  щодо ризику процентної ставки, а також  за підготовку пропозицій керівництву Банку щодо управлінських заходів у сфері управління активами та пасивами. Крім того, УМАП займається щоденним плануванням та управлінням дотримання деяких економічних нормативів та лімітів, встановлених НБУ (нормативів капіталу, нормативів ліквідності, лімітів відкритої валютної позиції). УМАП сприяє КУАП та іншим комітетам у виконанні їх функцій. Казначейський департамент управляє миттєвою ліквідністю, а також короткостроковою (до 3 місяців) позицією ліквідності Банку.

В ході управління відкритими позиціями УМАП співпрацює з Казначейським департаментом  та підрозділами Банку, що займаються залученням середньострокових та довгострокових запозичень (Служба міжнародної банківської діяльності та Служба інвестиційного бізнесу).

Управлінські  звіти готуються для керівництва  різного рівня на основі результатів оцінки відкритих позицій, виконаної УМАП.

Департамент ризик-менеджменту

Департамент ризик-менеджменту (ДРМ) є незалежною від бізнес підрозділів організаційною структурою Банку. Структура Департаменту цілком відповідає основним принципам функціонування ризик - менеджменту у Групі БНП Паріба і складається із Управління ризик - менеджменту корпоративного бізнесу, Управління кредитного контролю та моніторингу Управління оцінки застав та відділів, що безпосередньо підпорядковані керівнику Департаменту (відділ консолідації та портфельних ризиків, відділ аналізу та контролю операцій з фінансовими інститутами, відділ ринкових ризиків та ліквідності).

Функції ДРМ базуються на диференційованому  підході щодо управління та контролю ризиками (кредитним, ризиком ліквідності, процентним, ціновим) і включають  оцінку та аналіз фінансових ризиків, контроль за дотриманням встановлених лімітів, розробку рекомендацій стосовно збалансованої структури ризику та прибутковості, виходячи загального рівня ризику та ризиків, пов'язаних з конкретними сферами діяльності та банківськими продуктами, розробку рекомендацій на затвердження та зміну повноважень кредитних комітетів Банку на прийняття кредитних рішень.

Представники  ризик-менеджменту є членами Кредитних  комітетів Банку, Комітету по роботі з клієнтами в статусі «особлива  увага» та «сумнівний», Комітету по управлінню активами та пасивами Банку, Продуктовотарифному Комітеті. Будучи членами комітету, представники ризик-менеджменту можуть скористатися правом «вето» при прийнятті кредитних рішень. Право «вето» - це право безумовної відмови бізнес підрозділу у кредитній заявці.

ДРМ оцінює фінансові ризики на підставі інформації про якість активів та зобов'язань, інформації про ліміти ризику, процедури та методику управління ризиками та подає на розгляд КУАП результати проведеного аналізу та моніторингу разом із своїми рекомендаціями щодо встановлення або зміни лімітів валютного, процентного ризику або ризику ліквідності.

На підставі інформації, що міститься у кредитній заявці, наданій бізнес-підрозділами, а також інформації про благонадійність і репутацію клієнта, наданій Департаментом безпеки та інформації про юридичні ризики, що можуть виникнути у процесі кредитування, наданій Юридичним Департаментом, ДРМ визначає рівень платоспроможності клієнта та ймовірність його дефолту і передає своє заключення на розгляд кредитного комітету разом з оцінкою ризиків кредитної операції, рівня відшкодування з огляду на надане забезпечення та рекомендаціями щодо встановлення або зміну лімітів кредитування. Крім того, ДРМ визначає необхідну суму резервів за кредитною операцією відповідно до стандартів Групи БНП Паріба та відповідно до вимог НБУ. Винесена на розгляд кредитного комітету заявка може бути відхилена представником ДРМ шляхом використання права «вето».

Загальний контроль за управлінням ризиками здійснює Правління Банку та Спостережна  Рада Банку.

До компетенції  Спостережної Ради, у тому числі, входить  винесення на Загальні Збори Акціонерів пропозицій щодо основних напрямів діяльності Банку; ухвалення стратегічного  плану Банку; затвердження річного бюджету Банку; затвердження річного бізнес-плану Банку, внесення змін та доповнень до нього, здійснення контролю за його виконанням; затвердження планів капіталізації та здійснення контролю за їх виконанням; контроль та аналіз діяльності Правління та інші питання, що визначають основні напрямки розвитку Банку.

Правління Банку, у тому числі, відповідає за організацію  виконання рішень Загальних Зборів Акціонерів та Спостережної Ради, розробку проектів основних напрямів розвитку Банку, стратегічного плану Банку, річних бюджетів, бізнес-плану, планів капіталізації та капітальних вкладень; вирішення питань керівництва діяльністю Банку, його філій, представництв; вирішення питань організації поточного обліку та контролю, своєчасного подання звітності; розробку та затвердження обсягів повноважень уповноважених органів та осіб Банку щодо здійснення банківських операцій та укладання угод. Компетенція Правління Банку, таким чином, дозволяє йому повноцінно здійснювати керування та контроль за системою управління ризиками.

