Фінансові аспекти злиттів та поглинань компаній

 Чисті продажі компанії представляють  собою виручку від продаж без  врахування відшкодованих податків, недопоставок, наданих знижок, повернення продукції, витрат на гарантійне обслуговування і т.д. Після здійснення поглинання чисті продажі компанії продовжували рости до 2007 р.; в 2008 р. спостерігається їх незначне падіння, яке посилилося в 2009 р. В 2010 році даний показник продемонстрував значний ріст порівняно з 2009 р. (Таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Динаміка  чистих продаж компанії Sanofi Aventis в 2006-2010 рр., млн.євро

 Чистий  прибуток Sanofi Aventis характеризувався стійким ростом до 2008 р. На кінець 2009р. даний показник продемонстрував падіння на 50 млн. євро порівняно з попереднім роком. 2010р. характеризувався суттєвим збільшенням рівня даного показника (+12,3%) (Таблиця 2.7).       

Таблиця 2.7

Динаміка  чистого прибутку компанії Sanofi Aventis в 2006-2010 рр., млн.євро

Таблиця 2.8

Динаміка  витрат компанії Sanofi Aventis на R&D (дослідження та розробка) в 2006-2010 рр., млн. євро

Таблиця 2.9

Місце компанії Sanofi Aventis в рейтингу найбільших фармацевтичних компаній світу в 2006-2010 рр.

 На  основі аналізу вищенаведених показників можна зробити висновок про те, що вигод, отриманих від поглинання, здійсненого в 2004 р., вистачило на забезпечення росту компанії до 2008 р. У 2008 р., а також у 2009 р. спостерігалося падіння таких показників діяльності компанії як рівень чистих продаж та витрат на дослідження та розробки. 2009р. відзначився також падінням чистого прибутку компанії. За деякими оцінками прибуток компанії в 2009р. впав на 76% після того, як вона була вимушена списати біля 1,4 млрд. євро по причині провалу двох проектів по створенню протипухлинних препаратів. Крім того, французька компанія витратила декілька років та мільярди євро на розробку препарату Акомплія для боротьби з надлишковою вагою, але в США його так і не погодили, а в Європі через 2 роки після початку продаж препарат вилучили з аптек у зв’язку з тим, що він викликав у пацієнтів психічні розлади. 

 Причиною погіршення показників діяльності компанії є зміна ситуації на світовому ринку лікарських засобів: падіння рівня прибутку від продаж на ринках розвинутих країн, загострення конкуренції зі сторони генериків, закінчення термінів дії патентів на ряд препаратів. Реагуючи на дані зміни, Sanofi Aventis, як і інші великі фармацевтичні компанії, вирішила модифікувати стратегію свого розвитку, зробивши акцент на диверсифікації діяльності компанії. У 2009 р., коли Кріс Вієбахер зайняв пост генерального директора, Sanofi Aventis являла собою диверсифіковану фармацевтичну компанію, яка, крім спеціалізації на виробництві рецептурних лікарських засобів, займала 21,8% світового ринку вакцин, 14% ринку ветеринарних препаратів, 2,1% ринку безрецептурних лікарських засобів, а також біля 1% ринку генериків. У 2010 р. компанія придбала Symbion Consumer – підрозділ безрецептурних препаратів компанії Primary Healthcare в Австрії, що дозволило Sanofi Aventis збільшити свою частку ринку в галузі безрецептурних лікарських засобів до 21%. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 Розділ  ІІІ. Перспективи розвитку вітчизняних фармацевтичних компаній, як об’єкт міжнародних поглинань.

 3.1 Характеристика вітчизняної  фармацевтичної галузі.

 За  даними ИГ «Сократ» в 2010 р. обсяг вітчизняного ринку лікарських засобів склав 19,4 млрд. грн., що на 31,2% більше в порівнянні з попереднім роком. Динаміка росту обсягу українського фармацевтичного ринку за 2008-2010 рр. наведена на Рис.3.1. В інвестиційній компанії Dragon Capital прогнозують, що протягом наступних трьох-чотирьох років він буде рости з мінімальною динамікою 30% в рік. 

