Фінансові аспекти злиттів та поглинань компаній

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима ГЕТЬМАНА» 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА  

з дисципліни “ Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва ”  

     Тема: Фінансові аспекти злиттів та поглинань компаній 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 

КНЕУ  – 2011

Зміст 

Вступ……………………………………………………………………………………….3 

Розділ  І.  Теоретичні засади злиття та поглинань компаній………………………........5

 1.1 Суть злиття  та поглинань………………………………………………...................5

 1.2 Мотиви  злиття та поглинань компаній…………………………………………...13

Розділ  ІІ.  Аналіз фінансових аспектів злиття та поглинань компаній………...….....20

 2.1 Характеристика  світової фармацевтичної галузі………………………………...20

 2.2 Аналіз  фінансових аспектів злиття компаній  Sanafi Synthelabo та Aventis. (2004 рік).......................................................................................................................................23

Розділ  ІІІ.  Перспективи розвитку вітчизняних фармацевтичних компаній, як об’єкт міжнародних поглинань....................................................................................................31

 3.1 Характеристика вітчизняної фармацевтичної галузі.............................................31

 3.2 Перспективи  вітчизняних фармацевтичних компаній, як об’єктів міжнародних поглинань...........................................................................................................................33 

Висновки............................................................................................................................38

Список використаних джерел..........................................................................................40 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

 Стратегія здійснення злиттів та поглинань  вже давно стала альтернативою  органічному росту великих міжнародних  компаній. З метою збільшення ринкової частки, диверсифікації діяльності, поповнення свого продуктового портфелю, виходу на нові географічні ринки, а також, наслідуючи інші мотиви, транснаціональні корпорації приймають рішення про укладення багатомільйонних M&A угод. Незважаючи на те, що здійснення M&A стає дедалі поширенішим способом вирішення наявних в компанії або галузі проблем, численні дослідження, присвячені ефективності міжнародних злиттів та поглинань, свідчать про те, що в багатьох випадках компанія-покупець втрачає у вартості при поглинанні інших компаній. Так, дослідження 117 угод, проведене компанією Booz Allen-Hamilton, продемонструвало, що більш, ніж в 50% випадків компанії-покупці мали гірші результати доходності порівняно зі своїми конкурентами, які не укладали M&A угод. Серед причин невдач, які зустрічаються найбільш часто, можна виділити переоцінку очікуваних синергетичних ефектів, що часто призводить до завищеної ціни угоди, недооцінку складності інтеграційних процесів по об’єднанню бізнесів, в результаті чого синергетичний ефект виникає не одразу або не в повному обсязі, а також переважання особистих амбіцій топ-менеджерів над результатами об’єктивного аналізу об’єкту поглинання.    

 В 2009 р. світовий ринок М&A характеризувався різким падінням по причині колапсу  кредитних ринків та скорочення ВВП  країн світу, проте у фармацевтичній галузі були оголошені одразу дві угоди, які можуть потрапити в список найбільших угод ХХІ століття. На фармацевтичні компанія тисне конкуренція зі сторони виробників генеричних препаратів в Центральній та Східній Європі по причині закінченню термінів дії патентів на ряд оригінальних препаратів. В свою чергу, коли на фармацевтичному ринку укладається одна глобальна угода, інші гравці галузі стають перед вибором: бути поглинаючою або поглинутою компанією.

 Об’єктом дослідження є процеси міжнародних злиттів та поглинань на світовому фармацевтичному ринку.

 Предметом дослідження є управлінські відносини, що складаються в процесі міжнародних злиттів та поглинань та ефективність міжнародних злиттів та поглинань у фармацевтичній галузі.

 Метою дослідження є комплексний аналіз міжнародних злиттів та поглинань компаній у фармацевтичній галузі та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності цих компаній в коротко- та середньостроковій перспективі.

 Основними завданнями дослідження є:

- узагальнення  сучасних тенденцій в сфері  міжнародних злиттів та поглинань;

- виявлення  мотивів здійснення злиттів та  поглинань та укладення M&A угод  у фармацевтичній галузі;

- визначення  особливостей злиттів та поглинань  компаній фармацевтичної галузі;

- комплексний  аналіз світового та українського  фармацевтичного ринку;

- аналіз  злиттів та поглинань, здійснених  у фармацевтичній галузі у  2001-2010 рр.;

- оцінка  ефективності злиття компаній Sanofi Synthelabo та Aventis в коротко- та середньостроковій перспективі;

- обґрунтування  прогнозу розвитку світового  та вітчизняного фармацевтичного  ринків в контексті M&A активності  їх учасників.     

Джерелами та статистичною базою курсової роботи є результати наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, щорічні звіти міжнародних компаній фармацевтичної та інших галузей 2004-2010 рр., постанови Кабінету Міністрів України, статистичні дані, що віддзеркалюють ситуацію на фармацевтичному ринку світу і України. 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  І.  Теоретичні засади злиття та поглинань компаній

1.1 Суть злиття та  поглинань.

 У корпоративних  фінансах немає більш драматичного та полемічного роду бізнесу, аніж поглинання однією компанією іншої чи злиття двох компаній. Насамперед, слід зазначити, що будь-яка з цих двох подій  виступає своєрідним інструментом контролю з боку акціонерів над менеджерами компаній. Деякі злиття (поглинання) мають першопричиною конфлікт, що виникає між менеджментом та держателями акцій відповідної компанії, а отже — передбачають зміну керівництва. Інколи злиття (поглинання) супроводжуються «недружелюбною» процедурою об’єднання двох компаній (як правило, бажана компанія здійснює чималий супротив щодо власного поглинання і може займати оборонну позицію). На думку професора ділового адміністрування в Гарвардському університеті Майкла К. Дженсена, злиття та поглинання здійснюються у відповідь на появу нових технологій чи ринкових умов, що потребують стратегічних змін в управлінні компаніями і використанні їхніх ресурсів: «У порівнянні з існуючим керівництвом, новий власник зазвичай здатний краще запроваджувати основні зміни в організаційній структурі. З іншої сторони, придбання контрольного пакету приводить до організаційних змін шляхом створення підприємницьких стимулів для менеджменту і ліквідації централізованих бюрократичних перепон для маневрування, які, як правило, притаманні великим корпораціям» [3,c.625].

