Економічна сутність потенціалу підприємства

передбачуваних витрат і отримання високих фінансових результатів.

2.  Матеріально-технічні  –  забезпечення  підприємства  новим потужним   обладнанням,   яке  дає  змогу   виробляти   якісну   і конкурентноспроможну продукцію.

2.1.  Збільшення рівня готовності обладнання – закупка  нового устаткування, проведення капітальних та поточних ремонтів з  метою підтримки старого обладнання у належному функціональному стані.

2.1.1.  Збільшення виробничного потенціалу  –  збільшення  уже існуючих  та  потенціальних  можливостей  виробництва, а також факторів  виробництва та забезпеченості його  визначаючими  видами ресурсів.

2.1.2.  Розробка ефективної системи відбору постачальників – постачальник   повинен   задовольняти   підприємство   якістю   та доступністю запропонованого ним обладнання.

2.2.   Підвищення  рівня  якості  виробництва   –   створення продукції, яка відповідала б міжнародним  стандартам якості, або ж була б конкурентною до своїх аналогів на ринку.

2.2.1.  Розробка  ефективної системи відбору постачальників  - відбір   слід   проводити,   орієнтуючись   на   цінову   політикупостачальників,  якість необхідної сировини і  інших  матеріально- технічних ресурсів і на репутацію фірми-постачальника.

2.2.2. Розробка системи управління якістю продукції – так  як прибуток підприємства залежить від обсягу поданої продукції, то ця продукція повинна мати високий рівень якості. Для досягнення  цієї мети   на   підприємстві  потрібно  створити  (або   удосконалити) структурний   підрозділ,  який  мав  би  проводити   контроль   та вибраковку виробленої продукції.

3.  Соціальні – проведення політики щодо забезпечення потреб, вимог  та  побажань  робочого  колективу  (не  виходячи  за  рамки можливостей).

3.1. Досягнення оптимального рівня чисельності та структури персоналу

3.1.1 Розробка ефективної системи мотивації персоналу

3.1.2 Розробка ефективної системи підбору персоналу

3.2 Вдосконалення існуючої системи охорони праці персоналу

3.2.1 Проведення інструктажу та ознайомлення з правилами безпеки

3.2.2 Забезпечення ефективної організації роботи охорони, встановлення сигналізації, проведення протипожежних попереджувальних робіт.

Побудуємо дерево цілей, головною цілю якого підвищення кості та конкурентоспроможності продукції.

Побудова дерева цілей ґрунтується ієрархії цілей, яка дає змогу відповісти на питання про відповідальність за досягнення різних цілей завдяки встановленню взаємозв’язку між ієрархічними рівнями організації та цілями.

Стратегічні цілі пов’язані з:

- реалізацією напрямків діяльності у привабливих галузях, їхньою комбінацією;

- конкурентним положенням на ринку та сприйманням його споживачами та суспільством;

- інвестиційною діяльністю зовнішніх інвесторів, місцем, яке бажає зайняти підприємство на фінансовому ринку;

-внутрішніми особливостями та можливостями підприємства забезпечувати реалізацію зовні спрямованих цілей.

Стратегічні цілі потрібно встановлювати в усіх ланках і напрямках діяльності підприємства, від яких залежить його виживання та успіх.

Сукупність цілей можна охарактеризувати за допомогою конкретних показників, що дає змогу виконати вимогу вимірюваності. Кожне підприємство обирає та формулює свої цілі, а також формує систему показників для їхньої характеристики.

2.7. Напрями нарощення потенціалу підприємства.

Умови, в яких підприємства здійснюють свою діяльність, сьогодні конкретним чином змінилися, що зумовило формулювання цільових установок. З одного боку, підприємствам надана господарська самостійність, вони самі вирішують питання закупівлі і збуту продукції, визначення масштабу виробництва і напряму використовування джерел засобів. З другого боку, для цих підприємств характерним є високий ступінь зношеності активної частини основних виробничих фундацій, невисокий рівень продуктивності праці, якості продукції, що випускається, і як результат нестійке фінансове положення.

До числа найвірогідніших причин, які обумовлюють нестійкий фінансовий стан слід віднести:

- незадовільну структуру майна підприємства;

- падіння ступеня ліквідності;

- виробництво продукції невисокої якості;

- значна частка простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості;

- невисокий рівень власних джерел;

- порушення фінансової рівноваги, а відповідно нестабільність забезпечення фінансовими ресурсами підприємства;

- нераціональна структура і співвідношення активів і пасивів;

- низький рівень використовування виробничих потужностей.

Формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення.

У зв’язку з тим, що формування потенціалу підприємства є складним динамічним процесом, орієнтованим на максимальну взаємодію з зовнішнім середовищем і забезпечення високої якості реалізації, важливо визначити, які саме фактори обумовлюють розвиток його елементів і впливають на їхню збалансованість і ефективність використання.

До зовнішніх факторів відносяться економічні, соціальні, політичні, юридичні умови, вплив яких визначається обмежувальними або стимулюючими заходами з боку різних державних органів, банків, інвестиційних компаній, суспільних груп, політичних сил і т. ін. Такими заходами, як правило, виступають податкові, процентні ставки, законодавчі, етичні, суспільні норми, тиск політичних сил.

До внутрішніх факторів відноситься, насамперед, стратегія підприємства, для реалізації якої формується потенціал, досвід і навички менеджерів, необхідні для реалізації намічених планів, принципи організації та ведення бізнесу, якими керуються на підприємстві, моральні цінності й амбіції керівників, а також загальноприйняті в рамках підприємства цінності та культура.

