Економічна сутність потенціалу підприємства

Отже, у 2009 році фонд оплати праці працівників в порівнянні із попереднім збільшився на 2759,3тис. грн. (40,25 %), а у 2010 році зріс на 1196,3 тис. грн. (12,44%). У 2009 році в порівнянні із попереднім середньорічна оплата праці працівників збільшилась на 8362,15тис. грн. (74,52 %), а у 2010 році зросла на 2847,61тис. грн.. (14,54%). У 2009 році в порівнянні із попереднім роком середньогодинна оплата праці працівників зросла на2,87тис. грн. (36,6%), а у 2010 році зріс на 13,89 тис. грн. (129,9 %).

Обчислимо додаткові показники, що характеризують кадровий потенціал підприємства.

1. Плинність персоналу.

Рівень плинності персоналу розраховується як відношення чисельності працівників, що звільнилися з підприємства з усіх причин (за власним бажанням або з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, тощо) – (Чзв) до середньооблікової чисельності (Rcep.cn.)

(2.6)

Плинність персоналу становить:

Отже найвищий коефіцієнт плинності був у 2009 році і становив 22,8%. А найменшим він був у 2010 році і становив 11,8%.

Рівень плинності персоналу є нормальним, оскільки не перевищує 5%, що вважається нормою. Тобто підприємство працює стабільно.

2. Інтенсивність обороту із прийняття (Іоп) визначається як відношення загальної чисельності працівників, прийнятих за певний період (Чпр) до середньооблікової чисельності працівників за цей період (Rcep.cn).

                                                                                                                                            (2.7)

Інтенсивність обороту із прийняття становить:

Отже, показник інтенсивності обороту із прийняття був найвищим у 2009 р.  і становив 24,2%, а найнижчим у 2010 р. і становив 13,5%.

3. Інтенсивність обороту із звільнення (Іоз) – відношення загальної чисельності працівників, звільнених за певний період (Чзв), до середньооблікової чисельності працівників за цей період ().

(2.8)

Отже, інтенсивність обороту із звільнення у 2009 році  була найвищою і становила 22,8%, а у 2010 році найнижчою і становила 11.8%.

4.Коефіцієнт підвищення кваліфікації:

                                                                                    (2.9)

де ТНф – фактична тривалість навчання з підвищення кваліфікації за період роботи за спеціальністю;

ТНнр– фактична тривалість навчання з підвищення кваліфікації (виходячи з припущення щодо необхідності щорічного навчання тривалістю півмісяця).

2.4. Оцінка фінансового потенціалу підприємства.

Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово_господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства.

В першу чергу на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Фінансовий стан — це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства

Метою оцінки фінансового стану підприємства в системі антикризового управління є розробка і реалізація заходів, направлених на швидке відновлення платоспроможності, відновлення достатнього рівня фінансової стійкості підприємства, встановлення можливості підприємства продовжувати свою господарську діяльність, можливості подальшого розвитку, забезпечення прибутковості і зростання виробничого потенціалу і ухвалення відповідних рішень.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Таблиця 2.8

Основні фінансові показники діяльності ВАТ «Хліб»

У 2010 році коефіцієнт покриття становив 0,31, що на 59,58% більше ніж в 2009 році, а в 2009 році – 0,41, що на 44,06% менше ніж в 2008 році.

В 2008 році 100% поточних зобов’язань підприємства можна покрити за рахунок абсолютно та швидко ліквідних активів, у 2009 році – 40%, що на 63,23% менше порівняно з 2008 роком, а в 20010 році –40%, що на 21,48%, менше ніж в 2009 році.

У 2008 році 59% поточних зобов’язань підприємства можна покрити за рахунок абсолютно ліквідних активів, у 2009 році – 52% і в 2010 році – 55%.

Частка оборотних засобів в активах у 2008 році становила 59 %, у 2009-52% (на 0,07% менше ніж в 2008 році), а у 2010 році – 90 %, що більше на 73,19% порівняно з попереднім роком.

В 2009 році 93% фінансового капіталу підприємства складає власний капітал, що на 23% більше ніж в 2008 році, а в 2010 році – 81%, що на 12% менше ніж в 2009 році. Значення аналізуючого коефіцієнта є меншими від нормативного значення (50%), що є негативним для підприємства.

