Оцінка майнового стану підприємства

       ЗМІСТ 
 

1 Оцінка майнового стану ЗАТ КФ «Харків’янка»…………………………………..3

1.1 Загальна характеристика  та оцінка  фінансово – майнового стану підприємства………………………………………………………………………...3

1.2 Аналіз ліквідності  підприємства…………………………………………………25

1.3 Аналіз фінансової стійкості підприємства………………………………………32

2 Висновки та пропозиції для покращення фінансового стану ЗАТ КФ «Харків’янка»………………………………………………………………………….38

Додатки...........................................................................................................................42

 

РОЗДІЛ  І

 ОЦІНКА  МАЙНОВОГО СТАНУ ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО  ТОВАРИСТВА КОНДИТЕРСЬКОЇ ФАБРИКИ «ХАРКІВ’ЯНКА» ЗА 2008-2010 РР 
 

1.1 Загальна  характеристика та оцінка фінансово – майнового стану підприємства 

       У серпні 1895 року в справах Харківського губернатора з'явився новий документ: «Про дозвіл товариству Жорж Борман» відкрити в місті Харків цукрову фабрику.

       Що  привело в місто Харків купця  другої гільдії, російського промисловця  Григорія Миколайовича Бормана, директора-розпорядника товариства, фактично повновладного господаря вже широко відомої в Санкт-Петербурзі фірми з однойменною назвою? Адже фірма в столиці Російської держави процвітала : вона мала два шикарно обставлених магазина на парадних вулицях міста, достатньо великий фабричний корпус, оптовий склад. Розширення зони торгівлі і збільшення капіталу штовхало на пошук місця для будівництва нової фабрики. Обраний був Харків. До цього часу місто ставало крупним промисловим центром Півдня Росії. Вже до 1890р. були побудовані залізничні лінії Курськ-Харків-Одеса, Харків-Севастополь, Харків-Ростов і залізничний зв'язок існував між усіма крупними містами України і загальноросійськими центрами.

       Важливим  чинником було і те, що Україна виробляла 81,5% загального вироблення цукру - основної сировини в кондитерській справі.

       У жовтні 1896р. в Харкові на вулиці Кацарська  відкрита фабрика по виробництву  бісквіта і шоколаду товариства «Жорж Борман».

       У 1900р. - відкрито фірмовий магазин роздрібної торгівлі на Миколаївській площі  міста Харкова (нині магазин «Ведмедик») - візитна картка кондитерської фабрики. За три з невеликим роки підприємство стало одним з найбільших, для того часу на Україні. Чисельність працюючих на виробництві складала 800 чоловік, близько 100 чоловік працювало в численних складах і лавках. На фабриці в шоколадному відділенні працювало високомеханізовані, для того часу, машини для виробництва шоколаду - 8 великих меланжерів, 18 вальцювань, 6 подвійних і потрійних млинів для какао, окрім цього безліч дрібних машин і 4 гідравлічних преси для віджиму какао масла. Інженерами підприємства була упроваджена система охолоджування шоколаду в холодильних камерах за допомогою рідкої вуглекислоти, а бісквітне виробництво оснащене печами, що діють, і складними бісквітними машинами.

       Асортимент фабрики в дореволюційний період складався з шоколаду і шоколадних цукерок, карамелі і монпансьє в банках, мармеладу і різного варення, бісквітів і пряників. Чисельність працюючих зросла до 1252 чол., виробництво досягло 4646 тон на рік. Кондитерська фабрика продовжувала працювати і в роки революції, громадянської війни, націоналізації (1917-1920), роки голоду і розрухи, зменшивши об'єми, змінивши асортимент з дорожчого на «пролетарський» - дешевий.

       У 1922 році, до дня святкування 5-ої річниці  Великої Жовтневої Революції товариство «Жорж Борман» було перейменоване в кондитерську фабрику «Жовтень». Досягти дореволюційної потужності на підприємстві змогли лише до 1925 року.

       1935р.- початок діяльності Раднаргосподарств.  З метою розширення бісквітного  виробництва і спеціалізації фабрики на випуску цукрових виробів було ухвалено рішення про відкриття бісквітної фабрики по вул. Лозовська. Частина устаткування і персонал був перекладений на знов відкриту фабрику. До 1936 року на Бісквітній фабриці, де чисельність персоналу складала 1300 чоловік, почато виробництво печива і бісквітів.

       1941 рік – пролунала Велика Вітчизняна  Війна, багато співробітників  пішли на фронт. Часткове устаткування  було демонтоване і евакуйоване  в республіку Казахстан до  Алма-Ати.

       До  моменту звільнення міста, фабрика була практично зруйнована. Відновлення підприємств продовжувалося аж до 1954 року.

       Підприємство  росло, розвивалося, встановлювалося  потокове устаткування. У 1957 році розпочато  напівмеханізований випуск шоколадно-вафельних тортів «Деліс» до цих пір улюбленими харків'янами.

       У 1965 році на підприємстві працює 2168 чоловік. Добовий випуск продукції склав 80 т. Працює 5 виробничих цехів. Для випуску  загорнутої карамелі і цукерок налагоджений друк етикеток в літографському цеху фабрики. Почалося будівництво нового шоколадного цеху. Розширений асортимент на 34 найменування, зокрема механізовано виробництво улюблених цукерок «Мішка косолапий», «Трюфелі», «Алеко», розпочато випуск шоколадно - вафельного торта «Харківський». У 1968 році в новому шоколадному цеху розпочато виробництво шоколадних виробів на автоматі «Мафа-850» всім відомі цукерки «Асорті», шоколадні батончики. На всіх 4 поверхах цеху було розміщено устаткування для первинної переробки какао-бобів, отримання шоколадної глазурі.

