Малые предприятия

Курсова робота на тему : «Малі підприємства» 
Зміст

Вступ

 

1.Малі підприємства та їх роль в ринкових умовах господарювання

1.1  Економічна сутність малого підприємництва

1.2  Функції малого підприємництва

2. Розробка  комерційної ідеї та її оцінка на предмет можливості

 реалізації

3. Розробка установчих документів для створення суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи

4. Створення акціонерного  товариства

5. Розрахунок потреби  в капіталі, необхідного для початку  підприємницької діяльності

 

Висновок

Список використаної літератури

 

Вступ

 

На сучасному етапі  розвитку суспільства економіка  займає важливе місце не тільки на підприємствах, акціонерних товаривствах, але й у повсякденному житті  кожної людини. Тому дуже важливо бути обізнаним хоча б з економічними основами.

В наш час до усього потрібно підходити з великою  відповідальністю. Юридичні аспекти  створення підприємства, які є  досить важливим етапом у розвитку підприємства повинні забезпечувати  усунення можливих конфліктів з юридичної  точки зору. Це виражається в першу чергу у статуті підприємства та інших установчих документах. Також необхідно зважити та обґрунтувати комерційну ідею майбутнього підприємства.

Створення підприємства – це велика, відповідальна та досить кропітка робота, яка потребує знань у різних галузях життя: це і спеціальні знання, на яких базується комерційна ідея, і деякі юридичні, економічні та законодавчі знання. Відсутність одної з складових може призвести або до значних проблем, які можна було б уникнути.

Суть даної курсової роботи і полягає у тому, щоб висвітлити деякі з основних аспектів створення підприємства, його реєстрації, розрахунку потреби в капіталі, розрахунок податків які необхідно буде сплачувати підприємцеві після заснування підприємства та надати цілісного реального уявлення про цей процес.

 

 

1.Малі підприємства та  їх роль в ринкових умовах  господарювання 

 

1. Економічна сутність малого підприємництва

 

Відповідно до розмірів підприємств, масштабів їх діяльності підприємництво поділяють на мале, середнє та велике. У світі існують фірми-гіганти з багатомільярдними оборотами, на яких працюють десятки й сотні тисяч працівників. Існують і розвиваються крихітні фірми, на яких зайнято дві, три особи. Розмір підприємств залежить від виробничої функції підприємства, технологічного типу виробничого процесу, здатності швидко реагувати на зміни ринкової ситуації, на рух попиту, появу нових потреб у суспільстві тощо. Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішою ознакою ринкової економіки є існування і взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, їх оптимальне співвідношення. Найбільш динамічним елементом структури народного господарства, що постійно змінюється, є мале підприємництво. Набутий власний досвід, позитивні результати розвитку малого підприємництва в країнах, які пройшли етап реформування економічних систем, показують, що воно є одним із засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами. А малі підприємства, за певних умов і за підтримки з боку держави, — потенційно інноваційні, гнучкі й витратоефективні, мають підприємницький досвід і достатній професійний рівень.

Об'єктивними перевагами сучасної ринкової економіки є ефективне  і переважно раціональне використання виробничих ресурсів, динамізм, конкурентність, високі адаптаційні властивості  науково-технічного прогресу тощо. Ринковий механізм господарювання забезпечує свободу економічного вибору, реалізацію власного економічного інтересу та взаємоузгодженість інтересів ринкових суб'єктів. Не менш важливими ознаками ринкової економіки є реалізація підприємницького потенціалу, мобілізація самостійної ініціативи господарського суб'єкта. Отже, мале підприємництво виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.

Мале підприємництво є органічним структурним елементом  ринкової економіки. Цей сектор економіки  історично і логічно відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища. Він був первинною вихідною формою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва. Саме тому дрібнотоварне підприємництво відіграло структуроутворюючу роль в історії становлення економіки конкурентно-ринкового типу. Ця специфіка та своєрідне функціональне призначення малого підприємництва набувають особливого значення для країн, які йдуть шляхом відтворення ринкової системи господарювання. Здатність малого підприємництва до структуроутворення ринку висуває завдання його відродження та спрямовує в число першочергових заходів реформування економіки України на її перехідному етапі.

