Організація продажу товарів у мережевому магазині за матеріалами ТОВ «Сільпо»

Дотримуючись та виконуючи  поставлені завдання, можна досягти  основних цілей організації продажу  товарів у мережевому магазині, а  саме:

• вивчення попиту населення на товари;
• швидкий продаж товарів за вигідними як для споживачів, так і для підприємців цінами;
• правильна викладка товарів;
• надання максимуму інформації про товар для споживачів;
• забезпечення постійної наявності товару в магазині;
• задоволення потреб споживачів у будь-яких товарах, притаманних даному типу магазину;
• надання у магазині додаткових послуг;
• отримання запланованого прибутку;
• якісне обслуговування покупців;
• високий рівень конкурентоспроможності.

Завдяки заздалегідь визначеним цілям  та завданням організації продажу  товарів, у мережевому магазині постійно здійснюється організоване забезпечення споживачів необхідною продукцією та отримується очікуваний дохід від  реалізації товарів.

Організація продажу товарів у  мережевому магазині традиційно здійснюється за перевіреними базовими принципами. Унікальність цих принципів і  вимог полягає в тому, що вони повною мірою стосуються не тільки традиційних, але й новітніх форм і методів роздрібної реалізації.

Основні принципи організації продажу  товарів у мережевому магазині такі:

а) для привернення уваги  споживачів використовується спеціальна раціональна викладка товарів:

• наближення товарів до покупців і створення найліпших умов для вільного ознайомлення з товарами та їх відбору;
• для викладки товарів необхідно використовувати всі вільні місця в торговому залі;
• великогабаритні товари слід розташовувати недалеко від виходу;
• товари, що мають однакове значення, повинні бути розташовані в одному відділі магазину;
• супутні товари повинні бути виставлені в безпосередній близькості від основних;
• непродовольчі товари доцільно розташовувати по мікрокомплексам; товари імпульсивної купівлі мають бути розміщені на видному місці та приваблювати увагу споживачів;
• товари, які купуються найбільше повинні бути викладені на полицях на рівні очей;
• нові товари, на які необхідно звернути особливу увагу покупців, потрібно викладати на видних місцях;

б) реклама на товар має  бути розміщена в «гарячих» точках торгового залу(вхід/вихід, каси, поряд  з викладкою товарів на рівні  очей, поряд з товарами імпульсивного  попиту) для привертання уваги  споживачів;

в) максимальне скорочення операцій обробки товарів у зоні обслуговування або на робочому місці  продавця;

г) поєднання в одному пункті операцій з розрахунку за продані  товари і відпуску їх покупцям.

д) комплексний підхід до вироблення оптимальних варіантів продажу товарів;

е) економічна ефективність прийнятої схеми продажу товарів;

є) збереження якості товарів.

Отже, можна зробити висновок, що продаж товарів через мережеві магазини має важливе соціально-економічне значення для будь-якої економічної  моделі господарювання. У ринкових умовах економічне значення мережевих  магазинів полягає в раціональній організації завершального етапу  кожного окремого циклу суспільного  виробництва, забезпеченні швидкого і  стабільного доведення товарів  до споживачів, здійсненні мобільного кругообігу грошових коштів.

Соціальне значення мережевих  магазинів сьогодні не обмежується  тільки скороченням часу, зусиль і  коштів рядових споживачів на придбання  потрібних товарів і послуг. Продаж товарів через мережеві магазини має стабільну тенденцію до зростання, є важливим ресурсом скорочення безробіття, працевлаштування передусім молоді, джерелом доходів як підприємців, так  і найманих працівників.

1.2. Фактори впливу на економічну ефективність організації продажу товарів у мережевому магазині

Одним з основних завдань  аналізу організації продажу  товарів у мережевому магазині є  кількісне вимірювання, узагальнення і оцінка впливу факторів на її економічну ефективність. Факторний аналіз ефективності організації продажу товарів  дає можливість вияснити причини  змін товарообороту², a також виявити потенційні можливості його подальшого зростання. Обсяг роздрібного товарообороту торговельного підприємства, темпи його зростання залежать від цілого комплексу факторів, під впливом яких він формується.

