Малые предприятия

 

В табл. 4.1 наведені вхідні дані про можливі результати виготовлення та реалізації виробів «А», «Б» та «В» акціонерним товариством, яке  планується створити.

Розрахунок прогнозованого прибутку (за формулою 4.2), який може отримати акціонерне товариство, що створюється, від випуску та реалізації виробів «А», «Б» та «В»:

 

 

 

Розрахунок можливої величини чистого прибутку акціонерного товариства (за формулою 4.4):

Визначення розрахункової  ставку дивідендів (за формулою 4.1):

На сьогодні середня  ставка депозитів δ ≈ 10,5…11%:

Розрахунок маси дивідендів (за формулою 4.5):

Розрахунок мінімальної величини статутного фонду (за формулою 4.6):

Порівняємо мінімальну величину статутного фонду з реальними  витратами, які повинно понести  акціонерне товариство для реалізації поставленої мети.

 – витрати акціонерного товариства на виготовлення та реалізацію продукції.

 – мінімальна величина статутного  фонду.

 

 

Мінімальна величина статутного фонду забезпечує реалізацію поставленої задачі. Зменшимо величину мінімального статутного фонду на 51грн.. Дана дія викликана доцільністю спрощення розрахунку. Остаточна величина статутного фонду становитиме 12979200грн. Визначимо кількість звичайних та привілейованих акцій, які будуть випущені на первинний ринок. 100% акцій становлять весь статутний фонд відкритого акціонерного товариства.

Отже 100% – 1297920 акцій номіналом  по 10 грн.. Серед них:

90% – 1168128 звичайних  акцій номіналом по 10 грн.;

10% – 129792 привілейованих  акцій номіналом по 10 грн..

Інформаційне повідомлення про створення відкритого акціонерного товариства приведене у додатку Д.

Отже для створення  акціонерного товариства передбачає низку  кроків, таких як збори засновників (фізичних та юридичних осіб), відкриття  рахунку в комерційному банку  для створення статутного фонду підприємства, розміщення в пресі інформаційного повідомлення про створення акціонерного товариства для зацікавлення інвесторів, проведення підписки на акції та реєстрація акціонерного товариства. За формулою (4.6) розраховується мінімальна величина статутного фонду і, відповідно, якщо ця величина є більшою за витрати які понесе товариства при виготовленні та реалізації продукції, то погоджується остаточна величина статутного фонду під яку відкритий рахунок у комерційному банкові. Якщо ж мінімальна величина статутного фонду не забезпечує реалізацію поставленої задачі, то величину статутного фонду або збільшують, або приймають рішення про додаткове залучення коштів з інших джерел, наприклад, за рахунок отримання кредитів, тощо.

 

 

5. Розрахунок потреби в капіталі, необхідного для початку підприємницької діяльності

 

Для здійснення підприємницької  діяльності необхідно мати певний капітал. Чим потужнішим є капітал підприємця, тим масштабнішими можуть бути результати його діяльності

Під капіталом прийнято розуміти матеріальні і грошові кошти, об’єкти права інтелектуальної власності і організаторські навички (гудвіл), котрі використовуються в процесі виробництва і виступають джерелом отримання прибутку.

До основних капіталоутворювальних  елементів відносяться:

• засоби виробництва: будівлі, споруди, устаткування, транспорт, інструменти тощо, які використовуються підприємцем як об’єкти власності або на правах оренди, лізингу тощо;
• матеріальні оборотні елементи виробництва: матеріали, сировина, пристосування, інструменти одноразового та короткострокового користування тощо;
• оплата праці працівників: робітників, управлінців тощо;
• оборотні кошти у грошовій формі: гроші в касах, грошові кошти на рахунках в комерційних банках тощо.

Стартовий капітал –  це капітал, який вкладається у будь-яку підприємницьку справу з самого початку практичної реалізації комерційної ідеї. Величина стартового капіталу залежить від змісту комерційної ідеї, виду продукції або послуги, масштабів виробництва, тривалості виробничого циклу виготовлення продукції. Чим складніша продукція, тим триваліший виробничий цикл, тим більшою повинна бути величина стартового капіталу[4].

В найбільш загальному вигляді  потребу в стартовому капіталі К, який необхідний для початку підприємництва, можна розрахувати за формулою:

 

(5.1)

 

де Г_о – грошові кошти на придбання (оренду) будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин, обладнання, обчислювальної техніки, інструменту, транспортних засобів тощо;

Г_с-м – грошові кошти на оплату сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії тощо;

Г_н – грошові кошти для оплати праці найманих працівників;

Г_і – грошові кошти на оплату інформаційних послуг, рекламу, придбання об’єктів інтелектуальної власності та інші кошти.

Практично завжди стартовий капітал складається з власного капіталу, який вноситься засновниками справи, та капіталом покриття, який вкладається у справу на умовах, обумовленими іншими особами: інвесторами, комерційними банками, кредиторами тощо.

