Зовнішньоторговельний контракт: поняття, структура, механізм укладання і виконання

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ та продовольства УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра зовнішньоекономічної

діяльності підприємств

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни «Основи ЗЕД»

НА ТЕМУ:

 «Зовнішньоторговельний контракт: поняття, структура, механізм укладання і виконання»

 

 

студентки 4 курсу 1 групи

ф-ту аграрного менеджменту

спец. «Менеджмент ЗЕД»

Краснобокої Анни

 

 

 

Житомир – 2011

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Поняття та види зовнішньоторговельного контракту…………………...4
2. Структура зовнішньоторговельного контракту………………………...12
3. Механізм укладання і виконання зовнішньоторговельного контракту......................................................................................................30

Висновок………………………………………………………………………….37

Список використаної літератури………………………………………………..38

Словник термінів………………………………………………………………...39

Додатки…………………………………………………………………………...43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Міжнародне економічне співробітництво  є одним із головних чинників впливу на рівень розвитку економіки кожної окремої країни і світового прогресу в цілому. Складовим елементом  такого співробітництва є зовнішньоекономічна  діяльність суб’єктів господарювання різних країн. Для них важливим є  знання особливостей комерційних операцій та правил укладання різних видів  міжнародних контрактів. Саме від  цих знань залежить успіх  зовнішньоекономічних операцій купівлі-продажу, експортно-імпортних  операцій, операцій реекспорту та реімпорту, операцій зустрічної торгівлі тощо.

З вище зазначеного витікає, що тема курсової роботи є актуальною в сучасних умовах розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України.

Метою курсової роботи є детальне дослідження зовнішньоторговельного контракту. Задля досягнення цієї мети необхідно визначити сутність зовнішньоторговельного контракту, його структуру, основні види та механізм його укладання і виконання.

Національне законодавство  України зобов'язує суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності формалізовувати торговельні  операції з іноземними партнерами шляхом укладення контрактів купівлі-продажу (договорів) виключно у письмовій  формі, що є також підставою для  здійснення митного, валютного та податкового  видів контролю.

Необхідно пам'ятати, що норми  законодавства наголошують на виключному праві укладення будь-яких договорів (контрактів) на розсуд резидента України  з іноземним партнером, а визнання зовнішньоекономічної угоди недійсною може бути здійснено тільки за рішенням суду. Водночас, норми державного регулювання визначають більш жорсткі правила щодо змісту та умов виконання угод, чим і потрібно керуватися під час планування, узгодження та здійснення торговельних операцій.

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ

 

У розвитку економічних зв'язків  та співробітництва українських підприємців із зарубіжними партнерами важливу роль відіграє зовнішньоекономічний договір (контракт).

Зовнішньоторговельний договір (контракт) — це договір постачання матеріальних благ, прийнятий у міжнародній торгівлі, що укладається між експортером та імпортером, спрямований на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоторговельній діяльності.

Як і всяка цивільно-правова  угода, зовнішньоекономічний контракт має відповідати ряду загальних вимог (умов), додержання яких є необхідним для дійсності угоди. Ці вимоги виводяться доктринальним шляхом із норм чинного законодавства. Крім загальних умов, зовнішньоекономічні контракти підпорядковуються й певним спеціальним вимогам. Йдеться насамперед про суб'єктний склад договору. Сторонами в ньому є, з одного боку, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, а з другого — іноземний контрагент.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

— юридичні особи, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та ін., у тому числі юридичні особи, майно або капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

— об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність.

Іноземними суб'єктами господарської  діяльності визнаються ті суб'єкти, які мають постійне  місцезнаходження (для юридичних осіб) або постійне місце проживання за межами України (для  фізичних осіб).

Однією з необхідних умовою дійсності зовнішньоекономічного  контракту є додержання письмової  форми.  Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій  формі, якщо інше не встановлено законом  або міжнародним договором України. У разі якщо зовнішньоекономічний договір підписується фізичною особою, потрібен тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір підписують дві особи: особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів, та особа, яку уповноважено довіреністю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, одноособове, якщо установчі документи не передбачають інше.

Недодержання форми і  порядку підписання зовнішньоекономічного контракту іноді є предметом спору між його сторонами, який передається на вирішення компетентного органу. В договорах міжнародної купівлі-продажу товарів, бартерних та інших контрактах, що їх укладають українські суб'єкти господарювання з іноземними контрагентами, найчастіше обумовлюється застереження, що будь-які спори, які виникають з даного контракту або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.

 

Застосовувані в зовнішній  торгівлі контракти містять різні  умови, що характеризують товар, що служить  предметом купівлі-продажу, що визначають особливості комерційні угоди, права  та обов'язки сторін, взаємні зобов'язання сторін по операціях, що забезпечує виконання  контракту.