 У вітчизняній  та зарубіжній літературі автори, даючи  визначення поняттям «злиття» та «поглинання» часто прирівнюють їх одне до одного. Єдиною об’єднуючою компонентою у всіх визначеннях є обов’язкова участь під час проведення злиття (поглинання) двох сторін: компанії-покупця (від англ. bidder, merger company) та компанії-цілі (від англ. target company, mergee), тобто тієї, яку має намір придбати (з якою має намір об’єднатися) компанія-покупець.

 Oxford Business English Dictionary дає наступне визначення поняття «злиття»: «Злиття (від англ. merger, consolidation, amalgamation) — це операція об’єднання двох або більше бізнесів чи організацій, рівних за розмірами, в одне ціле». Кінцевим етапом даного процесу є створення принципово нової компанії: обидві юридичні особи, що вирішили об’єднатися, припиняють своє існування та утворюють нову корпорацію. Зворотнім за своєю суттю є процес розділення компаній (від англ. demerger), який передбачає відокремлення однієї чи декількох компаній від більшої компанії (бізнесу), особливо якщо остання була утворена через процедуру злиття. Частими є випадки суперечливої оцінки відповідного об’єднання компаній, коли одні представники ЗМІ називають одну й ту ж саму угоду злиттям, а інші — поглинанням. Третя сторона — новостворена компанія — у щорічних звітах дає свою оцінку тій чи іншій угоді про придбання (об’єднання), яка мала місце у відповідному році. Аби визнати поглинання злиттям, світові корпорації (в основному, американські) використовують дещо суперечливе поняття «законне злиття», яке означає злиття двох компаній, в результаті якого лише одна з них залишається юридичною особою [13, 14, 15]. Основними ж видами злиттів є:

- «горизонтальнее злиття» — це злиття компаній, які працюють в одній галузі і є одночасно конкурентами на ринку;

- «вертикальне  злиття» — це злиття компаній, які спеціалізуються на різних  стадіях виробництва, реалізації  та споживання одного продукту; економічний зміст такого злиття, головним чином, зводиться до економії трансакційних витрат (наприклад, поглинання авіаційною компанією туристичного агентства). Підвидами даного виду злиття є: злиття, при якому дана компанія зливається з тією, яка знаходиться на наступній стадії процесу виробництва чи реалізації продукції (наприклад, виробник меблів зливається з роздрібним торговцем меблів) та злиття, при якому дана компанія зливається з тією, яка знаходиться на попередній стадії процесу виробництва чи реалізації продукції (наприклад, злиття фірми, що спеціалізується на роздрібній торгівлі, із фірмою-постачальником (виробником) товару);

- «конгломератне  злиття» — це злиття двох  і більше компаній, які ведуть  бізнес в різних, не пов’язаних  між собою, галузях (наприклад,  злиття комп’ютерної компанії та виробника продуктів харчування);

- «родове  злиття» — це злиття компаній, які займаються спорідненою діяльністю, але при цьому не виробляють  однаковий продукт та не є  постачальниками (чи споживачами)  один для одного (наприклад, злиття компанії, яка спеціалізується на кредитних картках, і компанії, яка спеціалізується на брокерських послугах);

- «злиття  з розширенням ринку» — це  злиття компаній, які реалізують  схожу продукцію (послугу), але  діють на різних географічних  ринках;

- «злиття з розширенням товарної лінії» — це злиття компаній, які виробляють подібні та споріднені товари (наприклад, придбання компанією «Procter & Gamble», яка є лідером із виробництва миючих засобів, фірми «Clorox», яка виробляла відбілюючи засоби для білизни).

Особливими  видами злиттів є:

- «cash-out merger» — це злиття, при якому акціонери компанії-цілі отримують за свої акції грошову компенсацію (а не, наприклад, акції компанії-покупця чи інші активи). Використовується у тому випадку, коли акціонери компанії-цілі не зацікавлені в участі в капіталі компанії, яка утвориться в результаті злиття;

- «stock-for-stock merger» — це злиття, при якому акціонери компанії-цілі в якості компенсації за свої акції отримують акції компанії-покупця;

- «forward triangular merger» або «пряме тристороннє злиття» — це об’єднання дочірньої компанії компанії-покупця з компанією-ціллю, в результаті якого остання стає частиною дочірньої компанії компанії-покупця (тобто компанія-ціль перестає існувати як окреме підприємство, а її акції обмінюються на акції компанії-покупця);

- «reverse triangular merger» або «зворотнє тристороннє злиття» — це злиття компанії-цілі і дочірньої компанії компанії-покупця, в результаті якого компанія-ціль стає дочірньою компанією у власності корпорації-покупця (тобто компанія-ціль зберігається як окреме підприємство, а дочірня компанія покупця, з якою відбулося злиття, перестає існувати; при цьому акції акціонерів минулої дочірньої компанії обмінюються на акції компанії-цілі);

- «forward merger» або «пряме злиття» — це злиття, при якому компанія-ціль стає частиною компанії-покупця і перестає існувати; акціонери поглинутої компанії отримують акції компанії-покупця;