В сценарій розвитку ринку на 2011р. крупні міжнародні компанії закладають як макроекономічні, так і політичні складові. Вони впевнені, що на фоні підвищеного інтересу держави до фармацевтичної галузі в останні роки, подібна тенденція може зберегтися і в 2011-2012 рр. Саме тому зарубіжні фармацевтичні компанії не планують поглинання локальних гравців в середньостроковій перспективі, хоча, за словами регіонального директора компанії Actavis Володимира Мітіна, у багатьох фармацевтичних компаній в 2006-2007 рр. було таке бажання. Угоди не відбувалися по причині значних очікувань власників фармацевтичних компаній та завуальованого небажання продавати. Імпортна продукція на ринку України буде домінувати до тих пір, доки наші найбільші підприємства не куплять глобальні гравці, які заінтересовані у виробництві на території України. Даний процес, незважаючи на жорсткий супротив власників компаній та влади, є невідворотним. Як тільки стабілізується ситуація в економіці, відновиться фондовий ринок, питання придбання вітчизняних фармацевтичних компаній постануть з новою силою.

 Першим  світовим виробником, який організував  виробництво лікарських засобів  на території України, стала компанія Sanofi Aventis. За рахунок об’єднання з генеричною компанією Zentiva в 2009 р. Sanofi Aventis почала виробництво її препарату Піносол (спрей) на потужностях заводу «Фармак». На початку 2010 р. компанія почала також виробництво Есенциале в ампулах в кількості 100 тис. одиниць продукції в рік на потужностях корпорації «Артеріум», яка використовує міжнародні стандарти виробництва GMP (належна виробнича практика). Крім того, компанія Sanofi Aventis прив’язала всі свої закупки до гривні з метою зменшення валютних ризиків та утримання ціни на препарати. Так, компанія почала здійснювати самостійні поставки продукції в Україну та заключати контракти з дистриб’юторами в гривні, а не в євро, як це було раніше [8].

 Для фармацевтичних компаній України вийти  на ринки інших країн є також  досить затратною справою, оскільки фармацевтичний ринок будь-якої країни жорстко регулюється зі сторони державних органів. Саме тому до цього часу найбільшу долю експорту займають країни СНД або країни, що розвиваються в Азії та Америці. Лише компанії «Фармак» вдалося вийти на ринок ЄС завдяки партнерству з німецькою компанією, ім'я якої не розголошується. На сьогодні компанія «Фармак» поставляє свій рентгеноконтрасний препарат Магнезит в 17 країн ЄС.

 Незважаючи  на бажання деяких зарубіжних гравців  налагодити виробництво лікарських засобів на території України  для отримання можливості контролю всього товаропровідного ланцюга, вітчизняний ринок не є пріоритетним для міжнародних компаній. Як було зазначено вище, крім політичної та економічної нестабільності іноземні компанії також ризикують по причині державного регулювання фармацевтичної галузі. В свою чергу, регулювання цінової політики в галузі не йде на користь вітчизняним виробникам лікарських засобів – по-перше, у них можуть виникнути проблеми з виробництвом нових препаратів, а по-друге, якість їх продукції може поступово погіршуватися, оскільки в умовах дефіциту фінансових ресурсів підприємства стануть економити на сировині. За словами генерального директора «Фармак» Філі Жебровської, вітчизняні фармацевтичні компанії можуть розраховувати лише на власні ресурси для реалізації певних проектів. Одним з головних таких проектів є впровадження стандартів GMP на всіх вітчизняних фармацевтичних підприємствах (поки що цим може пишатися лише корпорація «Артеріум») [27]. Це обов’язкова вимога до системи виробництва фармацевтичної продукції, причому надзвичайно дорога, тому може виявитися недоступною для багатьох невеликих компаній галузі. Вартість однієї виробничої лінії, приведеною у відповідність з GMP, коштує від 5 до 10 млн. грн. Впровадження стандартів GMP – не єдиний проект, який планують реалізувати фармацевтичні компанії України. Наприклад, компанія «Дарниця» має намір займатися захопленням російського ринку, а «Фармак» планує збільшити свою присутність на вітчизняному ринку, який є, на думку керівництва компанії, перспективним та далеким від насичення.