У структурі сучасної змішаної економіки співіснують  та органічно взаємодоповнюються мале, середнє та велике підприємництво. Але на відміну від двох останніх, мале підприємництво є вихідним, найбільш численним, а тому і найбільш поширеним сектором економіки. Відмінності між цими трьома видами підприємництва зумовлені різним рівнем суспільного розподілу праці, характером спеціалізації та усуспільнення виробництва, а також вибором технологічного типу виробничого процесу.

Мале підприємництво — це самостійна, систематична, ініціативна  господарська діяльність малих підприємств  та громадян підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку. Практично, це будь-яка діяльність (виробнича, комерційна, фінансова, страхова тощо) зазначених суб'єктів господарювання, що спрямована на реалізацію власного економічного інтересу.

Малі підприємства —  це організаційно-економічний вид підприємств, які згідно зі ст. 2 Закону України "Про підприємства в Україні" кваліфікуються за показником чисельності зайнятих працівників із градацією за сферами діяльності.

Зокрема, до малих підприємств  належать підприємства з кількістю  зайнятих від 15 до 200 осіб залежно від галузі або виду діяльності. Так, у промисловості та будівництві малими вважаються підприємства, на яких працює до 200 осіб, в інших галузях виробничої сфери— до 50 осіб, у науці та науковому обслуговуванні — до 100 осіб, у галузях невиробничої сфери — до 25 осіб, а в роздрібній торгівлі — до 15 осіб.

За оцінками експертів  Світового банку, тільки у країнах, що розвиваються, існує близько 50 визначень  малого підприємства. У різних країнах  використовують різні класифікаційні ознаки (критерії) віднесення підприємства до розряду малих. Так, у Японії такими критеріями є розмір капіталу, Чисельність працюючих та галузева належність. Згідно з чинним законодавством до малих та середніх відносять юридичне самостійні підприємства, що мають до 300 робітників, у галузях промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, кредиту, комунального господарства; до 100 — в оптовій торгівлі; до 50 — у роздрібній торгівлі та сфері послуг. На практиці малі та середні підприємства поділяють на сім груп залежно від чисельності зайнятих: 1-4, 5-9, 10-29, 30-49, 50-99, 100-299, 300-499 робітників. У Великобританії у виробничій сфері фірма офіційно вважається малою, якщо в ній зайнято до 200 осіб. У більшості інших секторів економіки основним критерієм визначення малого підприємництва є показник річного обороту, який не повинен перевищувати 250 тис. фунтів стерлінгів. Кількість зайнятих і обсяг основного капіталу — такі критерії віднесення підприємства до розряду дрібних в Італії, в Індії — чисельність зайнятих і обсяг інвестицій, а в багатьох галузях — ще й рівень використання енергії.

 

 

2. Функції малого підприємництва

 

Роль і місце малого підприємництва в національній економіці  найкраще виявляються в притаманних  йому функціях.

По-перше, мале підприємництво формує конкурентне середовище. Відомо, що в умовах вільної ринкової економіки конкуренція є відображенням відносин змагання між господарськими елементами, коли їх самостійна діяльність ефективно обмежує можливості кожного з них вплинути на загальні умови обігу товарів на даному ринку, а також стимулює виробництво тих товарів, яких потребує споживач. Тоді діяльність учасників ринкових відносин набуває динамічного характеру, вона пов'язана з економічною відповідальністю та ризиком підприємця, що перетворює його на своєрідний соціальний двигун економічного розвитку. Мале підприємництво допомагає утвердженню конкурентних відносин, бо воно є антимонопольним за своєю природою, що виявляється в різноманітних аспектах його функціонування. З одного боку, малий бізнес, внаслідок численності елементів, що його складають, та їх високого динамізму значно меншою мірою піддається монополізації, ніж великі підприємства. З іншого боку, за умов вузької спеціалізації та використання новітньої техніки він виступає як дійовий конкурент, що підриває монопольні позиції великих корпорацій. Саме ця риса малого бізнесу відіграла суттєву роль у послабленні, а іноді й у подоланні розвинутими країнами притаманної великому капіталу тенденції до монополізації та затримки технічного прогресу.

