Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Января 2012 в 16:41, курсовая работа
Що привело в місто Харків купця другої гільдії, російського промисловця Григорія Миколайовича Бормана, директора-розпорядника товариства, фактично повновладного господаря вже широко відомої в Санкт-Петербурзі фірми з однойменною назвою? Адже фірма в столиці Російської держави процвітала : вона мала два шикарно обставлених магазина на парадних вулицях міста, достатн
1 Оцінка майнового стану ЗАТ КФ «Харків’янка»…………………………………..3
1.1 Загальна характеристика та оцінка фінансово – майнового стану підприємства………………………………………………………………………...3
1.2 Аналіз ліквідності підприємства…………………………………………………25
1.3 Аналіз фінансової стійкості підприємства………………………………………32
2 Висновки та пропозиції для покращення фінансового стану ЗАТ КФ «Харків’янка»………………………………………………………………………….38
Додатки...........................................................................................................................
Згідно
результатів таблиці 1.8 можна сказати,
що у підприємства у 2010 році, як і в 2009
році склався негативний грошовий потік.
Формування позитивного грошового потоку
відбулось за рахунок перевищення надходжень
над видатками операційної діяльності.
Таблиця 1.9
Формування чистого грошового потоку від операційної діяльності
Показники | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік | Зміни +/- |
Чисті грошові кошти від операційної діяльності | (9551) | 8352 | 9108 | +756 |
Сплачені
-відсотки (%); - податки на прибуток |
(89) (321) |
(37) (477) |
- (573) |
(-37) (+96) |
Чистий грошовий потік від операційної діяльності | (9961) | 7838 | 8535 | +697 |
Відсоткове та податкове навантаження на чисті грошові кошти, % | 4,29 | 6,15 | 6,29 | +0,14 |
Згідно результатів таблиці 1.9 можна сказати, що збільшення грошових потоків, свідчить про збільшення ділової активності підприємства, збільшення відсоткового та податкового навантаження на 0,14.
В ході подальшого аналізу необхідно провести аналіз ділової активності підприємства та рентабельності продукції.
Грошові потоки від інвестиційної діяльності – це надходження за реалізовані фінансові інвестиції, необоротні активи, майнові комплекси, отримані відсотки, дивіденди та інші надходження.
Дані таблиці 1.8 свідчать про
те, що у 2010 році склався від’ємний
грошовий потік від
Збільшення від’ємного грошового потоку від інвестиційної діяльності можна вважати економічно виправ денним, оскільки це можливо є вкладеннями у майбутній розвиток підприємства. Тепер визначимо вплив чинників котрі викликали такі зміни (табл.1.10).
Таблиця 1.10
Формування чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності
Показники | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік | Зміни +/- |
Надходження | - | - | 911 | +911 |
-
від реалізації необоротних |
3 | - | - | - |
- інші | - | - | - | - |
Видатки | 10789 | 3315 | 9995 | +6680 |
-
на придбання фінансових |
4 | - | - | - |
- необоротних активів | 10419 | 2859 | 9516 | +6657 |
- інші платежі | 366 | 456 | 479 | +23 |
Чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності | 10785 | 3315 | 9084 | +5769 |
Згідно
результатів таблиці 1.10 можна зробити
висновок, що у підприємства збільшились
витрати а придбання
Грошові потоки від фінансової діяльності – це надходження власного капіталу, отримання позик, інші надходження.
Дані таблиці 1.8 свідчать про те, що у підприємства чисті від’ємні потоки від фінансової діяльності незначною мірою впливали на формування чистого грошового потоку діяльності та зміни його інтенсивності як в 2009 так і в 2010 році. Підприємство не здійснювало інвестиційної діяльності за аналізуємий період.
В
ході подальшого аналізу потрібно провести
вивчення внутрішнього руху коштів з
точки зору доцільності та відображення
у звітності.
1.2
Аналіз ліквідності підприємства
В ринкових умовах господарювання ліквідність підприємств вважається однією з найважливіших характеристик їх діяльності. Вона визначає не тільки взаємовідносини підприємства з партнерами, суб'єктами фінансового ринку, державою, а й його успішне функціонування чи банкрутство. Результати аналізу ліквідності, і відповідно, платоспроможності цікавлять перш за все кредиторів підприємства, оскільки це дає відповідь на питання про його здатність погасити свої зобов'язання.