Таблиця 3.1

Найбільші українські компанії-експортери лікарських засобів в грошовому вираженні  в 2010 р.(з зазначенням позицій  в 2008-2009 рр.)

 Українські виробники лікарських засобів активно розвивають випуск генеричних препаратів, які діють на респіраторну, серцево-судинну та нервову системи та коштують набагато дешевше імпортних препаратів. Прикладом може бути препарат Дротаверин вітчизняного хімічного заводу «Червона Зірка», який не відрізняється від препарату Но-шпа компанії Sanofi Aventis або аналог лікарського засобу Таміфлю швейцарської корпорації Roche препарат Тамівір, випущений вітчизняною фармацевтичною фірмою «Здоров’я». Варто зазначити, що обсяг інвестицій в один генеричний препарат починається з 20 млн. грн. та може перевищувати 100 млн. грн., а для налагодження виробництва західних ліцензованих препаратів необхідно придбати патент. Компанії «Фармак», наприклад, вдалося налагодити виробництво рекомбінантного інсуліну разом з американською корпорацією Eli Lilly. Дана угода була підписана в 2007 р. і з тих пір «Фармак» отримав ексклюзивне право на випуск інсуліну за технологією колег із США. Вітчизняні фармацевтичні компанії почали займатися також розробкою власних оригінальних препаратів. Так, найбільші компанії галузі вже завершили процес переходу до стандартів GMP, без яких немислима розробка та виробництво оригінальних препаратів, а також їх вихід на міжнародний рівень. Прикладом оригінального препарату вітчизняного виробництва є препарат Левана, розроблений компанією «Інтерхім» разом з Фізико-хімічним інститутом ім. А.В. Богатського НАН України. Великий успіх мав противірусний Амізон – оригінальний препарат компанії «Фармак». В період епідемії свинячого грипу восени 2009 р. його продажі за два місяці зросли з 1,5 млн. до 11,5 млн. упаковок. За підсумками 2009 р. препарат Амізон посів четверте місце в рейтингу бестселерів на фармацевтичному ринку України – його продажі досягли позначки в 110 млн. грн. [26].

 В умовах жорсткої конкурентної боротьби з іноземними виробниками лікарських засобів  провідні вітчизняні компанії не збираються скорочувати бюджети на просування продукції. Компанія «Фармак» планує витратити  на рекламу своїх препаратів в 2011 р. більше 100 млн. грн., а маркетинговий бюджет «Дарниці», який є вдвічі меншим, зріс на 250% порівняно з попереднім роком [9]. Вигідним для українських фармацевтів, яким важко конкурувати з рекламними бюджетами імпортерів, може стати законодавче нововведення, яке полягає в забороні реклами в неспеціалізованих ЗМІ, а саме на ТВ, в загальнонаціональних газетах та журналах. Якщо даний законопроект буде прийнятий, шанси вітчизняних виробників в боротьбі з іноземними конкурентами значно зростуть. Проте, основною проблемою українського фармацевтичного ринку є психологічний фактор, який полягає у впевненості споживачів і лікарів, що вітчизняні лікарські препарати є неефективними. Якщо в сегменті безрецептурних препаратів, українські виробники налагоджують просування препаратів та починають контактувати зі споживачами, то в сегменті рецептурних лікарських засобів існують суттєві проблеми. Лікарі заінтересовані в співробітництві з зарубіжними компаніями, а тому призначають імпортні препарати набагато частіше, ніж ліки вітчизняного виробництва. Це відбувається не тільки по причині більш високої ефективності певних іноземних препаратів, а й тому, що імпортери роблять все можливе для завоювання лояльності медичних робітників, починаючи від візитів медичних представників та закінчуючи «конвертами», організацією конференцій та семінарів. У українських виробників для цього немає достатніх фінансових ресурсів, а також досвіду налагодження системної роботи в цій галузі.