По-друге, мале підприємництво, оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури  ринку, надає ринковій економіці  необхідної гнучкості. Ця його риса набула в сучасних умовах особливого значення внаслідок швидкої індивідуалізації та диференціації споживчого попиту, прискорення науково-технічного прогресу (НТП), зростання номенклатури промислових товарів та послуг.

По-третє, величезним є  внесок малого підприємництва в здійснення прориву з ряду важливих напрямів НТП, передусім у галузі електроніки, кібернетики, інформатики. Сприяючи прискоренню реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукомісткої продукції, малий бізнес, тим самим, виступає провідником НТП. Наприклад, більшість дрібних фірм, що з'явилися наприкінці 80-х років у Великобританії, є найбільш технічно оснащеними. А у США на сектор малого бізнесу припадає близько 50 % науково-технічних розробок.

По-четверте, мале підприємництво робить вагомий внесок у вирішення  проблеми зайнятості. Ця функція виявляється  у здатності малого підприємництва створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних спадів та структурних зрушень економіки. У розвинутих країнах на малий бізнес припадає в середньому 50 % всіх зайнятих та до 70-80 % нових робочих місць. Якщо у період криз 70-80-х років у розвинутих країнах ішов процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, то дрібні фірми їх не тільки зберегли, а й навіть створювали нові.

По-п'яте, важлива функція  малого підприємництва полягає в  пом'якшенні соціальної напруги  і демократизації ринкових відносин, бо саме воно є фундаментальною основою формування середнього класу. Отже, воно виконує функцію послаблення притаманної ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розширення соціальної бази реформ, що здійснюються на даному етапі. Без орієнтації на таку соціальну базу ринкового середовища, яким є середній клас, запроваджені реформи приречені на провал.

Таким чином, роль та функції  малого підприємництва полягають не тільки в тому, що воно є одним  із найважливіших дійових факторів економічного розвитку суспільства, яке спирається на ринкові методи господарювання. Його важливою функцією є сприяння соціально-політичній стабільності суспільства, тобто воно відкриває простір вільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпечення власного добробуту.

 

 

2. Розробка  комерційної  ідеї та її оцінка на предмет  можливості  реалізації

 

Згідно варіанту завдання подане таке ключове слово як «дерева». Розглянемо потенційні можливості (позиції) використання в підприємницькій діяльності об’єкта за трьома напрямками: виробництво, послуги, торгівля.

Серед 9-ти позицій використання деревини в майбутній комерційній  діяльності виберемо «двері».

 

Таблиця 2.1 - Потенційні комерційні ідеї та проблеми, які можуть бути вирішені у випадку реалізації цих комерційних ідей

Потенційна  комерційна ідея	Яка проблема вирішується ?
1. Виготовлення дерев'яних  дверей для дачних будинків	1. Забудовникам не  потрібно самим виготовляти двері
	2. Можна стимулювати  індивідуальне житлове будівництво
2. Виготовлення броньованих  дверей для житлових будинків	1. Підвищується надійність  дверей
	2. Менше буде крадіжок  із житлових будинків
3. Виготовлення міжкімнатних  дерев’яних дверей різних стилів, під замовлення	1. Вирішується проблема  внутрішнього дизайну

 

Потреби споживачів протягом певного часу змінюються. Тому потенційну комерційну ідею, яка була запропонована  для реалізації, потрібно скорегувати  з урахуванням таких основних факторів:

• зміни в стилі життя людини;
• зміни в технологіях;
• зміни в віковій структурі населення,
• зміни в моді тощо.

Таблиця 2.2 - Урахування змін в потребах споживачів при розробці комерційної ідеї

Зміни:	Конкретні зміни	Нові можливості, які відкриваються при врахуванні змін
Стилю життя людей	1. Збільшення доходів 2. Підвищення добробуту людей	1. Підвищення купівельної  спроможності 2. Виробництво міжкімнатних  дверей з новітнім дизайнерським рішенням
Вікової структури населення	Збільшення кількості молоді. 2. Збільшення кількості  дорослого населення	Збільшується кількість потенційних клієнтів. 2. Збільшення замовлень
Моди	1. Модерн 2. Класика	1 Дизайн дверей в  стилі модерну. 2 Дизайн дверей в  класичному стилі.
Технологій	1. Широке впровадження  цифрових технологій	1. Виробництво дверей  з системою автоматичного відкривання.