Усі фактори за їх змістом  можна поділити на економічні, організаційно-технічні, соціальні і інші. 3 основних економічних  факторів, які впливають на організацію  продажу товарів, можна виділити зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні) фактори. їх ще називають незалежними  і залежними від зусиль колективу  магазину. До зовнішніх відносяться такі: стан платоспроможного попиту населення; зміни роздрібних цін на товари народного споживання і їх співвідношень; рівень конкуренції у районі діяльностімагазину; виконання постачальниками договорів, дотримання термінів постачання товарів. У цій класифікації деякі сумніви можуть виникнути відносно змін роздрібних цін на товари, віднесених до незалежних факторів. За нових економічних умов ціни реалізації визначають магазини самостійно. Однак роздрібні ціни в торговельній мережі об'єктивно залежать не стільки від політики ціноутворення, як від зовнішніх ринкових факторів, таких як ефективність суспільного виробництва, рівень інфляції, конкуренції. Тому приналежність цієї групи факторів до зовнішніх є обгрунтованою.

Внутрішні економічні фактори, які впливають на організацію  продажу товарів, такі: забезпеченість товарами, що відповідають попиту; укомплектованість штатів та продуктивність праці; стан і ефективність використання матеріально-технічної бази. До внутрішніх також відносяться фактори організаційно-технічного характеру: організаційно-технічний і технологічний рівень торговельної діяльності; дислокація торговельної мережі; стан менеджменту, маркетингу, рівень комерційної роботи. Соціальними і іншими факторами, які впливають на організацію продажу товарів, є: чисельність, склад, соціальна структура, міграція населення; грошові доходи і заощадження, задоволення потреб за рахунок власного господарства; побутові особливості, традиції, мода, морально-психологічні і інші фактори. Перераховані фактори впливають опосередковано, через платоспроможний попит населення на товари, його обсяг і структуру, коливання протягом року. Тому ці фактори необхідно враховувати як у процесі стратегічного аналізу діяльності магазину.

Розглянуті групи факторів є взаємозумовленими, впливають  на організацію продажу продукції  не ізольовано один від одного, a у взаємозв'язку, що слід брати до уваги в процесі проведення комплексного економічного аналізу. Що стосується зовнішніх факторів, то із них безпосередньо на впливають: платоспроможний попит населення; зміна роздрібних цін і рівень конкуренції в районі діяльності. Однак ці три групи факторів об’єднує система взаємозв’язків, яка виражає також і опосередковані впливи. Так, роздрібні ціни залежать від попиту і одночасно впливають на нього відповідно до дії законів попиту тa пропозиції. Вони формуються значною мірою під впливом конкуренції в районі діяльності торговельного підприємства, яка визначає стан пропозиції товарів. Інші зовнішні фактори мають лише опосередкований вплив. Соціальні і інші фактори, як уже зазначалось, впливають через платоспроможний купівельний попит населення. A виконання постачальниками договорів і дотримання термінів постачання впливає на нього через забезпеченість торговельної мере-жі товарами. Однак якщо розглядати черговість впливу факторів, то необхідно зауважити, що основними лімітуючими факторами зростання є: купівельні фонди, які відображають платоспроможний попит населення; рівень конкуренції в районі діяльності торговельної організації; забезпеченість товарами, що відповідають попиту населення.

На ефективність організації продажу  товарів також діє використання торговельної площі магазину, на що впливають такі фактори: використання прогресивних форм (методів) продажу  товарів - самообслуговування, торгівлі за зразками, торгівлі на замовлення. Ці форми, порівняно з індивідуальною формою обслуговування (через продавця), дозволяють розмістити в торговельному  залі значно більший товарний асортимент, збільшити пропускну спроможність торговельного підприємства, скоротити  витрати часу покупців на придбання  товарів повсякденного попиту та поліпшити якість торговельного  обслуговування.

Ефективність використання торговельних площ багато в чому залежить від  раціонального розміщення підприємств  торгівлі на території міста. Вибір  місця розташування магазину з урахуванням  його торговельної площі й асортиментного профілю значною мірою впливає  на ефективність роботи роздрібного  торговельного підприємства. Важливим фактором у побудові торговельної мережі, яка реалізує товари повсякденного  попиту, є максимальне наближення магазинів до споживачів і рівномірне розміщення у житлових зонах міста. При цьому розмір торговельної площі  магазинів збільшується в міру зростання  контингенту обслугованого населення. Однотипні за асортиментним профілем магазини, розташовані в різних зонах  міста (житловий масив, транспортна  магістраль, центральна частина), матимуть значні відхилення основних показників ефективності роботи.

