Розвиток персоналу як важлива передумова конкурентоспроможності підприємства

УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА МАРКЕТИНГУ

КУРСОВА РОБОТА

з курсу дисциплін “Економіка підприємства”

на тему: “Розвиток персоналу як важлива передумова конкурентоспроможності підприємства ”

Виконав:

Студент економічного факультету               Фулей Владислав Іванович

ІІІ курсу, групи  ФМ-31

Наукові керівники:

ст. викладач                                                     Штанько Людмила Олександрівна 

Допущено до захисту:                                                 

К.е.н., доц..                                                       Копитець Наталія Григорівна

Буча – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….....3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ……………………………………………………………………….5

1.1 Система розвитку персоналу організації у системі сучасного менеджменту……………………………………………………………………..….5

1.2 Кадрова політика та система розвитку персоналом організації……………..9

1.3 Оцінка персоналу як важливий елемент розвитку колективом організації…………………………………………………………………………...16

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» КРИВОРІЗЬКАФІЛІЯ…….21

2.1 Характеристика та аналіз господарської діяльності організації…………….21

2.2 Оцінка ефективності роботи персоналу…………………………………...….26

2.3 Підбір та навчання персоналу в організації………………………………......34

РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» КРИВОРІЗЬКА ФІЛІЯ…………………………...40

3.1 Інвестування на заходи для покращення результативності роботи

ЗАТ «ТАС»………………………………………………………………………….40

3.2 Удосконалення напрямів розвитку управління персоналом на «СГ «ТАС»…………………………………………………………………………….…42

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...…45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………48

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..50

ВСТУП

Головна мета управління персоналом складається в забезпеченні підприємства працівниками, що відповідають вимогам даного підприємства, їхньої професійної і соціальної адаптації.

Вся організаційно-управлінська діяльність, і насамперед мотиваційна, у сукупності спрямована на активізацію усіх внутрішніх ресурсів працівників і їх максимально ефективне використання [1,с.132]. Таким чином, актуальність дослідження проблем, пов’язаних із оптимізацією процесу управління персоналом на сьогодення важко перебільшити.

Об’єктом дослідження є система управління персоналом ЗАТ «Страхова група «ТАС» Криворізька Філія.

Предметом дослідження є особливості управління персоналом в страхових компаніях України. Основними завданнями, що вирішують структури по управлінню персоналом, є: планування потреби підприємства в трудових ресурсах, пошук і добір потрібних працівників, навчання і підвищення їхньої кваліфікації, управління трудовою мотивацією, створення умов для підвищення продуктивності праці, контроль за зміною статусу працівників, правові питання трудових відносин .

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та поглибленні теоретичних, методичних, організаційно-економічних аспектів та систематизації вже існуючих наукових здобутків у сфері управління персоналом підприємства. Для досягнення поставленої мети були поставлені та вирішені такі завдання:

-         узагальнити теоретичні аспекти управління персоналом, розкрити сутність поняття “правління персоналом ” як управлінської категорії;

-         дослідити процеси планування, відбору і оцінки продуктивності персоналу організації для створення умов більш ефективної праці;

-         здійснити аналіз методів підвищення продуктивності діяльності управлінського персоналу, виділити основні внутрішні чинники, які вирішально впливають на рівень ефективності його діяльності;

-         визначити шляхи удосконалення системи мотивації управлінського персоналу через забезпечення її гнучкості та відображення індивідуального вкладу працівника в досягнення поточних і кінцевих результатів роботи підприємства;

-         дослідити вітчизняний та іноземний досвід управління персоналом.

В ході роботи має бути  визначено основні методологічні , теоретичні та прикладні питання організації управління персоналом з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства,  проаналізована діяльність «СГ «ТАС» на предмет планування, прогнозування, аналізу, обліку та управління персоналом з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства, розроблено рекомендації , щодо покращення системи управління персоналом.

            Проблемам розвитку персоналу присвячено  праці вітчизняних та зарубіжних вчених: Т.Ю. Базарова, А.П, Бовтрука, А.Я. Кібанова, А.М. Колот, А.І. Кочеткова, Є.В. Маслова, Ф. Хедоури, В.О. Храмова,      Ю.А. Ципкіна, В.И. Шкатулла, Г.В. Щокіна, та інших дослідників. Ринкові перетворення в Україні викликали об'єктивну необхідність подальшого розвитку теоретичних і методико-прикладних засад утворення і функціонування дієвих систем управління персоналом з урахуванням особливостей розвитку промислового виробництва, стану та динаміки ринку праці на Україні.

