Аналіз діяльності комерційного банку ПАТ«УкрСибБанк»

 

 

2. . Організація системи економічної безпеки підприємства

 

 

Система економічної безпеки кожного  підприємства цілком індивідуальна. Її повнота та дієвість залежать від  існуючої в державі законодавчої бази, від обсягу матеріально-технічних  та фінансових ресурсів, виділених  керівниками підприємств, від розуміння  кожним з працівників важливості забезпечення безпеки бізнесу, а  також від досвіду роботи керівників служб безпеки підприємств.

Надійний захист економічної безпеки  підприємства можливий лише при комплексному та системному підході до її організації. Тому в економіці має місце  таке поняття як система економічної  безпеки підприємства.

Система економічної безпеки підприємства – це комплекс організаційно-управлінських, режимних, технічних, профілактичних и  пропагандистських заходів, спрямованих  на кількісну реалізацію захисту  інтересів підприємства від зовнішніх  та внутрішніх загроз.

Побудова системи економічної  безпеки підприємства повинна здійснюватися  на основі дотримання таких принципів:

— законності;

— прав і свобод громадян;

— централізованого керівництва;

— компетентності;

— конфіденційності;

— комплексного застосування ресурсів та коштів;

— самостійності і відповідальності за забезпечення економічної безпеки  підприємства;

— передової матеріально-технічної  оснащеності;

— корпоративної етики;

— координації та взаємодії з  органами влади та керівництва.

Особливістю й, одночасно, складністю при побудові системи економічної безпеки  є той факт, що її дієвість практично  повністю залежить від людського  чинника. Навіть при наявності на підприємстві професійно підготовленого начальника служби економічної безпеки, сучасних технічні засобів, менеджмент підприємства не отримає бажаних результатів доти, поки у колективі кожний співробітник не усвідомить важливість і необхідність впроваджуваних заходів економічної безпеки. Схематично систему економічної безпеки підприємства подано на рис. 1.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Система економічної безпеки підприємства

Основними елементами системи економічної  безпеки підприємства є: захист комерційної  таємниці та конфіденційності інформації; комп’ютерна безпека; внутрішня  безпека; безпека будинків та споруд; фізична безпека; технічна безпека; безпека зв’язку; безпека господарсько-договірної діяльності; безпека перевезень вантажів та осіб; безпека рекламних, культурних, масових заходів, ділових зустрічей та переговорів; протипожежна безпека; екологічна безпека; радіаційно-хімічна безпека; конкурентна розвідка; інформаційно-аналітична робота; експертна перевірка механізму системи забезпечення.

Система безпеки підприємництва може бути побудована на основі одного з  наступних принципів:

1) Пріоритет заходів попередження. Зміст цього принципу полягає  у своєчасному виявленні тенденцій  та передумов, що сприяють розвитку  загроз.

2) Законність. Заходи безпеки підприємства  розробляються на основі та  в межах діючих правових актів.

3) Комплексне  застосування сил та коштів. Для  забезпечення економічної безпеки  використовуються всі наявні  в розпорядженні підприємства  ресурси та кошти.

4) Координація та взаємодія ззовні  та всередині підприємства. Тобто  протидія загрозам здійснюється  завдяки об’єднанню зусиль усіх  підрозділів та служб підприємств.

6) Компетентність. Працівники повинні  вирішувати питання безпеки на  професіональному рівні.

7) Економічна доцільність. Вартість  фінансових витрат на забезпечення  економічної безпеки підприємства  не повинна перевищувати оптимального  рівня, при якому губиться економічний  зміст їх застосування.

8) Планова основа діяльності. Діяльність  по забезпеченню безпеки повинна  будуватися на основі комплексної  програми забезпечення безпеки  підприємства, підпрограм забезпечення  безпеки по основним її видам  та розроблених для їх виконання  планів роботи підрозділів підприємства.

9) Системність. Цей принцип припускає  врахування усіх факторів, здійснюючих  вплив на безпеку підприємства.

