Оцінка майнового стану підприємства

       ОЗ^зал – залишкова вартість основних засобів підприємства тис. грн..;

       ВЗ  – вартість виробничих запасів підприємства тис. грн..;

       НЗВ – вартість незавершеного виробництва  тис. грн..;

       ВБ  – валюта балансу підприємства тис. грн.; 

        ;

        .

       Норматив  даного коефіцієнту становить не менше 0,5. Отже, згідно даного розрахунку видно, що рівень виробничого потенціалу підприємства збільшилась на 0,05 це показує позитивну тенденцію в роботі підприємства.

       Наступним напрямком аналізу майнового потенціалу підприємства є аналіз оборотних активів.

       Визначається  сума власних оборотних коштів (ВОК) (Ф№1 р.380-р.080)

       ВОК₂₀₀₈=30786-35878,4=-5092,4 тис. грн.

       ВОК₂₀₀₉= 33236,8-40362,3=-7125,5 тис. грн.

       ВОК₂₀₁₀=36695-75316=-38621 тис. грн.

       Отже, підприємству не вистачає власних оборотних коштів для формування оборотних активів станом на 2008-2010 роки, тому оборотні активи будуть фінансуватись за рахунок залучених коштів.

       Тепер доцільно буде проаналізувати показники  стану та структури капіталу до яких відноситься коефіцієнт фінансового левериджу, коефіцієнт автономії, забезпеченості власними коштами та визначити рівень заборгованості (табл.1.6).

       Таблиця 1.6

       Аналіз  показників стану та структури капіталу

 

       Згідно  результатів таблиці 1.6 можна зробити висновок, що за аналізуємий період підприємство практично не мало власних  оборотних коштів. Коефіцієнт фінансової автономії у 2009 році перевищує норматив (0,5-0,6), що свідчить про не використання підприємством потенційно перспективних можливостей розвитку діяльності за рахунок залучених коштів. У 2010 році відбулось перевищення залучених коштів майже на 10% за рахунок збільшення поточних зобов’язань (а саме кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги). Коефіцієнт заборгованості близький до оптимального, але у 2010 році спостерігається тенденція до зростання. Коефіцієнт фінансового левериджу у 2010 році знаходиться в межах нормативу за рахунок збільшення порівняно з 2009 роком власного капіталу (а саме резервного капіталу та нерозподіленого прибутку). У 2009 році дебіторська заборгованість становила 83%, що свідчить про негативну позицію підприємства стосовно своїх дебіторів, а у 2010 році видно, що значно перевищує кредиторська заборгованість, що свідчить про залучення коштів від кредиторів та збільшення платіжних зобов’язань підприємства.

       Для подальшого аналізу доцільно буде переглянути показники ділової активності (таблиця 1.7).

  Таблиця 1.7

  Показники оборотності

 

         Згідно результатів  таблиці 1.7 можна сказати, що оборотність оборотних коштів  зменшується, що свідчить про рух оборотних засобів підприємства. Оборотність запасів також зменшилась на 6 оборотів, але щоб зробити правильний висновок потрібно знати чи вистачає запасів для безперебійного виробництва при таких оборотах. Відбувалась незначне прискорення обіговості дебіторської заборгованості на 2,37 обороти, що свідчить про посилення розрахунків з дебіторами. Тривалість операційного циклу також зменшилась на 4 дні, що свідчить про швидше отримання виручки від реалізації, отже покращення роботи збутового відділу чи зменшення цінової політики на користь споживача. Оборотність кредиторської заборгованості зменшилась на 0,7 обороту. Але ці незначні зміни не можуть в повній мірі свідчити про задовільну роботу підприємства Тому потрібно для подальшого аналізу провести аналіз запасів та поглибленого аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості.

         Дані розрахунки можна доповнити розрахунками рентабельності підприємства.

         Рентабельність майна  підприємства розраховується як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості майна. Ділова активність в  свою чергу як співвідношення чистого доходу до середньорічної вартості майна підприємства.

         Рентабельність майна  у 2009 році складає 2,8 обороти (2450,8/87196,55=2,8), а у 2010 році  3,9 обороти (3457/87196,55=3,9). Отже, відбулось збільшення за рахунок збільшення чистого прибутку підприємства. Рентабельність доходу склала у 2009 році 2,33%, а у 2010 році 3,78%. Отже, відбулось збільшення рентабельності доходу на 1,45% за рахунок зменшення чистого доходу підприємства та збільшення чистого прибутку.

         Ділова активність у 2009 році становить 1,2 обороти, а у 2010 році 1 оборот. Отже , відбулось зменшення ділової активності підприємства за рахунок зменшення чистого доходу підприємства.

         Тому можна сказати, що рентабельність майна порівняно з 2009 роком майже на 39% більша при зменшення ділової активності приблизно на 7%. Тобто якщо у 2009 році одну гривню вкладену в майно потрібно було чекати 10 місяців (12/1,2), то у 2010 році потрібно чекати рівно рік (12/1).

         Для подальшого аналізу  потрібно провести факторний аналіз чинників котрі вплинули на зменшення ділової активності підприємства та чинників котрі потягли за собою збільшення рентабельності майна для подальшого збереження цього показника. Для цього ми використаємо модель Дюпона, яка має такий вигляд: 

                , де (1.5) 

- чиста рентабельність  доходу;

- оборотність активів;

- співвідношення активів та  власного капіталу.

         Згідно даної формули можна розрахувати вплив факторів на рентабельність майна, використовуючи прийом абсолютних різниць та за допомогою даних з таблиці 1.8.

         Таблиця 1.8

         Дані для факторного аналізу ефективності діяльності підприємства

 

         Визначимо вплив  факторів на рентабельність майна, використовуючи прийом абсолютних різниць:

• зниження ділової активності;

 

; 

• росту рентабельності доходу.

 

; 

. 

         Для визначення шляхів збільшення досягнутої рентабельності потрібно визначити чинники, що привели до її підвищення: чистого прибутку та чистого доходу.

         Отже, основну роль у підвищенні рентабельності зіграло збільшення чистого прибутку підприємства.

         Таким чином потрібно в подальшому проаналізувати причини збільшення чистого прибутку, обсяг реалізації продукції.

         Згідно таблиці  В.1 можна провести аналіз руху грошових коштів за 2009-2010 роки.

         Грошові потоки від  операційної діяльності – це надходження  і видатки коштів, пов’язані з операційною діяльністю, тобто діяльністю виробництва та реалізації продукції, товарів, робіт та послуг. Перш за все, визначимо місце чистого грошового потоку від операційної діяльності у формуванні чистого грошового потоку діяльності підприємства (табл.1.8).

         Таблиця 1.8

         Склад чистого грошового  потоку підприємства за 2009-2010 роки