В результаті опрацювання наявного наукового матеріалу та проведених досліджень повинно бути виокремлено основні моменти управління персоналом, що мають визначальний вплив на успішне функціонування підприємства, визначено найсуттєвіші принципи планування, організації, регулювання, контролю та оцінки трудових ресурсів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛОМ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1 Система розвитку персоналу організації у системі сучасного менеджменту

Сьогодні всі розуміють, що для того щоб розвиватись, одержувати прибуток і зберегти конкурентоспроможність організації, керівництво повинно оптимізувати віддачу від вкладень будь-яких ресурсів: матеріальних, фінансових і головне – людських. Коли організація дійсно турбується про людей, її загальна філософія, клімат і настрій обов'язково відбивається на результатах.

Управління персоналом – це діяльність організації, спрямована на ефективне використання людей (персоналу) для досягнення цілей, як організації, так і індивідуальностей (особистих) [2,с.232].

З цього випливає, що поняття «управління персоналом» має два основних аспекти:

1) функціональний;

2) організаційний.

У функціональному відношенні під управлінням персоналом розуміється виконання найважливіших елементів:

- Визначення загальної стратегії;

- Планування потреби організації у персоналі з урахуванням діючого кадрового складу;

­- Залучення, відбір та оцінка персоналу;

- Підвищення кваліфікації персоналу та його перепідготовка;

- Система просування по службі (управління кар'єрою);

- Звільнення персоналу;

- Побудова та організація робіт, у тому числі визначення робочих місць, функціональних і технологічних зв'язків між ними, змісту та послідовності виконання робіт, умов праці;

- Політика заробітної платні та соціальних послуг;

- Управління витратами на персонал.

В організаційному відношенні управління персоналом охоплює всіх працівників і всі структурні підрозділи і організації, які несуть відповідальність за роботу з персоналом.

Підприємство або його персонал (штатний склад) є ключовим фактором розвитку, тому що коли підприємство проявляє турботу про своїх людей, ці результати обов'язково позначаються на його діяльності [2,с.200]. Ось чому персоналом треба управляти на основі найважливіших аспектів теорії і практики менеджменту.

Менеджмент персоналу – це діяльність на підприємствах, спрямована на найбільш ефективне використання працівників для досягнення організаційних і особистих цілей [3,с.311] (рис.1.1.).

Рис.1.1. Напрямки діяльності менеджменту персоналу.

2

Він має такі особливості:

      Менеджмент персоналу спрямований більше на практичні дії, ніж на концептуальні процедури і правила. Він надає більше значення вирішенню проблем підприємства і поставлених за умови сприяння розвитку всього персоналу і кожного окремого працівника, створення необхідних умов праці;

      Менеджмент персоналу є індивідуально зорієнтованим на кожного працівника як особистість і надає послуги по задоволенню індивідуальних потреб;

      Менеджмент персоналу зорієнтований на майбутнє. Він допомагає підприємству забезпечувати його професійними кадрами, а це враховується при розробці стратегічних цілей.

Спираючись на теоретичні засади менеджменту, можна визначити, що процес управління персоналом включає такі функції:

1) Планування – постановка цілей, розробка правил і послідовних дій, розробка планів і прогнозування деяких можливостей у майбутньому.

2) Організація – постановка завдань перед кожним підлеглим, поділ на відділи, делегування частини повноважень підлеглим, розробка каналів управління і передачі інформації, координація роботи підлеглих.

3) Керівництво – вирішення питання про визначення стандарту для необхідних кандидатів, підбір, відбір працівників, встановлення вимог до виконуваної роботи, оцінка виконання робіт, консультування працівників, навчання і розвиток кар'єри працівників.

4) Контроль – встановлення відхилень від вимог за кількістю роботи, рівня продуктивності, перевірка відповідності виконуваних робіт встановлення стандартам, нормам.

5) Регулювання (координація) – коригування робіт, встановлених вимог у разі необхідності.

У сучасній ринковій економіці розповсюджені такі поняття як людські ресурси, трудові ресурси, персонал, поняття управління людськими ресурсами, трудовими, управління персоналом.

Досвідчені менеджери добре розуміють, що для того, щоб розвиватися, мати успіх у конкуруючому середовищі і забезпечити успішний розвиток фірми, вони повинні оптимізувати віддачу від вкладень капіталу не тільки у матеріальні та фінансові ресурси, а й у людські. Вони знають, що тільки люди дозволяють фірмі жити і виживати. Навіть найбільш капіталомісткі, добре сконструйовані фірми вимагають людей, які б приводили їх у рух. Люди обмежують або збільшують силу і слабкість фірми. Поточні зміни у оточуючому середовищі часто пов'язані зі змінами у сфері персоналу, таких як освіта, ставлення до роботи тощо.

Всі ресурси оцінюються у грошовому вираженні, а людська праця потребує додаткових критеріїв оцінювання. Необхідна така оцінка людських ресурсів, яка б поєднала цінність грошей і людські активи підприємства.