На ефективність використання торговельної площі магазинів великий вплив  робить значення настановної і демонстраційної  площі, яке визначається величиною  відповідних коефіцієнтів. Оптимальне значення цих показників за лежить від використаних форм продажу товарів  і інтенсивності споживчих по токів. За умови самообслуговування ці показники повинні мати такі величини: коефіцієнт настановної площі (Кнп) має бути рівний 0,30-0,32, коефіцієнт де монстраційної площі (Кдем) - 0,72-0,75. Для великих універмагів і супермаркетів, де спостерігається висока інтенсивність споживчих потоків і необхідно мати великі основні проходи у торговельному залі, а також для магазинів, що використовують індивідуальну форму продажу товарів, коефіцієнт настановної площі може бути зменшений до значення 0,27-0,30. При цьому демонстраційна площа може бути збільшена за рахунок використання більш об'ємного торговельно- виставкового устаткування та висоти стелажів у супермаркетах. Крім того, у цих магазинах демонстраційна площа може бути збільшена за рахунок ширших полиць (до 0,6 м) цих стелажів.

До важливих факторів підвищення ефективності використання торговельних площ відноситься  розробка оптимального режиму роботи магазину з урахуванням його асортиментного профілю та місця розташування на території міста (житлова зона, центральна частина міста, автотранспортна  магістраль). Встановлений режим роботи повинен забезпечити поліпшення використання календарного робочого часу, який вимірюється коефіцієнтами  змінності та без перервності. Цей фактор має бути максимально використаний, оскільки аналіз роботи окремих магазинів, розташованих за межами центральної зони міста, не забезпечує максимального використання пропускної спроможності торговельної мережі. Тривалість робочого дня цих магазинів повинна коригуватися, ура ховуючи пору року, шляхом скорочення робочого дня (до 19.00) у зимовий період збільшення (до 20.00-21.00) у літній період. У першу чергу це має поширитися на роздрібну торговельну мережу з реалізації товарів повсякденного попиту. Крім того, не зважаючи на те, що більшість магазинів перейшла на режим роботи без перерви, окремі торговельні підприємства, особливо в містах обласного підпорядкування, працюють з перервою, що створює відносні незручності для окремих категорій покупців.

Правильний вибір форм спеціалізації  роздрібної торговельної мережі значною  мірою впливає на ефективність використання торговельних площ. Вивчаючи цей фактор, необхідно мати на увазі особливості  попиту на продовольчі і непродовольчі  товари. У продовольчій торгівлі, для  якої основною умовою здійснення покупок  споживачем є комплексність асортименту  товарів повсякденного попиту, покупцям найзручніше купувати товари в магазинах з універсальним асортиментом товарів (хлібобулочні вироби, молоко, м'ясопродукти та ін.). Це значною мірою скорочує витрати часу на оформлення комплексної покупки. Тому такі магазини, як супермаркет, універсам, гастроном є найбільш привабливими для основної маси споживачів.

До перспективних факторів, які  сприяють підвищенню ефективності використання торговельної площі магазинів, що реалізують товари повсякденного попиту, належить випуск власної продукції. Ця діяльність значно ефективна на великих торговельних підприємствах, такі як супермаркет, торговельний центр і торговельний комплекс, за наявності великих обсягів виробництва  хлібобулочних виробів, м'ясних, рибних, овочевих напівфабрикатів, мучних виробів, салатів, солінь та ін. Випуск власної  продукції забезпечує розширення асортименту  товарів на торговельному підприємстві, сприяє зростанню товарообороту  та доходів, скорочує потребу підприємства у власних оборотних коштах за умови розрахунків з постачальниками.

Вказаний перелік факторів, що впливають  на підвищення ефективності торговельних площ, може бути доповнений з урахуванням  типу магазину, його асортиментного профілю, місця розташування та масштабів  діяльності. Сюди можуть бути віднесені  і зручності паркування автотранспорту, наявність рекла ми та інформації про товари, послуги, наявність зон  відпочинку і дитячих роз ваг, високий рівень культури обслуговування.

1.3. Показники, що характеризують організацію продажу товарів у мережевому магазині

Ефективність роботи магазину визначається рядом абсолютних і  відносних показників, які можна  умовно підрозділити на наступні групи: економічні (витрати звернення, рентабельність, відношення рівня заробітної платні до товарообігу магазина; чисельність  працівників магазина, товарообіг на 1 м² всій площі магазина, товарообіг на 1 м² площі торгового залу, товарообіг на одного працівника магазина і ін.); техніко-технологічні (частка площі торгового залу в загальній площі магазина, частка товарних запасів, що розміщуються в торговому залі, коефіцієнт настановної площі, коефіцієнт демонстраційної площі, число різновидів товарів, що реалізовуються) і соціальні. Щодо характеристики соціальних показників, то у супермаркетах вони такі: