Організаційно-економічний механізм заснування власної справи в сфері туроператорських послуг

                                               5

          ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………... 3

РОЗДІЛ 1     Організаційно-економічний механізм заснування власної справи в сфері туроператорських послуг

1.1.           Огляд ринку туристичних послуг України…………………………….............. 5

1.2.           Формування   підприємницької   ідеї   та   особливості її реалізації в сфері надання туристичних послуг…………………………………………………... 12

1.3.           Нормативно-правове   регулювання   діяльності   підприємств   туристичної сфери…………………………………………………………………………….. 19

1.4.           Технологія створення підприємства з надання туристичних послуг……….. 24

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………………………. 39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………… 41

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………... 43

       ВСТУП

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу.

Туризм – найдинамічніша галузь сфери послуг. Потреба у відпочинку стимулюється урбанізацією, науково-технічною революцією, загальним підвищенням життєвого рівня.

З економічного погляду туризм – це особливий вид споживання матеріальних та духовних благ, послуг і товарів, що виокремлюється в самостійну галузь господарства.

Метою даної курсової роботи є ознайомлення з ринком туристичних послуг, сформувати власну підприємницьку ідею, проаналізувати нормативно-правову базу туристичної сфери та детально описати технологію створення підприємства з надання туристичних послуг.

Основним завданням курсової роботи є створення власного віртуального підприємства згідно порядку, установленому законом.

Предметом курсової роботи є теоретико-практичні аспекти сучасної підприємницької діяльності у туристичній галузі.

Об`єкт курсової роботи: туроператорська та турагентська діяльність.

Туризм – одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності. Як вид людської діяльності й галузь економіки, туризм активно розвивається, і в майбутньому його значення безсумнівно зростатиме.

Курсова робота складається з чотирьох параграфів, перший з яких детально описують ринок туристичних послуг України, динаміку їх розвитку та недоліки, другий параграф – формування та реалізацію підприємницької ідеї щодо створення туристичного агентства, що включає аналіз всіх організаційних особливостей власної підприємницької діяльності у сфері туризму (форма власності, тип підприємства, масштаби діяльності, місце розташування підприємства, назва підприємства і т. д.). Також висвітлені технологічні аспекти та специфічні особливості функціонування туристичного агентства.

Третій параграф ілюструє рівень законодавчого врегулювання туристичної сфери, розглянуто та проаналізовано основні та опосередковані нормативно-правові документи, які регулюють туристичну галузь.

Практична сторона курсової роботи представлена у четвертому параграфі. Результатом цього пункту є детальний опис усіх етапів створення туристичного підприємства, підготовка відповідних документів.

              Якомога докладніше характеризують ринок туристичних послуг автори періодичного видання “Бізнес” С. Крапива та А. Бакалінська.

              Більш детально формування підприємницької ідеї та особливості її реалізації в сфері туризму описують автори Тарасюк Г. М. та Мілінчук О. В.

              Щодо правового регулювання туристичної сфери, доцільно звернутись до законів України та нормативно-правових актів (Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс, Закон України “Про туризм” та ін.

              Усі етапи створення туристичного агентства викладено автором навчального посібника “Організація туризму” Кифяком В. Ф.

РОЗДІЛ 1

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАСНУВАННЯ ВЛАСНОЇ СПРАВИ В СФЕРІ ТУРОПЕРАТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

1.1.           Огляд ринку туристичних послуг     

Туризм являється відкритою системою, на яку чинять вагомий вплив природні фактори, кліматичні, економічні і соціальні катаклізми, національні і релігійні конфлікти і тому подібне. Деякі з цих зовнішніх дій на систему проявляються регулярно, появу інших передбачити неможливо. Ситуація ускладнюється і тим, що в багатьох випадках деякі види комерційної діяльності, наприклад транспортна, організація розміщення та харчування, спрямовані на обслуговування не тільки організованих туристів, але й звичайних клієнтів. Крім того, не всі туристи користуються послугами, що пропонуються туроператорами чи турагентами, віддаючи перевагу діям напряму, самостійно зв’язуючись з транспортними компаніями і готелями. Інші споживачі туристичних послуг бажають мати справу не з турагентами, а безпосередньо з операторами турів. Схема формування і продажу комплексної туристичної послуги-туру представлена на рис. 1.1 [22, c. 34].