 

Висновки  до розділу 3

 

Забезпечення  вчасного та достовірного здійснення моніторингу кредитного ризику у  банку вимагає налагодження взаємозв’язків між всіма його підрозділами. Більше того, банк повинен мати доступ до зовнішніх джерел інформації, що дозволить своєчасно зреагувати на зміни у зовнішньому щодо банку середовищі. Під час моніторингу здійснюється збір необхідних даних, використовується відповідний інструментарій аналізу та оцінки кредитного ризику, на основі яких формуються звіти про проведений моніторинг.

Моніторинг  кредитного ризику можливо ефективно  здійснювати лише у разі своєчасного  отримання достовірної та повної інформації про набір факторів, що впливають на зміну даного ризику. Упровадження інтегрованої інформаційної системи у банку та розподіл повноважень у фронт-, мідл-, та бек- офісах дозволяють зменшити виникнення помилок при здійсненні кредитних операцій та визначенні рівня кредитного ризику. Створення підрозділу моніторингу кредитного ризику у банку дозволяє вчасно виявити проблеми у кредитній діяльності та на основі сформованої звітності про ризик вибрати подальшу стратегію стосовно управління кредитним ризиком.

У дипломній  роботі запропонований методичний підхід до моніторингу диверсифікації кредитного портфелю, реалізація якого передбачає наявність послідовних етапів його виконання:

вибір і обґрунтування відповідних напрямків і видів диверсифікації;

аналіз  кредитного портфеля за напрямками і  видами диверсифікації;

прогнозування результатів диверсифікації кредитного портфеля;

коригування кредитної діяльності залежно від  отриманих результатів.

Запропонована економіко-математична інтерпретація  методу

диверсифікації  кредитного портфеля банку має наступні переваги: дозволяє врахувати ризик  надмірної диверсифікованості, а  також визначити оптимальну кількість  кредитів для АТ «Укрсиббанк», тобто  граничне значення глибини диверсифікації, яка визначає її ефективний рівень, і уникнути ризику (загрози) надмірної диверсифікованості.

Проте застосування АТ «Укрсиббанк» моніторингу диверсифікації кредитного портфеля повинно бути обґрунтоване відповідною кредитною політикою  банку, оскільки використання даного методичного  підходу відзначається не тільки позитивними результатами, а й можливими втратами внаслідок виникнення надмірної диверсифікованості, що може призвести до зворотних наслідків: одержання збитків або скорочення запланованих доходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Перехід до ринкової економіки, поява  значної кількості способів ведення  конкурентної боротьби, недоліки у  законодавстві, неефективність діяльності державних структур, обовязком яких є створення сприятливих умов для розвитку бізнесу поставили  банківські установи в такі умови, в  яких вони змушені велику увагу приділяти  питанням забезпечення власної економічної  безпеки

Отже  можна сказати,  що економічна безпека є комплексною категорією в системі забезпечення безпеки банку, надійність і ефективність функціонування якої буде оцінюватись за критеріями недопущення або своєчасного виявлення загроз фінансам банку, його інформації та матеріальним цінностям. Головним же критерієм оцінки системи економічної безпеки банку буде стабільність економічного розвитку банку згідно з його планами і завданнями. Слід відзначити ще й той факт,  що принципово важливою умовою для ефективного функціонування комплексної системи забезпечення економічної безпеки банку є активна участь у заходах захисту банку всього банківського колективу. Саме організація тісної взаємодії між підрозділом безпеки та іншими підрозділами банку є важливою передумовою для ефективної протидії як внутрішнім, так і зовнішнім загрозам. Виходячи з усього викладеного, можна зазначити, що формування системи забезпечення економічної безпеки банку, насамперед з погляду її комплексного характеру, має найбільш ефективно забезпечити захист основних його ресурсів і створити сприятливі умови для стабільного і перспективного розвитку.

методика  оцінки рівня безпеки банку може бути застосована для всіх банків, страхових та інші фінансово-кредитних установ, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції незалежно від форми власності та організаційно-правової форми. За допомогою запропонованої методики можна визначити рейтинг банку серед усієї сукупності досліджуваних фінансово-кредитних установ, уникнути помилок при виборі партнерів по бізнесу, додатково залучити інвестиції тощо.

Зростання ризикованості банківської діяльності потребує збільшення капіталу,  оптимальної  диверсифікації та посиленого регулювання  з боку державних органів.  Отже,  для забезпечення фінансової стабільності банківської системи необхідно: