Малые предприятия

 

З урахуванням можливих змін, що наведені у таблиці 2.2, комерційна ідея має вигляд: "Виготовлення міжкімнатних лакованих дверей оздоблених декоративним склом та відповідним дизайном, їх доставка та встановлення".

Для кращої реалізації комерційної ідеї можна організувати електронний магазин в мережі Internet. Клієнт зможе підібрати собі дизайн дверей, колір, матеріал та зробити замовлення.

 

Таблиця 2.3 - Оцінювання комерційної  ідеї на предмет можливості її реалізації

Питання	Так	Ні	Чи є потреба  в додатковій інформації
1. Чи буде працювати  Ваша ідея?	+
2. Чи буде ця ідея  спрацьовувати протягом певного  часу?	+
3. Чи будуть люди  за це платити?	+
4. Чи достатня кількість  людей буде за це платити?	+
5. Чи усвідомлюєте  Ви, які потреби при цьому задовольняються?	+
6. Чи знаєте Ви, якими  будуть витрати на виробництво?		-
7. Чи безпечна ваша  ідея?	+
8. Чи законна Ваша  ідея?	+
9. Чи сподобається  Ваша ідея людям ?	+
10. Чи можете Ви знайти  необхідну кількість грошей для  реалізації ідеї?		-
11. Чи потрібне Вам  спеціальне обладнання ?	+
12. Чи володієте Ви  необхідними навичками (знаннями) для реалізації ідеї?		-
13. Чи потрібен Вам  персонал зі спеціальними знаннями (навичками) для реалізації запропонованої  ідеї?	+

 

Отже оцінивши комерційну ідею "Виготовлення міжкімнатних лакованих дверей оздоблених декоративним склом та відповідним дизайном, їх доставка та встановлення", можна зробити висновки що реалізація даної ідеї є доцільною.

 

3. Розробка установчих документів для створення суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи

 

Для проведення державної  реєстрації юридичної особи засновники подають державному реєстратору  такі документи:

1. Реєстраційну картку  встановленого зразка.

2. Рішення власника  про створення суб’єкта бізнесу. Якщо засновників два або більше, то подаються протокол зборів засновників та установчий (засновницький) договір.

3. Статут.

4. Документ про сплату  реєстраційного збору.

5. Документи, які підтверджують  сплату внесків до статутного  фонду (для акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю).

Реєстраційна картка заповнюється заявником та має вигляд, що наведено у додатку А.

Установчий (засновницький) договір - це угода між засновниками суб'єкта бізнесу, в якій регламентуються питання створення суб'єкта бізнесу, формування статутного фонду, даються відомості про засновників, обумовлюються майнові, фінансові, організаційні умови взаємодії між засновниками, порядок розподілу прибутку та покриття збитків тощо. Суть установчого договору полягає в тому, що він є одним із різновидів згоди про спільну діяльність. Його зміст¾ порядок об'єднання майна, капіталів і підприємницьких зусиль засновників з метою отримання прибутку. Договір, зазвичай, має такі розділи:

- Преамбула.

- Предмет, загальні  положення договору.

- Юридичний статус  підприємства, що створюється.

- Види діяльності.

- Статутний фонд і  вклади засновників (учасників).

- Права та обов'язки  засновників (учасників).

- Управління підприємством.

- Розподіл прибутку  та відшкодування збитків.

- Відповідальність за  порушення договору.

- Умови розірвання  договору.

- Умови та строки  набуття договором чинності тощо.

Для даного підприємства установчий договір наведено у додатку Б.

Статут ¾ це основний документ, який регламентує діяльність суб'єкта бізнесу. Завдання статуту ¾ дати повне уявлення про правовий статус підприємства як самостійного суб'єкта господарювання, що має права юридичної особи, про його внутрішній механізм управління. У цьому розумінні статут ¾ нормативний документ підприємства, що доповнює та конкретизує більшість положень установчого (засновницького) договору.

Статут пишеться в довільній  формі та повинен містити такі обов'язкові відомості: засновники (власники) суб'єкта бізнесу; повна назва та повне найменування суб'єкта бізнесу; місцезнаходження суб'єкта бізнесу (повна адреса); мета та предмет діяльності; порядок утворення майна; органи управління, порядок їх створення та компетенція; повноваження трудового колективу та його виборних органів; умови реорганізації та ліквідації.

Чинне законодавство не містить спеціальних вимог щодо змісту та розмежування окремих положень установчого (засновницького) договору та статуту.

Крім зазначених, до статуту та установчого (засновницького) договору можуть бути включені й інші положення, які не суперечать чинному законодавству.

Статут створюваного підприємства наведено у додатку В.

Статут та установчий (засновницький) договір підписують усі засновники, тиражують необхідною кількістю  примірників, засвідчують державним  нотаріусом (для фізичних осіб) або печатками (для юридичних осіб) та подають на реєстрацію. Тільки після державної реєстрації суб'єкт бізнесу вважається створеним і дістає право на своє функціонування.

Завершується створення суб'єкта бізнесу видачею йому свідоцтва  про державну реєстрацію. Новоствореному суб'єкту бізнесу присвоюється 8-ми значний ідентифікаційний код, який слугує для ідентифікації суб'єкта бізнесу в ринковому просторі. За цим кодом суб'єкт бізнесу - юридична особа заноситься до Державного реєстру підприємств та організацій України.

Реєстраційне свідоцтво має  вигляд, наведений у додатку Г.