У формуванні і продажі турпродукту приймають участь:             

− туроператори – юридичні і фізичні особи, які займаються виготовленням, просуванням і реалізацією туристичного продукту (іноді представлені в міжнародній практиці як турорганізатори);

− виконавці туристичних послуг (контрагенти) – юридичні або фізичні особи, які безпосередньо виконують послуги по розміщенню, харчуванню, транспортні, екскурсійні та інші послуги, що входять у турпакет, − це готелі, ресторани, транспортні компанії (компанії-перевізники), місця (парки, музеї, театри), спорту (клуби, стадіони), лікувально-оздоровчі заклади та екскурсійні місця і т. д. Вони виступають в якості внутрішніх і міжнародних контрагентів, які поставляють послуги, що входять в тур, туроператорам;

− турагенти – юридичні або фізичні особи, які займаються просуванням і реалізацією туристичного продукту, − посередники;

− споживачі туристичного продукту – будь-які фізичні особи, які користуються, купують, або мають намір купити туристичні послуги (турпродукт) для особистих потреб [26, c. 72].

Підприємства

розміщення

Підприємства                                                           оптовий продаж

харчування

Транспортні              Туроператори         Турагенти          Туристи

компанії-

перевізники

Підприємства

екскурсійні,              окремі туристичні послуги

культури,

спортивно-

оздоровчі,                                     (альтернативний туризм)

лікувальні та ін.

Рис. 1.1. Схема формування і продажу комплексної туристичної послуги

На сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку ХХІ ст. туризм, за обсягами доходу, справедливо посів третє місце серед провідних галузей світової економіки.

У багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків, а також вагомим джерелом утворення робочих місць. За чисельністю працівників сфера туризму також стала однією з найбільших у світі – в ній зайнято понад 260 млн. осіб, тобто кожний 10-й працюючий. Найбільші прибутки отримують країни Західної Європи та США.

Згідно з прогнозами експертів Всесвітньої туристичної організації, очікується зростання туристичного руху у світі з 808 млн. туристів у 2005 році до 937 млн. у 2010 році, за рахунок чого передбачається збільшення доходів до 1100 млрд. доларів США. Якщо ж до результатів міжнародного туризму додати ще й обсяги внутрішнього туризму, то показники зростуть щонайменше вдвічі [26, c. 32].

Усвідомлення людиною того, що він є громадянином не тільки своєї країни, а й світу, веде до розширення туристичних поїздок, збільшення пропозицій на ринку різноманітних турів, особливо цільових. На конференції ВТО в Лісабоні за результатами дослідження “Tourism 2020 Vision” проголошені п’ять перспективних туристичних напрямків ХХІ століття:

1.      Пригодницький туризм. У світі залишається дедалі менше не досліджених туристами регіонів. Справжніх романтиків приваблюють найвіддаленіші куточки Землі, гірські вершини і морські глибини. Нові туристичні потреби вимагають розробки відповідного туристичного продукту.

2.      Круїзи. Цей сектор туризму розвивається феноменально швидкими темпами. Якщо в 1997 році на круїзних суднах по морських і річкових маршрутах подорожувало біля 7 млн. чоловік, то вже в 2000 році кількість туристів зросла до понад 9 млн. У світі будується 42 восьмипалубних круїзних теплоходи місткістю до 6200 пасажирів кожен.

3.      Екологічний туризм. Головна мета екотуризму – збереження навколишнього середовища та забезпечення мінімального впливу людини на природу. Можна організувати як тематичні пізнавальні тури для любителів екотуризму, так і тури для відпочиваючих на курортах, із відвідуванням національних заповідників.

4.      Культурно-пізнавальний туризм. Найбільші потоки туристів, подорожуючих із пізнавальною метою, спостерігаються в Європу, Азію та на Ближній Схід. Для невеликих груп туристів можна організувати пізнавальні тури у вигляді одноденних екскурсій із відвідуванням пам’ятників культури.

5.      Тематичний туризм. Цей вид туризму передбачає підвищену зацікавленість конкретним явищем, наприклад кліматичними умовами певної місцевості або тематичними парками, як місцями відпочинку.