Рішення щодо формування потенціалу орієнтовані на майбутнє і тому базуються на попередніх умовах розвитку релевантних факторів, тобто певних передумовах. Особливе значення мають передумови, які визначаються потребами клієнтів і впливають на якість “виходу”, пріоритет якого в процессі формування потенціалу був визначений вище. Крім того, дуже важливі передумови, пов’язані з конкурентами, тому що ресурсний потенціал підприємства втрачає свою цінність сааме під їх тиском. Також повинні бути враховані і внутрішні передумови, пов’язані з загально прийнятими настановами в середині підприємства.

Характерними рисами розвитку потенціалу підприємства як економічної системи є:

1)                 комплексність проблем і необхідність їхнього вивчення в єдності технічних, економічних, соціальних, психологічних, управлінських і інших аспектів;

2)                 ускладнення розв’язуваних проблем і об’єктів;

3)                 зростання кількості зв’язків між об’єктами;

4)                 динамічність ситуацій, що змінюються;

5)                 дефіцитність ресурсів;

6)                 підвищення рівня стандартизації й автоматизації елементів виробничих і управлінських процесів;

7)                 глобалізація конкуренції, виробництва, кооперації і т. д.;

8)                 посилення ролі управлінського фактора й ін.

Успішний розвиток організації - це результат раціонального менеджменту, заснованого на використанні інформації про можливості підприємства. Від можливостей підприємства залежить, наскільки динамічно воно розвиватиметься.

Отже, розвиток організації обумовлений наявністю в підприємства відповідного потенціалу. Крім того, діяльність економічного суб'єкта є складною системою, яка формалізується і описується показниками і направлена на підтримку, головним чином - на підвищення потенціалу підприємства.

Висновки

З даної курсової роботи ми можемо зробити такі висновки:

1. Ми визначили поняття потенціалу, яке має не тільки важливе наукове, а й практичне значення, оскільки уявлення про його зміст визначає підхід до його оцінки вимірювання і управління. Також розглянули еволюцію наукового розуміння терміна „потенціал”, його класифікацію, загальні характеристики і структуру. Найбільш повне визначення потенціалу підприємства дав 0.І. Олексик „Потенціал підприємства – максимально можлива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання з урахуванням ресурсних, структурно-функціональних, часових, соціокультурних та інших обмежень”.

2. Дослідили методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу. Визначили, що формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення. Також розглянули властивості потенціалу підприємства.

3. Визначили, що конкурентоспроможність потенціалу підприємства – комплексна порівняльна характеристика, яка відображає рівень переважання сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу стосовно сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів. Розглянули методи оцінки конкурентоспроможності підприємства.

4. Розглянули теоретичні основи оцінки потенціалу підприємства. Визначили, що оцінка вартості потенціалу підприємства – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об'єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку. Дослідили принципи та основні етапи оцінки потенціалу підприємства.

5. Розглянули оцінку вартості земельних ділянок, будівель і споруд, зокрема теоретичні аспекти визнання земельних ділянок та інших об’єктів складовими потенціалу підприємства, особливості оцінки земельної ділянки, будівель і споруд, методичні основи оцінки вартості земельних ділянок, будівель і споруд. З’ясували, що оцінка вартості земельної ділянки, будівель, споруд визначається їхньою специфічністю, корисністю унікальністю, довговічністю, місцем розташування, та кількістю ринкових пропозицій.

7. Була розглянута оцінка кадрового потенціалу, зокрема його роль та значення в економічних відносинах, методологія і види оцінки кадрового потенціалу підприємства, а також основи управління кадровим потенціалом підприємства. Кадровий потенціал визначається як всі існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками персоналу підприємства.

Список використаних джерел

1.                  Бачевський Б.Є., Заблодська І.В., Решетняк О.О. Потенціал і розвиток підприємства: навч.посіб. – К.: центр учбової літератури, 2009.-400с.

2.                  Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навч.посібник для студентів вузів. – Житомир:2000.-416с.

3.                  Економіка виробничого підприємництва. Навч.посібник./За ред.Й.М.Петровича. 3-тє вид., випр. – К.: Т-во ″Знання″, КОО, 2002.-405с.

4.                  Гавва В.Н. Потенціал підприємства:формування та оцінка: Навч.посіб./ В.Н.Гавва, Е.А.Божко. – К.:Центр навчальної літератури, 2004. – 224с.

5.                  Добикіна О.К., Рижков В.С., та ін. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч.посіб..- К.: Центр Навчальної літератури, 2007. – 208с.

6.                  Економіка виробничого підприємства/За ред. Й.М.Петровича. – К.: Знання, 2002. – 405с.

7.                  Крисокутська Н.С. Потенціал підприємства: Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 352с.

8.                  Круш П.В. Оцінка бізнесу: Навч.посібник/ П.В.Круш, С.В.Поліщук. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 264с.

9.                  Нємцов В.Д. Стратегічний менеджмент/В.Д.Нємцов, Л.Є.Довгань. – К., 2001.- 560с.

10.             Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства:формування та оцінка: Навч.посіб.. – К.:КНЕУ, 2004. – 316с.

11.             http://www.ukr.vipreshebnik.ru/upravlinnya-potentsialom/struktura-potentsialu-pidpriemstva.