 

Таблиця 5.1 – Початкові  дані для виконання завдання [4].

Г, тис. грн. (за січень)
Го1	Го2	Гн	Гс-м	Гі
46	300	9	28	6

 

Таблиця 5.2 – Початкові  дані для виконання завдання [4].

Г	К1	К2	К3	К4	К5	К6	К7	К8	К9	К10		К11	К12
Го1	1	1,1	1	1	1	1,2	1,1	1	1	1,1		1	1,1
Го2	1	1,6	2	1	0	0	0	0	0		0	0		0
Гн	1	1	1,1	1,2	1,2	1,2	1,2	1,2	1,2		1,2	1,2		1,2
Гс-м	1	1	0	1,1	1,1	1,5	0,9	1,2	1		1	1		1
Гі	1	2	2	1	0	0	0	0	0		0	0		0

 

 

Таблиця 5.3 – Початкові  дані для виконання завдання [4].

Р, грн.	N, тис. шт. (по місяцях)									ВК, тис.грн.
	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й	11-й	12-й
62	0	0	1,2	1,5	1,1	1,5	4,5	4,7	4,72	1000

 

Розрахунок щомісячних витрат підприємця протягом року, які  необхідно здійснити для реалізації комерційної ідеї. Використаємо для  щомісячного розрахунку витрат наступну формулу:

 

(5.1)

 

де Г_і – витрати підприємця за і-й місяць;

К_і – коефіцієнти, які змінюють ці витрати по інших місяцях року.

Розрахунок витрат за січень (з табл. 5.1):

 

 

Розрахунок витрат за наступні місяці (по формулі 5.1):

Розрахунок щомісячного  чистого прибутку, який буде отримувати підприємець у випадку реалізації комерційної ідеї. Використовуються вхідні дані наведені у табл. 5.3. Для розрахунку використаємо формулу (5.2):

 

(5.2)

 

де П_і – чистий прибуток за і-й місяць;

N_і – кількість виробів, виготовлених за і-й місяць;

Р – чистий прибуток від  реалізації кожного виробу.

Згідно умови, перша  продукція буде реалізована вже  в шостому місяці.

З кожним місяцем чистий прибуток збільшується, що зменшить реальну  потребу в капіталі. Відповідно, перших 5 місяців потреби в капіталі будуть дорівнювати витратам за відповідні місяці, оскільки продукція не виготовлялась.

Для розрахунку використаємо формулу (5.3):

 

(5.3)

 

де Т_і – потреба в капіталі в і-му місяці.

Розрахунок щомісячних потреб в капіталі:

Розрахунок величини стартового капіталу. Оскільки за сьомий місяць отримано прибуток, а у восьмому місяці є потреба в капіталі, то можна компенсувати дану потребу отриманим прибутком. Таким чином потреба в капіталі в восьмому місяці складе:

 

Починаючи з дев’ятого  місяця буде надходити прибуток. Стартовим  капіталом являється сума щомісячних потреб у капіталі до моменту отримання прибутку, тобто капітал який необхідний для розвитку бізнесу до моменту отримання прибутків. У нашому випадку стартовий капітал розраховується за формулою (5.4):

 

(5.4)

 

Оскільки підприємець  має власний капітал ВК, який він  збирається вкласти в бізнес (табл. 5.3), то необхідно розрахувати величину капіталу покриття.

В перший місяць реалізації комерційної ідеї величина капіталу покриття складе:

де ВК₁ – власні кошти, що залишились у підприємця після покриття потреб капіталу в першому місяці.

В другий місяць величина капіталу покриття складе:

де ВК₂ – власні кошти, що залишились у підприємця після покриття потреб капіталу в першому та другому місяцях.

 В третій місяць  величина капіталу покриття складе:

В четвертий місяць величина капіталу покриття складе 393600 (грн.), що відповідає потребам у капіталі на реалізацію комерційної ідеї. В п’ятий – 87600 (грн.), в шостий – 33600 (грн.), а в восьмий місяць – 15800 (грн.). Власного капіталу у підприємця вже не залишилось.

В результаті загальна величина капіталу покриття для підприємця складе:

 

Рисунок  – Графік щомісячної потреби капіталу покриття

 

Аналіз графіка щомісячної потреби капіталу покриття показує, що підприємцю для налагодження своєї  справи потрібно отримати додаткові  кошти в сумі 1167100 (грн.) протягом п’яти місяців (березень, квітень, травень, червень, серпень).

Починаючи з дев’ятого  місяця підприємець почне отримувати прибуток у розмірі, приблизно, 151910 (грн.). Якщо припустити що 50% від цієї суми, тобто 75955 (грн.), він зможе спрямувати на повернення кредиту, то термін повернення кредиту буде дорівнювати: