Особенности статистического исследования

    Звітність — це така форма статистичного  спостереження, яка  характеризує систему  взаємопов'язаних показників, що дають змогу одержати дані наслідків роботи підприємства, установи або організації за звітний період, і періодично подається у вигляді встановлених законодавством звітних документів (статистичних звітів) статистичним, контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і вірогідність цих даних. Інакше кажучи, це така форма статистичного спостереження, при якій кожна установа за єдиними бланками в точно затверджені строки (кожний квартал, півріччя або за рік) надає своєму вищому органу і органу державної статистики документально підтверджені дані.

      Проте у реальній дійсності  не всі суспільні явища і  процеси можна охопити статистичною  звітністю. Є такі сфери діяльності  суспільства, які можна встановити  лише шляхом опитування громадян (наприклад, структура прибутків і витрат населення, особливості детермінації окремих видів злочинів). Для одержання даних, які не відображені в звітності, здійснюються спеціально організовані статистичні спостереження. Вони також можуть проводитися для уточнення і перевірки звітних даних та даних, одержаних при проведенні перепису. В цьому разі таке спостереження називається контрольним. Спеціально організовані статистичні спостере¬ження проводяться і для вирішення самостійних наукових завдань, і для обґрунтованого прийняття важливих управлінських чи політичних рішень. До спеціально організованих статистичних спостережень належать переписи, різні види опитувань, одноразові обліки, несуцільне обстеження.

    Об'єкти правової статистики.

    Об'єкт  спостереження — це сукупність явищ, що вивчаються. Без чіткого відокремлення  об'єкта статистичного спостереження  завжди є небезпека або зареєструвати  факти, які не мають ніякого відношення до сукупності, що вивчається, або, навпаки, пропустити факти, які належать до цієї сукупності. Зрозуміло, що це не дасть  змогу вивчити сукупність у повному  обсязі і може призвести до спотворення  дійсності.

    Об'єктом  статистичного спостереження є  така сукупність одиниць досліджуваного суспільного явища, яка має якісну своєрідність і яку необхідно  піддати статистичній реєстрації для  реалізації мети і завдань статистичного  дослідження.

    Іноді дуже важко відмежувати безпосередній об'єкт спостереження від пов'язаних з ним суміжних явищ. У цих випадках в статистиці використовують механізм застосування «цензу», згідно з яким об'єкт відокремлюється низкою обмежувальних ознак.

    Об'єкти правової статистики диференціюються залежно від галузей правової статистики:

    об'єкти кримінально-правової статистики: 1) злочини, тобто передбачені кримінальним законом суспільне небезпечні винні  діяння, вчинені суб'єктами злочину; 2) суб'єкти злочину (особи, які вчинили  злочин); 3) покарання;

    об'єкти цивільно-правової статистики: 1) цивільні правовідносини, які посвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовому провадженні, або цивільні справи; 2) сторони цивільного процесу, тобто позивачі і відповідачі; 3) судові рішення;

    об'єкти адміністративно-правової статистики: 1) адміністративні правопорушення; 2) особи, які вчинили адміністративні  правопорушення; 3) адміністративні  стягнення.

    Аналогічні  об'єкти спостереження є і в  інших галузях правової статистики. Вони відрізняються лише якісною  своєрідністю фактів, що реєструються.

    Види  статистичного спостереження

    За  часом його проведення, за моментом реєстрації статистичне спостереження поділяється на поточне і перервне.         

    Поточне (безперервне) спостереження полягає  в безперервній реєстрації фактів у  міру того, як вони виникають, наприклад, реєстрація актів громадянського стану, облік зареєстрованих злочинів, пожеж  тощо. При поточному спостереженні  факти реєструються постійно. Зрозуміло, що злочинність можна спостерігати лише шляхом поточного (безперервного) спостереження.

    Перервне  спостереження відображає рівень того чи іншого пра-вового явища на якусь-то дату чи момент часу. Воно завжди проводиться з метою одержання даних, які не можна одержати іншим шляхом. При перервному спостереженні реєстрація фактів здійснюється або регулярно через певні проміжки часу, або в разі необхідності одержати ті чи інші дані. Якщо спостереження проводиться регулярно через певні проміжки часу, то воно називається періодичним (наприклад, перепис населення проводиться один раз через десять років). Якщо спостереження здійснюється епізодично з метою вирішення певних соціально-економічних завдань, то воно називається одноразовим (наприклад, перепис плодово-ягід¬них насаджень, облік і характеристика особи жебрака).

    За  охопленням одиниць сукупності розрізняють  суцільне і не-суцільне спостереження.

    При суцільному спостереженні обліку підлягають усі без винятку одиниці сукупності. Суцільним має бути облік усіх правових явищ, тобто усі вони (про  які стало відомо правоохоронним органам) обов'язково повинні бути зареєстровані. Суцільне спостереження найбільш чітко характеризує рівень, структуру, динаміку та взаємозв'язки явищ. Поточне спостереження завжди будується на принципах суцільного спостереження, оскільки воно повинно охоплювати усі одиниці сукупності. Несуцільне спостереження застосовується внаслідок низки причин (з метою економії часу, зусиль і коштів, а також у зв'язку з неможливістю проведення суцільного спостереження). Як правило, воно проводиться для одержання даних, відсутніх у офіційній звітності, які одержати суцільним способом дорого, довго, складно і практично неможливо. Несуцільне спостереження поділяється на такі види: спостереження основного масиву, монографічне, вибіркове. Деякі вчені відносять до нього і моніторинг.