У кінці вересня 2008 року Держтуризмкурортів опублікувала попередні результати літнього туристичного сезону в Україні. За 8 місяців 2008 року туркомпанії обслужили біля 3,2 млн чол., тоді як вага 2007 року – 2,9 млн чол. Об’єм туристичних послуг, наданим суб’єктам туристичної діяльності за цей же період, склав 4,3 млн грн. (за весь 2007 р. – 5,5 млн грн.), платежі в держбюджет – 136,7 млн грн. (за 2007 р. – 174 млн грн.). По попереднім данним, найбільш успішними у туристичній діяльності виявились оператори виїзного туризму. Якщо в 2007 році за кордоном відпочили 336 тис. туристів, то тільки за 8 місяців 2008 р. – біля 1,4 млн чол. Переорієнтацію співвітчизників в сторону закордонних поїздок підтверджують і самі туроператори, пояснюючи це тим, що відпочинок на вітчизняних курортах викликає  в українців все більше невдоволення невідповідністю якості послуг та їх ціни. Крім того, у зв’язку з повінню в українських Карпатах число туристів звернуло увагу на Туреччину, Єгипет і Кіпр. До речі, влітку минулого року Україна по кількості туристів на пляжах турецької Анталії вперше вийшла на третє місце після Германії і Росії. Згідно даним департаменту культури і туризму Туреччини, за 8 місяців 2008 року в цьому регіоні відпочило приблизно 336 тис. українців, в той час як за весь 2007 рік – 232 тис. чол. Начебто, непогано попрацювали і оператори внутрішнього туризму, підлікувавши в Україні близько 1,5 мнл чол. (за 2007 рік – майже 2,2 млн. чол.). На вітчизняних курортах відпочивали в основному батьки з дітьми та літні люди. По даним туристичного відомства, додалось в Україні і іноземних туристів. За 8 місяців цього року туркомпанії обслужили 370 тис. чол. [12, c. 26].

З даними чиновників не зовсім згодні самі оператори. По їх словам, офіційні показники сильно завищені, і їх варто зменшити в 1,5-2 рази. Тому що якщо врахувати те, що за весь 2007 рік туркомпанії обслужили туристів менше, а заробіток більший, то у цьому році вони працювали собі в збиток, надаючи послуги по цінам нижче рівня попереднього року. Однак відомо, що уже на початку 2008 року ціни на туристичні путівки, послуги розміщення в готелях і транспортні затрати виросли на 25-50% як в Україні, так і за кордоном. Скоріш за все, туркомпанії занижували фінансові результати у звітності (див. рис. 1.1.).

Судячи з того, що 60% туристів-співвітчизників відпочили в Івано-Франківській області, м. Києві і в Криму, туристичний потенціал України за межами цих регіонів був задіяний слабо (і не дивлячись на те, що перерахувати реальну кількість, наприклад, внутрішніх туристів ніхто із операторів не взявся). Хоча у 2008 році регіональне управління Держтуризмкурортів все ж спробували виправити ситуацію і почали проштовхувати регіональні туристичні об’єкти і маршрути. В Полтавській області, наприклад, крім Сорочинської ярмарки для притягнення туристів пробували задіяти навіть промисловий туризм, пропонуючи туристам кар’єрні розробки, виробничі і ремонтні площі та Полтавський музей. В Тернопільській області спирались на спелеотуризм і паломництво, в Закарпатській – на спортивний і лікувальний туризм. Однак реальних результатів це поки що не принесло.

Ще більш неприглядна картина з виїзним туризмом. По словам Бориса Зелинського, директора компанії “Кандагар”, через інфляцію, природних і політичних стихій Україна не дорахувалась декількох сотень тисяч туристів. Тільки в Криму, порівняно з 2007 роком, оператори недорахували близько 15% можливих клієнтів із країн СНД. Не кажучи вже про туристів із дальніх країн, “яким наші пропозиції малоцікаві”, зазначає Андрій Пилов, директор компанії “Тур Етно”.  “Якщо так буде продовжуватися і надалі, Україна, не дивлячись на великі рекреаційні можливості, втратить свій потенціал”, − резюмує Борис Зелинський. В підтвердження цьому і цифри: в 2007 році кількість туристів із Угорщини і Словаччини скоротились на 85% і 80% відповідно, із Румунії – на 33%, із Чехії – на 13%, із Німеччини – на 6%.  На основних же туристичних ринках ближніх країн ведуться активні інформаційні війни, що вводять потенційних споживачів вітчизняного продукту в депресію. Можливостей відбиватися у Мінкульттуризму мало. Можливо тільки згадати рекламні ролики про Україну на каналах EuroNews і National Geographic, а також проведення рекламної кампанії на білбордах у Хорватії, Угорщині, Словаччині, Польщі і Чехії по організації зимнього відпочинку в Україні, на що в 2007 році було виділено 8,5 млн грн. У минулому році на все про все передбачено 9,4 млн грн., з яких станом на 01.09.08 р. виділено 30%. На додачу Національна туристична організація (НТО), яка проштовхувала тур продукт в Україні  і на міжнародних тур виставках (в основному на бюджетні кошти), зараз знаходиться на стадії реорганізації. Проте, винити Держтуризмкурортів нічого, адже самі суб’єкти тур діяльності не достатньо вкладають у розвиток туризму України. Як зазначив Тарас Демура, директор компанії “Галопом по Європам”, оператори тільки почали займатися розробкою комплексного інформаційного забезпечення своєї діяльності, яке включає, крім участі у виставках, рекламні кампанії у зовнішніх рекламі, електронних і друкованих ЗМІ [16, c. 74].