Забезпеченням безпеки підприємства займаються дві групи суб’єктів. Суб’єкти економічної безпеки підприємства Друга група зовнішні органи та організації, які функціонують самостійно і не підкоряються керівництву підприємства, але при цьому їх діяльність здійснює істотний вплив на безпеку підприємства.

Засоби і методи забезпечення економічної  безпеки підприємства

Серед існуючих засобів забезпечення безпеки підприємства можна виокремити наступні:

1) Технічні засоби. 2) Організаційні  засоби. 3) Інформаційні засоби. 4) Фінансові  засоби. 5) Правові засоби. 6) Кадрові  засоби. 7) Інтелектуальні засоби.

Одночасне впровадження усіх цих засобів  неможливе. Воно проходить в кілька етапів:

I етап. Виділення фінансових коштів.

II етап. Формування кадрових і  організаційних засобів.

III етап. Розробка системи правових  засобів.

IV етап. Залучення технічних, інформаційних  та інтелектуальних засобів.

Переведені з статичного в динамічний стан вищевказані засоби перетворюються в методи забезпечення економічної  безпеки підприємства. Відповідно можна  виділити технічні, інформаційні, фінансові, правові, інтелектуальні методи. Наведемо стислий перелік цих методів

1. технічні — спостереження,  контроль, ідентифікація;

2. інформаційні — складання  характеристик на працівників,  аналітичні матеріали конфіденційного  характеру тощо;

3. фінансові — матеріальне стимулювання  працівників, имеющих що мають  досягнення в забезпеченні економічної  безпеки підприємства;

4. правові — судовий захист  законних прав і інтересів,  сприяння діям правоохоронних  органів;

5. кадрові — підбір, навчання  кадрів, що забезпечують безпеку  підприємства;

6. інтелектуальні — патентування, ноу-хау тощо.

Під економічною безпекою треба  розуміти і й такий стан соціально-технічної системи підприємства, котрий дає змогу уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім чинникам дезорганізації за допомогою наявних ресурсів, підприємницьких здібностей менеджерів, а також структурної організації та зв'язків менеджменту, Зауважимо, шо традиційно термін уживався в юридичній практиці для позначення системи прав зі збереження ресурсів і результатів їх продуктивного використання. Однак з економічного погляду таке трактування поняття, на нашу думку, не є вичерпним, а сам механізм збереження не входить до системи управління підприємством (що зумовлено історичним досвідом ведення бізнесу на постсоціалістичному просторі).

Головна мета управління економічною  безпекою — забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої  роботи операційної системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя  персоналу та якості господарських  процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку.

Отже, економічна безпека підприємництва являє собою універсальну категорію, що відбиває захищеність суб'єктів  соціально-економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави  і закінчуючи кожним її громадянином. Зміст даного поняття містить  у собі систему засобів, що забезпечують конкурентостійкість і економічну стабільність підприємства а також  сприяють підвищенню рівня добробуту  робітників і тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій можна буде досягти належного  рівня економічної безпеки підприємства.

 

Висновки  за розділом 1

 

Життєздатність  підприємства чи організацій в економіці  в значній мірі залежить від наявного рівня їх економічної безпеки. Тому перед всіма суб'єктами господарювання в нашій державі виникає необхідність внутрішньої самооцінки та прогнозування  можливих змін в стані їх економічної  безпеки. Такий підхід викликаний тим, що вони повинні адекватно реагувати  на дію різних чинників зовнішнього  чи внутрішнього походження, які формують як потенціал підприємства, так і  можливості його повноцінного використання.

Незважаючи  на важливість проблеми забезпечення економічної безпеки суб'єктів  господарювання в ринковій економіці, сьогодні в Україні не існує єдиної думки щодо змісту цього терміну. На мікрорівні можна вважати, що економічна безпека суб'єкта господарювання - це такий стан його потенціалу, який передбачає збалансований і безупинний розвиток та найбільш ефективне використання усіх видів наявних ресурсів та підприємницьких  можливостей при своєчасному  запобіганні можливим внутрішнім і  зовнішнім негативним впливам чи загрозам.