       Політична і економічна криза 90-х привели  до падіння виробництва. У 1998 році наступив критичний момент, але і тут  зіграла роль багаторічна спільна  робота в об'єднанні до 1991 року двох підприємств (А.А.Коваленко було запропоновано  очолити керівництво кондитерською фабрикою). Генеральний директор Харківської кондитерської фабрики А.А. Коваленко активно узялася за відродження підприємства. Вона узяла на озброєння три головні умови, які приводять до успіху. По - перше технічне переозброєння, по-друге – збереження традиційних рецептур виробів при впровадженні нової технології з метою досягнення вищої і стабільнішої якості і по-третє – уміння швидко перебудовувати виробництво тієї або іншої продукції відповідно до купівельного попиту.

       Досягнуті результати є підтвердженням того, що прийнята стратегія А.А.Коваленко була єдино правильною. Зараз кондитерська фабрика «Харків’янка» входить в корпорацію «Бісквіт-Шоколад», частка ринку якої в Україні складає більше 9% за даними «Укркондитера».

       Компанія  складається з п'яти основних цехів: шоколадний, цукерково-шоколадний, цукерково-ірисовий, карамелевий, борошно-кондитерський. На фабриці є повний цикл переробки какао-бобів, встановлено і успішно працює автоматизоване устаткування по виробництву шоколадних мас. Шоколад, карамель, цукерки, ірис, драже, мармелад, зефір, шоколадно-вафельні торти у великому асортименті і сучасній упаковці відвантажуються щодня більше чім у 16 країн ближнього і дальнього зарубіжжя.

       На  підприємстві сертифікована система  якості ISO-9000:2001, що говорить про те, що вся продукція проходить жорсткий контроль якості на всіх етапах виробництва. Неодноразово продукція підприємства завойовувала вищі нагороди на міжнародних і всеукраїнських виставках і дегустаційних конкурсах в Німеччині, Америці, Казахстані, Вірменії, Росії і інших країнах. Висококваліфікована технологічна група підприємства веде постійну роботу по розробці нових видів продукції. До 110-ліття заснування фабрики випущений бренд продукції під торговою маркою «Жорж»: Шоколадні цукерки «Жорж ампір», «Жорж мокко», набір шоколадних цукерок «Жорж Софія», серія коробок «Эмі», «Глорія» з використанням не тільки старовинних рецептур, але і дизайну коробок 1910 року «Жоржа Бормана».

       В результаті удосконалення на фабриці, виробництво кондитерських виробів помітно підвищується. Значний підйом очевидний, але у разі появи сприятливих умов для роботи підприємство зможе використовувати резерв виробничої потужності для розширення об'ємів виробництва.

       В сучасних умовах господарювання фінансовий стан підприємства є найважливішим критерієм його ринкової активності і надійності як партнера. Він визначає конкурентоспроможність і потенціал підприємства у діловому співробітництві, оцінює, ефективність реалізації економічних інтересів самого підприємства та його партнерів із фінансових та інших відносин.

       Методика  аналізу фінансового стану підприємства являє собою комплексне і системне дослідження результатів фінансово-господарської  діяльності підприємства, яке дає  можливість виявити найважливіші аспекти  та найслабкіші позиції у фінансовому стані даного підприємства, а також з’ясувати потенційні можливості підприємства з поліпшення фінансового стану і розробити рекомендації щодо їх практичного впровадження. Саме оцінку фінансового стану підприємства ми представимо в своїй роботі.

       Аналіз  фінансового стану, як правило, починається  з попереднього знайомства з підприємством  і результатами його діяльності, відображеними  у фінансових звітах фактичного чи прогнозованого характеру.

       Проведемо загальне ознайомлення з результатами роботи і фінансовим станом підприємства, з метою оцінки динаміки фінансового стану на підставі співвідношення динаміки валюти балансу з динамікою обсягу виробництва, реалізації продукції, а також прибутку підприємства.

       Фінансовий  стан підприємства вважається задовільним, а господарська діяльність ефективною, якщо виконуються наступні умови: 

                 >              >               >         100 (1.1) 

       Відображає  ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, де 

        - темп росту прибутку, обчислений як виражене у відсотках співвідношення прибутку звітного і попереднього періодів, %;

        - темп росту продукції (товарів,  робіт, послуг), обчислений як виражене у відсотках співвідношення обсягу чистої виручки від реалізації звітного і попереднього періодів, %;

        - темп росту валюти балансу,  обчислений як виражене у відсотках  співвідношення середньої величини  валюти балансу (підсумку)  звітного і попереднього періодів, %.

       Спочатку  аналізуємо 2008-2009 роки.

        ;

        ;

        .

       В даному випадку спостерігається позитивна тенденція, так як відбулось збільшення валюти балансу, темп росту прибутку перевищує темп росту виручки від реалізації.

       2009-2010 роки:

        ;

        ;

        .

       В даній ситуації не виконується темпове  співвідношення показників господарювання. Стоїть загроза нерентабельності підприємства, отже об’єм та структура активів не відповідають об’єму та структурі виробництва.

       Рекомендації:

• проаналізувати зміни валюти балансу;
• детально вивчити причини не оптимізації складу активу.

       Тепер аналізуємо 2010-2008 роки:

        ;

        ;

        .

       В даній ситуації темп росту виручки  від реалізації значно перевищує  темп росту валюти балансу, ці зміни  відбулись за рахунок збільшення у 2010 році виручки від реалізації та збільшення майна підприємства.

       Отже, для поглибленого аналізу та подальшого правильного прийняття управлінських рішень потрібно провести поглиблений аналіз майна підприємства станом на 2009-2010 роки.

       Наступним етапом є горизонтальний та вертикальний аналіз майна підприємства.

       Таблиця 1.1

       Аналіз  активів підприємства за 2008-2010 роки