В 2008 році 59% фінансового капіталу підприємства складають позичкові та залучені кошти, в 2009 році становили 100%, що на 68,8% більше порівнюючи з 2008 роком, а в 2010 році на 0,01% менше в порівняні з попереднім роком і становить 99%.

Коефіцієнт покриття виробничих витрат показує, яку величину 1грн чистого доходу покриває виробничі витрати. В 2008 році даний показник становив 129,48, в 2009 році на 3,58% менше, а в 2010 на 2,3% більше, ніж у 2009 році. Спостерігається збільшення значення показника, що є позитивним для підприємства.

Показник рентабельності продажу у 2008 р. становив 22,77, у 2009 р. він зменшився на 12,6% і становив 19,9, у 2010р. зріс на 9,07% і становив 21,71.

2.5. Оцінка конкурентоспроможності потенціалу підприємства

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства – комплексна порівняльна характеристика, яка відображає рівень переважання сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу стосовно сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів.

При аналізі конкурентоспроможності потенціалу ВАТ «Хліб» використаємо експертний метод.

Проаналізуємо властивості головної продукції, а саме хлібо-будочних виробів, що випускає підприємство.

Оцінка конкурентоспроможності продукції

Таблиця 2.9

Відповідно до даних таблиці 2.9 обчислимо зведені показники конкурентів.

Зведені показники.

Таблиця 2.10

Rінт = =(3,9-1,8)/3 =0,7

Отже, тепер відповідно до значення зведеного показника поділимо конкурентів на 3 групи:

1 група: 1,8-2,5 – ВАТ «Хліб» ;

2 група: 2,5-3,2 – ВАТ «ЦарХліб», ВАТ «ГороховХліб»;

3 група: 3,2-3,9– ТзОВ «ПоліссяХліб»;

Отже, провівши аналіз конкурентоспроможності продукції ТзОВ «Терлич», то можна сказати, що дана продукція є конкурентоспроможною.. Прийнятна ціна продукції, її смакова якість, а також інші важливі характеристики забезпечують конкурентоспроможність продукції підприємства.

2.6. Обґрунтування стратегічних цілей, місії, дерева цілей

ВАТ «Хліб» планує за рахунок розширення виробництва, придбання нового обладнання зайняти домінуюче положення на ринку недорогих якісних макаронних виробiв, закріпити лідерство по обсягам виробництва i асортименту, виступати iнiцiатором змінення цін, виробництва i розробки нових продуктiв, збiльшуючи при цьому ринкову частку i витрати на просування товарiв. На основi обраної нами стратегiї досягнення лiдерства i конкурентних переваг, розробляємо детальний комплекс маркетингових заходів, направлених на досягнення поставленої нами мети. Маркетинговий комплекс включає в себе всi можливі взаємозв’язані заходи, що сприятимуть збільшенню збуту нашої продукцiї i виконанню планових показників.

Головна ціль підприємства ВАТ «Хліб»  на 2012- ий рік  поновити та зберегти лідируюче положення в галузі за  рахунок збільшення частки ринку до 20% та рівня комерційної рентабельності продукції – до 2%.

Для цього потрібно виконати наступні цілі:

1. Економічні – впливають на економічний розвиток підприємства  та забезпечують максимізацію прибутку.

1.1.  Збільшення  річного приросту прибутку –  досягається  за рахунок  збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції  та  зменшення витрат.

1.1.1.  Оптимізація  структури капіталу – збільшення  розмірів власного та залученого капіталу і зменшення зобов’язань.

1.1.2.  Розробка ефективної системи фінансового  планування  – розробка  бізнес-плану  з  метою  оптимізації  витрат  і  доходів, розширення частки ринку і збільшення обсягу продаж.

1.2.  Збільшення рівня рентабельності – доведення використання основних засобів та виробничих ресурсів до максимуму.

1.2.1.  Оптимізація  структури капіталу – перевищення  активів

підприємства над пасивами (за статтями балансу).

1.2.2.  Розробка ефективної системи фінансового  планування  - створення   і  ефективного  використання  фінансових  ресурсів   в діяльності підприємства, що передбачає обґрунтування управлінських рішень    щодо    їх    фінансового   забезпечення,    оптимізації