В режимі стійкого функціонування для забезпечення своєї економічної безпеки суб'єкт  господарювання акцентує увагу на підтримку  нормального ритму виробництва  та збуту продукції; запобіганні  можливих збитків; недопущенні несанкціонованого доступу до службової інформації та комп'ютерних баз даних, протидії несумісній конкуренції на ринку. В кризові періоди свого розвитку найбільшу небезпеку для нього представляє руйнація наявного потенціалу (виробничого, кадрового, технічного та технологічного). Все це зумовлює необхідність побудови різних систем моніторингу та економічної оцінки на рівні суб'єктів господарювання, що знаходяться в різних фазах свого розвитку.

З усіх можливих загроз для економічної безпеки на мікрорівні - катастрофічних (природних або техногенних), інформаційних, конкурентних, організаційних, кримінальних особливу увагу слід зосередити на тих, що безпосередньо спрямовані на руйнування або ослаблення потенціалу підприємства екзогенних (зовнішніх) чинників. Основну увагу варто зосередити на чинниках, що можуть змінити зовнішнє середовище та забезпечать економічну безпеку не тільки конкретного підприємства, а й економіки регіону чи держави в цілому.

Виходячи  з цього оцінка економічної безпеки  суб'єкта господарювання, повинна забезпечити:

- характеристику  зовнішніх та внутрішніх загроз, з якими може стикатись підприємство;

- визначення  та моніторинг чинників, зміцнюючих  або руйнуючих стійкість його соціально-економічної позиції на короткострокову і середньострокову перспективу;

- побудову  системи показників, які дозволяють  оцінити дію цих чинників на  потенціал підприємства;

- побудову  критеріїв та порогових значень  найважливіших показників, які формують  рівень економічної безпеки;

- розробку  економічної політики, направленої  на підвищення ступеня економічної безпеки.

В детермінантах  динаміки розвитку обґрунтовано доцільність переходу від протистояння загрозам, які мають зовнішній стосовно суб’єкта забезпечення безпеки характер, до забезпечення динаміки розвитку, що визнає наявність органічних і притаманних системі внутрішніх загроз.

За такого трактування принципово видозмінюється і об’єкт забезпе-чення економічної  безпеки, що зумовлює можливість для  економічних аген-тів різних рівнів діяти відповідно до своїх базових інтересів і потреб, формуючи при цьому економічну безпеку держави.

Підводячи підсумки, можна наголосити на комплексі наступних аспек-тів. По перше, проблема економічної безпеки підприємства має бути надзви-чайно спорідненою та тісно пов’язаною із проблемою національної безпеки підприємництва. Тому лише системний підхід до вивчення категорій національної економічної безпеки та економічної безпеки підприємництва дозволяє визначати місце останньої у цій системі (у вигляді її складового елемента) та стає методологічною основою її вивчення. По друге, економічна безпека підприємства має ґрунтуватись на відповідній стратегії цього підприємства, що допоможе йому виділити вплив факторів на безпеку та при цьому створити функціонуючий механізм для протидії впливу чинників мак-ро- і мікросередовища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АТ «УКРСИББАНК»

 

 

2.1. Загальна  характеристика АТ «УкрСиббанк»

 

 

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» є правонаступником комерційного інноваційного  банку «Харківінкомбанк», заснованого 4 травня 1990 року Зборами Засновників, зареєстрованого Держбанком СРСР 18 червня 1990 року і перереєстрованого  у Національному банку України 28 жовтня 1991 року.

Згідно з рішенням Установчої конференції 21 жовтня 1991 року комерційний інноваційний банк «Харківінкомбанк» перереєстровано  у закрите акціонерне товариство. Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 18 червня 1992 року (протокол № 2) було змінено найменування банку  на Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк». Рішенням Загальних  зборів акціонерів 25 серпня 1993 року змінено  організаційну форму банку на відкрите акціонерне товариство.