 3.2 Перспективи вітчизняних  фармацевтичних компаній, як об’єктів міжнародних поглинань.

 На  думку спеціалістів компанії «Агенство  Медичного Маркетингу», не скоротити  обсяги продаж українським компаніям  в 2010 р. вдалося не тільки внаслідок  більш низьких, ніж на імпортні препарати, цін, а й завдяки протекціонізму державної влади. Вітчизняним фармацевтичним виробникам було надано переважне право на реалізацію медичних препаратів для лікарень згідно з Законом України №694 від 18.12.08. «Про внесення змін в деякі закони України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості». В липні 2009 р. цей документ був визнаний неконституційним, але 8 грудня Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1335, яка повернула місцевим виробникам преференції.

 Незважаючи  на це, українські фармацевти стверджують, що вони не відчули державну підтримку в тендерних закупках препаратів за державні кошти. Так, комерційний директор корпорації «Артеріум» Олександр Партишев відзначив, що його компанії вдалося збільшити реалізацію саме безрецептурних лікарських засобів. В 2009 р. сформувалися деякі негативні тенденції розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі, які загрожують довгостроковими наслідками.

 Зважаючи  на високий рівень клієнтоорієнтованості  галузі, саме клієнти постраждали  по причині необхідності відмови від певних препаратів, а також високої плати за них. Це призвело до двох довгострокових негативних наслідків: по-перше, до активної участі держави в регулюванні фармацевтичного ринку; по-друге, до формування негативного іміджу галузі в очах багатьох споживачів. Серед негативних наслідків державного регулювання галузі варто назвати позицію очікування, яку зайняли крупні міжнародні гравці по відношенню поглинання вітчизняних компаній. Якщо для світового фармацевтичного ринку 2010р. став роком злиттів та поглинань, то на українському фармацевтичному ринку не відбулося жодної угоди. Характеризуючи політику керівництва компанії відносно злиттів та поглинань, Володимир Мітін, регіональний директор компанії Actavis в Україні та СНД, озвучив, очевидно, позицію багатьох іноземних гравців, зазначивши, що його компанія не планує купівлю фармацевтичних підприємств в Україні та СНД по причині нестабільної політичної та економічної ситуації в цих країнах. На думку представників деяких інших зарубіжних фармацевтичних компаній, представлених в Україні, крупні міжнародні компанії від придбання українських фармацевтичних активів стримує також слабкий захист прав інтелектуальної власності. Аналітики фармацевтичного ринку вважають, що вітчизняні підприємства можуть являти інтерес для міжнародних фармацевтичних компаній лише в якості платформи для завоювання долі на українському ринку та для розвитку експорту лікарських препаратів в країни СНД [28]. Адже поглинання міжнародними компаніями локальних гравців в першу чергу викликане не бажанням розширити виробничі потужності, а необхідністю рішення локальних проблем (наприклад, у стосунках з владою, отриманні преференцій, передбачених для місцевих гравців).

 На  думку інших аналітиків фармацевтичного  ринку, в найближчі 10 років інтерес до придбання українських підприємств може виникнути лише у російських фармацевтичних виробників. Прикладом такої угоди може бути придбання російським фармацевтичним дистриб’ютором «Катрен» українського асортиментного дистриб’ютора «Вента ЛТД» в 2008 р.

 Прогнози  фармацевтів відносно ситуації на українському ринку в 2011р. досить різняться. Спеціалісти  компанії Proxima Research бачать два варіанти розвитку ринку в 2011р.: за їх песимістичними прогнозами ринок в валютному еквіваленті впаде на 8%; за оптимістичними – виросте на 5%. В гривневому еквіваленті роздрібний ринок лікарських засобів в 2011р. може збільшитися ще на 15-20%.  Аналітики ринку та його основні гравці досить скептично ставляться до можливостей значного росту обсягу та збагачення галузі.