Суб'єкти бізнесу ¾ юридичні особи мають право створювати відокремлені відділення, філії, представництва, які визнаються суб'єктами бізнесу без права юридичної особи. Такі суб'єкти працюють на основі положень, які затверджуються юридичними особами.

Розробка установчих документів дає можливість зрозуміти  усю їх важливість та необхідність для підприємства, а також дає  можливість загалом та у нюансах  детально розробити основні засади роботи підприємства.

 

 

4. Створення акціонерного  товариства

 

Акціонерні товариства - це такі підприємства, в яких весь капітал (статутний фонд) розділений на певне число рівних частин – акцій, які знаходяться у власності окремих фізичних та юридичних осіб.

Основні риси акціонерних  товариств:

- засновники – будь-які  фізичні і юридичні особи. В результаті об'єднання засновників створюється нова юридична особа;

- статутний фонд акціонерного  товариства складають внески  засновників і учасників. Утворюється  статутний фонд двома основними  шляхами: через організацію публічної  підписки на акції та через розподіл акцій серед засновників. В першому випадку утворюється відкрите акціонерне товариство, а в другому – закрите акціонерне товариство.

У відкритому акціонерному товаристві учасниками можуть бути всі  бажаючі, які купили акції цього товариства на фондовій біржі або придбали їх шляхом відкритої підписки. Засновники відкритого акціонерного товариства в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше 25% статутного фонду протягом 2-х років.

В закритому акціонерному товаристві весь пакет акцій розподіляється тільки серед засновників. Акції такого товариства не продаються на фондових біржах і на них не можна підписатися шляхом відкритої підписки. Закриті акціонерні товариства можуть випускати тільки іменні акції;

• мінімальна величина статутного фонду акціонерного товариства визначена в 1250 мінімальних заробітних плат на день створення цього товариства;
• на момент проведення установчих зборів зі створення акціонерного товариства повинна бути зроблена підписка не менше ніж на 60% акцій (для відкритого товариства) або внесені кошти не менш ніж за 50% вартості акцій (для закритих товариств). Якщо цього не зроблено, то акціонерне товариство вважається не заснованим;

Існує низка методик  визначення величини статутного фонду  акціонерного товариства.

Одна з таких методик  передбачає спочатку розрахунок мінімальної  величини статутного фонду. Ця методика базується на забезпеченні перевищення  ставки дивідендів майбутнього акціонерного товариства над середньою ставкою  депозитних вкладів в комерційних банках. Потім отримана величина статутного фонду може корегуватись (збільшуватись) з урахуванням реальних витрат майбутнього підприємства на реалізацію поставленої мети. Дана методика передбачає проведення таких розрахунків:

а) визначають розрахункову ставку дивідендів β, яка б гарантувала залучення грошових коштів інвесторів.

 

(4.1)

 

де α – річний рівень інфляції в країні, %;

η – величина що характеризує ризик вкладення грошей в акції  підприємства, η = 5…30%;

δ – середня ставка процентів при вкладенні грошей на депозитні рахунки комерційних банків, %.

б) визначають прогнозований  прибуток П, який може отримати акціонерне товариство від виконання поставлених  завдань з виготовлення та збуту  продукції

 

                                    (4.2)

 

де Ц_і – ціна реалізації виробу і-го найменування, грн..;

N_i – кількість виробів і-го найменування, які планується виготовити за рік, шт..;

 – витрати акціонерного товариства  на виготовлення та реалізацію  продукції, грн..;

V_і – величина змінних витрат (матеріали, заробітна плата, тощо), які припадають на один вибір і-го найменування, грн.;

С – величина постійних  витрат (обладнання, оренда приміщень, тощо),необхідних для виконання поставлених  завдань, грн.;

n – число найменувань  виробів, що їх планується виготовляти;

ПДВ – прогнозована величина податку на додану вартість, який повинно  сплатити акціонерне товариство.

 

                                         (4.3)

 

де  – зустрічна ставка податку на додану вартість, в %;

в – прогнозована вартість матеріалів, які потрібно купити для виготовлення одного виробу і-го найменування, грн.;

в) розраховується величина чистого прибутку П_р акціонерного товариства після сплати ним податку на прибуток:

 

                                                               (4.4)

 

де λ – ставка податку  на прибуток, в %;

д) розраховують масу дивідендів М, тобто суму коштів, які можуть бути спрямовані на виплату дивідендів після того, як будуть зроблені внески в резервний та інші фонди акціонерного товариства:

 

                                         (4.5)

 

де ω – ставка відрахувань  у фонд розвитку виробництва та інші обов’язкові фонди, в грн..;

ФРВ – відрахування у  фонд розвитку виробництва та інші обов’язкові фонди, грн.;

е) визначають мінімальну величину статутного фонду Ф акціонерного товариства:

 

                                                                       (4.6)

 

де β – розрахункова ставка дивідендів, в %.

Розрахована за останньою  формулою мінімальна величина статутного фонду забезпечує виконання тільки одного показника, а саме: ставка дивідендів буде вищою, ніж середньорічна ставка по депозитних вкладах у комерційних  банках.

 

Таблиця 4.1 – Початкові дані для виконання завдання (варіант №22) []

Спосіб розміщення акцій	Ціна виробів, грн.			Змінні витрати V, грн.			КІЛЬКІСТЬ виробів, млн. шт.			С, млн. грн.	α %	η %	υ %	λ %	ω %
	А	Б	В	А	Б	В	А	Б	В
Емітентом	6	7	8	3,5	2,4	1,3	0,9	0,7	0,8	1,7	8	5	17	29	65