    Контрольне  спостереження — це спостереження, яке проводиться з метою перевірки  матеріалів уже проведеного спостереження. За його результатами здійснюються відповідні зміни у матеріалах проведеного  спостереження, вносяться поправки до загальних результатів. Контрольне спостереження може бути як суцільним, так і несуцільним (вибірковим). Пробне спостереження — це таке статистичне спостереження, яке здійснюється при підготовці до основного спостереження з метою уточнення і відпрацювання його програмно-методологічних і організаційних питань. Як правило, цей вид спостереження застосовують при підготовці до проведення перепису населення.

    Способи статистичного спостереження

    Існують три способи одержання статистичних даних: 1) безпосе-реднє спостереження; 2) документальний спосіб; 3) опитування.

    Безпосереднє  спостереження — це реєстрація окремих  ознак і явищ шляхом їх безпосереднього  обстеження (особистого переліку, вимірювання, зважування, підрахунку тощо). Цей спосіб у правовій статистиці застосовується рідко. В інших галузях він  застосовується часто, оскільки при  його правильній організації він  дає змогу одержати найбільш достовірні дані. Основна перевага безпосереднього спостереження — це можливість вивчення об'єкта спостереження з різних боків. Об'єктами такого спостереження можуть бути: поведінка окремих осіб або їх групи в умовах конкретної обстановки чи певної ситуації; судження окремих осіб; результати дії (або бездіяльності) осіб, які проводять профілактику злочинності; середовище, оточуюча досліджуваний контингент обстановка. До числа негативних моментів цього виду спостереження необхідно віднести перш за все те, що воно потребує значної витрати часу. Крім того, на його результати можуть вплинути особисті якості спостерігача.

    Документальний  спосіб спостереження — це одержання  необхідних даних на підставі використання різних документів. Цей спосіб спостереження  іноді називають звітним, оскільки він передусім застосовується при  заповненні статистичної звітності. Він забезпечує одержання найбільш достовірних даних.

    Іноді деякі факти і ознаки явищ, що вивчаються, неможливо встановити шляхом безпосереднього спостереження (наприклад, вчинення злочину), тому виникає потреба  в проведенні опитування. При опитуванні статистичні дані одержують шляхом реєстрації відповідей осіб, яких опитують. Опитування може бути усним (експедиційним), самореєстрацією, кореспондентським та анкетним.

    Усне  опитування полягає в тому, що спеціально підготовлені працівники (реєстратори, обліковці) одержують статистичні  дані шляхом безпосереднього опитування осіб. Цей спосіб спостереження називається  експедиційним. Відповіді опитуваних осіб реєстратори заносять з їх слів у спеціально розроблені бланки. При  усному опитуванні реєстратори не тільки ставлять питання, а й контролюють  правильність відповідей на них. Цей спосіб опитування застосовується при проведенні переписів, вибіркових статистичних спостережень. Його ефективність дуже істотна, оскільки він проводиться тільки спеціально підготовленими особами.

    При самореєстрації опитувані особи самі заповнюють формуляри. Представники статистичних органів спочатку лише проводять інструктаж з метою роз'яснення опитуваним особам, як слід заповнювати бланки і відповідати на питання, і контролюють повноту і правильність статистичних даних при збиранні заповнених бланків.

    Сутність  кореспондентського способу полягає  в тому, що статистичним органам  необхідні відомості повідомляють добровільні кореспонденти за домовленістю з ними. Статистичні органи, які  про¬водять спостереження, надсилають кореспондентам бланки та інструкції по їх заповненню. Особи або установи, які одержали формуляри, повинні їх заповнити і повернути в точно встановлені строки. Цей спосіб застосовується для вивчення тривалих процесів.

    Анкетний  спосіб полягає в тому, що одержання  даних здійснюється шляхом розсилання спеціальних анкет, які заповнюються та повертаються на добровільних засадах. Його недоліком є те, що не всі анкети повертаються, а деякі з них заповнюються невірно. За способом розповсюдження анкет можна виділити такі: 1) пресовий (анкети друкуються на шпальтах газет і журналів); 2) роздавальний (дослідник роздає анкети); 3) поштовий (анкети надсилаються поштою). Цей спосіб збирання даних потребує мінімальних витрат коштів. На жаль, якість його також не¬значна, оскільки відсутність інструктажу або інструкції щодо заповнення анкет призводить до появи значної кількості невірно заповнених анкет.

    Іноді використовується і такий метод, як інтерв'ю, тобто співрозмова, яка передбачає прямий контакт дослідника і опитуваного. З нашої точки зору це метод соціології, а не статистики. Вважаємо, що для одержання статистичних даних ним користуватися не можна.

    Обрання способу спостереження залежить насамперед від сутності досліджуваних  явищ, об'єкта статистичного спостереження, висунутих вимог до ступеня точності одержаних даних, а також від  фінансових можливостей.