Усі умови  контракту можна класифікувати  таким чином:

• з точки зору їх обов'язковості для продавця і покупця;
• точки зору їх універсальності.

1. З точки зору обов'язковості умови контракту поділяються на обов'язкові та додаткові.

 До обов'язкових умов відносяться:

• Найменування сторін - учасників угоди;
• Предмет контракту;
• Якість і кількість;
• Базисні умови поставки;
• Ціна;
• Умови платежу;
• Санкції та рекламації (штрафи, претензії);
• Юридичні адреси та підписи сторін.

До додаткових умов відносяться:

• Здавання-приймання товару;
• Страховка;
• Відвантажувальні документи;
• Гарантії;
• Упаковка та маркування;
• Форс-мажорні обставини;
• Арбітраж;
• Інші умови.

 Обов'язковими ці умови ( "conditions") називаються тому, що, якщо одна із сторін не виконує ці умови, то інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.

2. З погляду універсальності умови контракту поділяються на індивідуальні та універсальні.

 До індивідуальних, тобто тим, які притаманні тільки одному конкретному контракту, відносяться:

• Найменування сторін у преамбулі;
• Предмет контракту;
• Якість товару;
• Кількість товару;
• Ціна;
• Строки поставки;
• Юридичні адреси та підписи сторін.

 До універсальних умов відносяться:

• Здавання-приймання товару;
• Базисні умови поставки;
• Умови платежу;
• Упаковка та маркування;
• Гарантії;
• Санкції та рекламації;
• Форс-мажорні обставини;
• Арбітраж.

У міжнародній комерційній  практиці використовується багато різновидів зовнішньоторговельних контрактів, структура, зміст та особливості яких визначаються видом зовнішньоекономічної операції, яку вони супроводжують. Найчастіше у зовнішньоторговій практиці застосовується договір міжнародної купівлі-продажу. У зв’язку з цим пропоную розглянути види міжнародних контрактів купівлі-продажу більш детально.

 

 

В залежності від принципів, які кладуться в основу класифікації, контракти купівлі-продажу можна поділити за наступними видами:

1. Разові

2. З періодичною поставкою

3. З оплатою в грошовій  та товарній формах (повністю  чи частково)

4. Попередні

5. Термінові

Разові  контракти можуть бути з коротким строком поставки (сировинні товари) та з довгостроковими поставками ( на комплексне устаткування 3-5 та більше років).

Контракти з періодичною поставкою передбачають регулярну періодичну поставку узгодженої в ньому кількості товарів на протязі встановленого строку. Цей строк може бути коротким ( 1 рік ) та довгим (5-10 років). Такі контракти переважно укладаються на промислову сировину та полу фабрикати.

Контракт  з оплатою в грошовій формі передбачає оплату в узгодженій між сторонами валюті із застосуванні обумовлених в контракті способів платежу та форми розрахунку.

Контракти з оплатою цілком в товарній формі укладаються при продажі одного чи декількох товарів з одночасною ув’язкою з покупкою іншого товару та розрахунки в іноземній валюті не проводяться (бартер).

Попередній  контракт – це договір, за яким сторони зобов’язуються укласти в майбутньому договір щодо передачі товарів на умовах, які передбачені в попередньому договорі. На сторону, яка необґрунтовано ухиляється від укладання договору, який передбачений таким договором, накладається відшкодування збитків іншій стороні, які були викликані шляхом ухилення.

Ще одним різновидом міжнародних  контрактів є термінові контракти. Ці договори укладаються, коли покупцю необхідно отримати придбаний товар саме в обумовлений строк, а інші умови мають менше значення. Наприклад, насіння до посівної. При порушенні строку покупець анулює договір із застосуванням санкцій.

Проблемам уніфікації умов угод в міжнародній торгівлі приділяється багато уваги з боку спеціалізованих  міжнародних організацій. Розробкою типових контрактів та введенням їх в практику займається Європейська економічна комісія ООН. Під її наглядом розроблено більш ніж 30 варіантів типових контрактів та загальних умов купівлі продажу.

Типовий контракт (standard contract) - це заздалегідь підготовлений текст контракту або ряд уніфікованих умов, викладених у письмовій формі з урахуванням звичаїв та звичок, характерних для даної сфери діяльності чи торгівлі, та прийнятих сторонами контракту після того, як вони були узгоджені з вимогами конкретної угоди.

Текст конкретного типового контракту може використовуватись  лише до суворо визначених видів угод або видів торгівлі чи при наданні  послуг. Часто типові контракти розробляються  та наказуються до обов'язкового використання галузевими відомствами або спілками підприємців.