Для
об’єктивності результатів
Ліквідність активу – здатність до трансформації в грошові кошти. Ступінь ліквідності активу визначається проміжком часу, необхідного для його перетворення у грошову форму. Чим менше потрібно часу для інкасації певного активу, тим вища його ліквідність.
Ліквідність балансу - це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для своєчасного покриття всіх необхідних платежів. Точніше це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов’язань. Отже, ліквідність балансу відбиває міру погодженості обсягів і ліквідності активів з розмірами і термінами погашення зобов’язань, і залежить від ліквідності активів підприємства.
Ліквідність підприємства - це здатність підприємства виконувати обов’язки платіжного характеру шляхом перетворення своїх активів в гроші для своєчасного покриття всіх необхідних платежів, а також шляхом залучення позикових засобів зі сторони, якщо в нього є відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості. Ліквідність підприємства значною мірою залежить від ліквідності балансу.
Метою аналізу ліквідності балансу є пошук можливостей погашення платіжних зобов’язань за рахунок внутрішніх джерел (можливої реалізації активів), і з’ясування на цій основі рівня платоспроможності підприємства.
Аналіз ліквідності балансу передбачає порівняння окремих статей активів, згрупованих за ступенем їхньої ліквідності й розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за строками їхнього погашення й розташованими в порядку зростання строків.
Ліквідність показує як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру настання строку їх повернення. Отже, її можливо розглядати з двох позицій:
-
як час, необхідний для
- як суму, одержану від продажу активу.
Першим кроком буде укрупнення статей активу та пасиву відповідно до груп ліквідності за 2009-2010 рік (табл.1.11).
Таблиця 1.11
Групування статей активу і пасиву балансу станом на 2009-2010 роки
Актив | Пасив | ||||
2009 | 2010 | 2009 | 2010 | ||
А1 | 671,8 | 123 | П1 | 7219,7 | 43676 |
А2 | 4353,5 | 5094 | П2 | - | - |
А3 | 912,6 | 1469 | П3 | 4786 | - |
А4 | 40582,4 | 75483 | П4 | 34514,6 | 38493 |
Баланс | 46520,3 | 82169,0 | Баланс | 46520,3 | 82169 |
Для
визначення ліквідності балансу
зіставляємо підсумки зазначених груп
по активу й пасиву згідно результатів
таблиці 1.11. У 2009 році спостерігається
така картина:
А1 < П1
А2 > П2 (1.6)
А3 < П3
А4 > П4
Отже, можна зробити висновок, що баланс підприємства не є абсолютно ліквідним, не виконується навіть умова поточної та перспективної ліквідності. Рекомендації: збільшити А1 та А3 та зменшити А4 з метою виконання умов абсолютної ліквідності.
У 2009 році видно, що баланс підприємства також не є абсолютно ліквідним тому що не виконується перша та четверта умова. Тому виходячи з цього в подальшому потрібно проаналізувати стан активів та пасивів, зменшити розмір П1 та збільшити П4.
Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не достатньо для визначення ступеню його ліквідності, тому розрахуємо коефіцієнти ліквідності:
Коефіцієнт миттєвої платоспроможності (абсолютної ліквідності) – визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань підприємства. В чисельнику сума грошових коштів (ряд. 230,240) і поточних фінансових інвестицій (ряд. 220) підприємства, в знаменнику – підсумок розділу IV пасиву балансу.
Це найбільш твердий критерій платоспроможності, що показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно або найближчим часом. Вважається, що значення цього коефіцієнта не повинне опускатися нижче 0,2-0,25.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності на даний час реально може знаходитися в межах зазначених нормативних обмежень тільки для підприємств, які займаються посередницькою діяльністю в основному торгівельно-закупівельного, біржового та фінансового характеру.
Коефіцієнт проміжної платоспроможності (термінової або швидкої ліквідності) - визначається як відношення поточних активів за мінусом запасів до поточних пасивів. Чисельник складає різниця між підсумком розділу II активу балансу і величиною матеріальних оборотних активів (сума ряд.100-140, 250 за даними балансу), а знаменник – підсумок розділу IV пасиву балансу.