 Отже, незважаючи на низьку привабливість  вітчизняних виробників лікарських засобів для іноземних конкурентів, існують шляхи розвитку міжнародного співробітництва вітчизняних і  міжнародних фармацевтичних компаній (укладення угод про партнерство в сфері розробки, просування або виробництва препаратів). Реалізація цих шляхів в перспективі підвищить привабливість вітчизняних фармацевтичних компаній для міжнародних злиттів та поглинань. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 Висновки

 В теоретичному розділі особлива увага приділяється загальним мотивам здійснення злиттів та поглинань, а також мотивам, якими керуються фармацевтичні компанії при укладенні угод. На фоні прагнення досягти синергетичного ефекту від економії на масштабах, усуненні дублюючих функцій, підвищенні ефективності управління, для фармацевтичних компаній особливий інтерес представляє можливість отримання контролю над новими препаратами, а також існуючими препаратами-блокбастерами, диверсифікація в сферу біотехнологій та генериків та підвищення ефективності досліджень та розробок. Саме тому, основними видами міжнародних злиттів та поглинань у фармацевтичній галузі є об’єднання компаній-виробників оригінальних препаратів; злиття компаній-виробників генериків; придбання компаніями по виробництву оригінальних препаратів генеричних фірм, а також придбання компаніями-виробниками оригінальних препаратів біотехнологічних компаній.

 В аналітичному розділі роботи надається характеристика світового ринку лікарських засобів. Основними тенденціями його розвитку є стрімкий ріст продаж генеричних препаратів та поступове падіння доходів фармацевтичних компаній від реалізації оригінальних лікарських засобів. Найбільшими компаніями-виробниками оригінальних препаратів в 2010 р. були Pfizer, GSK та Novartis, а основними гравцями ринку генериків – Teva, Sandoz та Mylan. Аналізуючи злиття та поглинання компаній фармацевтичної галузі в 2001-2010рр., можна стверджувати, що найбільша кількість угод була здійснена у 2004 та 2005 рр., коли позиції світових лідерів ще не були однозначно визначені і активність на ринку M&A була високою, а також у 2008 р. в результаті стабільної фінансової ситуації протягом попередніх років. Незважаючи на те, що в 2001 р. відбулася найменша кількість угод, їх вартість є співставною з вартістю угод у 2005 р. Падіння кількості угод у 2009-2010 рр. пояснюється впливом світової фінансової кризи, а стрімкий ріст їх вартості у 2010 р. здійсненням трьох мегазлиттів (Pfizer та Wyeth, Merck&Co. та Schering Plough і Roche та Genentech). Найактивнішими учасниками ринку M&A у 2010 р. були американські фармацевтичні компанії, а співвідношення угод в галузі фармацевтики та біотехнологій.

 Для оцінки ефективності управління міжнародними злиттями та поглинаннями у фармацевтичній галузі було проведено дослідження  ефективності злиття компаній Sanofi Synthelabo та Aventis в 2004 р. На основі аналізу фінансових показників діяльності компанії можна зробити висновок про те, що вигод, отриманих від поглинання, вистачило на забезпечення росту компанії до 2008 р. У 2008 р., а також у 2009 р. спостерігалося падіння таких показників діяльності компанії як рівень чистих продаж та витрат на дослідження та розробки. По причині зміни ситуації на світовому фармацевтичному ринку (закінчення термінів дії патентів на ряд препаратів і відповідне падіння рівня продаж та загострення конкуренції зі сторони виробників генеричних препаратів) Sanofi Aventis вимушена була перейти до стратегії диверсифікації: у 2009 р. компанією були здійснені численні поглинання біотехнологічних, генеричних фірм, а також компаній-виробників товарів для здоров’я повсякденного вжитку.

 Третій  розділ роботи присвячений комплексному аналізу вітчизняного фармацевтичного  ринку, а також прогнозам розвитку світової та вітчизняної фармацевтичної галузі в контексті міжнародних злиттів та поглинань. Так, довгострокова ефективність укладених на світовому ринку у 2010 р. мегаугод, незважаючи на їх початкову прибутковість для компаній, є менш очевидною. Незважаючи на жорсткий супротив українських виробників лікарських засобів, їх придбання глобальними гравцями, які заінтересовані у виробництві на території України, є невідворотним процесом в середньо- та довгостроковій перспективі.

 Поки  що світові виробники медичних препаратів не заінтересовані в придбанні вітчизняних  компаній по причині нестабільної політичної та економічної ситуації в країні. Об’єктами поглинання, найймовірніше, стануть компанії Фармак та Артеріум по причині їх технічної підготовленості до виробництва препаратів за міжнародними стандартами, а також наявності власного портфоліо прибуткових на ринках країн СНД лікарських засобів. 

 Список  використаних джерел

 1) Ли  Юн Ган. Слияния и приобретения  предприятий. - М., 2003.

 2) Моросини  П. Стеджер У. Управление комплексними  слияниями: В помощь руководителю  компании, использующей стратегии М&As: Пер. с англ. Днепропетровск, 2005.

 3) Росс С. «Основы корпоративних финансов. Пер. с англ.» – М.: Лаборатория базових знаний, 2000г.;

 4) Слияния и поглощения: Путеводитель по рынку профессиональных услуг. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004.

 5) Эванс Фрэнк Ч., Дэвид М. Бишоп Оценка компаний при слияниях и поглощениях: Создание стоимости в частных компаніях: Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2004г.;

 6) Насырова  С. И. Объективные предпосылки  и мотивы процессов слияний  и поглощений компаний // Экономические  науки №2(39), 2008.

 7) Терехов  В.В. Мотивы проведения сделок  по слиянию и поглощению // Экономические  науки  №8(33), 2007.

 8) Карпенко  Д. Антидепрессант для бизнеса // Комп&ньон №21, 28.05.2010.

 9) Кокоба  А. Брак по расчету // Инвестгазета  №1-2,18-24.01. 2010.

 10) Рябкова  Д. Слиять и поглотить // Инвестгазета  №1-2,18-24.01. 2010.

 11) Инвестгазета  №1-2 від 18-24.01.2010, с.12-59;

 12) ABBY Lingvo 12 (електронний англо-російський, російсько-англійський тлумачний словник);

 13) Oxford Business English Dictionary fro learners of English, fourth edition, Oxford University Press, UK;

 14) Brown, Meredith M., Ralph C. Ferrar, Paul S. Bird, Gary W. Kubek Takeovers: A Strategic Guide To Mergers and Acquisitions (New York: Aspen Publishers, 2001);

 15) Bowler J. Not All M&As Are Alike – And That Matters // Harvard Business Review, March 2001.;

 16) Lajoux Alexandra Reed «The Art of M&A Due Diligence»,2000, McGraw-Hill;

 17) Sudarsanam P.S. The Essense of Mergers and Acquisitions (Prentice Hall, 2000).

 18) Abandoned At The Altar // The Economist, 29.04.2004.

 19) Harding D., Rovit S. Mastering The Merger: four critical decisions that make or break the deal (Boston, Massachusetts: Harvard Business School Press, 2004);

 20) www.sanofi-aventis.com/2003_Annual-Report_Ref-Doc_San-Synthe_EN_tcm28-19374

 21) www.sanofi-aventis.com/AR_2004_EN_tcm28-2037

 22) www.sanofi-aventis.com/2003_Annual-Report_Aventis_EN_tcm28-20615

 23) www.money.cnn.com/magazines/fortune/global500/2009

 24) www.imshealth.com

 25) www.pharmexec.com

 26) www.farmak.ua

 27) www.arterium.ua

 28) www. apteka.ua (2009-2010 рр.)